ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Фінанси » Інвестиції

Особливості фондового ринку України
Процес створення і розвитку українського фондового ринку можна умовно поділити на такі етапи:
• Перший етап (1991—1993 рр.) розпочався з моменту при-йняття Верховною Радою УРСР у червні 1991 р. основного зако-ну фондового ринку — Закону України «Про цінні папери та фо-ндову біржу». Згідно з чинним законодавством цінними паперами можуть бути акції, облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати та векселі. Новим законом про цінні папери скористалися новостворені банки та страхові компанії, що поча-ли випускати акції та ощадні сертифікати. Відразу ж особливе місце посіли акції суто комерційних банків «ІНКО», «Відро-дження», «АЖІО», «Аваль», Лісбанку та багатьох ін., а також ощадні сертифікати багатьох банків, серед яких особливо виділя-лися сертифікати «АЖІО» і ВА-БАНКУ. Інвестиційні сертифікати, в свою чергу, пропонували страхові компанії, серед яких визначну роль відіграла «Омета Інстер». Перші цінні папери були виключно іменними, а всі операції з ними проводились у межах, окреслених емітентом. Фондові операції, як правило, не здійснювалися. Історія свідчить, що дохідність окремих ощадних сертифікатів досягала 400 % річних у той час, як річна норма доходу становила всього 60 %.
• Другий етап розпочався 1994 р. та ознаменувався розкві-том акцій АТ «Меркурій-інвест» та облігацій Споживчого това-риства «Меркурій». Так, за рік курсова вартість акцій АТ «Мер-курій-інвест» зросла більше, ніж у 10 разів, а облігації СТ «Меркурій» продавалися за курсовою вартістю понад 100 номіналів. Особливістю таких цінних паперів було те, що вони випускалися на пред’явника, а отже, могли вільно обертатися на ринку. В ці-лому за 1994—1995 рр. фондовий ринок України був збагачений великим спектром цінних паперів на пред’явника: акції АТ «Різ-ноекспорт-інвест», АТ «Олбі-Україна», АТ «Слід» та ін. Харак-терним для згаданих цінних паперів було різке зростання курсо-вої вартості, масове поширення серед фізичних осіб водночас з їх швидким знеціненням.
• Третій етап охоплює період з 1995 р., який позначився по-чатком приватизації в Україні, по 1996 р. До цього моменту тіль-ки акції АСК «Укррічфлот» реально оберталися на фондовому ринку за номіналом 35 тис. крб. У той же час їх вартість наприкінці року зросла до 200 тис. крб. Рік 1995-й започаткував появу:
1) нових акцій приватизованих підприємств — АТ «Азот», АТ «Одесанафтопродукт» та ін.;
2) нового виду приватизаційних цінних паперів — приватиза-ційного майнового сертифіката. Основна мета — надати можли-вість усім громадянам України стати співвласниками частки державного майна. Тому номінальна вартість сертифіката визна-чалася шляхом відношення вартості держмайна до загальної кі-лькості осіб, що проживають на території України;
3) наявністю початкового досвіду торгівлі одним з похідних цінних паперів або деривативів — ф’ючерсними контрактами. Спроба започаткувати торгівлю валютними ф’ючерсами була здійснена Українською фондовою біржею, але, на жаль, ця ідея не набула свого розвитку. Враховуючи невисокий рівень обігу зако-нодавчо регламентованих цінних паперів (таких, як акції, обліга-ції, векселі, приватизаційні папери, інвестиційні сертифікати та ін.) рівень обігу похідних цінних паперів був неврегульований, а отже, й незначний;
4) державних облігацій (купонних і дисконтних), які поширю-валися та згодом посіли перше місце на фондовому ринку, що викликало зацікавленість до них з боку нерезидентів.
• Четвертий етап — 1997—1998 рр. У 1997 р. позиції держоблігацій похитнулися. Першість переходить до муніципальних цінних паперів, серед яких популярність здобули на той момент цінні папери Києва і Харкова терміном до 1 року і ставкою, що дорівнювала ставці рефінансування НБУ на момент їх розміщен-ня. Проте муніципальні облігації не стали об’єктом фондових спекуляцій.
Український фондовий ринок включає два сегменти: біржовий та позабіржовий. Біржовий фондовий ринок — це ринок біржо-вих фірм і банків, які за своїм характером є переважно брокерсь-кими. На позабіржовому фондовому ринку, чи на ринку фінан-сових посередників, діють головним чином дилери.
До складу учасників фондового ринку входять безпосередні (біржі, фірми, банки, які є членами будь-якої фондової біржі, а також фінансові посередники та ін.) та опосередковані учасники (емітенти та інвестиційні інститути, що здійснюють торгові опе-рації виключно через безпосередніх учасників).
Фондові біржі належать до акціонерних товариств закритого типу. Значення їх діяльності у різних країнах неоднакове. Так, у США і Великобританії більша частина основного капіталу під-приємств мобілізується на фондових біржах, тоді як у Західній Європі та Японії їх питома вага значно менша (наприклад, 50 зі 100 найбільших підприємств Німеччини — сімейні фірми, акції яких не підлягають продажу).
Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондову бір-жу» фондова біржа — це акціонерне товариство, що зосереджує попит і пропозицію на цінні папери, сприяє формуванню їх бір-жового курсу та здійснює свою діяльність згідно із законодавст-вом України, статутом та правилами фондової біржі.
До основних функцій фондової біржі належать:
1) створення постійно діючого ринку для збільшення частки якісних цінних паперів;
2) визначення вартості цінних паперів;
3) розповсюдження інформації про цінні папери, їх ціни та умови обігу;
4) підтримка професіонального рівня учасників ринку цінних паперів і певний контроль за їх діяльністю;
5) відпрацювання правил ведення торгів на фондовій біржі.
Таким чином, фондова біржа виступає як торгове, професійне, нормативне та технологічне ядро ринку цінних паперів. Особли-вими ознаками фондової біржі є такі:
• біржа повинна мати мінімальний власний капітал;
• членами фондової біржі можуть виступати лише інвестицій-ні інститути, які мають ліцензію на діяльність, пов’язану з таким членством;
• фондова біржа не може виступати як інвестиційний інсти-тут, тому немає права випускати цінні папери, крім власних акцій.
Фінансова діяльність фондової біржі може здійснюватись шляхом продажу її акцій, надходження регулярних (щорічних) член-ських внесків, одержання доходу від угод, що укладаються на фондовій біржі, та інших доходів від її діяльності. Доходи фон-дової біржі повністю спрямовуються на покриття витрат, пов’язаних з розширенням та вдосконаленням її діяльності.
В Україні розроблена та законодавчо закріплена концепція розвитку і функціонування фондового ринку, відповідно до якої до-звіл на відкриття фондової біржі надається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), яка й визначає правила торгівлі.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості фондового ринку України» з дисципліни «Інвестиції»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Оцінювання ефективності інвестицій
Посередництво комерційних банків при операціях з іноземною валюто...
. ЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНОГО АНАЛІЗУ В МАРКЕТИНГОВІЙ ДІЯЛЬ...
Частини мови
ЗАГАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ НЕОБХІД...


Категорія: Інвестиції | Додав: koljan (21.02.2011)
Переглядів: 1923 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП