ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Аудит (КНЕУ)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Аудит (КНЕУ)

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Шпора 1

1. Об’єктивні умови існування аудиту. Можливість та необхідність. Роздержавлення власності, створення самостійних п-ств, д-сть яких заснована на недержавних формах власності зумовили необхідність виникнення та розвитку аудиту. Оскільки операції фірми можуть бути численними і складними, інфо про них користувачі фінансової інфо не можуть одержати самостійно і потребують послуг аудиторів. Необхідність контролю (й аудиту в тому числі) полягає у виявленні суттєвих відхилень факту від норми для забезп. життєд-сті об’єкту. Практика аудиту в найбільш розвинутих країнах дозволяє виділити три підходи щодо необхідності аудиту: потреби потенційного чи існуючого інвестора, теорія агентів і теорія мотивації. Підхід, що враховує потреби потенційною чи існуючого інвестора, полягає в тому, що кожен інвестор компанії не має впевненості у достовірності показників фін звітності. Підтверджуючи публічну звітність, аудитор виступає певним гарантом порядності у відносинах між інвесторами (акціонерами) та менеджерами господарюючого суб'єкта. Теорія агентів (або керуючих) - це потреба в аудиті на замовлення власників. Власники вивчають результати д-сті фірми через фінансову звітність. Підтверджуючи звітність, аудитор виступає гарантом порядності та чесності керуючих господарюючим суб'єктом в питаннях розпорядження майном власника. Ця теорія вказує на потенційний конфлікт інтересів власника і керівника. Теорія мотивації пояснюється тим, що менеджери більш відповідально будуть ставитись до складання звітності, якщо знатимуть про обов'язковість її перевірки аудитором. Це знижує ймовірність помилок, зловживань, шахрайства, тобто сприяє отриманню споживачами достовірної публічної звітності. Можливість контролю забезп-ся існуванням суб’єктів, об’єктів й існуванням взаємозв’язку між ними (КД). БО (фін. д-сть)→ контроль (відхилення Н від Ф)→аналіз→менеджер.

2. Сутність ауд. д-сті. Ауд. д-сть являє собою п-цьку д-сть аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню позавідомчих перевірок бухг-кої (фін) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій і ін. фін. зобов'язань і вимог п-ва, а також надання ін. ауд-х послуг. регламентується Державним законом «Про ауд. д-сть». Ауд. д-сть вкл. в себе організаційне і методичне забезп аудиту, практичне виконання ауд-х перевірок (аудит) та надання ін. ауд-х послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі ауд-х перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бух. обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської д-сті та ін. видів економіко-правового забезп п-цької д-сті фіз. та юр. осіб. Аудит-це процес, за доп. якого працівник збирає і накопичує дані про господарські явища і факти з метою їх оцінки, визначення відповідності встановленим критеріям і надання зацікавленим користувачам достовірної інфо про об'єкти дослідження. Визначення поняття "фін. аудиту", запропоноване у Законі України "Про ауд. д-сть", де зазначається, що аудит-це перевірка публічної бух. звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-госп. д-сті суб'єктів госп-ня з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному зак-ству та встановленим нормативам. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), ауд. фірмами, які уповноважені суб'єктами госп-ня на його проведення. Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним зак-вом (обов'язковий аудит). Затрати на проведення аудиту відносяться на с\в товару (продукції, послуг). Аудитором може бути фіз особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття ауд д-стю на території України. Аудитор має право займатися ауд д-стю індивідуально, створити ауд фірму, об'єднатися з ін аудиторами в спілку з дотриманням вимог цього З-ну та ін. з-нів Укр..Для здійснення ауд. д-сті одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифікату отримати ліцензію.Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та вир-чою д-стю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від ін корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

3. Сутність держ аудиту.Держ фін. контр. Фін. контроль одна з важливих ф-цій держ. упр-ня, полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезп. процесу формування і ефективного викор-ня фін. ресурсів у всіх ланках фін. с-ми.Об'єктом фін. контролю є всі госп. операції, які здійснюються з викор-ням коштів на цілі ек. і соц. розвитку. Держ. органи контролю насамперед перевіряють викор-ня фондів фін. ресурсів, які знаходяться в розпорядженні держ. органів, взаємовідносини між госп. суб'єктами, між державою і населенням. Фін. контроль держави спрямований передусім на раціональне викор-ня бюджетних коштів і коштів централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення, фін. дисципліни в госп. стр-рах держ. форми власності. Важливий напрям фін. контролю своєчасне і повне виконання фін. зобов'язань юр. і фіз. особами перед бюджетом, дотримання податкового зак-ва. У цілому фін. контроль держави спрямований на пошук резервів зростання фін. ресурсів Вплив виявляється через фін. санкції та ін. заходи з усунення виявлених недоліків. Матеріали фін. контролю викор-ють для прийняття упр-ських рішень, а також для внесення змін у чинне фін. зак-во. В організаційному плані держ. фін. контроль можна поділити на загальний державний, відомчий, а також контроль місцевих органів самоврядування. Держ. аудит-це специфічний вид держ. фін. контролю. реалізується шляхом аналізу фінансово-госп д-сті суб'єкта права з метою визначення правильності ведення ним обліку та достовірності показників фін звітності. Стандарти аудиту (INTOSAI) повний обсяг держ аудиту реалізується двома видами контролю: фін аудит правильності й відповідності та аудит адміністративної д-сті

4. Поняття про складові елементи системи контролю. С-ма контролю – сукупність взаємопов’язаних контрольними діями СК та підконтрольного об’єкта.СК→ОК
Суб’єкт контролю – особа, чи інституція, яка здійснює КД щодо власної д-сті або д-сті ін фіз чи юр особи, які перебувають в ек середовищі. Об’єкт контролю – особа чи інституція, на д-сть якої спрямовані контрольні дії контролюючого суб’єкта, що перебуває в ек середовищі. Контрольні дії – процедури зіставлення фактичних даних про д-сть ОК з відповідними нормами, які здійснюються суб’єктом контролю з метою виявлення відхилень фактів від цих норм. Процес контролю як сукупність КД скл-ся з:1.Організаційно-підготовча стадія,2.Стадія здійснення процедур контролю.3.Стадія наслідків контролю. Взаємне розміщення елементів системи контролю:1.Коли СК та ОК співпадають (самоконтроль),2.СК та ОК не співпадають:
знаходяться в паритетних відносинах (незал. аудит, податкова).3.пов’язані орг стр-рою, СК вищестояща орг-ція (Рахунк. Палата).4.ОК, який здійснює самоконтроль, може мати відношення з іншими СК.5.Коли існує велика кількість СК і 1 ОК (ФОП).6.Коли існує 1 СК і йому законодавчо встановлено багато ОК ( ДПА).7.Зустрічна перевірка , яку ініційовано СК відносно до ін об’єктів контролю,Коли в кожного учасника с-ми контролю активізований внутрішній контроль і ці учасники взаємодіють між собою (взаємний контроль)

5. С-ма держ аудиту. Фін контроль скл-ся з держ фін контролю( аудиту), незалежного аудиту та суспільного контролю. Об’єктами ДФК( аудиту) є органи держ. влади, державні п-ва і установи, п-ва що фінансуються за рах бюджетних коштів або отримують держ субсидії, держ бюджетні та позабюджетні фонди, органи місцевого самоуправління, орг-ції незалежно від форм власності, фіз.ос. якщо вони отримують, перераховують чи викор-ють держ. кошти чи управляють ними або мають держ. пільги, податкові, митні, громадські обєднання, недержавні фонди, недержавні, некомерц. орг-ції в частині викор-ня держ. коштів або пільг, підпр. Стр-ри, фіз.ос.в частині сплати податків. Предмет ДФК: грошові відносини, що виникають у зв’язку з формуванням держ фін ресурсів і викор-ня цих коштів на задоволення потреб держави і всього суп-ва. Держ фін. контр., в свою чергу, поділяється на заг держ, бюджетно-фін, відомчий. Загальнодержавний спрямований на всі госп суб’єкти незалежно від форми власності. Він здійснюється органами держ влади та держ управління загальної компетенції (Прокуратура). Загальний держ: податковий, митний, валютний. Бюджетно-фінансовий. Предмет – процеси формування та викор-ня фін. ресурсів. Вкл: контроль законності та ефективності викор-ня держ коштів, контроль виконання бюджетів всіх рівнів влади, контроль стану держ внутр-го та зовн-го боргу і держ резервів, контроль збереженості викор-ня держ майна, закріпленого за держ органами. Бюджетно-фін: грошово-кредитний, адміністративний, парламентський Адміністративний – внутр контроль виконавчої влади Парламентський – внутр контроль законодавчої влади. Відомчий – внутр контроль окремих держ відомств( міністерства, органи управління виконавчої влади). Здійснюють спеціалізовані підрозділи, створені у цих відомствах. Органи відомч. контролю будуть системною складовою якогось відомства.

6. ВОФК та його повноваження. В контексті рекомендацій ІНТОСАІ під вищим органом держ фін контролю слід розуміти держ орган, осн ф-цією якого є контроль за законністю, ефективністю та економією управління держ фін ресурсами. Управління ж держ фін ресурсами вкл в себе не лише викор-ня державою публічних коштів, а і їх мобілізацію та розподіл. Отже, ВОФК є вищим саме в силу того, що в процесі реалізації контрольних повноважень охоплює всі сторони фін д-сті держави, всі процеси управління державними фін ресурсами. Здійснення попереднього контролю Вищим органом контролю державних фінансів дозволяє попередити можливі порушення до моменту їх виникнення. Однак, недоліком цього підходу є надмірний обсяг контрольної роботи та невизначеність щодо відповідальності, передбаченої законом. Контроль за фактом, що здійснюється Вищим органом контролю державних фінансів, дозволяє встановити відповідальність підзвітних осіб, відшкодувати завдані збитки та перешкодити повторенню виявлених порушень у майбутньому. Обсяг повноважень Вищого органу контролю державних фінансів щодо попереднього контролю встановлюється відповідно до законодавства, умов та вимог кожної конкретної країни. В той же час, контроль за фактом є безпосереднім завданням кожного Вищого органу контролю державних фінансів, незалежно від того здійснює він чи ні попередній контроль. Вищі органи контролю державних фінансів є органами зовнішнього контролю. Завданням Вищого органу контролю державних фінансів як зовнішнього контролера є перевірка ефективності внутрішнього контролю. Якщо підрозділ внутрішнього контролю визнано ефективним, необхідно, не обмежуючи право Вищого органу контролю держ фінансів на всеохоплюючий контроль, здійснити найбільш адекватний розподіл завдань та визначити засади співроб-ва між Вищим органом контролю державних фінансів та підрозділом внутр контролю. Загалом, цілі контрольної д-сті Вищих органів контролю держ фінансів дотримання принципів законності, правильності, ефективності та економічності в управління держ фінансами мають однакову значущість. Незалежність Вищих органів контролю держ фінансів Незалежність членів та службовців Вищих органів контролю держаних фінансів Фінансова незалежність ВОФК.

7. Передумови виникнення аудиту у світі. Орг-ція, що здійснює нормативне регул-ня аудиту в світі. Як тільки функції володіння і управління власністю в стародавньому світі були поділені між державою і рабовласницьким маєтком, була вперше усвідомлена необхідність аудиту. Облік, як правило, вели одночасно і незалежно один від одного двоє спеціально призначених осіб з метою запобігання розкраданню держ скарбниці або майна окремого рабовласника, а також для підтвердження точності звітності. Власники, що наймали управлінців, призначали контролерів, до обов'язків яких входило вислуховувати підзвітних осіб. Так здійснювався контроль на приватному рівні. На державному ж рівні створювались спеціальні органи, які контролювали збір податків та держ витрати. Аудит як вид професійної д-сті виник в Англії. Для позначення особи, яка здійснювала перевірку облікових записів в Англії вже використовувався термін "аудитор'. Тому не дивно, що перший в світі законодавчий акт, що регулював д-сть аудиторів, був виданий у 1285 році королем Англії Едвардом І. Відповідно до цього З-ну від імені держави надавались певні привілеї аудиторам, якими були не тільки особи з числа довірених слуг сеньйорів, але й деякі категорії цивільних службовців. Згідно з з-ном, метою перших обов'язкових перевірок був незалежний розгляд бух-х записів і звітів. Аудит передбачав лише ретельну звірку фактів із документами та ін даними. Тому робота аудиторів цього періоду полягала в детальній перевірці кожної господарської операції. Як правило, аудит приводився для замовника окремою особою або ко-місією. Незалежність аудитора досягалась за доп його призначення "замовником" і забороною будь-яких приват-них контактів між ним і особою, що перевірялась. коли фін кризи перетворились в актуальну проблему, аудит набув найб розвитку. Під час криз Фактична робота аудитора полягала в контролі за правильністю ведення бух обліку і складання звітності. Важливим досягненням стало визнання на держ рівні необхідності проведення незалежного аналізу рахунків великих та малих п-ств. Але тільки наприкінці XIX ст. незалежний аудит сформувався як самостійна сфера професійної практичної д-сті. В той же період почалось ств різноманітних орг-цій або спілок професійних бухгалтерів, які вимагали від урядів своїх країн зак-чого оформлення їх д-сті. До 1929 р. об'єктом ауд перевірки були лише рез-ти госп д-сті (прибуток або збиток). На ранньому етапі розвитку аудиту була відсутня система внутр контролю. Прийоми аудиту в той час полягали переважно в детальній перевірці кожної операції, а тестування або вибіркова перевірка як ауд процедури відомими не були. Початок Інтернаціоналізації аудиту було ств у 1977 р. Міжн Федерації Бухгалтерів, на яку, зокрема, були покладені ф-ції розробки Етичною Кодексу Професійних Бухгалтерів, Міжн Стандартів Аудиту. Сьогодні відбувається третій етап розвитку аудиту як такого, що орієнтований на ризик.

8. Суб’єкт контролю. Суб’єкт контролю – особа, чи інституція, яка здійснює КД щодо власної д-сті або д-сті ін фіз чи юр особи, які перебувають в ек середовищі. СК доцільно розділити на групи ініціаторів та виконавців:Прямий контроль, який виконують його ініціатори,Представницький, делегований повноважними ініціаторами іншим суб’єктам, які відіграють роль його виконавців. За сферою д-сті СК контроль поділяють на :Контроль державного сектору,Муніципального,Приватного.Суспільний контроль охоплює суб’єктів контролю 3-х сфер економіки. Державний і муніципальний – це фінансовий контроль. Приватний-контроль власника.ВОФК, Рахункова Палата, законодавчі ограни контролю, виконавчі органи, незалежні аудитории та аудиторські фірми.

9. Об’єкт контролю.Об’єкт аудиту – особа чи інституція, на д-сть якої спрямовані контрольні дії контролюючого суб’єкта, що перебуває в ек середовищі. Об'єктами аудиту є юр й фіз особи, при цьому перевірці підлягають окремі госп засоби і процеси, сук-сть яких хар-зує вир-чу і фінансово-госп д-сть п-ств і окремих посадових осіб за відповідний період. До об'єктів можна віднести й ек процеси, матеріально-технічне постачання, вир-во, збут продукції, продуктивність праці, с\в, прибуток тощо. Є складні й прості об'єкти дослідження. До простих належать об'єкти, які містять декілька елементів. Напр, товарна продукція є простим об'єктом для контролю, але їй притаманні такі елементи: якість, асортимент, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо. До складних належать об'єкти з невизначеною стр-рою, яка підлягає дослідженню. Напр, автоматизацію технол-го процесу відносять до складних об'єктів аудиту, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході — вироблена продукція. До об'єктів аудиту відносять:- установчі документи орг-ції,розрахунки з оплати праці;- ресурси - засоби і предмети праці, трудові ресурси, фін ресурси, Необхідно розрізняти об'єкти, стан яких оцінюється в минул, тепер та в майб часі. Мин стан об'єкта аудиту оцінюється тоді, коли необхідно мати висновок про достовірність бух звітності і доцільність госп операцій, ефективність викор-ня ресурсів. Фактичний (теперішній) стан об'єктів оцінюють під час перевірки наявності матер цінностей і коштів, тобто коли з'ясовують реальний стан бух обліку, систем планування і стимулювання. Оцінка майб стану об'єкта - результат ауд дослідження проблем удосконалення відповідних сторін с-ми управління. Віднесення об'єктів до конкретної групи часто залежить від завдань, котрі вирішує аудитор. Якщо він оцінює стан бух обліку з погляду достовірності звітності, тоді облік розглядається в тепер часі, але якщо аудитор досліджуватиме його з метою вдосконалення, то він буде визначати майб стан. За ступенем охоплення об’єктів контроль буває:ЕК-й (функціонує в сфері економіки),Фін (фінансових потоків),Госп-кий (народне госп-во: фін. потоки + матер ресурси)

10. Різновиди контрольних дій. Контрольні дії – процедури зіставлення фактичних даних про д-сть ОК з відповідними нормами, які здійснюються суб’єктом контролю з метою виявлення відхилень фактів від цих норм. КД можуть мати 2 спрямування щодо об’єкта контролю:Внутрішнє – СК є одночасно ОК, їх місцезнаходження збігається (внутрішньогосп контроль та внутр аудит),Зовнішнє – СК не збігається з об’єктом контролю.За зовнішнім спрямуванням КД:КД спрямовані у горизонтальній площині від СК до підконтрольного об’єкта,КД спрямовані у вертикальній площині від СК до підконтрольного об’єкта ( ієрархічна структура)В.Відповідно до періодів часу:Коли КД збігаються за часом з господарською операцією (поточний),Коли КД не збігаються за часом з господарською операцією (попередній, наступний). За цільовою спрямованістю:Стратегічний (з метою оцінки довгострокових цілей).Тактичний ( оцінює найближчі перспективи д-сті),Оперативний ( оцінює поточний стан об’єктів контролю).За періодичністю:Систематичний (постійний нагляд протягом всього періоду функціонування ОК),Періодичний (провод. Через визначені СК періоди часу),Епізодичний (Пров. у разі необхідності перевірки певних фактів д-сті у визначений СК термін).За часовим обсягом:Постійний,Одноразовий.За обсягом охоплення об’єкту КД-ми:Повний (операції з готівкою, ОЗ, кредитування),Локальний, Суцільний, Вибірковий ( операції з нарахування та виплати ЗП).За місцем здійснення:Виїзний ( КД здійснюються на території підконтрольного об’єкта),Дистанційний,Камеральний (контроль відбувається в межах контролюючого суб’єкта).За технологією здійснення: Неавтоматизований, Частково автоматизований,Повністю автоматизований. За хар-ром контрольних заходів:Плановий,Позаплановий.

11. Поняття системи контролю.
Система контролю – сукупність взаємопов’язаних контрольними діями СК та підконтрольного об’єкта. СК→ОК Суб’єкт контролю – особа, чи інституція, яка здійснює КД щодо власної д-сті або д-сті іншої фіз чи юр особи, які перебувають в ек середовищі.Об’єкт контролю – особа чи інституція, на д-сть якої спрямовані контрольні дії контролюючого суб’єкта, що перебуває в економічному середовищі.Контрольні дії – процедури зіставлення фактичних даних про д-сть ОК з відповідними нормами, які здійснюються суб’єктом контролю з метою виявлення відхилень фактів від цих норм.

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти

ДЛЯ ЕКЗАМЕНУ!




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП