Аналіз кваліфікаційної характеристики інженера-механіка і навчального плану
Навчальний процес у ВУЗі організовується для формування осві-ченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного онов-лення знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, у галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки. Навчальний план затверджує ректорат. Нормативні державні дис-ципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов`язковим для навчального закладу. За відповідність рівня підготовки студентів до вимог державних стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного під-розділу університету (факультета, відділення, технікуму, кафедри, предметної або циклової комісії). За виконання індивідуального навчального плану відповідає сту-дент. Форми організації навчання. Це - навчальні заняття, лекції, лабораторне і практичне виконання ін-дивідуальних завдань; самостійна робота студентів, практична підго-товка, контрольні заходи – екзамени, заліки. Лекція – основна форма проведення занять у ВУЗі, яка має за мету засвоєння теоретичного матеріалу. Лектор повинен дотримуватись навчальної програми і може не обмежуватись у питаннях трактування навчального матеріалу, у формах і засобах доведення його до студен-тів. Лабораторне заняття. Студент під керівництвом викладача особи-сто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з ме-тою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок у роботі з лабо-раторним устаткуванням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою тощо в окремій предметній галузі. Практичне заняття. Викладач організовує детальний розгляд сту-дентами окремих технічних положень навчальної дисципліни, формує вміння і навички практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом сформульованих завдань. Семінарське заняття. Викладач організовує дискусію навколо по-передньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів, реферати. За окремі відпрацьовані й захищені лабораторні роботи, семінарсь-кі заняття студент отримує оцінку, виставлену викладачем, яка зано-ситься у журнал. Консультація. Студент отримує конкретні відповіді на запитання. Індивідуальні заняття з окремих дисциплін (реферати, розрахун-кові, графічні, курсові, дипломні проекти, роботи тощо) виконуються студентами у терміни, передбачені навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно за надання консультації викладачем. Ці завдання виконуються з метою закріплення, поглиблення і уза-гальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосу-вання у вирішенні фахового завдання. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння на-вчальним матеріалом у час, вільний від обов`язкових навчальних за-нять, і забезпечується підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектом лекцій викладача, практикумом тощо. У розпорядженні студентів є бібліотека, комп`ютерні класи, лабораторії, майстерні і т.п. Практична підготовка є обов`язковим компонентом і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Вона здійснюється на підприємствах. Контрольні заходи. Ці заходи включають поточний та підсумко-вий контроль. Поточний контроль проводиться під час лабораторних, практичних та семінарських занять, має на меті перевірку рівня підго-товленості студента до виконання конкретної роботи. Семестровий контроль проводиться з конкретної навчальної дис-ципліни. Це – залік, диференційований залік і екзамен. Отримані ре-зультати вносяться у відомість. Державна атестація здійснюється державною атестаційною комі-сією. Захист дипломної роботи.
Організація учбового процесу у ВУЗі. Основні етапи підготовки спеціалістів у ВУЗі. Усі дисципліни, які вивчаються, поділяються на три типи: загаль-ноосвітні, загальноінженерні та спеціальні. Особливо важлива роль у практичній діяльності належить математиці. Інженер повинен вільно володіти математикою, яка дозволяє швидко виводити приблизні роз-рахунки, передбачати поведінку машини чи механізму. Незамінним Вашим помічником має стати кишенькова ЕОМ – калькулятор. Калькулятори викликали справжню революцію в повсякденній об-числювальній роботі. Дякуючи їм у сучасного студента та інженера обчислювальна ро-бота перетворилась із нудної, стомлюючої операції в просту і навіть захоплюючу роботу. З калькулятором в руках можна справитись прак-тично з любою математичною задачею. Порада: придбайте кишенькові калькулятори. Це значно спростить ваше навчання у ВУЗі. З інших предметів треба зупинитися на фізиці. Цей курс сприяє за-лученню до самостійної творчої роботи, вчить аналізувати явища, що вивчаються, виділяти головні фактори. Рішення з фізики наближається до моделі наукового фізичного до-сліду, має в собі крупинку відкриття. Важлива роль відводиться загальноінженерним дисциплінам. Батько авіації М.Е.Жуковський висловлювався, що не можна бути хорошим інженером, не уміючи креслити. Креслення має інтернаціо-нальний характер. Воно зрозуміле інженеру будь-якої країни. Тому вам необхідно уміти проектувати машини і швидко читати креслення. Про важливість вивчення загальноінженерних і спеціальних дис-циплін говорити не доводиться. Без вивчення, серйозного і вдумливо-го, з вас ніколи не вийде грамотний інженер. У теперішній час стратегія навчання у ВУЗі зводиться до насичен-ня дисциплін, що вивчаються, теоретичними знаннями за рахунок де-якого скорочення конкретних знань. Така стратегія дозволить моло-дим спеціалістам швидше пристосуватись до особливостей того чи іншого виробництва. Як конспектувати лекцію. В учбовому процесі особливе місце відводиться лекції. Від якості лекції багато залежить якість навчання в цілому. Лекція вносить основний вклад у розвиток інтелекту студента, на-дає йому те, що називається освітою. Лекції необхідно вміти правиль-но конспектувати. Конспектувати слід лише саме суттєве: основні по-ложення, їх докази, найважливіші факти і приклади, що приводяться до обґрунтування положень, висновків, формул. При механічному веденні записів зі слів лектора присутність на ле-кції перетворюється на даремне витрачання часу. Уточнимо, що і як слід записувати на лекції. Є загальні положення. Зупинимось на них. Записувати лекції завжди треба в одному загаль-ному записі, на одній сторінці листка, залишаючи поля з тим, щоб в подальшому можна було робити зауваження, записати щось додатко-во, зробити виписки із лекції. Неприпустимо вести записи лекцій нерозбірливим почерком. Дуже ефективно використовувати на лекціях кольорові фломастери або стержні. Виділення частини рисунку кольором допомагає швидко зрозуміти його зміст, іноді без пояснень. Кольором треба виділяти підзаголовки. Слухачам лекції необхідно відразу готувати питання по незрозумі-лих місцях і надсилати їх у вигляді записок лектору. Об`єм конспекту лекції при оптимальному темпі викладення 80-90 слів за хвилину складає в середньому 20% об`єму слів лектора. Перевірте себе: ви повинні писати не менше 120 літер за хвилину, при добрих навичках – 150 літер. Добийтеся того, щоб ведення конспекту стало цікавою роботою, а зовнішній вигляд конспекту давав би задоволення. У більшості випадків хороші контакти лектора з аудиторією, що виникають на перших лекціях, через 4-5 лекцій втрачаються. Виникає така ситуація, при якій аудиторія слухає і записує, але вже видно, що більша їх частина студентів перестає слідкувати за ходом думок лек-тора. При цьому порушився зворотний зв`язок лектора і слухачів. Основна причина такого становища в тому, що по будь-якому складному чи ні курсі слідкувати за лекцією тільки “з голосу” і бути в курсі думок лектора дуже складно. Тут стає необхідна додаткова ро-бота слухачів. Необхідно регулярно перед лекцією 20-30 хвилин пере-глядати матеріал попередніх лекцій. Це дозволяє відновити в пам`яті попередній матеріал і змусити на лекції тримати свій мозок у мобілі-зованому стані.
Пошук науково-технічної інформації. 1 В останні роки все частіше говорять про так званий інформа-ційний вибух. Подібно до того, як нас оточують гравітаційне, енергетичне, радіаційне поля, людина занурена в інформаційне поле, тяжіння якого вона відчуває все сильніше. 2 Протягом усієї історії свого існування люди, спілкуючись з природою та між собою, набували знань про навколишню дійс-ність і про самих себе. Від кількості цих знань, від ефективнос-ті їх використання залежали і дедалі більше залежать умови життя і окремих людей, і людства в цілому. 3 Діяльність сучасної людини постійно пов'язана з отриманням певних відомостей, необхідністю збереження їх у часі, перетво-ренням з однієї форми у іншу, переміщенням у просторі. По-трібно навчитись керувати процесом накопичення і оптималь-ного використання інформації. 4 Таким чином, основу національної мережі органів НТІ України складають державні органи науково-технічної інформації, а са-ме: УкрІНТЕІ - головний орган системи, 18 регіональних центрів науково-технічної та економічної інформації, Державна науково-технічна бібліотека та Державне виробничо-поліграфічне підприємство. Як один із шляхів передавання і збереження інформації використовуються книги. На Украї-ні зараз нараховується біля 19 тис. публічних бібліотек з фо-ндом понад 295 млн. одиниць зберігання. 5 За призначенням бібліотеки поділяються на: а) масові (публічні) - державні (обласні, міські, районні, сільсь кі, шкільні, дитячі і т.п.); б) наукові і спеціальні - державні, академічні, науково – технічні бібліотеки ВНЗ і т.д. 6. Кожний спеціаліст, у тому числі й майбутній, повинен правиль-но і швидко знайти необхідну книгу, довідник, нормативний до-кумент, тобто бути знайомим з основами бібліографії. 7. Кожна бібліотека має каталоги, які значно полегшують підбір і пошук необхідної літератури. По групуванню матеріалу катало-ги можуть бути алфавітними, систематичними та іменними. В алфавітних каталогах картки розміщені в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами книг (якщо автори не вказа-ні). До цього каталогу звертаються в тому випадку, коли необ-хідно вияснити наявність книг конкретного автора в бібліотеці або знайти необхідну книгу, назва якої вже відома читачу. В си-стематичному каталозі відображується весь фонд даної бібліо-теки, а картки розміщуються за галузями знань. Предметні ката-логи є різновидом систематичних каталогів, і в них картки зі-брані в алфавітному порядку у відповідності зі змістом книг, тобто відображають літературу про окремі предмети, явища, по-дії. Підбираючи літературу по будь-якому питанню (темі, пробле-мі), студент має знайти в систематичному каталозі відповідний відділ (наприклад «Двигуни») або підвідділ в цьому відділі (на-приклад «Двигуни внутрішнього згоряння»), продивитись усі зібрані там картки перелік літератури. В цей перелік потрібно включити основні праці вчених по даній проблемі, підручники і навчальні посібники, необхідно обов'язково продивитись картки (бібліографічний перелік) нової літератури, яка тільки поступи-ла в бібліотеку, і включити в перелік джерела, які вийшли в останній час (журнальні статті, брошури, книги). 8. Книги як основне джерело для передавання та зберігання інфо-рмації використовувались до початку нинішнього століття. Опрацюванням інформації займалась сама людина. Однак нау-ково-технічна революція зробила людину безсилою в сучасно-му потоці друкованої, кіно-, теле- та іншої продукції. Щорічно в світі друкується близько 100 тис. назв журналів на 60 мовах, 5 млн. наукових статей, книг, брошур, 250 тис. дисертацій і зві-тів. Сучасному фахівцеві необхідно щоденно прочитувати пів-тори тисячі сторінок, щоб не відставати від сьогоднішнього рі-вня розвитку. 9. Інтернет стає основним середовищем для накопичення та по-шуку різноманітної інформації, стає основним інформаційним середовищем, яке в перспективі замінить радіо і телебачення. 10. Для пошуку інформації в Інтернеті використовуються пошукові сервери (комп’ютери, які віддають свої ресурси для викорис-тання іншими комп’ютерами), які накопичують інформацію про місцезнаходження довільної інформації в Інтернеті. 11. Програмне забезпечення пошукових серверів постійно вдоско-налюється, тому в перспективі можна надіятись на швидше отримання необхідної інформації. В Інтернеті досить багато тематичних сайтів, які містять інформацію на певну тематику, тому після їх знаходження можна дізнаватись про новини в цій сфері, регулярно відвідуючи ці сервери. Контроль знань студента. Головною формою контролю знань студентів у ВУЗі є екзамен (від латинського слова “зважування”, “іспит”, “випробування”). Екзамен проводиться в екзаменаційну сесію за спеціальним роз-кладом за заздалегідь підготовленими тестами, білетами, затвердже-ними кафедрою. На підготовку до екзамену по кожній дисципліні відводиться від 3 до 5 днів. Як правило, у кінці семестру проводиться 6 заліків і 5 екзаменів. Студентам, що отримали одну чи дві незадовільні оцінки, надається можливість перескладання екзаменів на протязі не більше 2-х тижнів. Якщо студент отримав три незадовільних оцінки – він відрахову-ється з університету. Екзамен триває за звичай 15-20 хвилин. Відрізнити знання від не-знання не так уже й складно, але ще треба диференціювати знання. Це досягається багатьма способами: може бути гладенька відповідь і ро-зуміння, може бути механічне повторення прочитаного й уміння по-яснити зв`язки, закономірність явищ. У гострій ситуації (а екзамен обов`язково пов`язаний з переживан-нями) можна “розкусити” студента, дізнатися про його інтелектуальні, навіть вольові можливості. На екзамені працює все. Тут видно, як лю-дина готується до відповіді – зразу, різке, чи тільки підбирається, лу-кавить. Репліки, обмовки, реакція на питання, навіть погляд говорять багато про що – розуміє студент чи пригадує, як написано у підручни-ку. У ВУЗі результат навчання оцінюється не кількістю виданої інфо-рмації, а якістю її засвоєння. Тому в основі навчання лежить наступне положення: краще знати менше та краще, ніж мати поверхневе знайомство з багатьма питан-нями. Форма проведення екзамену у ВУЗі, кількість питань, що пропо-нуються в екзаменаційних білетах, може навести на думку, що все це не потрібно з точки зору майбутньої практичної роботи. Це невірно. Екзамени – це свого роду тренування, яке необхідне майбутньому спеціалісту так, як спортсмену необхідне різностороннє тренування у фізичних вправах, незалежно від виду спорту.
Перебудова вищої освіти. В Україні вища освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства. Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного гро-мадянина України, оновлення змісту освіти по реалізації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. Приймаючи до уваги нові європейські освітні реалії, міністерство освіти і науки України у 2003 році прийняло рішення “Про проведен-ня педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчаль-них закладах ІІІ-IV рівнів акредитації”, яке передбачає: 1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усі-ма напрямами та спеціальностями. 2. Запровадження модульної системи організації навчального про-цесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студен-тів. 3. Організацію навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми “навчальний семестр – навчальний рік”, “навчаль-ний курс”. 4. Введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування. 5. Дозвіл міністерства освіти і науки України на частковий відхід від галузевих стандартів вищої освіти (для напрямів і спеціальностей, по яких вони затверджені). 6. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу. 7. Зарахування на навчання до вищого навчального закладу здійс-нюється тільки за напрямами підготовки. 8. Наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення кредитно-модульної сис-теми навчального процесу. 9. Формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рі-внів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої кваліфікаційної скла-дових підготовки. 10. Введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних про-грам навчання. Запропонована міністерством освіти і науки України кредитно-модульна система організації навчального процесу є українською вер-сією проекту єдиного європейського простору вищої освіти, який має увібрати в себе не лише освітні досягнення Європи, а й найкращі осві-тні традиції та напрацювання української вищої школи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз кваліфікаційної характеристики інженера-механіка і навчального плану» з дисципліни «Історія інженерної діяльності»
