Суб'єктами права на географічне зазначення відповідно до статті 502 Цивільного кодексу України є: виробники товарів, асоціації споживачів та інші визначені законом особи, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики яких пов'язані з певним географічним місцем; установи, що безпосередньо пов'язані із виробленням чи вивченням відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць. Правову охорону надають географічному зазначенню, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар і на яке не поширюються встановлені законом підстави для відмови у наданні правової охорони. Правову охорону надають географічному зазначенню, щодо якого виконано такі умови; • воно є назвою географічного місця, з якого походить товар; • його вживають як назву товару або як складову частину назви; • у вказаному в назві географічному місці наявні характерні умови та (або) людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик; • позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для географічного місця природними умовами та (або) людським фактором; • хоча б основну складову позначуваного цією назвою товару виробляють та (або) переробляють у межах зазначеного географічного місця. Правову охорону не надають географічному зазначенню, що: • не відповідає умовам надання правової охорони географічному зазначенню; • суперечить суспільному порядку, принципам гуманності та моралі; • є видовою назвою товару; • правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар виготовлений в іншому географічному місці; • є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Охорона прав на географічне зазначення» з дисципліни «Інтелектуальна власність»
