Шпаргалки! - Право. Бюджет

30.Економічна класифікація видатків.
Екон-на класифікація видатків бюджету проводиться за екон-ою характеристи- кою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки. За екон-ою класифікацією видатки бюджету поділ. на 4 групи, які, в свою чергу, поділ-ся на предметні статті видатків, а ті містять у собі підстатті видатків, які поділ-ся на елементи витрат. Екон-на класифікація видатків має таку стр-ру:
1.Поточні видатки
1.Видатки на товари і послуги
2 Виплата % чи доходу за зобов’язаннями
3 Субсидії і поточні трансферти
2.Капітальні видатки
1. Придбання основного капіталу
2 Створення держ. запасів і резервів
3 Придбання землі і нематеріальних активів
4 Капітальні трансферти – невідплатні односторонні платежі органів упр-ня, які не ведуть до виникнення або погашення фін. вимог. Вони передбачені для придбання кап. активів, компенсації втарт, пов’язаних з пошкодженням осн. капіталу або на збільшення капіталу отримувачів.
3.Нерозподілені видатки – сюди відно- сяться видатки з резервних фондів КабМіну Укр. та фондів непередбачених видатків Ради Міністрів АР Крим, обласних та місцевих держадміністра- цій.
4.Кредитування за вирахуванням погашень – сюди віднос. платежі бюджетів усіх рівнів, в рез-ті яких у них з’являються фін. вимоги до інших екон-их одиниць, які передбачають обов’язкове повернення коштів. Метою таких платежів є проведення екон-ої політики, а не упр-ня ліквідністю або отриманням прибутків.
1 Надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашень
2 Надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашень
31. Форми бюджетного фінансування.
Основними формами бюджетного фін-ня є:
Проектне фін-ня – фін-ня з бюджету інвестиційних проектів на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації.
Бюджетні кредити – надання фін. допомоги з бюджету суб’єктам підпр-ва на поворотній і платній основі (відрізняється від банк. кредиту порівняно невисокою %-ою ставкою).
Кошторисне фін-ня – виділення бюджетних асигнувань на підставі кошторису. Кошторис – це фін. док-т, в якому в плановому порядку визначені обсяги коштів на фін-ня певних об’єктів, програм і заходів з визначенням їх цільового призначення і розподілом за окремими періодами фін-ня.
Держ. транферти – невідплатні і безповоротні платежі з бюджету юрид. І фіз. особам, які не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу. До держ трансфертів віднос. держ. субсидіювання (держ. субсидії, держ. субвенції і держ. дотації) і держ. допомога населенню.
Держ. субсидії – це всі невідплатні поточні виплати підпр-м і громадянам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведення платежів (напр., житлова субсидія населенню).
Держ. субвенція – є цільовим виділенням коштів з бюджету суб’єктам підпр-ва на фін-ня певних програм на умовах пайової участі з бюджетом та отримання коштів(напр., фін-ня ВУЗів, житлове кредитування).
Держ. дотація – це кошти, що виділ-ся з бюджету підпр-вам на покриття їх збитків в рез-ті проведення певної політики державою (напр., дотації с/г підпр-м).
Держ. допомога населенню – це допомога, що надається фіз. особам за рах-к коштів бюджету чи Держ. цільових фондів у натур. чи грош. формі. При цьому виділ. натуральні чи грошові трансферти населенню. Грошові трансф. населенню – це поточні платежі фіз. особам у грош. формі, які призначені для збільшення їх доходів. Натуральні трансф. населенню – це держ. допомога населенню у вигляді товарів, продуктів чи послуг. Держ. трансферти можуть передбачатися на поточні або капітальні потреби, при цьому вони поділ-ся на поточні і капітальні держ. трансферти.
32. Видатки бюджету на економічну діяльність держави: склад, призначення і роль.
Видатки бюджету на економічну діяльність вкл. такі форми фінансув.:
1. капіталовкладення;
2. операційні витрати;
3. бюдж. кредити та держ дотації.
Фінансування капіталовкл. здійсн. за 2-ма напрямами:
відомче фін-ня – кошти на кап-ння розподіляються мін-вами і відомствами, які в свою чергу , розподіл. їх між окремими субєктами. Цей напрям переважає в Укр. на даний час у звязку з тим, що тривалий час викор-ся відомча система фінансування видатків бюджету.
фінансування інвестиційних проектів передбачає виділення коштів не міністерствам і відомствам , а на конкретні потреби.
Процес виділення коштів включає 2 етапи:
1 Конкурсний відбір, якій проводиться за певними критеріями:
-позитивний вплив на економічну динаміку
-забезпечення макро-ек рівноваги
-вирішення соц. проблем і створення додаткових робочих місць.
-ефективність проекту
-термін окупності
-вплив на довкілля
2 Тендер серед виконавців кожного проекту
Операційні видатки явл. собою видатки бюджету на утримання вир-чої інфрастр-ри і включають:
- фін-ня геолого-розвідувальних робіт;
- фін-ня лісового і водного госп-ва;
- землевпорядкувальні роботи;
- заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями;
- утримання насіннєвих станцій і племінних госп-в.
Бюдж. кредити над-ся під-вам держ. сектора на тимч. потреби в разі фін. ускладнень. Вони можуть бути безпроц., або з низькою проц. ставкою.
Держ. дотація являє собою видачу коштів з бюджету на покриття збитків субєктів господарювання в тому разі, коли збитковість визначається певною політикою держави в сфері ціноутворення (напр. оьмеження рівня цін).
33. Вплив бюджету на економічний розвиток країни.
За ринкових умов госп-ня роль бюджету в ек-му розвитку держави є досить важливою. Хоча і спостерігається зменшення обсягу бюджет-го фін-ня у н/г порівняно з минулими роками, що пояснюється виконанням програми приватизації державної власності і скорочення сектору держ. ек-ки, зведенням до мінімуму участі держави у вир-чих інвестиціях за рахунок скорочення централазованих капітало- вкладень, у державній формі власності в Укр. ще залишається значна к-ть підпр-в сфери матер-го вир-ва, які потребують фін-ої підтримки. Необх-ть існування держ. сектора ек-ки і бюджетного фін-ня вир-ва є незаперечною, про що свідчить досвід розвинутих країн світу. Однак потрібно змінювати обсяг бюджетних видатків і їх стр-ру.
Існування держ. сектору ек-ки і необх-ть його фін-ня зумовлені наступними причинами:
1) наявністю галузей, певних видів товарів, робіт і послуг, які хоч і є комерційно привабливими, однак мають високі споживчі цінності. Вони, хоч і є суп-но необхідними, але без державної підтримки за умов ринку не мають достатніх фін. можливостей для вир-ва і розвитку. До цих галузей належать паливно-енергетична, металургійна, АПК, інфрастр-ра, газо-водопостачан- ня, транспорт, зв’язок тощо.
2) функціонуванням наукоємних і технологічно-складних вир-в також неможливе без втручання держави.
Отже, видатки бюджету на розвиток ек-ки повинні спрямовуватись насамперед на стабілізацію ек-ки, створення необхідних умов для зростання ек-го потенціалу держави, викор-ня бюджетних коштів повинно бути максимально ефективним.
34. Бюджетні інвестиції у розвиток економіки.
Інвестиції – це різні види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються у відповідні об’єкти підпр-ва та ін. види д-ті з метою отримання прибутку або досягенення соц-го ефекту. Згідно із формами залученого капіталу інв-ії поділяють на фінансові, реальні, інноваційні, інтелектуальні, валові, чисті, прямі, портфельні. За тривалістю вони можуть бути коротко-, середньо- або довго- терміновими.
Фомування раціональної держ. інв-ої політики, вибір оптимальних об’єктів і форм інв-ня є важливою передумовою ефективного використання бюджетних коштів на ек-ку, екон-го зростання, стабілізації фін. сис-ми держави.
Інв-на д-ть держави за сучасних умов госп-ня повинна спрямовуватися на вирішення таких першочергових завдань:
-визначення шляхів прискорення реал-ії ефективних інв-них програм і проетів;
-забезпечення стабілізації ек-ки і наступного зростання темпів розв-ку всіх її галузей;
-мінімізація інв-них ризиків;
-забезпечення максимізації доходів і прибутку від інв-ої д-ті.
Планування та реал-ія держ інв-ій здійсн-ся за допомогою інвестиційного проектування. Інвестиційні проекти розробляються у наступній послідов- ності: 1) на 1-ій стадії здійснюється підготовка та обгрунтування проекту; 2) на 2-ій – провадиться детальна розробка проекту; 3) на 3-ій – розробка бізнес-плану інв-го проекту.
Вартість інв-них проетів визнач-ся в їх кошторисах. Виділення бюджетних асигнувань на капіталовкладення при фін-ні інв-них проектів здійсн-ся на конкурсній основі таким чином:
1) На підставі визначених критеріїв – термін окупності, рентабельність, мінімальність ризиків та ек-на ефект-ть і соц. значимість проекту- здійснюється конкурсний відбір проектів.
2) Проводиться тендер серед виконавців того чи ін. проекту.
В процесі форм-ня належного інв-го клімату держава зобов’язана створити сприятливі умови як для державних, так і недержавних інв-ій з метою залучення до інв-го процесу всіх можливих джерел.
35. Державне субсидіювання суб’єктів підприємницької діяльності з бюджету.
Держ. субсидіювання суб’єктів підпр-ої д-ті з бюджету вкл. в себе держ. субсидії, держ. субвенції і держ. дотації.
Держ. субсидії – це всі невідплатні поточні виплати підпр-м, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведення платежів.
Держ. субвенція – є цільовим виділенням коштів з бюджету суб’єктам підпр-ва на фін-ня певних програм на умовах пайової участі з бюджетом та отримання коштів.
Держ. дотація – це кошти, що виділ-ся з бюджету підпр-вам на покриття їх збитків в рез-ті проведення певної фін-ої політики державою в сфері ціноутворення (як правило, обмеження рівня цін). В Укр., наприклад, держ. дотації надаються с/г підпр-вам. Держ. дотація суб’єктам підпр-ва може надаватися у сумі, що повністю відшкодовує збитки чи покриває їх частково, що визнач-ся станом бюджету. Обсяг дотації встановляється як різниця між витратами і доходами підпр-ва. Віділеня коштів може проводитись на підставі планових чи фактичних розрахунків.
36. Операційні видатки бюджету.
Операційні видатки явл. собою видатки бюджету на утримання вир-чої інфрастр-ри і включають:
- фін-ня геолого-розвідувальних робіт;
- фін-ня лісового і водного госп-ва;
- землевпорядкувальні роботи;
- заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями;
- утримання насіннєвих станцій і племінних госп-в.
Фін-ня геолого-розвідувальних робіт проводиться за рах-к двох джерел: бюджету та коштів підпр-в. З бюджету фін-ся роботи з пошуку нових родовищ корисних копалин, за рах-к підпр-в видобувної пром-ті – роботи в межах існуючих родовищ. Фін-ня бюджетом геолого-розвідув. робіт забезпеч-ся спец. компенсаційним доходом – відрахуваннями на геолого-розвідув. роботи, які вносять у бюджет підпр-ва видобувної пром-ті. Обсяги фін-ня і суми надходжень відрахувань між собою врівноважені, але не збалансовані. Щороку існують незначні відхилення між цими показниками. Залишок відрахувань викор-ся у поточному році на фін-ня ін. видатків. Якщо їх недостатньо, то ці видатки перекриваються ін. доходами бюджету. Вартість геолого-розвід. робіт визнач-ся на підставі спец. кошторисів, які розрах-ся, виходячи з обсягів цих робіт та існуючих розцінок.
Утримання лісового і водного госп-ва віднесене на видатки бюджету в зв’язку з тим, що на даний час ці рес-си загальнонародна власність. У бюджеті існують цільові доходи, пов’яз. з фін-ням вказаних витрат – лісовий дохід і плата за викор-ня прісних водних рес-в. Проте на відміну від геолого-розвід. робіт доходи і видатки за цими напрямами не врівноважені – видатки набагато вищі.
Землевпорядкувальні роботи вкл. заходи з підвищення і відновлення родючості грунтів (напр., протиерозійні заходи).
Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин та хворобами тварин у цілому фін-ся з бюджету в тих випадках, коли вони охоплюють певний регіон, поточні витрати – і безпосередньо тим чи ін. госп-вом. Виділення коштів бюджету здійсн-ся на підставі кошторису.
37. Видатки бюджету на фундаментальні дослідження.
Фундаментальними дослідженнями є пошукові теоретичні напрями науки. Визначити наперед результативність та ефективність таких досліджень дуже складно, тому не можливо встановити їх вартісну оцінку. У зв’язку з великим ризиком використання інвестованих
До видатків на фундаментальні дослідження належать видатки на фундаментальні дослідження наукових установ, підпорядкованих НАН Укр., і видатки на фін-ня Державного фонду фундаментальних досліджень. Фін-ня науково-дослідних установ з бюджету здійсн-ся через головних розпорядників бюджетних коштів у межах затверджених сум.
Бюджетні наук.-дослідні установи фін-ся на основі кошторисів доходів і видатків. Обсяг фін-ня насамперед визнач-ся штатним розписом. Сума витра на з/п розрах-ся шляхом множення к-ті посад на середню ставку з/п, яка склалась в даному закладі. Ставка з/п залежить від посади (лаборант, інженер, наук. співробітник) і наук. ступеня (кандидат, доктор наук) та вченого звання (старший наук. співробітник). Другу основну статтю витрат складають витрати на проведення наукових досліджень – придбання та обслуговування спеціальної техніки, обладнання, матеріалів для проведення досліджень, що визнач-ся профілем наук. закладу. При фін-ні наук. тематики розробл-ся кошториси на кожну тему. Визначену суму асигнувань отримує той наук. заклад, який буде розробляти цю тему.
38. Видатки бюджету на соціальний захист населення, їх склад і призначення.
У вузьк. розумінні соц. захист – є сукупністю держ. допомоги, виплат і заходів для окремих верств населення, які не мають достатньо для самозабезпечення доходів за незалежних від них причин. У широкому розумінні – це сис-ма держ. соц. гарантій для підтримання життєвого рівня населення на належному рівні, а також матер. забезпечення при досягненні пенс. Віку, втрати працездатності, годувальника тощо. Соц. захист надається у вигляді:
1) товарів і послуг, в т.ч. повністю чи частково безоплатно
2) грошових виплат
Формами соц. захисту є:
1. Соц. забезпечення
2. Соц. страхування
3. Соц. благодійництво
Соц. забезпечення – це сис-ма розподіл. Відносин, коли за рах-к ВВП форм-ся і викор-ся фонди коштів для забезпечення держ. соц. гарантій громадян, непередбачених законом. У вузьк. розум. – це фін-ве утримання за рах-к бюджету, держави та ін. джерел соц. закладів, які перебувають на забезпеченні громадян, що внаслідок об’єкт. причин не можуть мати самост-не джерело доходів або перебувати на утриманні ін. громадян. Осн. видами соц. забезпечення є:
1) грошові виплати держ. пенсій та соц. допомоги;
2) пільги ветеранам війни, військової служби, праці, громадянам похилого віку, інвалідам та ін. громадянам згідно з законом;
3) соц. допомога сім’ям з дітьми;
4) оплата праці чи грошове забезпечення в межах соц. гарантій і достатнього життєвого рівня;
5) держ. соц. гарантії і стипендії студентам чи учням;
6) субсидії населенню для відшкодування витрат на оплату житл.-комун. послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового палива;
7 )фін-ня закладів соц. забезпечення;
8) молодіжні програми;
9) ін. виплати, гарантії, компенсації в галузі соц. політики.
Соц. страхування – є сис-мою прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соц. захисту, включаючи матер. забезпечення громадян у випадку хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежних від них обставин, а також у старості та ін. випадках, передбачених законом. Виплати здійсн-ся за рах-к грош. фондів, які форм-ся шляхом сплати страх. внесків працедавцем, працюючими, а також з бюджету та ін. джерел, дозволених законом.