ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Фінанси » Гроші та кредит

Аналіз рентабельності роботи позичальника
Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника роз-раховують також показники, що характеризують рентабельність його роботи, а саме:
Рентабельність його активів:
,
де Пr — чистий прибуток;
А — активи;
Рентабельність продажу:
,
де Пr — чистий прибуток;
Ор — обсяг реалізації продукції (без ПДВ);
Рентабельність підприємства:
,
де Пr — чистий прибуток;
ОК — середньорічна вартість основного капіталу;
ОбК — середньорічна вартість оборотного капіталу.
Рентабельність акціонерного капіталу:
,
де Пr — чистий прибуток;
АК — акціонерний капітал.
Рентабельність витрат:
,
де Пr — чистий прибуток;
В — витрати підприємства.
Виконання цих показників визначається аналогічно показни-кам, що характеризують використання капіталу позичальника. При цьому чим значення цих показників вище, тим робота під-приємства вважається ефективнішою.
Крім вищевказаного при оцінці кредитоспроможності позичаль-ника також можуть бути враховані суб’єктивні чинники, такі як:
— ринкова позиція позичальника та його залежність від ци-
клічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;
— наявність державних замовлень і державна підтримка пози-чальника;
— ефективність управління позичальника;
— професіоналізм керівництва та його ділова репутація;
— інша інформація.
Оцінка фінансового стану позичальника-банку здійснюється не рідше ніж один раз на місяць на підставі:
— інформації позичальника-банку про дотримання економіч-них нормативів і нормативу обов’язкового резервування коштів;
— аналізу якості активів і пасивів;
— аналізу прибутків і збитків;
— інформації про виконання банком зобов’язань у минулому;
— інформації про надані та одержані міжбанківські кредити;
— щорічного аудиторського висновку.
При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника-фізичної особи мають враховуватися:
— загальний матеріальний стан клієнта (доходи і витрати, майно, право власності, на яке засвідчується згідно з чинним за-конодавством України, відповідні підтверджувальні документи);
— соціальна стабільність клієнта (наявність постійної роботи, сімейний стан);
— вік клієнта;
— інтенсивність користування банківськими кредитами (гара-нтіями тощо) у минулому та своєчасність погашення їх і процен-тів (комісії тощо) за ними, а також користування іншими банків-ськими послугами тощо;
— ділова репутація;
— інша інформація.
Крім аналізу фінансового стану позичальника, прибутковості його роботи, аналізу використання основного та оборотного капі-талу аналіз кредитоспроможності включає також:
— аналіз юридичного статусу підприємства: форма власності, установчі документи, статут, склад засновників, дата реєстрації, розмір статутного фонду, дозволені види діяльності, можливості трансферного ціноутворення, повноваження керівників, наявні ак-ції, дочірні структури, минулі та поточні судові розгляди.
— банківська історія клієнта, включаючи аналіз думок об-слуговуючих клієнта співробітників, рух по рахунках, попередня кредитна історія, виконання зобов’язань, минулі судові розгляди, штрафні санкції тощо.
— якість менеджменту: професійний профіль керівників, їх-ній вік і стаж роботи, досвід роботи на керівних (адміністратив-них) посадах, чи зазнавали вони банкрутства в минулому?
— конкурентні переваги підприємства, у т. ч. наявність пате-нтів, торгових марок, імідж клієнта, репутація серед клієнтури («goodwіll» — гудвіл).
Під час проведення аналізу кредитоспроможності беруться до уваги всі елементи, що відносяться до позичальника, і врахову-ються всі можливі джерела виникнення кредитного ризику.
Аналіз кредитоспроможності провадиться банком до рішення питання про можливість та умови кредитування і передує аналізу проекту або операції, запропонованої клієнтом для фінансування.
Для поглибленого аналізу і встановлення реального фінансо-вого положення позичальника можуть бути використані крім ра-ніше визначених матеріалів додаткові фінансові документи: пер-винні документи бухгалтерської звітності, довідки про товарну продукцію, розшифровка дебіторської і кредиторської заборгова-ності, довідка про рух товарів по бартеру, плановані показники діяльності підприємства та інші.
При вивченні кредитоспроможності підприємства важливе значення надається аналізу коефіцієнтів, що характеризують співвідношення різних статей балансу, і динаміку цих показни-ків. Це важливі джерела інформації і прогнозів щодо стану справ підприємства й ризику, пов’язаного з видачею йому кредиту. Крім того, використання фінансових коефіцієнтів дає можливість швидко скласти уявлення про фінансовий стан позичальника.
На підставі аналізу коефіцієнтів у банку розробляється і за-стосовується методика експрес-аналізу фінансового стану під-приємства.
Розрахунок коефіцієнтів не повинен робитися формально, ре-комендується також аналізувати такі елементи фінансових доку-ментів, як:
— величина та структура активів і пасивів, що визначаються за допомогою вертикального аналізу балансового звіту, тобто по-рівнюючи різні розділи активів і пасивів із сумарними активами і пасивами;
— джерела фінансових активів шляхом проведення горизон-тального аналізу балансу.
Коефіцієнти можуть стати корисним інструментом при фор-муванні думки про фінансовий стан підприємства. Цінність кож-ного взятого окремо коефіцієнта сумнівна. Їх необхідно розгля-дати разом. Службовець банку зобов’язаний завжди застосовувати кілька коефіцієнтів для виявлення причин і тенденцій. Коефіцієнти самі по собі не дають можливості зробити безпоми-лкові висновки. Дуже важливо, щоб службовець банку був ком-петентним і розумів принципи розрахунку цих показників. Крім того, до використання фінансових коефіцієнтів потрібно підхо-дити з особливою обережністю, тому що вони не завжди об’єктивно відбивають реальну ситуацію у зв’язку з інфляцією й іншими особливостями перехідного періоду української економі-ки. У деяких випадках доцільне проведення фінансових розраху-нків у ВКВ, що забезпечить порівнянність даних за різні періоди. Незважаючи на наявність одного чи кількох несприятливих пока-зників (коефіцієнтів), співробітник кредитного підрозділу може рекомендувати надати фінансування, але йому необхідно підго-тувати переконливі пояснення бізнесів-факторів, що лежать в ос-нові несприятливих фінансових коефіцієнтів.
Для зниження кредитного ризику крім визначення кредито-спроможності провадиться також аналіз проекту, що кредитуєть-ся. Проект чи угода, запропоновані позичальником, повинні бути в принципі проаналізовані ним самим. Однак, такі елементи по-винні бути проаналізовані в тісному зв’язку з оцінкою кредито-спроможності позичальника:
— співвідношення між розміром пропонованого до фінансу-вання нового проекту і власним капіталом позичальника, а саме: співвідношення «власний капітал/борг» після передбачуваного фінансування;
— коефіцієнт обслуговування боргу проекту, включаючи не-погашену заборгованість діючого підприємства і його передбачуваний (екстрапольований) прибуток;
— взаємозв’язок нового пропонованого проекту з поточною діяльністю позичальника: чи вносить цей проект синергію в дію-че підприємство; чи підсилює його конкурентні переваги; чи розширює або зміцнює поточну діяльність підприємства; чи змінить проект наявну основну стратегію підприємства; чи представляє він диверсифікованість порівняно з існуючими видами діяльності.
Оцінка проекту повинна здійснюватися на основі наданої по-зичальником документації, тобто бізнес-плану, обґрунтування здійсненності проекту, кредитної пропозиції, опису угоди, з усіма стосовними до справи документами.
У бізнес-плані відображається ринковий потенціал проекту, а саме: сутність проекту, потенційні ринки збуту нового товару, оцінка конкуренції з боку інших товаровиробників, маркетинг нового товару, виробничий, фінансовий, організаційний, юриди-чний плани реалізації проекту, обсяг необхідних фінансових ре-сурсів, порядок використання кредиту і графік погашення за ра-хунок прибутків від виробництва і реалізації нововведень.
Природно, чим докладніше і відвертіше будуть визначатися різні аспекти реалізації проекту, тим більшою буде довіра банку до бізнес-плану. У процесі оцінки проекту можна запросити до-даткову інформацію чи особисто перевірити вірогідність необ-хідної інформації.
У разі складних угод та інвестиційних проектів банк може за-лучити спеціалізованого консультанта для оцінки деяких елемен-тів проектної пропозиції. Перед тим як найняти таких консульта-нтів, необхідно одержати згоду позичальника на фінансування такої послуги.
Оцінка проекту включає такі елементи:
— аналіз цілей проекту. Відповідь на запитання, чому позича-льник не може профінансувати проект із власного прибутку чи резервів шляхом випуску і продажу нових акцій;
— оцінка загальної концепції і стратегії проекту за допомогою підготовки SWOT аналізу (англ. абревіатура: сильні сторони — слабкі сторони — можливості — погрози) нового проекту на під-ставі наданої інформації;
— аналіз «4P» маркетингу: продукція—ціна—збут—просування на ринок [англ. product—prіce—place (dіstrіbutіon)—promotіon];
— аналіз продукту: унікальність продукту; виробничого чи споживчого призначення (ТНП); порівняльні характеристики з конкуруючою продукцією; чи новий це вид продукції, чи має він свій ринок; з яким продуктом буде конкурувати; торгова марка і патентний захист;
— аналіз цінової стратегії: передбачувані ціни в зіставленні з цінами конкурентів; «зняття вершків» (тобто встановлення ма-
ксимально високої ціни на новий продукт); стратегія проникнен-ня (низькі ціни);
— аналіз доставки і реалізації: де буде реалізуватися продукт; як буде організована система збуту (торгова агентура);
— аналіз методики просування продукту на ринок. Як його зробити помітним на ринку;
— наявність цільових ринків (Київ, Україна, СНД, Європа);
— частка на специфічних ринках і обсяг продажів;
— конкурентні фактори (рушійні сили): можливості покупців; можливості постачальників, замінники; труднощі з виходом на ринок; інтенсивність конкуренції між діючими учасниками рин-ку; як виглядає підприємство порівняно з головними конкурен-тами (SWOT аналіз);
— виробнича чи інша діяльність (торгівля, будівництво, транспорт). Розташування: легкий доступ; близькість постачальників і клієнтів;
— оснащення, устаткування, технологічний процес: наскільки сучасними вони є;
— постачальники, сировина, комплектуючі: чи є вони в наяв-ності; чи бувають збої в одержанні електроенергії і т. ін.;
— робоча сила: потреба; труднощі із залучення висококвалі-фікованих фахівців на місці реалізації проекту;
— менеджемент: хто буде відповідальним за виконання проекту;
— витрати по проекту: як вони були оцінені; наскільки вони реалістичні; графік проведення витрат; метод оцінки внеску у ви-гляді товарів; розмір уже понесених витрат; чи включені непе-редбачені витрати;
— джерела фінансування: оцінка джерел фінансування; хто надає власний капітал; хто ще надає кредити;
— фінансові прогнози: прибутків і збитків, звіти про грошові потоки, таблиці погашення боргу і виплати процентів, вимоги до оборотних коштів. Ключові операційні висновки. Аналіз чутли-вості проекту при різних допущеннях (перемінних);
— відповідність українському природоохоронному законодавству;
— будь-які інші нормативні вимоги до проекту;
— специфічні ризики проекту: технологічний ризик; виробни-чий ризик; ризик, пов’язаний з постачанням сировини; прийнят-ність продукції для споживача.
Оцінка проекту при фінансуванні короткострокових комерційних угод має включати такі складові експертизи:
— аналіз обґрунтування планованого виторгу від реалізації продукції;
— аналіз обґрунтування повернення кредиту;
— об’єкт кредитування (ціль кредиту);
— термін кредиту;
— суб’єкт кредитування (де позичальник має рахунки?);
— розмір кредиту (співвідношення розміру власних засобів і суми кредиту);
— порядок погашення кредиту;
— строк окупності проекту;
— місце розташування контрагента і позичальника;
— аналіз можливості контролю з боку банку.
Вибираючи проект, комерційний банк особливу увагу повинен приділяти перевірці відповідності бізнес-плану фактичному ста-ну справ, а також враховувати незалежність виконавця від факто-рів, тобто ризиків проектів. До найважливіших ризиків, що пови-нні оцінюватися, можуть належати технічні та комерційні.
Технічні ризики інвестиційних проектів включають можли-вість: затримки науково-дослідних робіт, що входять до інвести-ційного проекту і становлять його сутність, неотримання запла-нованих технічних параметрів у ході конструкторських і технологічних розробок і т. ін.
До комерційних ризиків інвестиційних проектів відносяться ризики:
— неправильного вибору економічних цілей проекту;
— неправильної оцінки необхідних фінансових ресурсів;
— недотримання термінів проекту;
— незабезпечення поточних постачань по проекту;
— неправильної оцінки ринку збуту, взаємодій з контрагента-ми і партнерами;
— непередбачених витрат і перевищення кошторису проекту;
— ризики, пов’язані із забезпеченням прав власності по проекту;
— ризики непередбаченої конкуренції і т. ін.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз рентабельності роботи позичальника» з дисципліни «Гроші та кредит»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Неоінституційна теорія фінансування
РОЗВИТОК ПРИНЦИПІВ СИСТЕМНОГО, КОМПЛЕКСНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
Основні види систем комп’ютерної телефонії
Сучасний стан систем телекомунікацій в Україні
Ліцензування банківської діяльності


Категорія: Гроші та кредит | Додав: koljan (22.02.2011)
Переглядів: 2033 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП