ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 35
Гостей: 35
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Законодавчі акти, нормативні документи - Закон України про засади запобігання та протидії корупції

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Законодавчі акти, нормативні документи - Закон України про засади запобігання та протидії корупції
1 2 3

Стаття 10. Фінансовий контроль

1. Особи, зазначені в пункті 1 і підпунктах "а"-"ґ" пункту 2
частини першої статті 2 цього Закону, зобов'язані подавати
відомості про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового
характеру, у тому числі за кордоном, у порядку та обсягах,
визначених законами та іншими виданими на їх основі
нормативно-правовими актами.

Порядок оприлюднення зазначених відомостей визначається
законом.

2. У разі відкриття валютного рахунку в установі
банку-нерезидента особа, зазначена в пункті 1 і підпунктах "а"-"ґ"
пункту 2 частини першої статті 2 цього Закону, зобов'язана в
десятиденний строк письмово повідомити про це орган державної
податкової служби за місцем проживання із зазначенням номера
рахунку і місцезнаходження банку-нерезидента.

3. Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в
пункті 1 і підпунктах "а"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 2
цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду
подає в установленому законодавством порядку відомості про майно,
доходи, зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за
кордоном.

У разі неподання або подання недостовірних відомостей
зазначена особа не може бути призначена (обрана) на відповідну
посаду, а призначена особа підлягає звільненню, якщо інше не
передбачено Конституцією України ( 254к/96-ВР ).

Стаття 11. Кодекси поведінки

1. Загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пунктах
1-2 частини першої статті 2 цього Закону, якими вони зобов'язані
керуватися під час виконання своїх службових повноважень, підстави
та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог
встановлюються законом.

2. Законодавством, що визначає організацію і порядок
діяльності органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, надання окремих видів державних послуг або
діяльності категорій осіб, уповноважених на виконання функцій
держави, органів місцевого самоврядування, можуть встановлюватися
спеціальні вимоги щодо поведінки таких осіб.

3. Держава сприяє закріпленню норм професійної етики та інших
вимог щодо здійснення окремих видів діяльності в кодексах
поведінки підприємців, представників відповідних професій.

Стаття 12. Врегулювання конфлікту інтересів

1. Особи, зазначені в пунктах 1-2 частини першої статті 2
цього Закону, зобов'язані вжити заходів щодо недопущення будь-якої
можливості виникнення конфлікту інтересів.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають
повноваження органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та
провадження інших видів діяльності, пов'язаних з виконанням
функцій держави, органів місцевого самоврядування, мають
передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів.

Стаття 13. Антикорупційна експертиза проектів
нормативно-правових актів

1. З метою виявлення у проектах нормативно-правових актів
норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень,
розроблення рекомендацій стосовно їх усунення спеціально
уповноважений орган (особа) з питань антикорупційної політики
проводить антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових
актів.

Порядок і методологія проведення антикорупційної експертизи
та порядок оприлюднення її результатів визначаються Кабінетом
Міністрів України.

Результати антикорупційної експертизи підлягають
обов'язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання
відповідного нормативно-правового акта.

2. Антикорупційній експертизі підлягають:

проекти законів України;

проекти актів Президента України, Кабінету Міністрів України,
центрального органу виконавчої влади за рішенням відповідно
Президента України, Кабінету Міністрів України, зверненням
центрального органу виконавчої влади.

3. За ініціативою фізичних осіб, об'єднань громадян,
юридичних осіб може проводитися громадська антикорупційна
експертиза проектів нормативно-правових актів.

Проведення громадської антикорупційної експертизи проектів
нормативно-правових актів та оприлюднення її результатів
здійснюються за рахунок відповідних фізичних осіб, об'єднань
громадян, юридичних осіб або інших джерел, не заборонених
законодавством.

Стаття 14. Вимоги щодо прозорості інформації у приватній
сфері

1. Не є конфіденційною та не може становити комерційну або
банківську таємницю інформація про:

1) розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається
фізичним та юридичним особам чи одержується від них особами,
зазначеними в пунктах 1-2 частини першої статті 2 цього Закону;

2) розміри, види винагороди, що одержують особи, зазначені в
пунктах 1-2 частини першої статті 2 цього Закону, а також
правочини, пов'язані з одержанням подарунків цими особами або
близькими їм особами;

3) працевлаштування, виконання робіт, надання послуг за
цивільно-правовими угодами близьким особам осіб, зазначених у
пунктах 1-2 частини першої статті 2 цього Закону, якщо інше не
передбачено законом.

Розділ III
УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ В ЗАХОДАХ
ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Стаття 15. Участь громадськості в заходах щодо запобігання
та протидії корупції

1. Об'єднання громадян та їх члени або уповноважені
представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо
запобігання, виявлення та протидії корупційним правопорушенням
можуть (крім випадків, коли це віднесено законом до виключної
компетенції спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії
корупції):

1) брати участь у діяльності щодо виявлення фактів вчинення
корупційних правопорушень та встановлення осіб, які їх вчинили, у
межах повноважень, визначених законом;

2) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних
правопорушень спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії
корупції, іншим органам, зазначеним у статті 3 цього Закону,
керівництву та колективу підприємства, установи чи організації, в
яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськості;

3) запитувати та одержувати в установленому порядку від
органів державної влади та органів місцевого самоврядування
інформацію про діяльність щодо запобігання та протидії корупції;

4) проводити, замовляти проведення громадської
антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів,
подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних
органів державної влади або органів місцевого самоврядування;

5) брати участь у відкритих парламентських слуханнях з питань
запобігання та протидії корупції;

6) вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи
щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що
виникають у сфері запобігання та протидії корупції;

7) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі
наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання та протидії
корупції;

8) проводити заходи щодо інформування населення з питань
запобігання та протидії корупції;

9) здійснювати громадський контроль за дотриманням законів,
спрямованих на запобігання та протидію корупції, з використанням
при цьому таких форм контролю, які не суперечать чинному
законодавству.

2. Об'єднанню громадян, фізичній, юридичній особі не може
бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно
компетенції суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання та
протидії корупції, та основних напрямів їх діяльності.

3. Законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів,
що передбачають надання пільг, переваг окремим суб'єктам
господарювання, а також делегування функцій, повноважень органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у тому
числі недержавним організаціям, з метою їх громадського
обговорення підлягають опублікуванню в офіційних виданнях
Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України у
десятиденний строк з дня їх внесення суб'єктом права законодавчої
ініціативи, але не пізніше ніж у семиденний строк до дня їх
розгляду.

4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
зобов'язані узагальнювати результати громадського обговорення
законопроектів та інших нормативно-правових актів, що передбачають
надання пільг, переваг окремим суб'єктам господарювання, а також
делегування функцій, повноважень органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування недержавним організаціям, та
оприлюднювати їх у засобах масової інформації.

Стаття 16. Інформування громадськості про заходи щодо
запобігання та протидії корупції

1. Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції
в межах відповідного адміністративно-територіального утворення та
в державі в цілому зобов'язані щороку не пізніше 10 лютого
оприлюднювати інформацію про вжиті заходи щодо протидії корупції
та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення
корупційних правопорушень.

2. Спеціально уповноважений орган (особа) з питань
антикорупційної політики щороку не пізніше 1 квітня готує та
оприлюднює у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку звіт
про результати проведення заходів щодо запобігання та протидії
корупції.

У звіті мають відображатися такі відомості:

1) статистичні дані про результати діяльності спеціально
уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції з обов'язковим
зазначенням таких показників:

а) кількість осіб, щодо яких складено протоколи про вчинення
корупційних правопорушень;

б) кількість осіб, щодо яких набрав законної сили
обвинувальний вирок суду або на яких накладено адміністративне
стягнення за корупційне правопорушення;

в) дані окремо за категоріями осіб, зазначених у частині
першій статті 2 цього Закону, і за видами відповідальності за
корупційні правопорушення;

г) дані про розміри завданих корупційними правопорушеннями
збитків, стан та обсяги їх відшкодування;

2) узагальнені результати антикорупційної експертизи проектів
нормативно-правових актів;

3) інформація про результати виконання органами державної
влади заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі
в рамках міжнародного співробітництва;

4) результати соціологічних досліджень, що проводяться
державними та недержавними науково-дослідними установами, з питань
поширення корупції.

Стаття 17. Державний захист осіб, які надають допомогу
в запобіганні та протидії корупції

1. Особи, які надають допомогу в запобіганні та протидії
корупції, перебувають під захистом держави.

Держава забезпечує здійснення правоохоронними органами
правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на
захист від протиправних посягань на життя, житло, здоров'я та
майно осіб, які надають допомогу в запобіганні та протидії
корупції, а також близьких їм осіб.

2. Державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні
та протидії корупції, здійснюється відповідно до Закону України
"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному
судочинстві" ( 3782-12 ).

Розділ IV
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 18. Види відповідальності за корупційні правопорушення

1. За вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в
частині першій статті 2 цього Закону, притягаються до
кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або
дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

2. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за
вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня
набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до
цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного
стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які
вчинили корупційні правопорушення.

Стаття 19. Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили
корупційні правопорушення

1. Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як
обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності або
складено протокол про вчинення адміністративного корупційного
правопорушення, пов'язаного з порушеннями обмежень, передбачених
пунктами 1-3 частини першої статті 4, статтею 5 цього Закону, в
тому числі в юридичних особах приватного права, підлягає
відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку,
визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не
передбачено Конституцією України ( 254к/96-ВР ).

2. Дострокове припинення повноважень особи на виборній
посаді, звільнення особи з посади, що здійснюється Президентом
України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України,
звільнення з військової служби військової посадової особи, яку
притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення,
проводиться відповідно до законодавства.

Інші особи, яких притягнуто до кримінальної або
адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення,
пов'язане з порушеннями обмежень, передбачених пунктами 1-3
частини першої статті 4, статтею 5 цього Закону, підлягають
звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня набрання
рішенням суду законної сили, якщо інше не передбачено законом.

3. Про звільнення особи з посади у зв'язку з притягненням до
відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з
порушеннями обмежень, передбачених пунктами 1-3 частини першої
статті 4, статтею 5 цього Закону, керівник органу державної влади,
органу місцевого самоврядування, підприємства, установи,
організації у триденний строк письмово повідомляє суд, який
постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про
накладення адміністративного стягнення за корупційне
правопорушення, та спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади з питань державної служби.

4. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню
корупційного правопорушення, або невиконання вимог цього Закону за
поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії
корупції, за рішенням керівника особи, яка вчинила таке
правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.

5. Обмеження щодо заборони особі, звільненій із займаної
посади у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне
правопорушення, займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням
функцій держави, органів місцевого самоврядування, або такою, що
прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за
вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.

Розділ V
УСУНЕННЯ НАСЛІДКІВ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Стаття 20. Відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок
вчинення корупційного правопорушення

1. Шкода, завдана державі внаслідок вчинення корупційного
правопорушення, підлягає відшкодуванню в установленому законом
порядку.

Стаття 21. Незаконні нормативно-правові акти та правочини

1. Нормативно-правові акти, рішення, прийняті внаслідок
вчинення корупційного правопорушення, можуть бути скасовані
органом або посадовою особою, уповноваженими на прийняття чи
скасування відповідних актів та рішень, або визнані незаконними в
судовому порядку за заявою заінтересованих фізичних осіб,
об'єднань громадян, юридичних осіб, прокурора, органів державної
влади, органів місцевого самоврядування.

2. Правочин, укладений внаслідок корупційного правопорушення,
є нікчемним.

Стаття 22. Відновлення прав і законних інтересів та
відшкодування збитків, завданих фізичним та
юридичним особам внаслідок вчинення корупційного
правопорушення

1. Фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок
вчинення корупційного правопорушення, які зазнали моральної або
майнової шкоди, мають право на відновлення прав, відшкодування
збитків у встановленому законом порядку.

2. Збитки, завдані фізичній або юридичній особі внаслідок
незаконних дій суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання
та протидії корупції, відшкодовуються з Державного бюджету України
у встановленому законом порядку.

Держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого
самоврядування, які відшкодували збитки, завдані суб'єктом, що
здійснює заходи щодо запобігання та протидії корупції, мають право
зворотної вимоги (регресу) до особи, яка завдала шкоди, у розмірі
виплаченого відшкодування, якщо обвинувальним вироком суду, який
набрав законної сили, у діях цієї особи встановлено склад злочину.

Стаття 23. Вилучення незаконно одержаного майна

1. Кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення
корупційного правопорушення, підлягають вилученню в установленому
законом порядку, а вартість незаконно одержаних послуг та пільг -
стягненню на користь держави.

Розділ VI
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ
У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Стаття 24. Контроль за виконанням законів у сфері запобігання
та протидії корупції

1. Контроль за виконанням законів у сфері запобігання та
протидії корупції здійснюється Верховною Радою України
безпосередньо, а також Комітетом Верховної Ради України з питань
боротьби з організованою злочинністю і корупцією, органами
державної влади в межах їх повноважень у встановленому законом
порядку.

2. Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з
організованою злочинністю і корупцією, здійснюючи контроль за
виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції,
щороку не пізніше 15 квітня представляє Верховній Раді України
доповідь про стан запобігання та протидії корупції в Україні, що
підлягає опублікуванню в офіційних виданнях Верховної Ради
України.

1 2 3

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП