Принцип координації Стосується таких трьох проблем: 1. Зінтегрованого використання усіх доступних фінансових інструментів. 2. Координування Комісією регіональних політик країн-учас-ниць. 3. Прагнення гармонійного розвитку європейського простору. 181 Зінтегроване використання усіх джерел фінансування регіональної політики пов'язане з принципом концентрації засобів. У цьому випадку йдеться про зосередження на пріоритетних цілях і координування використання коштів структурних фондів у сукупності з іншими фінансовими інструментами, такими як позики Європейського інвестиційного банку, фінансова допомога Європейської спільноти вугілля і сталі та Інтеграційного фонду. Координація регіональних політик країн-учасниць проводиться на засадах прийнятої в 1979 р. системи контролювання рівня регіональної допомоги, яка грунтується на таких положеннях: • диференціація рівнів допомоги по відношенню до характеру регіональних проблем; • прозорість допомоги, її точна кількість повинна бути окреслена ще до призначення; • врахування територіальної специфіки, яка означає, що допомога не повинна охоплювати території всієї країни, розміри допомоги повинні відрізнятися у відношенні до величини регіональних проблем; повинна існувати чітка делімітація регіонів і територій та відповідна до них градація частоти і величини допомоги. Остання група завдань стосується діяльності органів ЄС, спрямованої з кінця 80-х pp. на розвиток співпраці європейських країн у сфері політики просторового господарювання і планування розвитку європейського континенту в перспективі XXI ст. З цією метою Європейська Комісія - в рамках своїх інноваційних акцій - разом з Радою ЄС зорганізувала конференцію, присвячену цій проблемі. Як результат, було розроблено і опубліковано два рапорти: Європа-2000 (Перспективи розвитку європейського простору) та Європа-2000 Плюс (Співпраця у сфері освоєння Європейської території). Остаточне рішення у справі розроблення Схеми європейського простору (SDEC) було прийняте міністрами, відповідальними за реалізацію регіональної політики в країнах-учасницях, у Льєжі в 1993 р. З того часу на своїх чергових неформальних зустрічах (в Кофру і Ліпску 1994 p., Страсбурзі і Мадриді 1995 p., Венеції 1996 р.) вони обговорювали питання статусу і змісту даного документу (SDEC), для розробки якого було створено 1991 р. Комітет просторового розвитку. В склад цього Комітету, який став форумом зустрічей представників компетентних властей, ввійшли представники Єврокомісії і держав- 182 учасниць. Основні завдання «Європейського просторового плану» стосувалися підтримки трьох концепцій: • економічної і суспілної зінтегрованості; • сталого розвитку; • зрівноваженої конкурентоздатності європейського простору.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Принцип координації» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
