Трудові ресурси — це частина населення, що має фізичний розвиток, розумові здібності та знання, які необхідні для виконан-ня роботи у будь-якій галузі економіки. До трудових ресурсів належать: а) населення в працездатному віці: чоловіки 16—59 років і жінки 16—54 років за винятком непрацюючих інвалідів праці й війни I та II груп і непрацюючих осіб непрацездатного віку, які отримують пенсію за старістю на пільгових умовах (чоловіки 50—59 років, жінки 45—54 років); б) населення старше і молодше від працездатного віку, яке зайнято в народному господарстві. Працездатне населення — це сукупність людей переважно працездатного віку, здатних за своїми психофізіологічними да-ними до участі в трудовому процесі. Працездатне населення поділяють на дві групи: економічно активне та економічно пасивне. До економічно активного населення відноситься та частина населення, яка зайнята суспільно корисною діяльністю, що при-носить їй прибуток. Економічно активне населення — це: • особи найманої праці; • самостійні робітники; • неоплачувані члени сім’ї; • особи, що тимчасово не працюють з об’єктивних причин (хвороба, відпустка); • особи, що поєднують навчання з працею в умовах неповного робочого часу; • учні та особи, що проходять перепідготовку. Економічно пасивне населення — ті, хто не входять до згада-них категорій, незалежно від віку і статті. Усіх працездатних поділяють на зайняте населення та безробітних. Зайнятість населення — це чисельність осіб, які виконують будь-яку роботу за певну заробітну плату (чи дохід «працюючи на себе»). Зайнятість — це забезпеченість працездатного населення ро-бочими місцями, його участь у суспільнокорисній діяльності по створенню суспільного продукту. Зайнятість — це діяльність громадян, пов’язана з задоволен-ням особистих та суспільних потреб, що приносять їм дохід у грошовій чи іншій формі. До зайнятого населення в Україні належать: • працюючі за наймом на підприємствах, в установах чи ор-ганізаціях незалежно від форм власності; • громадяни, що самостійно забезпечують себе роботою (під-приємці, фермери, люди творчої праці); • зайняті в органах влади, управління та громадських об’єднаннях; • громадяни, які проходять службу в армії, гвардії, військах, формуваннях; • особи, що проходять професійну підготовку і підвищення кваліфікації, навчаються в денних школах та вузах; • зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку; • іноземні громадяни, що працюють в Україні. Безробіття — це незайнятість працездатного населення у суспільному виробництві, яке бажає мати роботу для задоволення особис-тих і суспільних потреб, це явище, за якого частина економічно ак-тивного населення не може використати свою робочу силу. Безробіття — це різниця між кількістю осіб, що входять до складу робочої сили, та кількістю зайнятих у певний момент часу. В умовах ринкової економіки розрізняють такі види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Фрикційне безробіття — це безробіття, пов’язане з добровіль-ною зміною найманими робітниками місця роботи чи з періодами їх тимчасового звільнення. Структурне безробіття — це безробіття, викликане невідпо- відністю професійної підготовки робочої сили структурі виробництва. Циклічне безробіття — це безробіття, викликане циклічним стискуванням виробництва. Природний рівень безробіття — це рівень безробіття при від-сутності циклічної форми безробіття. Рівень безробіття (Rб) — це питома вага робочої сили, незайнятої в кожний певний час. Він розраховується за формулою: , де Кб — кількість безробітних; Кпр — кількість працездатних. Точність виміру безробіття залежить від правильності визна-чення кількості безробітних та працюючих. Економіка суспільства зазнає суттєвих економічних збитків від безробіття. У практиці використовується закон Оукєна, що форму-люється так: «Перевищення на 1 % поточного рівня безробіття над рівнем безробіття при повній зайнятості дорівнює відставанню реального об’єму чистого національного продукту від потенційного чисто-го продукту на 2,5 %». Тобто кожен відсоток безробіття призводить до втрат 2,5 % чистого національного продукту.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУТЬ ЗАЙНЯТОСТІ ТА БЕЗРОБІТТЯ» з дисципліни «Соціальна інфраструктура і політика»
