Поняття та правове значення елементів податкового закону
До законів про оподаткування ставляться підвищені вимоги, оскільки вони зачіпають матеріальні інтереси як окремих осіб —платників податків, так і держави та суспільства в цілому. Пода-ток має бути точно визначеним, тобто будь-який закон про пода-ток має містити вичерпний перелік положень, що однозначно ви-значає, по-перше, зобов’язану особу, розмір зобов’язання та порядок його виконання і, по-друге, межі вимог держави щодо майна платника. Неповнота, нечіткість, неоднозначність податкового закону можуть призвести, з одного боку, до можливості ухилення від сплати податку на легітимних підставах, а з іншого, — до зло-вживань зі сторони податкових органів. Податок — це складна система відносин, комплексне еконо-міко-правове явище, яке містить у собі сукупність певних взаємодіючих складових елементів, кожен із яких має самостійне юри-дичне значення. У зв’язку з цим податкові закони, які регулюють окремі види податків, тобто спеціальні податкові закони, повинні мати відпо-відну обов’язкову структуру. Українське податкове законодавство через визначення принципу єдиного підходу елементами такої структури визначає: платника податку, об’єкт оподаткування, джерела сплати податку, податковий період, ставки податку, строки та порядок сплати податку, підстави для надання подат-кових пільг. Таким чином, об’єктивно, податок є певною структурою, що складається з необхідних елементів. Яке правове значення цього явища? У науці податкового права існує теорія, відпові-дно до якої обов’язок по сплаті податку чи збору виникає лише тоді, коли податок чи збір достатньо визначені в законодавстві. Законодавча визначеність податку полягає в тому, що відпові-дним спеціальним податковим законом мають бути врегульо-вані всі необхідні елементи відповідного податку. Лише сукупність усіх необхідних елементів закону про податок є необхідною підставою для виникнення у платника обов’язку по сплаті податку. Якщо законодавець з якоїсь причини не встановив та/або не визначив хоча б одного з таких елементів, обов’язок платника по сплаті податку не може вважатися встановленим. У ситуації не-достатньої визначеності необхідних елементів податку платник може отримати підстави не сплачувати його взагалі або сплачу-вати найвигіднішим для себе способом. Отже, податок є складною системою взаємопов’язаних елементів. Причому, не дивлячись на велику кількість різновидів подат-ків і їхні відмінності, існує певний набір елементів та їхня струк-тура, які мають загальне чи універсальне значення щодо всієї множини обов’язкових платежів. Іноді говорять про існування універсальної «податкової формули». Увесь набір універсальних елементів податку з точки зору їхнього значення для юридичної визначеності податкового зобов’язання поділяють на такі дві ка-тегорії: необхідні та факультативні елементи податку (податково-го закону). Таким чином, ті елементи податкового закону, без яких пода-ткове зобов’язання не може вважатися встановленим, у теорії на-зивають необхідними або суттєвими елементами податкового закону. До обсягу цього поняття відносяться: платник або суб’єкт податку, об’єкт оподаткування, предмет, масштаб подат-ку, метод обліку податкової бази, податковий період, одиниця оподаткування, податкова ставка та метод оподаткування, поря-док обчислення податку, звітний період, строки сплати податку, способи і порядок його сплати. Окрім названих елементів, виділяють також так звані факуль-тативні елементи, відсутність яких безпосередньо не впливає на ступінь визначеності податкового зобов’язання, проте суттєво знижує гарантії належного виконання цього зобов’язання. Це, зо-крема: ― порядок стягнення недоїмки і повернення неправильно утриманих сум податку; ― відповідальність за податкові правопорушення; ― податкові пільги. У теорії податкового права розрізняють поняття встановлення і визначення як щодо податку в цілому, так і стосовно його еле-ментів. Установити елемент закону про податок означає номі- нально прийняти (узаконити, затвердити) щось як одну з підстав виникнення податкового зобов’язання чи способу його виконан-ня. Визначити елемент закону про податок означає описати фак-тичну сторону елемента, виділити його серед інших схожих (су-міжних) явищ (предметів, обставин) на основі певних ознак, даних. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платни-ків податків перед бюджетами та державними цільовими фонда-ми» визначає, що у разі коли норма закону чи іншого норматив-но-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків плат-ників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є мож-ливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення у межах апеляційного узго-дження приймається на користь платника податків.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття та правове значення елементів податкового закону» з дисципліни «Податкове право»
