Статистика
Онлайн всього: 10 Гостей: 10 Користувачів: 0
|
|
Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент |
Пошук по сайту
Пошук по сайту
|
Головна » Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент
Аверсія ризику — негативне ставлення до ризику, що доходить до не- визнання його значення і ролі, а також виявляється як проти- дія ризиковій діяльності. Авіаційне страхування — страхування ризиків, пов’язаних із викори- станням авіаційної та космічної техніки. Іноді страхування кос- мічних ризиків виділяється в окремий вид. Авізо — банківське повідомлення про зміни у стані взаємних розра- хунків або про переказування грошей, надсилання товарів. Авуари — різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть здійснюватися платежі та погашатись зобов’язання їх власників. Агент страховий — фізична або юридична особа, яка діє від імені страхувача і в межах наданих ним повноважень. Адендум — документ, є додатком до страхового договору, в якому зазначаються зміни в умовах страхування. Аквізиція — укладення нових договорів страхування. Активи — економічні ресурси компанії (фірми) у формі основного та оборотного капіталу, нематеріальних активів, що використо- вуються у виробничій діяльності з метою одержання доходу. На 292 практиці розміри активів підприємства визначаються загаль- ною сумою активу балансу на певну дату. Активи на акцію — відношення активів до загальної кількості акцій. Активи страхувача — кошти страхувача, що інвестовані в цінні па- пери, придбану нерухомість, інші матеріальні цінності, розмі- щені на рахунках у банках. Актуарні розрахунки — система математичних і статистичних методів розрахунку страхових тарифів. Акцепт — (у страхуванні) погодження однієї сторони страхових відно- син з пропозиціями іншої сторони про укладення договору стра- хування або перестрахування на умовах, що відповідають цим пропозиціям. Акціонерна страхова компанія (АСК) — організаційно-правова фор- ма страхової організації, заснована шляхом продажу акцій. Андеррайтер — (у страхуванні) відповідальна особа страховика, упов- новажена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування (перестрахування), оформ- люванні страхових полісів, оцінки ризиків, визначанні ставки премій та інших умов страхування. Ануїтет — договір страхування пенсій або ренти, за яким виплачуєть- ся визначена річна сума доходу упродовж життя ануїтета замість попередньої сплати одноразової страхової премії. Асистанс — перелік послуг (у рамках договору страхування), які на- даються в потрібний момент через медичне, технічне, юридич- не і фінансове сприяння. Асортимент страхового ринку — набір видів страхових послуг, що пропонуються страхувальникам у певній країні, регіоні. Акціонерне товариство — компанія, що створена юридичними осо- бами, має статутний фонд, розподілений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки власним майном. Акціонер- не товариство може бути відкритого типу, якщо акції роз- повсюджуються шляхом відкритої передплати або купівлі-про- дажу на фондових біржах, або закритого, якщо акції не мо- 293 жуть розповсюджуватися вільно. Діяльність акціонерних то- вариств в Україні регулюється Законом України “Про госпо- дарські товариства” від 19.09.91. Акція — цінний папір, що засвідчує частку її власника у статутному фонді акціонерного товариства відкритого або закритого типу, який дає право на участь в управлінні й одержанні відпо- відної частини його прибутку у формі дивідендів. Розрізняють акції іменні та на пред’явника, привілейовані та прості. Поря- док випуску й обігу акцій регулюється Законом України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.91. Аналіз кон’юнктури інвестиційного ринку — вивчення особливостей інвестиційного ринку або окремих його сегментів і змін, які від- буваються на ньому в момент спостереження порівняно з попе- реднім періодом. Аудиторська служба — організація, що здійснює на підставі дого- вору на платній основі позавідомчий незалежний контроль за дотриманням встановленого порядку виконання фінансово- господарських операцій, бухгалтерського обліку і звітності господарських організацій шляхом ревізій та перевірок, а та- кож експертні й інші послуги з аналізу фінансових аспектів діяльності підприємств. Б Баланс — зведення показників, що характеризують активи, пасиви й акціонерний капітал компанії на певний момент часу (звичай- но рік). Бенефіціар — особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування, третя сторона — одержувач виплати за страхо- вим полісом. Біндер — тимчасова форма угоди між страхувальником і страхува- чем з приводу наступного укладання страхового договору. Бонус — знижка, що її надає страхувач із суми страхової премії за оформлення договору страхування на особливо вигідних умо- вах. 294 Бонус-малус — система підвищень і знижок, що застосовується у стра- хуванні, здебільшого транспортних засобів. Бордеро — перелік об’єктів, прийнятих на страхування, у частині, що передається цедентом у перестрахування (перестраховику). Брокер страховий — юридична або фізична особа, що має дозвіл ви- ступати посередником між страхувальниками і страхувачами, діє від імені і за дорученням страхувальників. Брутто-премія — загальна сума страхових внесків, визначена на підставі страхової суми і брутто-ставки (страхового тарифу). Брутто-ставка — сума визначеної нетто-премії і навантаження на ведення справи. Банківський відсоток — мінімальний відсоток за короткострокови- ми авансами комерційних банків або інвестиційних дилерів. Банкрутство — встановлена в судовому порядку фінансова не- платоспроможність певної юридичної чи фізичної особи, тобто її нездатність здійснювати розрахунки за своїми зобов’язан- нями. Процедури, пов’язані з банкрутством, регулюються За- коном України “Про банкрутство” від 14.05.92. Безризикові інвестиції — розміщення капіталу в об’єкти інвестуван- ня, для яких відсутній ризик можливих фінансових втрат. У практиці розвинених європейських країн до таких об’єктів інвестування, як правило, зараховують державні урядові об- лігації. Бізнес-план — основний документ, де стисло в загальноприйнятій послідовності розділів викладено основні характеристики ре- ального інвестиційного проекту. Бізнес-план покликаний пе- реконати інвестора в ефективності передбачуваних інвестицій. Біржа — інститут ринку цінних паперів, який організовує, контро- лює і регулює процес купівлі-продажу цінних паперів, пере- важно акцій. Біржа праці — державний заклад, що регулярно здійснює посеред- ницькі операції на ринку праці. Біржова ціна — ціна на товари і послуги, реалізовані в порядку біржової торгівлі, що формується на основі співвідношення попиту і пропозиції. 295 Біржове котирування — курси цінних паперів або ціни товарів біржової торгівлі, які реєструє і публікує котирувальна комі- сія відповідної біржі. Біржовий курс — остання ціна, за якою різні об’єкти інвестування (цінні папери, об’єкти нерухомості, дорогоцінні метали та ін.) продавалися (купувалися) на відповідній біржі. Бони — боргові зобов’язання, що випускаються державою, окреми- ми закладами й організаціями; паперово-грошові знаки дрібної вартості, що тимчасово випускаються в обіг як розмінні монети. Брокер — фірма або окрема особа, пов’язана з фірмою. Купує і про- дає цінні папери за дорученням клієнта, не стаючи їх власни- ком. Одержує за це комісійні. В Валові інвестиції— загальний обсяг коштів, інвестованих у нове бу- дівництво, придбання засобів виробництва та на приріст то- варно-матеріальних запасів у певному періоді. Валове утримання — сумарний обсяг зобов’язань, узятих страхува- чем на свій ризик за всіма договорами страхування. Відкритий ковер — форма автоматичного страхування вантажів на тривалий час без визначення будь-яких загальних лімітів. Взаємне страхування — форма страхового захисту, за якої страхуваль- ники, які мають споріднені майнові інтереси та ризики, одно- часно є членами страхового товариства. Вид страхування — страхування однорідних об’єктів від характерних для них небезпек. Вигодонабувач — особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (за- страхований) не буде здатний скористатися ними самостійно (див. Бенефіціар). Викупна вартість — сума, на яку може претендувати власник полісу зі страхування життя в разі дострокового припинення дії полісу. 296 Відповідальність цивільна — передбачений законодавством вид відпо- відальності громадян і організацій перед третіми особами (фізичними і юридичними), яким може бути заподіяний збиток внаслідок якоїсь дії або бездіяльності винного у заподіянні шкоди. Відшкодування страхове — сума, що виплачується страхувачем на компенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на об’єктах страхування майна і відповідальності. Вексель — письмове боргове зобов’язання строго встановленої фор- ми, що дає його власнику (векселетримачу) безперечне право після закінчення терміну зобов’язання вимагати від боржника сплати грошової суми, позначеної на векселі. Розрізняють соло- вексель (особисте зобов’язання боржника) і переказний вексель (наказ боржника третій особі). Венчурні підприємства — малі підприємства у сфері наукових дослід- жень, інженерних розробок, створення і впровадження нововве- день. Випуск — будь-які цінні папери, що мають однакові характеристики. Акт розміщення цінних паперів. Відплив капіталу — переведення капіталу в значних розмірах у краї- ни зі сприятливішим інвестиційним кліматом з метою уник- нення оподаткування за вищими ставками, за негативних наслідків інфляції, ризику експропріації тощо. Основною ме- тою відпливу капіталу є вигідніші та гарантованіші умови його розміщення в обраних країнах. Внутрішні джерела формування інвестиційних ресурсів — власні дже- рела фінансування реалізації інвестиційних програм (проектів). До основних внутрішніх джерел належить частина чистого при- бутку компанії (фірми), що підлягає капіталізації, і сума амор- тизаційних відрахувань (амортизаційний фонд). Вторинний розподіл, або пропозиція цінних паперів — торгівля цінни- ми паперами, які пройшли первинний розподіл, з метою про- дажу їх публіці. “Вуличний” сертифікат — акціонерний сертифікат, виписаний на ім’я інвестиційного дилера або брокера, але який фактично нале- жить особі, яка сплатила гроші й акції. 297 Г Графік інвестицій — загальний обсяг інвестицій, розподілений за кон- кретними термінами інвестування. Такий графік складається під час розробки бізнес-плану та оперативного плану реалізації інвестиційного проекту. Гарантія страхова — письмове поручництва страховика за свого клієнта щодо його кредитоспроможності. Генеральний поліс — письмова угода з фіксованою страховою сумою, розмір якої дозволяє покрити страхуванням кілька відправлень вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано страховику. Грошовий потік — основний показник, що характеризує ефек- тивність інвестицій у вигляді повернених інвестору коштів. Основою грошового потоку за інвестиціями є чистий прибу- ток і сума амортизації матеріальних і нематеріальних активів. Грошовий ринок — ринок цінних паперів із строком погашення до трьох років. Основним товаром тут є казначейські білети уряду. Гудвіл — різниця між ринковою та індексованою балансовою вар- тістю компанії (фірми). Вартість гудвілу характеризує не відоб- ражені в балансі нематеріальні активи у вигляді репутації фірми, завойовані нею маркетингові позиції на ринку, відпра- цьованість внутрішньої технології діяльності та інші активи, здатні приносити додаткові прибутки. У зарубіжній практиці вартість гудвілу часто включається в баланс компанії (фірми), що продається. Д Девальвація — зниження в законодавчому порядку офіційного курсу національної валюти щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Декларація страхова — заява страхувальника про об’єкт страхуван- ня і характер ризику. 298 Депо премій — частина страхової премії, що належить перестрахува- чеві, але тимчасово утримується перестрахувальником з метою підвищення гарантії своєчасного виконання зобов’язань, перед- бачених договором перестрахування. Державне обов’язкове страхування — форма страхування, при якій визначені законодавством страхувальники сплачують страхові внески за рахунок державного бюджету. Детальний сертифікат — документ, що містить характеристику кож- ного випадку перестрахування, прийнятого перестрахувачем від цедента. Диверсифікація — у страхуванні здійснюється з метою зменшення ри- зику і отримання більшого прибутку шляхом: а) одночасного розвитку кількох, не пов’язаних один з одним видів стра- хування, розширення страхувачем спектра страхових послуг; б) поширення активності страхувачів за межі основного бізне- су, що досягається розміщенням активів (із додержанням існу- ючих нормативів) серед різних, не пов’язаних між собою об’єктів (акції, облігації, нерухомість, банківські депозити). Дисклоуз — прийнята в багатьох країнах норма страхового права, згідно з якою страхувальник зобов’язаний негайно сповісти- ти страхувача про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, прийнятого на страхування. Диспаша — (у морському страхуванні) розрахунок витрат, пов’яза- них із загальною аварією і розподіл їх між учасниками морсь- ких перевезень, який складає диспашер. Диспашер — фахівець у галузі морського права, який здійснює роз- рахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом. Добровільне страхування — форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страхувачем і страхувальником. Договір перестрахування — угода між двома страховими компанія- ми, з яких одна — перестрахувальник — зобов’язується пере- дати ризики, а друга — перестрахувач — прийняти ризики у перестрахувальника. 299 Договір страхування — угода між страхувальником і страхувачем, яка передбачає зобов’язання страхувача в разі настання страхово- го випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник зобов’язується сплатити страхову премію у визначені строки. Додаткова комісія — надбавка, що виплачується цеденту на покрит- тя витрат, пов’язаних із залученням нових страхувальників. Додаткова премія — додатковий страховий внесок, що сплачується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться до- даткові ризики, або за страхування ризиків з підвищеною небезпекою. Демпінг товарний — продаж товарів на зовнішніх ринках за нижчи- ми, ніж на внутрішньому ринку, цінами. Депозит — грошові або інші види активів, розміщені на збереження у фінансово-кредитні заклади. Депозитарій — заклад, що бере на зберігання гроші, документи, цінні папери та інші цінності. Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, що здійснює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду й облік руху активів фонду на підставі депозитного договору. Діяльність депозитарію інвестиційного фонду в Україні регулюється Указом Прези- дента “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” від 19.02.94. Депозитний відсоток — сума доходу, одержуваного інвестором у разі передавання коштів на зберігання відповідно до встановленої ставки відсотка. Державні інвестиції — інвестиції, що здійснюються державними та місцевими органами влади (управління) за рахунок бюджет- них коштів, позабюджетних фондів, залучених коштів, а та- кож державними підприємствами та закладами за рахунок власних і залучених коштів. Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право або зобо- в’язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умо- 300 вах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. Дефляція — штучне вилучення з обігу частини надлишкової грошо- вої маси, здійснене урядом з метою зниження темпів інфляції. Диверсифікація — одночасний розвиток багатьох непов’язаних або слабко взаємопов’язаних видів виробництв, розширення об- сягів діяльності, номенклатури продукції і послуг, асортименту вироблених виробів у масштабі держави, галузі, регіону, підприємства. Диверсифікація, як правило, супроводжується глибокою трансформацією технології й організації виробниц- тва. Диверсифікація інвестицій — вид інвестиційної стратегії компанії (фірми), спрямованої на розширення або зміну її інвестицій- ної діяльності. Розрізняють галузеву, регіональну та інші фор- ми диверсифікації інвестицій. Дивіденд, дивідендний дохід — частина прибутку акціонерного това- риства, яка щорічно (або з іншою періодичністю) розподі- ляється між акціонерами відповідно до кількості та виду акцій, якими вони володіють. Дилер — особа (фірма), яка здійснює біржове або торгове посеред- ництво за власний рахунок. Дисконт — різниця між загальною (лицьовою) вартістю цінного па- перу і його ринковою ціною. Дисконтна політика — форма валютної політики, спрямована на ре- гулювання валютного курсу, руху капіталів і платіжного ба- лансу шляхом зміни відсоткових ставок за кредит. Дисконтна ставка — ставка відсотка, за якою майбутня вартість гро- шей зводиться до їх реальної вартості, тобто за якою здійсню- ється процес дисконтування. Дисконтування — метод зведення майбутньої вартості грошей до їх вартості в поточному періоді (до реальної вартості грошей). Довгострокова облігація — облігація з терміном погашення упродовж десяти і більше років. 301 Довгострокові активи — матеріальні та нематеріальні активи ком- панії з періодом використання понад рік. До довгострокових активів належать основні фонди, незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінансові вкладення в усіх формах та інші аналогічні активи. Довгострокові пасиви — усі види залучених коштів з терміном пога- шення основної суми боргу понад рік. Е Емісія — виготовлення і випуск в обіг банківських і казначейських квитків, паперових грошей і цінних паперів. Еквівалентність страхових стосунків — гарантоване забезпечення страхових виплат страхувальникам за рахунок одержуваних від них страхових внесків. Економічні показники страхової діяльності: • середня страхова сума (загальна страхова сума, поділена на кількість застрахованих об’єктів); • середній платіж на один договір (сума отриманих внесків, под- ілена на кількість договорів); • рівень виплати страхових сум і відшкодування (процентне співвідношення між виплаченою сумою і сумою отриманих страхових внесків); • збитковість страхової суми — розмір виплат, які припадають в середньому на 100 грошових одиниць страхової суми. Ексцедент — залишок страхової суми, що утворюється понад влас- не утримання страхувача або перестрахувача і повністю пе- редається у перестрахування. Ексцедент збитковості — договір непропорційного перестрахування укладається страховою компанією для захисту себе за певни- ми видами страхування на випадок, якщо загальні наслідки здійснення страхового бізнесу перевищують рівень збитко- вості, що врахований при визначенні премій за страховими до- говорами. 302 Ексцедент збитку — договір непропорційного перестрахування для захисту від великих збитків, вступає в дію, коли сума збитку внаслідок страхового випадку перевищить обумовлену дого- вором суму. Ексцедентне перестрахування — форма пропорційного перестраху- вання, застосовується, коли ризики, що приймаються на страхування, за розміром страхових сум дуже коливаються. Ефективність страхових операцій — комплексне поняття, що вклю- чає систему показників, які характеризують економічну доцільність проведення страхування серед різних форм стра- хування (особистого, майнового страхування і страхування відповідальності):
|
|
|