Перший відділ - відділ загального адміністративного керівництва, який вирішує організаційні питання. До нього входять: бюро з організації конференцій і відряджень; три підвідділи (з фінансових питань; кадрових, загальних питань і соціального забезпечення; виготовлення документів); три групи (поштової кореспонденції; з фотокопіювання і видавничих питань; група перекладачів).
Другий відділ - поліцейський, складається з трьох підвідділів, які в свою чергу поділяються на групи. Перший підвідділ працює зі злочинами проти особи та власності і має в своєму складі чотири групи: група С - злочини проти власності; група D - злочини проти особи; група F.O.RA.C. - організована злочинність; група ТЕ - міжнародний тероризм. До компетенції другого підвідділу належить діяльність з боротьби проти економічних і фінансових злочинів. Він складається з трьох груп: група Е - фінансові злочини, група F -підробка грошей і документів, підрозділ підготовки періодичного видання «Підробка грошових знаків та цінних паперів». Третій підвідділ - незаконний обіг наркотиків. До нього входять групи: розвідки (збирання інформації), оперативного реагування та підрозділ взаємодії з Бангкокським бюро. 19
Третій відділ - інформаційно-довідковий та дослідницький. Він містить у собі три підвідділи: правові та технічні дослідження, інформаційно-довідковий (бібліотека), підготовка видання «Міжнародний огляд кримінальної поліції».
20 Інтерпол Четвертий відділ - підтримки та технічного забезпечення, який складається з двох підвідділів: телекомунікації (зв'язку) та кримінальних справ і збирання інформації; підрозділу електронної обробки даних; трьох відділень: дактилоскопічної експертизи, вхідних даних і оповіщень, архівів кримінальних справ.
Кандидатура Генерального секретаря за пропозицією Виконавчого комітету затверджується Генеральною асамблеєю терміном на п'ять років. Це має бути особа висококомпетентна у питаннях діяльності поліції і віком до 65 років. Генеральний секретар підбирає персонал і керує його роботою, вирішує питання бюджету, а також організовує і спрямовує роботу постійних служб відповідно до директив Генеральної асамблеї та Виконавчого комітету, подає Генеральній асамблеї або Виконавчому комітету будь-які пропозиції або проекти, які стосуються діяльності Організації. Генеральний секретар відповідальний перед Генеральною асамблеєю і Виконавчим комітетом, має право брати участь у всіх дебатах Генеральної асамблеї, Виконавчого комітету та всіх інших підзвітних йому органів. При виконанні своїх обов'язків Генеральний секретар і персонал не приймають вказівок від будь-якого уряду або органу за межами Міжнародна організація кримінальної поліції 21 Організації, а також утримуються віддій, які перешкоджатимуть виконанню їхніх міжнародних завдань. Генеральний секретар Раймонд Едвард Кендалл, представник поліції Великобританії, очолював Генеральний секретаріат протягом трьох термінів. Вперше він був обраний на цю посаду у 1985 р. на 54-й сесії Генеральної асамблеї у Вашингтоні (США), а потім переобирався двічі-у жовтні 1990 р. (Оттава, Канада) і жовтні 1995 р. (Пекін, Китай). Про його великий авторитет і вагомий внесок у розвиток і зміцнення співпраці країн-учасниць свідчать, зокрема, почесні нагороди, одержані ним від урядів Болгарії, Іспанії, Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Перу, Російської Федерації, США, України, Фінляндії, Франції, Чилі у різні роки перебування на посаді Генерального секретаря. За видатні досягнення в діяльності Організації і зростанні її ролі на світовій арені рішенням 69-ї сесії Генеральної асамблеї, зважаючи на неможливість переобрання відповідно до Статуту на новий термін, ухвалено рішення про надання Р. Кендаллу звання Почесного Генерального секретаря Інтерполу. У листопаді 2000 р. на 69-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу (о. Родос, Греція) наступником Раймонда Едварда Кендалла обраний Рональд Кеннет Ноубл (представник поліції США). Згідно з Планом стратегічного розвитку Генеральний секретаріат сьогодні перебуває у стадії послідовного реформування. Перші його результати були наявні вже у вересні 2001 p., після введення нової структури Генерального секретаріату і визначення нового стратегічного курсу, спрямованого на вирішення регіональних та національних питань. Структура МОКП - Інтерпол передбачає функціонування в кожній країні - учасниці Організації Національного центрального бюро Інтерполу, через яке регулюється міжнародна поліцейська співпраця. НЦБ -повноважний поліцейський орган або формування, яке має статус представника Інтерполу у власній країні і представника своєї країни в Інтерполі. Відповідно до своїх завдань Національні центральні бюро: - збирають із вітчизняних джерел документи та інформацію, пов'язану з міжнародною правоохоронною діяльністю, та передають ці матеріали до інших НЦБ та Генерального секретаріату; - забезпечують виконання у своїй країні поліцейських запитів і вжиття заходів на прохання НЦБ інших країн; ; - приймають від НЦБ запити щодо надання інформації, прове-v дення перевірок тощо та відповідають на них; 22 Інтерпол - передають до НЦБ інших країн прохання вітчизняних судових або поліцейських органів про міжнародну допомогу, зокрема, про виконання судово-медичних експертиз; - керівники НЦБ беруть участь у сесіях Генеральної асамблеї Інтерполу в складі делегацій своїх країн і в подальшому забезпечують втілення в життя прийнятих Асамблеєю резолюцій. Всі країни, які входять до Інтерполу, мають рівні права незалежно від розміру їхніх фінансових внесків.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інтерпол» з дисципліни «Інтерпол. Міжнародна організація кримінальної поліції»
