ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Регіональна економіка (КНЕУ)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Регіональна економіка (КНЕУ)

... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 ...

59. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
Чм є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу. Від Чм в першу чергу залежить розвиток важкої пр-сті. Без металургії як виробника конструкційних мат-в неможливий розвиток маш-ня, а в зв’язку з цим і розвиток НТП. Її пр-ція є основою розвитку буд-ва, усіх видів транспорту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике зн-ня для оснащення необхідною технікою с/г. Чм є галуззю спеціалізації Укр в загальному поділі праці країн СНД. У складі колишнього РадС Укр давала в 1989-1990рр 45,6% товарної залізної руди, 77% марганцевої руд, 45% в-ва чавуну, 34,4% в-ва сталі, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цій галузі належить одне з провідних місць у суч ек-ці Укр. За даними 1997р. на її частку припадало 23,2% вартості пр-ції основних галузей пр-сті країни. Укр належить до країни Європи і світу з найбільш розвинутою металургією. Навіть в умовах ек-ї кризи вона поступається за показниками в-ва основної пр-ції цієї галузі в Європі тільки Німеччині. Пр-ція Чм має велике зн-ня у зовнішній торгівлі Укр, є її головною експортноспроможною галуззю. Великий вплив має Чм на розвиток і розміщення маш-ня, хім пр-сті, енергетики. В металургії значно розвинуте комбінування в-ва. На її відходаї працюють в-ва буд матеріалів, мін добрив тощо. Ця галузь є потужним фактором формування ТПК. Вона виділяється значною концентрацією виробничого процесу – величиною п-в і формування їх територіальних осередків. В місцях розміщення її основних п-в зосереджується важке маш-ня, коксохімія, хімія, в-во вогнетривких матеріалів тощо; формуються великі транспортні вузли, швидко виростають великі і крупні міста. Виникнення більшості металургійних заводів Укр відбулося по суті в останній чверті 19ст. З 1872 по 1899 рр їх було збудовано 14. Частина їх з різних причин через короткий час припинила своє існування. У радянський період розвиток Чм в Укр відбувався швидкими темпами. Були реконструйовані і розширені старі малопотужні заводи – Алчевський, Макііївський, Єнакієвський, Донецький, Маріупольський ім. Ілліча, Дніпропетровський ім. Петровського та ін. Одночасно були збудовані такі гіганти Чм, як «Азовсталь», «Запоріжсталь», Криворізький ім.В.І.Леніна. Нині в Укр налічується 50 основних п-в Чм, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 феросплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничозбагачувальних комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій. Розвиток металургії як інтегральної галузі пр-сті не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно зв’язаних з нею галузей і вир-в, які створюють разом потужний металургійний комплекс. До складу металургійного комплексу Укр включається ряд підгалузей і вир-в, без яких неможливо забезпечити в-во металу. Це такі: - видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та ін руд; - в-во чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату; -в-во електроферосплавів; - повторна переробка чорних металів; - коксування кам вугілля; - видобуток сировини і в-во вогнетривких буд матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; - випуск металевих конструкцій тощо. Металургійний комплекс Укр досяг найвищого рівня розвитку в 1980-1990рр. У зв’язку з розривом інтенсивних ек зв’язків з Росією та ін країнами СНД, ек-ю кризою і занепадом економіки та значним скороченням внутрішнього споживання металу а тяжкому стані опинилася ф металургійна пр-сть. Суч стан Чм Укр хар-ся небувалим кризовим спадом, який різок проявився з 1995р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потужність 27; з 65 мартенівських печей –відповідно 28, з 23 конвертерів – 11, з 69 прокатних станів – 30. На окремих заводах рентабельність знизилася до 4-5%. Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського став збитковим, а Макіїський – збанкрутів. Суч металургія хар-ся наявністю заводів з повним і неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає в-во чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: в-во чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Такий розрив повного металургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме: - історичними – буд-во заводу здійснювалося, виходячи з можливостей і технічного рівня того часу, а невелика потужність заовду не вимагала крупних джерел водопостачання та ін ресурів. Для розширення заводу в більш пізніший час виявлялась відсутність резервних територій, зони санітарних розривів навколо заводу, сприятливих транспортних зв’язків тощо; - економічними – орієнтація заводу на старі, близько розташовані джерела палива і сировини змінилася в зв’язку з їх виснаженням, а нові джерела розташовані на великих віддалях, тому завод залишився на в-ві тільки одного із трьох видів основної пр-ції; - екологічними – в крупних машинобудівних районах і центрах, де висока концентрація промислових п-в, які забруднюють природне середовище, з екологічних міркувань краще мати поруч завод тільки з в-ва сталі і прокату чи тільки прокату із сталі, доставленої з віддалених заводів. Заводи переробної металургії розміщуються в основному в районах розвинутого маш-ня, де нагромаджуються значні відходи металообробки і металобрухт. Крім зазначених металургійних заводів, є ще і так звана «мала металургія». Вона представлена окремими цехами по в-ву сталі і прокату на крупних машинобудівних заводах, які створюються з метою використання відходів металу і забезпечення безперебійного постачання конструкційного матеріалу. Чм Укр відзначається високою виробничою і територіальною концентрацією п-в. В рез-ті реконструкції і розширення старих заводів середня потужність одного металургійного зводу становить близько 2,5 млн т чавуну і більше ніж 2 млн т сталі на рік. Осн частина металу в країні випускається заводами потужністю понад 2 млн т на рік. Переважна більшість металургійних п-в Укр являє собою сучасні потужні комбінати. Металургійні комбінати Укр, як і в індустріально розвинутих кр-х, є основними п-вами галузі. На них забезпечується комбінування в-ва – технологічний зв’язок виплавки металу з коксохімічним в-вом, що сприяє досягненню більш високої ек-ї і екологічної ефективності в-ва. Найб металургійними комбінатами Укр, потужність яких становить 5 млн і більше металу за рік, є «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Криворіжсталь». Укр має найбільші в світі металургійні агрегати за їх потужністю. Так, напр, в Кривому Розі споруджено найбільш потужну доменну піч об’ємом в 5000 кум м, яка може дати 4 млн т чавуну за рік, тобто стільки, скільки вся Росія виробила його в 1913р. На ін заводах потужність доменних печей становить до 3 тис куб м. Розвиток металургії в Укр в рад період відзначався великими досягненнями. В рез-ті інтенсифікації металургійниого процесу широкого розвиту набуло швидкісне сталеваріння в мартенівських печах і в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологія бездоменної і безкоксової виплавки металу. І все ж таки при всьому цьому у буд-ві заводів була допущена серйозна помилка. Більшість нових металургійних заводів Укр, як і в уьому Союзі, була зорієнтована на виплавку сталі в мартенівських печах, тоді як країни Західної Європи віддали перевагу технології більш ефективно конверторного в-ва сталі, яке забезпечує вищу її якість. У Німеччині, Франції, Великобританії, Італії більш ніж 2/3 сталі виробляється конверторами і електричними печами. В Укр в 1997р. електросталь і киснево-конверторна сталь разом становили менше половини її всієї виплавки. Розвиток Чм супроводжувався значним нарощуванням потужностей коксохімічної пр-сті. Коксохімічна пр-сть є осн складовою частиною металургійного комплексу. Коксохімічні заводи розміщуються в р-нах видобутку коксівних марок кам вугілля або в крупних металургійних центрах, розташованих за межами вугільних р-нів Донбасу. Ця галузь забезпечує металургію технологічним паливом (коксом, коксовим газом), а хім пр-сть –цінною сировиною. До революції все в-во коксу в Росії було зосереджено в Донбасі.. Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає більше половини всього його випуску в країні. Усього в металургійному районі Укр працює 16 коксохімічних заводів, з них у Донецькій області – 9, Луганській – 2, Дніпропетровській – 4, Запорізькій –1. Значного розвиту в металургії Укр набули нові галузі – трубна і феросплавна. Важливим фактором, який прискорив нарощування потужностей трубного в-ва в Укр, стало інтенсивне буд-во магістральних нафто- і газопроводів із колишнього РадС в Західну Європу. В зв’язку з швидким зростанням попиту на труби особливо великого діаметра їх в-во збільшилося не тільки на основних трубопрокатних заводах – Нікопольському і Харцизькому, а й на Новомосковському, Луганському, Дніпропетровському трубопрокатних і Макіївському труболиварному заводах. В-во феросплавів, необхідних для виплавки чавуну і сталі, забезпечується трьому феросплавними заводами – Запорізьким, Нікопольським і Стахановським. В умовах швидкозростаючих потреб буд-ва крупних промислових, транспортних і невиробничих об’єктів виникла гостра необхідність в забезпеченні їх крупногабаритними металевими конструкціями (арматурними решітками, каркасами мостових переходів тощо.) З цією метою в центрах металурії і важкого маш-ня – Краматорську, Дніпропетровську, Маріуполі були побудовані основні заводи металоконструкцій. Сучасне розміщення п-в металургійного комплексу Укр формувалося як в дореволюційний, так і в рад-й періоди. На розміщеня металургійних заводів значний вплив зробили такі основні фактори, як максимальне наближення їх до центрів і р-нів видобутку коксівного вугілля, а також до великого джерела водопостачання і потужної залізорудної бази. З метою максимального наближення до бази палива будувалися заводи в Донбасі. Друга їх група розмістилась з урахуванням сприятливих залізничних зв’язків із орієнтацією на крупне джерело водопостачання – р.Дніпро. На шляхах між джерелами руди і палива виник також крупний металургійний центр – Маріуполь. Із встановленням залізничного зв’язку між Донбасом і Кривбасом, а також покращанням використання палива у доменному процесі, яке привело до зменшення витрат коксу на виплавку однієї тонни чавуну, а значить, і витрат коштів на його транспортування, виникли сприятливі умови для буд-ва крупного металургійного п-ва в Кривому Розі.

60. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
Суч металургійний комплекс Укр майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних р-нів світу. На території цього р-ну з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський. Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра – від Кременчука до півдня Дніпропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату. На його території сформувалися три крупних металургійних промвузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізько-Нікопольський і Криворізький. У Дніпропетровсько-Дніпродзержинському вузлі зосереджені такі заводи: в Дніпропетровську – три металургійних, трубопрокатний, коксохімічний, металоконструкцій, а в Дніпродзержинську –металургійний комбінат, два коксохімічних заводи, в Новомосковську – трубний завод. В криворізькому вузля знаходяться металургійний комбінат, коксохімічний завод, 5 крупних гірничо-збагачувальних комбінатів, понад 15 шахт, об’єднаних рудоуправліннями. В Запорізько-Нікопольському вузлі знаходяться: в Запоріжжя – металургійний комбінат «Запоріжсталь», завод «Дніпроспецсталь», коксохімічний завод і завод феросплавів, в Нікополі – південно-трубний і феросплавний заводи. Тут же розташовані Нікопольський, Великотокмакський підрайони Придніпровського марганцеворудного басейну з п-вами, які видобувають руду, а також Білозерське залізорудне родовище і гірничозбагачувальний комбінат. Руда Кременчуцького родовища використовується заводами Придніпровського підрайону і транспортується переважно по Дніпру. Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні п-ва Донецької і Луганської областей. Це основний підрайон по в-ву коксу і чавуну. На його території сформувалися три вузли: Донецько-Макіївський, Стахановсько-Алчевський і Приторецький. Донецько-Макіївський вузол – найбільш потужний із трьох. До його складу входять Макіївський металургійний комбінат, два коксохімзаводи і трубний завод, Донецький металургійний і два коксохімічні заводи, Авдіївський коксохімзавод, Єнакіївський металургійний комбінат, Єнакіївський і Горлівський коксохімзаводи, Харцизький трубопрокатний і канатно-дротовий заводи. До цього вузла належать також потужний комплекс вогнетривких матеріалів і флюсових вапняків (Докучаєвськ, Комсомольське, Ново-Троїцьке та ін.). На півночі Донецької області зн-ся невеликий Приторецький вузол у складі Краматорського металургійного і коксохімічного заводів, Костянтинівського заводу «Вторчермет» і вогнетривів. Поблизу цих заводів зн-ся крупні центри видобутку сировини і в-ва вогнетривких матеріалів – Часів-Яр, Артемівськ, Северськ, Райське. На території Луганської області сформувався металургійний вузол, до складу якого входять Алчевський металургійний комбінат з його цехом у м.Алмазна і коксохімзавод, Стахановський коксохімічний і феросплавний заводи. Недалеко від цього вузла зн-ся Луганський трубний завод. Приазовський металургійний підрайон включає дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами – «Азовсталь» та ім.Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова, де зн-ся залізорудний район і Комиш-Бурунський залізорудний комбінат, та невеличкий, частково відбудований після війни металургійний завод ім.Войкова. Зв’язок між цими частинами підрайону здійснюється морським транспортом по Азовському морю. Незважаючи на кризовий стан, металургія Укр є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної пр-ції Чм Укр становила в окремі роки понад 3 млрд доларів. А її частка в загальному експорті трималась на рівні понад 40%. В країни СНД експортується більша частина металопродукції України.

61. Основні проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.
Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов'язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції на основі зменшення енерго- та матеріалоємності продукції, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Відповідно до існуючих програмних документів у доменному виробництві впроваджуватиметься обладнання та технологія вико-ристання пиловугільного палива. У сталеплавильному виробництві максимально збільшуватимуться обсяги конверторного та електро-сталеплавильного виробництв на основі технологій безперервного розливу сталі з одночасним скороченням мартенівського. У прокатному виробництві створюватимуться ливарно-прокатні модулі, розширюватиметься сортамент профільного, сортового та листового прокату, реконструюватимуться діючі прокатні стани. У виробництві металевих виробів та труб передбачається істотне підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, збільшення випуску труб з антикорозійним покриттям та легованих марок сталі.
У перспективі особлива увага приділятиметься збереженню і посиленню експортної спрямованості металургійної промисловості. Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, попередження антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників, запобігання перенасиченості ринків метал о продукції та падіння цін дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі. У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивіз продукції сировинного напряму (чавун, заготовка сортова, сляби) та переорієнтуватися на експорт кінцевої продукції (труби, мет.вироби, листовий та сортовий прокат).

62.Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
Кольорова металургія – галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів(алюмінію , магнію, титану, міді, кобальту , олова), рідкісних та дорогоцінних металів.
Значення кольорової металургії дуже велике, продукти кольорової металургії використовуються в сучасній електроніці, ядерній техніці, приладобудуванні, ювелірній промисловості, медицині, в харчовій промисловості, у виробництві побутової техніки, автомобілебудуванні та інших галузях виробництва.
Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікілева. Якраз ці галузі складають структуру кольорової металургії.
Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.
Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено пе-реважно двома основними факторами — сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розмішуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.
У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони: Донецький і Придніпровський. На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осе-тії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по оброб-ці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату. Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову — з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпорт-них бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмініє-вий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод. У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.
В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».

63.Природні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольорової металургії України.
На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу не-можливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.
В Україні кольорова металургія почала швидко розвиватися в радянський період у зв'язку з інтенсивним розвитком енергетики і машинобудування. В повоєнні роки були розвідані і почалося промислове освоєння родовищ руд важливих кольорових і рідкісних металів та їх виробництво. Разом з тим Україна залишалась крупним імпортером кольорових металів.
Великі перспективи для розвитку кольорової металургії має Кар-патський район, який ще не сформований. Тут е потужна сировинна база. Ядром формування району є Калуське акціонерне товариство «Оріана».
На узбережжі Чорного моря працює глиноземний завод, що за-безпечує сировиною алюмінієві підприємства.
В окремих містах (Харків, Одеса, Київ) кольорові метали виплав-ляють з металобрухту. В Запоріжжі налагоджено виробництво електродів для кольорової металургії.

64.Сільськогосподарське машинобудування та тракторобудування України, галузева структура і особливості розміщення.
Сільськогосподарське машинобудування традиційно займає важ-ливе місце в структурі машинобудівного комплексу України. Воно орієнтується на райони виробництва сільськогосподарської продукції, а його розміщення пов'язане із зональною спеціалізацією сільського господарства. Вагомий вплив на розміщення с/г машинобудування та тракторобудування справляє споживчий чинник. В Україні збудовано великі спеціалізовані підприємства для виготовлення землеобробних машин (плугів, культиваторів), сівалок, комбайнів, навантажувачів, причепів, обладнання для кормовиробництва і тваринництва. Най-більшим центром сільськогосподарського машинобудування є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Одеса (тракторні плуги), Кіровоград (сівалки), Дніпропетровськ і Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Херсон (кукурудзозбиральні комбайни, створюється виробництво зернозбиральних), Бердянськ (жниварки), Львів (хімсільгоспмашини). Обладнання для кормовиробництва і тваринництва виробляють у Бердянську, Ніжині, Умані, Ковелі, Коломиї та Білій Церкві. Заводи з випуску інших сільськогосподарських машин та запасних частин до них є в Києві, Мелітополі, Донецьку, Луганську, Кременчуці, Конотопі, Миколаєві та Первомайську. Розміщення тракторобудування орієнтується в основному на споживача, і представлено воно 20 підприємствами. Найбільшим центром є Харків, де збудовані заводи тракторний, моторобудівний, тракторних самохідних шасі, а також заводи Лазова та Дергачі в Харківській області, де виробляють деталі і вузли для харківських тракторів. Тракторобудування розвинуте також у Дніпропетровську (колісні трактори), Вінниці (тракторні агрегати), Мелітополі і Кіровограді (тракторні гідроагрегати). Підприємства для виробництва деталей і запасних частин для тракторів розташовані у Кременчуці, Києві, Сімферополі, Одесі, Луганську, Білій Церкві.

... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 ...


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП