Шпаргалки! - Регіональна економіка (КНЕУ)

111. Продуктивні сили Центрального ек р-ну: суч стан та перспективи розвитку. У назві р-ну відображене його геогр положення – у центрі країни. Тут зн-ся (в Кіровоградській області) географічний центр Укр. Площа р-ну – 45,5 тис кв км. Нас-ня – 2,8млн осіб. Район охоплює територію Черкаської і Кіровоградської областей. За площею, нас-ням і промисловим потенціалом район на восьмому місці серед ек р-нів країни. Його прир умови сприятливі для госп-го розвитку. Переважають родючі чорноземи. Корисних копалин порівняно мало. Є родовища бурого вугілля і торфу. Великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного каменю. На півночі р-ну розробляється найбільше в Укр родовище бентонітових глин. Каолінові глини поширені у південних р-нах Черкаської області. Є родовища нікелю (Побужжя), графіту, уранових руд, бокситів тощо. У більшій частині р-ну водні ресурси обмежені. Густота нас-ня становить близько 60 осіб на 1 кв км і набагато менша, ніж у цілому по країні. Кіровоградська обл нал до найменш населених. Тут більше міського нас-ня. Показники смертності вищі за показники народжуваності. В р-ні поширене приховане безробіття. Енергетичною основою розвитку госп-ва р-ну є його ПЕК. Він представлений добуванням бурого вугілля у Ватутіному та Олександрії, торфу – в Черкаській області, невеликими тепловими елекстростанціями. Виробляють електроенергію Кременчуцька і Канівська ГЕС. Провідними галузями пр-сті є харчова пр-сть та маш-ня і металообробка. Маш-ня і металообробка представлені в-вом машин і обл-ня для с/г та харчової і легкої пр-сті, виготовленням друкарських машинок, радіовиробів, підйомно-транспортного устаткування, телеграфної апаратури, телевізорів, фотоприладів, баштових кранів, бурових машин. П-ва хім пр-сті, що зосереджені в Черкаській обл, виробляють азотні добрива, хім волокната реактиви. У Кіровоградській обл працюють Завалівський графітовий комбінат, а також заводи чисти металів у Світловодську і Побузький нікелевий. ДО галузей легкої пр-сті нал швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва. Тут випускають шовкові тканини, гігроскопічну вату, художні вироби. Незначного розвитку набули деревообробна і меблева галузі.Є численні п-ва будіндустрії. У районі добре розвинутий АПК, який базується на багатогалузевому с/г. Рослинництво посідає перше місце в р-ні. Тут вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу. Серед технічних культур – цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні к-ри, коноплі, коріандр. Розвинуті овочівництво і садівництво. Провідними галузями т-ва є скотарство і свинарство, допоміжними – вівчарство, птахівництво, шовківництво, кролівництво і ставкове рибництво. Скотарство в Черкаській обл має молочно-м’ясний напрям, а в Кіровоградській - м’ясо-молочний. У р-ні розвинуті майже всі галузі харчової пр-сті. Домінуюча роль належить цукровій пр-сті, особливо в Черкаській обл, де працює 24 цукрових заводи. Є багато п-в молочної, маслосироробної та м’ясної галузей пр-сті. Розвиваються борошномельно-круп’яна, ефіроолійна, спиртова, кондитерська та ін галузі. Провідними видами транспорту є залізничний та автобусний. Довжина залізниць заг користування становить 1527км. Основними залізничними вузлами є: імені Т.Г.Шевченка, Черкаси, Христинівка, Цвіткове у Черкаській області; Знам’янка, Долинська, Помічна – у кіровоградській. У р-ні понад 10 тис км автошляхів з твердим покриттям. Розвинутий водний транспорт. Основні порти – Черкаси і Світловодськ. Промислові вузли району – Черкаський, Кіровоградський, Олександрійський та Уманський. Найб пром вузол – Черкаський. Він сформувався на основі використання сприятливого географічного положення. Основу цього пром вузла становлять хімічна, харчова, легка та машинобудівна галузі. В Черкасах працюють потужні п-ва хімії: виробничі об’єднання “Азот”, “Хімволокно”, завод хім реактивів та побутової хімії “Аврора”. Серед п-в харчової пр-сті – консервний, м’ясний, хлібний комбінати, цукрорафінадний і молочний заводи, тютюнова фабрика тощо. Різноманітні за величиною і спеціалізацією п-ва легкої пр-сті: шовковий комбінат, фабрики художніх виробів, трикотажна, гігроскопічної вати та ін. Маш-ня і металообробка представлені заводами “Фотоприлад”, “Строммашини”, НВО “Ротор”, спеціального технічного устаткування, телеграфної апаратури тощо. ДО п-в будіндустрії належать ВО “Черкасизалізобетон”, заводи стінових матеріалів, великопанельного будинкобудування та ін. Меблеву пр-сть представляє ВО “Черкасмеблі”. Значним пром вузлом є Уманський. Провідне місце в ньому нал маш-ню і металообробці: ВО “Уманьферммаш” (обл-ня для тваринницьких ферм), ВО “Мегометр”, “Вега”, оптико-механічний завод, п-во, що виготовляє театральне обл-ня. В Умані є кілька комбінатів, заводів і фабрик харчової і легкої галузей пр-сті (птахокомбінат, консервний, горілчаний заводи, швейна, взуттєва фабрики, художніх виробів). Будіндустрія випускає залізобетонні вироби, толь, цеглу, різні будматеріали. Тут працює відоме в Укр ВО “Вітаміни”. Умань – значний туристичний центр Укр. Гол об’єктом туризму є всесвітньо відомий дендропарк “Софіївка”. Багатогалузевий пром центр Сміла спеціалізується на маш-ні і металообробці, харчовій і легкій галузях пр-сті. Тільки Черкасам поступається в Центр р-ні своїм господ-м потенціалом Кіровоградський пром вузол. Його провідна галузь – маш-ня і металобробка. П-ва цієї галузі випускають с/г-кі машини, друкарські машинки “Ятрань”. У Кіровограді працюють заводи “Гідросила”, радіовиробів, ливарний тощо. Розвинута харчова пр-сть (м’ясо-, хлібо-, птахокомбінати, об’єднання хлібопекарської пр-сті, олійноекстрактний завод). У місті функціонують також п-ва легкої пр-сті (швейна, взуттєва, панчішна та ін фабрики). Центром буровугільної пр-сті країни та Олександрійського пром вузла є Олександрія. Тут зн-ся кар’єри видобування бурого вугілля, брикетна фабрика, ТЕЦ. Хім пр-сть в Олександрійському вузлі представляє в-во гірського воску. Маш-ня і металообробка представлені заводами підйомно-транспортного устаткування (випускає електричні мостові крани) та електромеханічним. Тут діють також два авторемонтних п-ва. В Олександрії є фабрика діаграмного паперу, п-ва легкої, харчової галузей пр-сті, будіндустрії. Багатогалузевим пром центром Кіровоградської області з п-вами кольорової металургії, заводами, що випускають скло, пластик, кераміку тощо, ГЕС є Світловодськ. З Центрального ек р-ну до ін районів країни надходять: с/г-кі машини, обл-ня для легкої і харчової пр-сті, телевізори, телеграфна апаратура, хімволокно, азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові і м’ясні консерви, борошно, крупа тощо. З ін районів Центральний одержує таку пр-цію: вугілля, гірниче устаткування, метал, добрива – з Донбасу; гірниче обл-ня, метал, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, прилади і побутову техніку – з Придніпров’я; велосипеди, вантажні машини, верстати, устаткування для харчової і легкої галузей пр-сті, різноманітні прилади і комплектуючі деталі, бензин – з Північно-Східного р-ну; прилади та обл-ня, екскаватори, с/г-кі машини, верстати, хімічне і натуральне волокно, трикотажні і швейні вироби – зі Столичного р-ну; автобуси, інструменти, прилади, автонавантажувачі та автокрани, калійні добрива, шкарпетки, хутрові вироби – з Карпатського р-ну; з Північно-Західного р-ну надходять автомобілі, підшипники, торгове обл0ня, високовольтна апаратура, тканини з льону тощо; з Поділля – електротехніка, бурякозбиральрі комбайни, прилади, с/г машини, технологічне устаткування для харч пр-сті, добрива, миючі засоби тощо; з Причорномор’я – кукурудзозбираючі комбайни, дощувальні установки, машини і обл-ня для харч пр-сті, тракторні причепи, бавовняні тканини, кавуни, виноград, рибні консерви тощо. Однією з проблем Центр р-ну є низький рівень його промислового розвитку. Окремі частини р-ну, зокрема Черкаська область, виявилися радіаційно забрудненими внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Проблему р-ну складає також ерозія грунтів. Є і в р-ні проблеми щодо раціонального викор трудових ресурсів.

112. Рекреаційний комплекс Причорномор’я: природні передумови, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку. Причорноморський р-н розташований у південній та пд-зах частинах Укр, має вихід до Чорного моря. Площа р-ну – 113,4 тис кв км. Нас-ня 7,9 млн чол. За площею р-н посідає перше місце в країні, за к-стю нас-ня – друге. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська обл. Більшу частину р-ну займає Причорноморська низовина. На північному заході та півночі зн-ся відроги Подільської і Придніпровської висоіин. Крим за особливостями рельєфу под-ся на три частини: рівнінну, гірську і південнобережну. У р-ні немає значних корисних копалин. Невеликі поклади бурого вугілля залягають в Єланецькому р-ні Миколаївської області та біля міст Рені і Болград на Одещині. Торф трапляється в Херсонській і Миколаївській областях. У Рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін.) і нафти. Перспективними щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В р-ні є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике зн-ня мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йдобромну і магнієву сировину. Є сировина для в-ва цементу (біля Бахчисарая), черепашник, будівельні (Білокам’янськ) та флюсові вапняки (Балаклава, Старий Крим). ДО цінного облицювального матеріалу належать мармуровидні вапняки. Клімат р-ну помірно континентальний і досить посушливий. Влітку бувають зливи, трапляються суховії, посухи, чорні бурі. Зима нестійка. Відлиги змінюються різкими похолоданнями. Незважаючи на те, що через територію р-ну протікають такі великі річки Європи, як Дунай і Дніпрот, водні ресурси його недостатні. Для покращання водопостачання і зрошення полів тут збудовано кілька каналів. Чорне і Азовське моря багаті на рибу, водорості й інші морепродукти. Багатство Причорномор’я – родючі чорноземні і каштанові грунти. Провідними галузями господарства Причорноморського р-ну є маш-ня і металообробка, харчова та легка пр-сть, курортно-туристичне господарство. Геогр положення р-ну накладає відбиток на особливості спеціалізації галузей господарства. У р-ні випускають морські судна, с/г машини, верстати, різне технологічне устаткування та електротехнічні прилади. Найб п-ва суднобудування – це суднобудівні заводи в Миколаєві, Херсоні і Керчі. Тут виробляють теплоходи, суховантажні судна і танкери, комфортабельні пасажирські катери. В портах зн-ся судноремонтні п-ва. До великих п-в с/г-го маш-ня належать Херсоньський комбайновий завод, Одеський завод с/г машин, заводи в Первомайьку Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. У Причорномор’ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю продукцію численні п-ва плодоовочевої та виноробної пр-сті. Одеса – великий транспортний вузол. Тут зн-ся Чорноморське морське пароплавство, торговий морський порт, міжнародний аеропорт. Одеса – головний вузол Одеської залізниці, вузол автомобільний доріг. На заході Криму зн-ся Євпаторія (115 тис чоловік). Це великий курортний центр з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо. Євпаторія – це морський порт. Найбільш розвинута тут харчова пр-сть: рибний, хлібний, молочний, пивобезалкогольних напоїв заводи, м’ясокомбінат, харчосмакова фабрика. Саки (35 тис чоловік) – грязьовий і кліматичний курорт неподалік від Євпаторії. Природними лікувальними чинниками міста є мульова грязь і ропа Сакського озера. В місті зн-ся хім завод та завод мінер вод, п-ва харчової, легкої пр-сті та будіндустрії. Найбільшим курортним центром на Південному березі Криму є Ялта (90 тис чоловік) – морський порт і центр туризму. Основний природний лікувальний чинник - субтропічний клімат середземноморського типу. Тут переважає харчова пр-сть: рибокомбінат, тютюново-ферментаційний, молочний, безалкогольних напоїв заводи. Виробляють також сувеніри, головні убори тощо. Пром центром р-ну є Феодосія (87 тис чоловік) – місто, розташоване в південно-східній частині Кримського півострова, на березі Чорного моря. Це – морський порт і залізнична станція. Тут переважає харчова і легка пр-сть: м’ясо- і хлібокомбінати, молочний і пивобезалкогольних напоїв заводи, тютюнова фабрика, радгосп-завод. До легкої пр-сті нал панчішна та іграшок фабрики. В місті також працюють комбінат будматеріалів, завод “Буддеталь”, меблевий комбінат і офсетна фабрика. Місто відоме картинною галереєю імені І.К.Айвазовського. У Причорноморський р-ні ввозиться продукції більше, ніж вивозиться. На характер зв’язків Криму з ін р-нами країни накладає відбиток недостатня забезпеченість півострова багатьма видами прир ресурсів, особливо водою. Тому сюди з материкової частини країни надходять вода, електроенергія, вугілля, машини і технологічне обл-ня, продукція легкої пр-сті тощо. У свою чергу з Криу до ін районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової пр-сті, рибу і рибні консерви, морські судна тощо. Найважливішими для Причорноморського р-ну є проблеми екології, рац використання природних умов і ресурсів, зокрема води. Вода в посушливі області Причорномор’я надходить каналами. Але вони дуже недосконалі, це призводить до великих її втрат. Через погану дренажну систему, надмірність використання відбуваються засолення зрошувальних земель, їх підтоплення та заболочування, що знижує врожайність і погіршує якість с/г-ї пр-ції. Крім того, вода, що використовується для зрошення ланів, часто дуже забруднена промисловими та ін стоками. Є проблеми з використанням території району з рекреаційною метою. Тут увійшли в суперечність розміщення і розвиток важкої пр-сті та створення великого портового господарства з рекреаційною цінністю території. Бездумна експлуатація природних ресурсів р-ну уже призвела до фактичної втрати знаменитої сакської грязі, лікувальне зн-ня якої велике. Досі не вирішено проблему видобування гальки на пляжах і вапняків у кар’єрах Криму, що також негативно позначається на природі курортного р-ну і не сприяє нормальних умовах відпочинку. Розміщення великих військово-повітряних і морських баз і курортних містах, шумове забруднення, що в десятки разів перевищує допустимі норми, унеможливлюють лікування в Криму нервових захворювань, гіпертонії, хвороб шлунку тощо.

113. Рекреаційний комплекс Карпатського регіону: природні передумови, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку. Район розташ на заході країни. Межує з 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня – 6,5млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської, Закарпатської і Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що переважно пов’язано з проходженням Карпат в усіх його областях. Район має багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з найбільш водозабезпечених районів Укр. Грунти району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні – на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні – в горах. Карпатський р-н має найбагатші в країні лісові ресурси. Р-на багатий на різноманітні корисні копалини. З паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам’яне і буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і рудні корисні копалини: поліметалічні, ртутні руди, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер Львівської та І-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У Передкарпатті є родовища озокериту, а на Закарпатті – баритових руд. У р-ні великі і різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових пісків, доломітів тощо. В Закарпатській обл трапляються родовища білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За к-стю джерел мінер вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський р-н не має собі рівних у країні. Карпат-й р-н має високу середню густоту нас-ня, показники якої перевищують середню густоту в країні (115осіб на 1 кв км). Нас-ня розміщене нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. В гірських р-нах густота нас-ня різко зменшується. К-сть міського нас-ня не перевищує сільського. Міських жителів більше тільки у Львівській області (понад 60%). Природний приріст нас-ня в р-ні вищий від середнього в країні. Не знаходячи роботу в р-ні, значна частка труд ресурсів вимушена шукати її за його межами. Промисловість – провідна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинуті маш-ня і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будіндустрія. Маш-ня і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну орг-цію. Переважає неметаломістке трудомістке маш-ня, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна пр-сть, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів і с/г машин. У р-ні добре розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними п-вами хім пр-сті є Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський калійний завод, Роздольське ВО “Сірка” і Яворівський гірничохімічний завод, а також Дрогобицький нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газовою, нафтовою, вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф. Найбільшими електростанціями р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової і деревообробної пр-сті р-ну входить понад 70 п-в. Вони сформували потужний Карпатський лісовир-чий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в обласних центрах, целюлозно-паперова – в малих і середніх, лісохімія – в малих містах і селищах міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в усіх обласних центрах, а також у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию. Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби, взуття. В Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози. Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних і стінових матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут і виготовлення буд керамінки і фаянсу, скла. Осн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах. Потужним є і АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію с/г-х і переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м’ясне скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських р-нах переважають молочно-м’ясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство і льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття: виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м’ясне скотарство і вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися м’ясна, цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп’яна, хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової пр-сті. Карп р-н має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. Довжина залізничних магістралей заг користування становить 2898км. Автомобільні шляхи з твердим покриттям мають довжину 18,1тис км. Найбільші транспортні вузли р-ну – Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має міжнародне значення. Промисловими вузлами р-ну є Львівський, Дрогобицький, Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, І-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. З Карп р-ну вивозять автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани й інструменти, телевізори і конвеєрні лінії, с/г машини і обл-ня для нафтової та газової пр-сті, технологічне устаткування для легкої пр-сті і різноманітні прилади, хутрові вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерській вироби та мінер води, калійні добрива і сірку, вугілля, ліс, меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну працюють на металі з Донбасу і Придніпров’я, з різних р-нів країни одержують комплектуючі деталі, мін добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і лляні тканини, с/г машини, автомобілі, технологічне обл-ня для харчової пр-сті, олію. Однією з найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що р-н межу з п’ятьма країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку рекреаційного господарства. Карпатський ек р-н має великі, не до кінця реалізовані можливості щодо розвитку курортного господарства. Унікальні курорти Передкарпаття і Закарпаття можуть давати прибуток, зокрема і в іноземній валюті, більший, ніж промислові п-ва. Але подальший розвиток екологічно небезпечних виробництв у цих р-нах часто суперечить їх рекреаційному освоєнню. Львів – визначний туристичний ценр, в якому багато пам’яток історії та архітектури.