Ця програма була започаткована ЮНЕСКО в листопаді 1971 р. і ставить собі за мету виробити необхідну наукову основу для планування землеробства і використання ресурсів біосфери в гармонії з природою. На початку виконання цієї програми до її розробки було залучено понад 10 тис. науковців з понад ста країн світу, що виконували понад тисячу різноманітних проектів у прикладній галузі та щодо підготовки кадрів; практично в усіх країнах були створені національні комітети МАБ. Нині в програмі МАБ беруть участь близько двохсот країн і сотні тисяч фахівців з усього світу, які ставлять собі за мету дослідити: - екологічні наслідки посилення впливу людини на тропічні та субтропічні екосистеми; - екологічний вплив різних видів землеробства та практики господарювання на лісовий ландшафт помірної зони та Середземномор'я; - вплив людської діяльності і способів землекористування на пасовища, саванну та трав'янисті ландшафти; - вплив діяльності людини на динаміку екосистем посушливих та напівпосушливих зон; - екологічний вплив діяльності людини на значення та ресурси озер, боліт, рік, прибережних зон тощо; - вплив людської діяльності на гірські та тундрові екосистеми; - екологію та раціональне використання острівних екосистем; - збереження природних районів і наявного там генетичного матеріалу; - екологічну оцінку боротьби з сільськогосподарськими шкідниками і використання добрив у наземних та водних екосистемах; - вплив основних видів інженерно-технічних робіт на людину та навколишнє середовище; - екологічні аспекти морських систем з особливим наголосом на використанні енергії; - взаємодію між перетвореннями навколишнього середовища і генетичними та демографічними змінами; - розуміння стану навколишнього середовища; - особливості забруднення навколишнього середовища та його впливу на людину.
Таким чином, МАБ являє собою науково-дослідну програму, яка не могла мати і не мала прецедентів як за обсягом виконуваних робіт, так і за ступенем міжнародної кооперації, значенням для людства. її послідовна реалізація призвела до того, що як законодавчі інституції окремих країн, так і міжнародні організації вже не могли ігнорувати висновки науки. Як наслідок — звернення до теоретичних засад МАБ в обгрунтуванні необхідності тих чи інших правничих норм та законів, формуванні екологічної культури суспільства в цілому. Тут слід звернути увагу на фундаментальну зміну концептуальної та практичної орієнтації програми "Людина і біосфера", котра відбулася останнім часом. На перших етапах її смисл визначався гаслом: "Охорона природи". Інакше кажучи, природі відводилася пасивна роль, і вона фактично виступала засобом для людини, а ставлення до неї було суто утилітарним. Далі акценти змістились у напрямку "охорони природи з метою розвитку", тобто в методологію МАБ було привнесено історичну перспективу. І, нарешті, починаючи з 9-ї сесії Міжнародної координаційної ради МАБ (Париж, 1986) наголос у діяльності цієї програми робиться на охороні самого розвитку, забезпеченні сталого розвитку суспільства і природи. Природно, що ці зміни впливали також і на еволюцію самого екологічного права.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Програма "Людина і біосфера" (МАБ)» з дисципліни «Екологічна культура»
