Шпаргалки! - Гроші та Кредит

15. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ.
На загальному фоні інтернац. господ. життя складується складна мозаїка взаємовідносин; перевага одних країн в одних сферах міжнародних зв'язків, супроводж. відставан. або слідуванням за лідером в інших. Багатогранний комплекс відн. знаходить відображ. в балансов. рах-ку країни, який за традицією називається платіжним балансом. Платіжний баланс - балансовий рах-к міжнар. операцій - це вартісне вираж. усього комплекса міжнародн. зв'язків країни у формі співвідн. надходжень і видатків. Баланс. рах-к міжнар. операцій являє собою кількісне і якісне вартісне вираження масштабів, структури і характеру зовнішньоекон. опер. країни, її участі в світовому господарстві. В останній час в доповнення до платіжного баланса, який містить дані про рух потоків цінностей між країнами, складається баланс міжнар. активів та пасивів країни, відображ.її міжнар. фін. стан в категоріях запасу. Платіжний баланс має таку стр-ру: 1) торгівельний баланс; 2) баланс послуг та некомерц. платежів; 3)баланс руху капіталів та кредитів.
Історично зовнішня торгівля виступає начальною формою міжнар. екон. відносин, зв'язуюче національні госп-ва в світове, тому показники зовнішньої торгівлі традиційно займають важне місце в плат. балансі. Співвіднош. експорту та імпорту складає торгів. баланс. Взагалі велику увагу приділяють аналізу актива чи дефіциту торгівельного балансу. При цьому, звісно, активне торгове сальдо є більш вигідним для країни.
Баланс послуг включає в себе платежі та надходження по трансп. перевозкам, страх., електронн., телефгр. і др. видам зв'язку, міжнар. туризму і т.п.
Баланс руху капіталів і кредитів виражає співвідн. ввозу та вивозу державних та приватних капіталів, наданні та отриманні кредитів. За економіч. змістом ці операції діляться на дві категорії: міжнародний руч підприємн. та ссудного капіталу. Підприємн. капітал - прямі закордонні інвест. та портфельні інвест. Міжнар. рух ссудного капіталу розділ. по принципу строковості: на довго- та середньострокові займи та кредити; на короткострокові (менше року). Оскільки облік короткосторк. капіталу особливо важко здійснювати включається стаття "Помилки та пропуски", що слугує для корективи балансу.
Заключні статті плат. балансу відобр. операції з ліквідн. вал. активами, в яких беруть участь держ. вал. органи, в рез-ту чого змінюється величини та складу централіз. офіційних золотовал. резервів.

16 .ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ.
Грош. маса складається з грошей ЦБ та грошей комерц. Банків. Всі гроші- це боргові зобов’язання по відношенню до банків. Центр. Питання-як гроші попадають в економіку. Фрідмен оперував терміном, що в перекладі означає розкидання. Гроші ЦБ утворюються шляхом:1.емісіЇ банкнот, що є монопольним правом ЦБ. 2. Кредитування ком.банків. 3.Купівля активів у банківського небанк.сектора (ЦП,валюта). 4.Кредитування уряду(пряме кредитування заборонено).Гроші ком. банків виникають в результаті: 1.Кредитування клієнтів. 2. Купівля активів у небанківського сектора.(цп,валюта).
Для про ведення емісійних (активних ) операцій ЦБ не обов'язково мати в наявності ресурси (пасиви). Являючись емісійним центром, ЦБ може довільно утворювати пасиви для своїх активних операцій.(викор-ти актив як власний пасив). Напр. Операціоніст ЦБ перераховує1000 гр. Ком банку в балансі це відображається так:А:кредити банка 1000 1000 П: гроші в обігу1000 грошова маса збільшилась на 1000 грн.
Додаткові кошти було створено за допомогою уявних вкладів- це кошти утворені в результаті активних операцій Емісійна функція це прерогатива ЦБ. Ком.Б. теж створюють нові гроші в рез-ті своїх активних операцій, напр. Кредитування клієнтів. Процес проектування нових грошей ком. Б. Називають депозитно- чековою емісією , або вторинною емісією, мультиплікативною експансією. Ком. Б. Надає кредит гр. Маса збільшується. Цього не помітно по одному банку. Проте виданий кредит потрапляє в пасив іншого банку. Банк. система як єдине ціле може робити те на що не здатен один банк. Мультиплікативне (багатократне) розміщення депозитів обмежується ЦБ. Усі банки зобов’язані частину своїх залучених коштів тримати у вигляді обов’язкових резервів на кореспондентському рахунку в ЦБ і в касі ком. банку. Коли ЦБ пропонує 1000 грн він повинен порахувати скільки реально складе гр. маса. Величина гр. Мультиплікатора m=1/г, m – гр. Мультиплікатор. r – величина обов’язок. резерву, норма ОР. Обсяг емісії Цб виражає грош. базу. Грош. база В=R+C це кошти, що створюють основу для розширення депозитів, де В=грош.база.R – резерви ком.банків ( в т.ч. і надлишкові резерви). С- готівка поза банками. Грош. база є резервними грошима, їх ще називають грошима підвищеної сили. ЦБ безпосередньо здійснює вплив на гр. Базу. Пропозиція грошей визначається Мs=ВхМ. Впливати нагр. Мультиплікатор важко, оскільки крім норми ОР на його величину впливають такі фактори:1Відтік готівки- збільшення попиту економ.агентів на готівку зменшує можливість банків здійснювати депозити т.я.зменш-ся банк. резерви. Мs=C+D готівка+депозити до запитання. Перевага між готівкою і депозитами хар-ся коефі- ціентам готівкам або коефіцієнтом депонування. С= С\D. 2.Збільшення надлишкових резервів. Співвідношення між надлишковим резервами та депозитами позначено як С. M= 1\R+C+L.
Мs=ВхМ=(R+C)хМ=(R+C)х1\r+c+L=R+C\r+c+L.
Гр.пропозиці. забезпечую банківська система ЦБ обмежений у контролі за пропозицією грош., оскільки він не може безпосередньо впливати на попит на готівку. Вирахуємо пропозицію грошей. Кd=C\D=M0\D. Мs=RdхD+D(1+C)хD.D=M\1+Kd. Співвідношення між резервами і депозитами наз-ся коефіцієнтом резервування. Кr= R\D.

17.ХАРАКТЕРИСТИКА КОМЕРЦІЙНОГО КРЕДИТУ:СУТЬ СУБ'ЄКТИ ЗНАЧЕННЯ СТАН, ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ. Комерційний кредит-один з видів кредиту. Надається одним підприємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Комерційний кредит надається постачальником покупцеві. Потреба у ньому виникає тоді,коли підприємство-товаровиробник прагне реалізувати вироблений товар(як правило, засоби виробництва),але у покупця немає грошей для його придбання. У таких випадках товар може бути добровільно переданий постачальником покупцеві в кредит. Ця передача може оформлятися векселем(борговим зобов’язанням). Під вексель постачальник ( векселедержатель) отримує в банку кредит. КК трансформується у банківській. Ком.кредит може мати місце не тільки між постачальником та покупцем. У деяких господарських ситуаціях одне підприємство може надати кредит іншому,коли воно має певні інтереси щодо діяльності свого партнера. Прикладом може бути кредит під організацію. виробництва необхідної кредитору продукції або у вигляді авансу (задатку) в рахунок вартості замовленої для виробництва продукції. У колишньому СРСР К.К.викор-ся до 1930,а з часів кредитної реформи 1930-32р такий кредит був суворо заборонений. Нині в Україні з переходом до ринкової економіки він дедалі більше поширюється, що є реакцією на дорожнечу банківського кредиту. К.К. прискорює товарообіг,зменшує кіл-ть грошей необхідних для обігу,робить грош. Обіг більш еластичним. Вважається що К.К. утворює фундамент кредитної системи. Він істотно зменшує резерви платіжних засобів,що завжди вимушені утримувати у своєму розпорядженні суб'єкти ринку для здійснення комерц-них розрахунків. Головним призначенням К.К.є прискорення руху товарів від сфери виробництва до сфери споживання. Можна сказати що інфляція скорочує К. Кредитування,тому що кредитор замість прибутку може понести збиток і не відомо, що буде більше реальний прибуток від наданої позики чи темпи інфляції.

19.ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ.
Провідним видом кредиту є банківський. тобто кредит, котрий надають і одержують банки. Саме вони акумулюють переважну частину кредитних ресурсів і надають їх у позички. Таким чином, банківський кредит—це двосторонній рух грошових коштів на засадах повернення. Мобілізовані банками ресурси як частина позичкового фонду країни спрямовуються на три укрупнені об'єкти кредитування: 1)формування основних коштів суб'єктів господарювання та інші інвестиційні цілі; 2) формування їх оборотних коштів; 3) споживчі ціпі. До кредитів на інші (крім на придбання засобів праці) інвестиційні цілі належать кредити на науково-пошукові та дослідно-конструкторські роботи, витрати на підготовку кадрів, на екологічні заходи. Кредити на придбання засобів праці можуть спрямовуватися на їхнє просте чи розширене відтворення. Зокрема, відшкодування засобів праці може здійснюватися шляхом ремонту, технічного переозброєння або реконструкції. При недостачі власних коштів для цих цілей підприємства залучатимуть і кредити. Правда, якщо амортизаційні відрахування не вилучатимуться у суб'єктів господарювання на безповоротній основі, то, напевне, кредити на відшкодування засобів праці їм не будуть потрібні: вистачить власних амортизаційних відрахувань. Нагромадження засобів праці провадиться шляхом розширення діючих або будівництва нових підприємств. Якщо інвестор не нагромадив відповідних коштів, то йому потрібен кредит на період до одержання і введеним у дію підприємством необхідних сум прибутку. З цієї ж причини виникає потреба і в інших інвестиційних кредитах. Однак погашаються вони не тільки за рахунок прибутку. Іноді його може і не бути (наприклад, при негативних результатах науково-дослідних робіт, в переважній більшості випадків кредитування екологічних заходів). Тому, крім прибутку, на погашення інвестиційних кредитів можуть направлятися грошові кошти з інших джерел, зокрема бюджетні асигнування.

20.ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ:СУТЬ СУБ'ЄКТИ ЗНАЧЕННЯ СТАН, ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ. С.К.-це вид кредиту,що надається населенню для оплати споживчих товарів і послуг,(у формі відстрочки платежу).С.К.-це продаж товарів і послуг, як правило, довгострок.користування з метою покупки цих товарів,послуг. Реалізується через використання різних форм банків. і комерц. кредиту. Кредит на споживчі цілі (банківський) надається як юр.так і фіз. особам. Об'єктами кредитування можуть бути:будівництво житлових будінків та інших об'єктів цивільного будівництва(об'єкти охорони здоров'я, освіти, спорту,гаражі). Невідкладні потреби населення; строкові зобов’язання населення за товари,продані в кредит,видані торговельним організаціям позабанківський споживчий кредит надається населенню на споживчі цілі. Він викликається переважн недостатнім розвитком банківського кредиту на такі цілі або умовами розрахунків за надані послуги. Так, абоненти телефонів одержують можливість вести в кредит міжміські переговори або надсилати телеграми. Часто ці кредити бувають безпроцентні.

21.КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТИ.
Конвертованість національної грош. одиниці-це можливість для учасників ЗЕВ легально обмінювати на іноземні валюти та навпаки без обмеження. Чим більше валютних обмежень викор-ся в країні тим менше конвертованою є її валюта. Відсутність валютних відношень означає вільну конвертованість валюти. Існує досить чітка класифікація різних форм конвертованості. Повна к.-к валюти шо охоплює всі види ЗЕ операцій. Та поширюються на всіх юр. Та фіз. Осіб-власників валюти. За режиму повної к.всі юр.та фіз. Вітчизняні та зарубіжні особи що володіють певною сумою грошей даної краіни мають можливість вільно без жодних обмежень викор-ти ці гроші на будь які цілі без перешкод здійснювати як поточні так і інвестиційні валютні операції зо всіма видами операцій платіжного балансу. Часткова к.вал.-що на деякі галузі ЗЕД або деякі у категорії власників режим конвертов.не пощирюються тобто на обміні операції вводяться певні обмеження. Зовнішня к.- це така при якій повна свобода валютних операцій для здійснення розрахунків із-зі кордону надається лише іноземним юр. Та фіз.особам. Ім надається можливість: вільно обмінювати зароблену в даній країні валюту на б.я. іноземну валюту,здійснювати перекази цієї валю.ти за кордон. Внутрішня к.-передбачає режим при чому правом обмінних операцій нац. Грош. Одиниць на іноземну валюту користуються лише юр. Та фіз. Особи даноі краіни.( резиденти),а для нерезидентів зберігається режим неконвертованості.К.валюти-це категорія ринкової економ. Її невід’ємний атрибут без к. неможлива свобода вибору, яка лежить в основі ринкових відносин. Без к. націон. Грош. Одиниці товаровиробник не може включитися в різноманітні структури світового ринку,в МПП,а покупець позбавляється можливості належно задовольняти свій платоспроможний попит

21. КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТИ, ЇЇ СУТЬ, ВИДИ, ЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРЕДУМОВИ.
Одним з найважл. елем-ів вал. сис-ми є конверт. націон. грош. одиниці - можливість для учасн. зовнішньоекон. відносин легально обмінювати її на іноземні валюти та навпаки без обмеження. Чим більше валютних обмежень використ. в країні, тим менше конверт. є її валюта. Відсутність вал. обмеж. означає вільну конверт. валюти. У науковій літературі та практиці склалася досить чітка класиф. різних форм конвертованості.
Повна конверт.: за поточними операціями, за рухом капіталів. Ці категорія діляться на: для резидентів, для нерезидентів. Вони діляться на фіз. та юр. осіб. Внутрішня конверт. - для резидентів. Зовнішня - для нерезидентів. Зі схеми видно, що конвертованість валюти повна лише тоді, коли вона охоплює всі види зовнішньоекон. операцій та поширюється на всіх власників валюти - фіз. та юр. осіб.
Часткова конвертованість - на деякі галузі зовнішньоекон. діяльн. або деякі категорії власників режим конвертов. не пошир-ся. Найчаст. має місце варіант, коли вільний обмін нац. валюти на іноземні дозволяється тільки щодо поточних операцій. Розрізняють зовнішню та внутрішню конвертованість валюти. При зовнішній повна свобода обміну зароблених у країні грошей належить тільки іноземцям (нерезидентам). При внутрішній - навпаки. Світовий досвід свідчить, що неконвертованість валюти найчастіше зумовлюється такими причинами: завищений вал. курс, нерац. внутр. ціни, товарн. дефіцит. Конвертов. вал. - категорія ринкової економіки. Без конвертованості немає розвинутого ринку, без останнього не може бути повністю конвертованої валюти. Вихід з цього становища можна знайти на шляху поступової відміни валютних обмежень, переходу на ринкові відносини та забезпеч. високої збаланс. економіки. Умовою конверт. є створ. ел-ів власне конверт. - реального курсу валюти, вал. ринку, свобода експортно-імп. операцій та використання в них національної валюти. Тому говорити про негайну повну конвертованість гривні передчасно.

23...ПОТОКИ ГРОШ. ОБОРОТУ. ЇХ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК
Грошовий оборот – це процес безперервного переміщення грошей між суб'єктами ек відносин у сусп відтворенні. Велика кількість грош. платежів , які здійснюються мільйонами екон суб'єктів становлять в сукупності грош оборот. Всі платежі можна згрупувати в декілька велика великих потоків залежно від їх призначення у відтворювальному процесі.
Наука оперує крім поняття потік ще й поняттям запас. Потоки являють собою величини які знаходяться у русі вимірюються в одиницях за певний проміжок часу. Напр. Місячний доход громадянина склав 500грн. Це динамічна величина (потік). Запаси-це статистичні величини, що служать для виміру кількостей, котрі є в наявності на конкретний проміжок часу. Наприклад. Станом на 1 серпня залишки на ощадній книжці громадянина склали 500грн. З прикладів видно, що гроші є важкою динамічною і статистичною величиною. В динаміці можна простежити сукупність грош. платежів в різних секторах економіки. Ці платежі утворюють грош. потік. Сукупність усіх грош. потоків (усіх платежів) в економіці за певний період часу складають грош. оборот. Суть та структуру грош. обороту можна розглянути на снові схеми кругобоброту доходів та продуктів.
На схемі присутні основні групи економ. агентів: сімейні господарства, підприємства, держава. Вони взаємодіють між собою через групи ринків: 1).ринку ресурсів, де підпри-ва купують робочу силу, капітал, природні ресурси. 2). Ринку продуктів, де продаються вироблені підприємствами товари та послуги 3).Фін-го (грошового) ринку, через який грошові кошти переміщаються від іх власників до споживачів інвестицій. Екон. агенти обмінюються грош. потоками, як показано на схемі:
1)Купівля підприє-ми ресурсів для вир-ва (всі ресурси належать приватним особам.2)Доходи сімейних господарств(нац доход.)3)Оплата державою праці державних службовців. 4)Витрати сімей-х господарств на споживання. 5)Надходження підприємствам віл реалізації товарів і послуг (витрати на нац.продукт без вартості проміжних товарів).6)Оплата сімейними господарствами чистих податків (без трансферних виплат). 7)Передача тимчасово вільних грошових коштів (заощадження сімейних господарств) 8)Надходження інвестиційних коштів нак підпр-ва, коштів для інвестицій.9)Витрати підприємств на інвестиції.10)Держ. кредит.11)Держ. закупки. 12)Оплата імпорту.13)Оплата експорту.14)Притік капіталу із-зі кордону шляхом покупки активів нерезидентами та позик на фінан. ринках. Притік капіталу виникає у випадку перевищення імпорту над експортом. Зворотня ситуація- відтік капіталу, виникає коли експорт перевищує імпорт. Серед зазначених грошових потоків найбільш важливими є національний доход і нац. продукт. НД складається із сукупних доходів сімейних господарств.(припускається що всі під-ва приватні). НП складається з вартості всіх товарів і послуг вироблених у державі( за виключенням вартості проміжних товарів). Характерною рисою грошового обороту є його замкнутість (збалансованість).ННПД=НП. Балансуються і інші потоки. 1)Грошові потоки сімейних господарств: отримані доходи витрачаються на споживання і сплату податків.,ці потоки балансуються через інвестування заощаджень.2) Грош.потоки уряду :коли доходів не вистачає для держ. закупок і оплати праці службовцям, уряд робить запозичення на фінансовому ринку. 3)Г.П. під-в: доходів п-в не вистачає для того щоб інвестувати кошти , балансуючим потоком .4)Г.П, ринку ресурсів:п-ва купують ресурси які балансуються з доходами сімейних господарств.Г.П, ринку продуктів, якщо економ. система замкнута то балансування НД і НП досягається автоматично ( це абсолютний виняток економ. система є відкритою), якщо імпорт перевищує експорт то гроші покидають економ. систему 12, в результаті НД<НП, щоб врівноважити потоки можна за рахунок емісії, але це викликає інфляцію, тому звертаються то пот оку капіталу 14.Серед грошових потоків е такі що належать до втрат і до ін'єкцій. До втрат належать потоки: сплата податків сімейними господа-ми, а оплата імпорту,Сума втрат+(втрати на споживання складають НД).До ін'єкцій відносять: інвестиц, держ.закупки, платежі та експорт.Сума інвест.+ втрати на споживання складають НП.