Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
|
Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент |
Пошук по сайту
Пошук по сайту
|
Головна » Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент
Крива інвестицій — графічне зображення залежності попиту на інве- стиції від різних факторів: питомої ваги заощаджень у дохо- дах; очікуваної норми прибутковості інвестицій; ставки позич- кового відсотка; темпів інфляції тощо. Кумулятивні преференційні акції— преференційні акції, випущені за умови, що не виплачені на них дивіденди нагромаджуються і будуть виплачені до того, як одержать дивіденди власники зви- чайних акцій. Купон — частина облігаційного сертифіката, яка окремо від нього дає власнику право на одержання відсотка. Розмір відсотка і дата його виплати зазначені на купоні. Л Лицьова вартість — вартість цінного паперу, зазначена на його ли- цьовому боці. Звичайно виплачується власнику в момент по- гашення і є індикатором ринкової ціни. Ліга страхових організацій України — некомерційне громадське об’єднання страхувачів. Ліквідація збитків — комплекс робіт з визначення і виплати страхо- вого відшкодування. Ліквідність — а) здатність страхувача задовольняти претензії, заяв- лені страхувальниками; б) показник того, як швидко можна реалізувати матеріальні цінності і отримати гроші, необхідні для покриття зобов’язань. Ліміт відповідальності страхувача — страхова сума (страхове по- криття), зафіксована в договорі або страховому полісі, яку зо- бов’язується забезпечити (виплатити) страхувач при настанні страхового випадку. Ліміт відповідальності може бути вста- новлений по окремому виду страхування або по окремій стра- ховій події. Ліміт страхування — максимальна грошова сума, на яку можна зас- трахувати матеріальні цінності і страхову відповідальність. Лінія ексцедента — частка відповідальності в договорі ексцедента суми, що дорівнює розміру власного утримання цедента. 314 Ліцензія на страхову діяльність — документ, що засвідчує право стра- хової компанії брати на страхування (перестрахування) стра- хові ризики певного виду. Ллойд — міжнародний страховий ринок, розташований у Лондонсь- кому Сіті; корпорація (об’єднання) юридично незалежних стра- хувачів (синдикатів), кожен з яких самостійно приймає на стра- хування ризики, виходячи зі своїх фінансових можливостей. Лізинг — довгострокова форма оренди машин і устаткування, що од- ночасно використовується як одне із джерел формування інве- стиційних ресурсів. Ліквідаційна вартість активів — ціна продажу повністю відаморти- зованих активів (машин, механізмів, устаткування тощо) у разі їх заміни на нові. Ліквідність — здатність активів використовуватись як безпосередні засоби платежу або бути готовими до швидкого перетворення на грошову форму без втрати поточної вартості. Ліквідність інвестицій — здатність об’єктів інвестування бути реалі- зованими упродовж короткого терміну без втрати реальної вартості. Лістинг — внесення акцій компанії у список акцій, що котируються на певній біржі. Не внесені в цей список акції продаються “з прилавка”, на “вуличному” ринку. Ліцензія —дозвіл, що видається компетентними державними органа- ми на ведення деяких видів господарської діяльності, у тому числі зовнішньоторговельних операцій (експортна й імпортна ліцензія). М Маклер — посередник під час укладання угод на фондових, торго- вих і валютних біржах, який виконує операції за рахунок клієнтів і одержує грошову винагороду у вигляді комісійних. Майнове страхування — вид страхування, в якій об’єктом страху- вання є майно, що належить юридичним або фізичним осо- бам. 315 Максимально можливий збиток — верхня межа збитку по одному об’єкту страхування, імовірність появи якого внаслідок одного страхового випадку досить значна. Матеріальні факти — обставини, що впливають на розрахунки ан- деррайтера при визначенні умов прийняття ним ризику. Медичне страхування — підвид особистого страхування на випадок втрати здоров’я від хвороби або внаслідок нещасного випадку. Морське страхування — підвидів страхування суден, вантажів і фрах- ту від різних видів небезпеки під час виконання рейсів. Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) — фор- ма об’єднання страхувачів, що здійснюють страхування цив- ільної відповідальності власників транспортних засобів. Маркетинг — система управління виробничою і збутовою діяльні- стю, заснована на комплексному аналізі ринку і спрямована на вирішення проблеми реалізації продукції шляхом цілесп- рямованого формування попиту на продукцію і послуги. Менеджмент — сукупність принципів, методів, засобів і форм управ- ління виробництвом, розроблених і застосовуваних у США й інших країнах з метою підвищення ефективності виробницт- ва і збільшення прибутків. Методи фінансування інвестицій — принципові підходи до фінансу- вання окремих інвестиційних проектів або програм. До основ- них методів фінансування інвестицій належать повне само- фінансування, акціонування, кредитне фінансування, лізинг і селенг, змішане фінансування. Міждилерський, або “вуличний “, ринок, також торгівля “з прилавка” — купівля-продаж цінних паперів (майже всіх облігацій і частини акцій) по телефону, минаючи торговий зал біржі. Місце — термін, що означає право брокерської фірми торгувати на фондовій біржі й мати грейдерів у її торговому залі. Моніторинг — систематичне спостереження за справжнім станом справ фірми, підприємства, організації з метою порівняння з бажаним. 316 Моніторинг інвестиційного ринку — механізм здійснення підприєм- ством (фірмою) постійного спостереження макроекономічних факторів розвитку інвестиційного ринку й окремих його сег- ментів з метою оцінювання інвестиційного клімату та його по- точної кон’юнктури. Моніторинг реалізації інвестиційних проектів — механізм здійснен- ня постійного спостереження за важливими поточними ре- зультатами реалізації всіх інвестиційних проектів підприєм- ства (фірми) в умовах кон’юнктури інвестиційного ринку, що постійно змінюється. Мультиплікатор інвестиційних витрат — коефіцієнт, який показує, у скільки разів сума приросту національного доходу перевищує суму приросту чистих інвестицій в економіку країни. Модель такого мультиплікатора розробив Д. Кейнс. Н Нарощування — метод приведення теперішньої вартості грошей до їх вартості в попередньому періоді, який використовується для оц- інювання майбутньої вартості інвестицій. Навантаження — частина страхового тарифу, не пов’язана з форму- ванням фондів для здійснення страхових виплат, йде на покрит- тя виплат з ведення справи страхувача. Незароблена премія — частина премії, що по договору страхування або страховому портфелю припадає на залишок періоду стра- хування. Непропорційне перестрахування — форма організації договорів пере- страхування, що передбачає відповідальність перестрахувача понад обумовлений розмір збитку або збитковості, тобто відпо- відальність перестрахувача не розраховується залежно від відповідальності страхувача. Нетто-премія — брутто-премія за мінусом навантаження. Нетто-ставка — частина страхового тарифу, що призначена для формування ресурсів страхувача для виплати страхових від- шкодувань і страхових сум. 317 Нотис — а) стаття договору перестрахування, яка передбачає у ви- падках, коли один з учасників договору (перестрахувач або цедент) матиме намір змінити умови договору або припини- ти його на наступний рік, він має надіслати своєму партне- рові повідомлення про це не пізніше як за три місяці до закін- чення терміну дії договору; б) повідомлення судновласника фрахтівнику про час виходу судна в рейс або очікуване при- буття в порт навантаження (розвантаження). Незбалансований інвестиційний портфель — портфель, що складаєть- ся з інвестиційних проектів та фінансових інструментів, які значною мірою не відповідають меті його формування чи фінансовим ресурсам. Некумулятивний дивіденд — преференційний дивіденд, що не нагро- маджується і не належить власнику в разі неоголошення ра- дою директорів компанії. Неплатоспроможність — нездатність компанії (фірми) оплатити у визначений термін свої зобов’язання. Новий випуск — пропозиція компанії або уряду для реалізації щой- но випущених цінних паперів. Ноу-хау — сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, що необхідні для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентовані. Роз- різняють ноу-хау науково-технічного, управлінського, комер- ційного і фінансового характеру. О Облігація — сертифікат, що засвідчує факт заборгованості та зобо- в’язання боржника виплатити кредитору певний відсоток від боргу і погасити борг (амортизацію) після закінчення певно- го періоду. Облігації можуть забезпечуватись активами або, як у випадку з облігаціями держави, просто загальною плато- спроможністю емітента. 318 Об’єкти страхування — майнові інтереси, які не суперечать чинно- му законодавству: • пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю і пенсійним за- безпеченням страхувальника або застрахованої особи (особи- сте страхування); • пов’язані з володінням, користуванням, розпорядженням май- ном (майнове страхування); • пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної їм шкоди особистості або майну фізичної або юридичної особи (страхування відповідальності). Облігаторний договір — форма договору перестрахування, згідно з яким цедент не має права вибору щодо того, передавати ри- зик у перестрахування чи ні, так само й перестрахувач не має права відмовити в перестрахуванні того чи іншого запропо- нованого ризику. Обов’язкове страхування — одна з форм страхування, при якій стра- хові стосунки між страхувачем і страхувальником виникають у відповідності з законом. На відміну від добровільного стра- хування обов’язкове страхування не вимагає попередньої зго- ди (укладення договору) між страхувачем і страхувальником. Одержувач страхової суми — особа, якій у відповідності з догово- ром виплачується обумовлена сума або її частина. Одержува- чами страхової суми можуть бути або страхувальник, який ук- лав договір, або застрахована особа, чиї життя і здоров’я є об’єктами страхового захисту, або вигодонабувач, призначе- ний страхувальником на випадок своєї смерті або загибелі. Особисте страхування — вид страхування, в якій об’єктом страхо- вих відносин є життя, здоров’я і працездатність людини. Об’єкти інвестування — реальні інвестиційні проекти, об’єкти неру- хомості, різноманітні фінансові інструменти (насамперед інструменти фондового ринку), які є предметом інвестування. Оборонні акції — акції компанії, яка відома стабільним надходжен- ням і виплатою прибутку і продемонструвала відносний іму- нітет до поганої кон’юнктури. Оборотність активів — показник, що характеризує кількість оборот- них активів компанії (фірми) у періоді, який розглядається. 319 Окупність інвестицій — процес повернення вкладених інвестицій- них коштів через одержаний прибуток, амортизацію. Оперативне управління інвестиційним портфелем — система заходів щодо реалізації включених у портфель інвестиційних проектів, моніторингу ефективності окремих об’єктів реального й фінан- сового інвестування та підготовки рішень про поточне кори- гування портфеля (шляхом “виходу” з окремих інвестиційних програм і продажу окремих фондових інструментів). Опціон — право придбати або продати цінні папери за певною ціною у певний момент упродовж певного терміну. Це право, у свою чергу, продається і купується. Воно є самостійним типом цінних паперів. Ордер — сертифікат, що дає власнику право купувати цінні папери за наперед встановленою ціною у певний період. Ордер зви- чайно випускається разом з акціями для того, щоб залучити інвесторів до нового випуску. Основна ставка відсотка — ставка, за якою комерційні банки да- ють позички найкредитоспроможнішим клієнтам. П Період окупності — показник ефективності інвестицій, який харак- теризує термін, упродовж якого вони скуповуються повністю. Цей показник розраховується шляхом ділення загальної суми інвестицій на середньорічний грошовий потік, приведений до реальної вартості. Перестрахувач — страхова організація, яка приймає об’єкти в пе- рестрахування. Перестрахувальна комісія — винагорода, що її сплачує перестраху- вач цедентові за те, що той передає ризики (об’єкти, договори) у перестрахування. Перестрахувальна цесія — передача ризику іншій юридичній особі, наприклад, страховому товариству. Перестрахування — сфера страхових відносин — операція між дво- ма страховими (перестрахувальними) компаніями, при якій 320 одна з них (цедент) передає від свого імені за певну плату частину ризику за договором, укладеним зі страхувальником, іншій компанії (перестрахувачеві). Подвійне страхування — одночасне повне страхування одного й того самого об’єкта від одних і тих самих ризиків у кількох страху- вачів, через що страхова сума значно перевищує страхову вартість. Пожиттєва страхова рента — різновид договору страхування жит- тя, регулярний дохід, що виплачується застрахованій особі до кінця її життя з фонду, нагромадженого за рахунок страхових внесків. Поліс (страховий договір, страхове свідоцтво) — письмова угода між страхувальником і страхувачем, яка засвідчує, що стра- хувач у разі настання страхового випадку бере на себе зо- бов’язання виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у полісі, за умови сплати страхових платежів у виз- начені строки Полісотримач — страхувальник. Порто — поштовотелеграфні витрати, що відносяться кредитними, торговельними та страховими організаціями, а також приват- ними особами на своїх клієнтів. Портфель відповідальності — загальна сума відповідальності стра- ховика або перестрахувача за всіма діючими полісами. Посередник — страховий брокер, або агент, через якого укладаєть- ся договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій. Превенція — попереджувальна діяльність. Превентивні заходи у страхуванні — сукупність здійснюваних стра- хувачем або за його рахунок заходів, пов’язаних з поперед- женням або зниженням руйнівного впливу можливих страхо- вих випадків. Прибутковість страхувача по страхових операціях — відношення річної суми прибутку до річної суми зароблених премій. 321 Правила (умови) страхування — один з основних документів, які виз- начають умови добровільного страхування. Відповідно до ви- мог законодавства страхувач при укладанні договору страху- вання повинен ознайомити страхувальника з Правилами стра- хування. Прибуток у тарифах — елемент тарифної ставки (брутто-ставки). Прибуток у тарифах потрібно відрізняти від фактичного при- бутку, одержуваного від страхових операцій. Прибутковість страхової організації — перевищення прибутків над витратами (витратами, включеними в собівартість страхово- го продукту). Прибуток від інвестицій — прибуток страхового товариства від участі в діяльності нестрахового характеру. Прибуток від страхових операцій — різниця між сумою зароблених страхових премій і собівартістю їх надання. Пропорційне перестрахування — включає договори квотного та ек- сцедентного перестрахування, згідно з якими перестрахувач отримує свою частку в загальній сумі збитків і загальній сумі премій. Податки — обов’язкові платежі, стягнуті державою з населення, організацій і підприємств у законодавчо встановленому по- рядку. Показник поточної ліквідності — основний показник ліквідності ак- тивів компанії (фірми), який характеризує відношення всіх по- точних активів до всіх поточних зобов’язань. Премія за ліквідність — додатковий дохід, який виплачується (чи пе- редбачений до виплати) інвестору з метою відшкодування його ризиків, пов’язаних з низькою ліквідністю об’єктів інве- стування. Розмір премії залежить від рівня ліквідності інвес- тицій. Премія за ризик — додатковий дохід, який виплачується (чи перед- бачений до виплати) інвестору понад рівень, який може бути за безризиковими інвестиціями. Розмір премії залежить від рівня ризику і визначається за допомогою моделі “лінії на- дійності ринку”. 322 Преференційні акції — акції, власник яких має перевагу перед влас- ником звичайних акцій під час розподілу дивідендів і майна корпорації в разі її ліквідації. Він не має такої переваги перед кредитором корпорації. Преференційні акції дають право го- лосу тільки тоді, коли дивіденди на них не відновлювались. Зви- чайно вони не дають права голосу, але приносять фіксовані дивіденди і цим схожі на облігації. Прибутковість інвестицій — показник, що характеризує відношен- ня середньорічної суми чистого прибутку до обсягу інвестицій. Він показує роль прибутку у формуванні загальної дохідності інвестицій. Прибутковість капіталу — показник, який характеризує відношен- ня суми чистого прибутку в певному періоді до середньої вар- тості власного капіталу в цьому ж періоді. Прибуток на акцію — відношення річного балансового прибутку до загальної кількості акцій. Приватні інвестиції — вкладення коштів, які здійснюються грома- дянами, а також компаніями (фірмами) недержавних форм власності. Прямі інвестиції — інвестиції, за яких вкладення капіталу в об’єкти інвестування інвестор робить без допомоги фінансових посе- редників. Р Реальна ставка відсотка — ставка відсотка, яка встановлюється з урахуванням зміни купівельної спроможності грошей у зв’яз- ку з інфляцією. Регрес — право страхувача на висунення у межах фактично сплаче- ної суми відшкодування збитку, претензії до третьої сторони, яка винна у страховому випадку, з метою отримання від неї компенсації за нанесену шкоду. Резерви збитків — елемент технічних резервів, по заявлених, але ще не оплачених збитках. 323 Резерв незароблених премій — частина премій за договорами стра- хування, що відповідає терміну страхування, який виходить за межі календарного року. Резерви страхові — фонди, утворювані страховими організаціями для забезпечення гарантій виплат страхових сум і страхових відшкодувань (фонд резервний, фонд страховий, резерви по страхуванню життя, пенсій, запасні фонди, фонди майбутніх платежів тощо). Рентабельність страхових операцій — рівень підвищення прибутків над витратами. Звичайно розраховується на основі відношен- ня показника балансового прибутку до прибутку за певний період (як правило, за рік). Репресія — придушення випадкової події, явища. Репресивні заходи у страхуванні — боротьба зі стихійним лихом з метою зменшення розмірів втрат від знищення або пошкод- ження застрахованих об’єктів. Ретроцесія — процес подальшої передачі раніше прийнятих у пере- страхування ризиків іншим перестрахувачем. Ринок страховий — система економічних стосунків з надання стра- хових послуг. Ризик страховий — ймовірна подія чи сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування. Ризикова премія — частина страхової премії, яку страхувач призна- чає для створення необхідного резерву з метою виплати стра- хового відшкодування. Ріторно — частина страхової премії, утримувана страхувачем у разі розірвання договору. Реальний рівень відсотка — номінальний рівень відсотка мінус рівень інфляції. Реальні інвестиції — вкладення коштів у реальні матеріальні й не- матеріальні (інноваційного характеру) активи. Реінвестування — переміщення капіталу з одних активів в інші — ефективніші, діяльність у придбанні активів з метою одержан- 324
|
|
|