БОРОВСЬКИЙ Владислав (1839— 1866) — революц. та військ. діяч. Походив з волин. шляхти. Навч. в петерб. інженерному уч-щі та Інженерній акад., звідки був виключений 1861 за вияв непокори начальству. Відправлений до Києва підпоручиком 2-ї саперної бригади, розгорнув підготовку збройного виступу проти царату. Очолив один із загонів польського повстання 1863—1864. У бою під Бородянкою 9 трав. (27 квіт.) 1863 потрапив у полон. Назвався вигаданим іменем, і ніхто його не виказав. Засуджений на 10-річне заслання до Сибіру, здійснив спробу втечі з Косого капоніру, проте був разом зі спільниками затриманий та ув’язнений на гол. гауптвахті київ. фортеці. Не розгубившись, утік із камери-одиночки до Санкт-Петербурга, звідти — до Галичини. З Австрійс. імперії дістався Франції. Літ.: Дьяков В.А. Деятели русского и польского освободительного движения. М., 1967; Rok 1863 na Ukrainie. Krakуw, 1979. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Боровський Владислав (1839— 1866)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
