Шпаргалки! - Логістика, перевезення

19. Загальна схема логістичного ланцюга
Умовні позначення:
— зворотний інформативний потік;
— матеріальний потік;
— супроводжувальний інформаційний потік, що включає перевізні документи;
— підтвердження прибуття вантажів.

1. Зворотній інформ. потік
2. Матеріяльний потік
3. Супроводлжуючий матеріяльний потік (документи)
4. Підтвердження прибуття вантажів (взаємне розпахування)
Отже, під логістичним розуміють ланцюжок, по якому проходять від постачальника до споживача товарний та інформаційний потоки . Інакше кажучи, це графічне зображення шляху, яким вони переміщуються. У ньому виділяються такі головні ланки: постачальники матеріалів, сировини та напівфабрикатів; склади для зберігання продукції на стадії закупівлі; виробництво товарів ,їх збут, включаючи відправку зі складу готової продукції; спожива чі готової продукції.
Форми логістичних ланцюжків залежать від кількості перерахованих вище ланок та схем організації вантажопотоків, від розмірі] Підприємств, концепції управління, матеріаломісткості продукції та гаузі економіки. Система логістики містить матеріальні засоби, щ Забезпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробник запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжків.
Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути pрізноманітною і залежить від: 1) розмірів підприємств; 2) масштабів ї діяльності; 3) концепції управління; 4) матеріаломісткості; 5) галузі економіки. Крім цього, на організаційну побудову мають вплив такї групи проблем: а) межі сфери компетенції логістичних концепції чи логістичних ланцюжків в організаційній структурі підприємста фірми; б) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики; в) централізована чи децентралізована форма організації управління матеріально-технічним забезпеченням фірми.
Використання логістичних ланцюжків при визначенні шляху переміщення матеріального потоку дає змогу прослідкувати усі вад цитрат, котрі виникають при цьому. Ці витрати пов'язані з закупівлею, вантажно-розвантажувальними роботами по перевезенню на магістральному, посередницькому та власному транспорті.

20.Фактори, що впливають на побудову логістичного ланцюга
Логістичний ланцюжок (logistical chain) — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів ), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього ма-теріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінц. споживача.
Організаційна будова логістичних ланцюгів може бути різною залежно від:
1) Розмірів підприємств;
2) Масштабів їх діяльності;
3) Концепції управління;
4) Матеріаломісткості;
5) Галузі економіки;
6) Кількості ланок;
7) Схеми організації вантажопотоків.
Крім цього, на організаційну побудову мають вплив такі групи проблем:
а) межі сфери компетенції логістичних концепцій чи логістичних ланцюжків в організаційній структурі підприємства та фірми;
6) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики;
в) централізована чи децентралізована форма організації управління матеріально-технічним забезпеченням фірми.

21. Основне призначення логістичного ланцюга
Логістичний ланцюжок (logistical chain) — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів ), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення зовн. матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача.
Основне завдання логістичного ланцюжка полягає в забезпеченні руху товарного та інформаційного потоків від постачальника до споживача.
Використання логістичних ланцюжків при визначенні шляху переміщення матеріального потоку дає змогу прослідкувати усі види витрат, котрі виникають при цьому. Ці витрати пов`язані з закупівлею, вантажно-розвантажувальними роботами по перевезенню на магістральному, посередницькому та власному транспорті.
Основним інструментарієм управління логістикою є:1)бюджет логістики, що враховується як складова частина загального бюджету фірми при плануванні її господарської діяльності, 2) показники логістики, 3) планування номенклатури товарів згідно з методом ABI, 4) методи дослідження операцій.
У розвинутих странах до основних логістичних показників належать: 1)частота оборотності всіх запасів, що визначається як відхилення розміру товарообороту до обсягу складських запасів,
2)загальні витрати на матеріально-технічне забезпечення, що припадають на одиницю товарообороту
3)ступінь готовності постачальника (у %), яка визначається як частка від поділу обсягу потреб
4) витрати на логістику(у% від загальних витрат).

22. Характеристика розподільчого логіст. ланцюга
Логістичний ланцюжок (logistical chain) — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів ), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього ма-теріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача.
Одними з логістичних утворень є канали розподілу, які є складовою частиною розподільчої логістики. Канал розподілу - це сукупність фірм чи окремих осіб, які самі або з чиєюсь допомогою передають конкретний товар комусь іншому, право власності на товар чи послугу на 'їх шляху від виробника до споживача. Тобто - це шлях руху товару від виробника до споживача.
Певним чином організовану сукупність логістичних операцій, що забезпечують досягнення загальї них цілей, ми називаємо логістичним ланцюжком. Ознаками ло-гістичних ланцюжків можна вважати:
системність, під якою розуміють, що кожна окремо взяті операція не створює логістичного ланцюжка, а він виникає лише в певному стані логістичних операцій;
• стійкість, тобто здатність логістичного ланцюжка зберігатися до повного виконання завдань її організації;
• гнучкість, тобто змінність складу (ланок) ланцюжка з урахуєванням зміни завдань і функцій;
• адаптивність, тобто постійне настроювання елементів лацюжка на змінювану кон'юнктуру ринку;
• ефективність, тобто логістичний ланцюжок, зберігається до тих пір, поки це вигідно всім її учасникам.
Основні переваги логістичних ланцюжків такі:
1) добровільне об'єднання ресурсів та зусиль суб'єктів розподільчої логістики для досягнення загальносистемних цілей;
2) технологічне та організаційне узгодження логістичних операцій для мінімізацій втрат неузгодженості;
3) економічна єдність вираження кінцевого результату функціонування логістичного ланцюжка за кожною операцією і для кожного учасника;
4) спільне генерування ідей, що забезпечують підвищення ефективності розподільчої логістики.
Логістичні ланцюжки можливо класифікувати за такими основними ознаками:
1) за кількістю ланок (операцій) — дво-, три-, багатоланкові ланцюжки;
2) за складом учасників — внутрішні, коли учасниками ланцюжка є тільки підрозділи підприємства, і зовнішні, тобто ланцюжки, створювані як результат взаємодії економічно самостійних суб'єктів;
3) за часом дії — постійні чи довготермінові, періодичної дії та разові;
4) за ринками обслуговування — глобальні, регіональні та локальні.

23. Канали розподілення: їх види, призначення та зв”язок з логістикою
Канал розподілу — це сукупність фірм чи окремих осіб, які самі або з чиєюсь допомогою передають конкретний товар комусь іншому, право власності на товар чи послугу на 'їх шляху від виробника до споживача.
Тобто це шлях руху товару від виробника до споживача.Канал нульового рівня складається з виробника, що продає товар безпосередньо споживачеві. Однорівневий канал включає одного посередника. На споживчих ринках це- роздрібний торгівець, а на ринках промислових товарів - агент зі збуту чи брокер. У дворівневому каналі два посередники. На споживчих ринках такими посередниками є оптовий та роздрібний торговці, на ринках виробничого призначання - промислові дистриб'ютори та дилери.
Трирівневий канал має трьох посередників.
Наприклад, у лісопереробній промисловості між оптовими та роздрібними торговцями часто стоїть дрібний оптовик. Останній купує товари у великих оптовиків та перепродує їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі, які великими оптовиками, як правило, не обслуговуються.
Існують канали з великою кількістю рівнів, але рідко. Чим >е рівнів у каналі розподілу, тим менше можливостей у виробника контролювати його.
Тактичні організаційні структури каналу розподілу звичайно не забезпечують ідеальних умов для виконання і маркетингових, і логістичних функцій. Одна організаційна структура може бути ефективна для підтримання ринкових угод, тоді як інша — краще для логістичних операцій. Фактори, що сприяють підвищенню або зниженню загальних витрат логістики, іноді стикаються з протиріччями, котрі впливають на ефективність маркетингу. Реклама, стимулювання збуту, надання кредиту, прямий продаж, а також інші елементи маркетингу, від котрих залежить здійснення угод, впливають на потреби логістики та навпаки. Все це потребує структурного розподілу каналу, що буде сприяти і маркетинговій, і логістичній діяльності.

24. Вертикальні маркетингові системи та їх зв”язок з логістикою
Останнім часом виникли вертикальні маркетингові системи (ВМС) всупереч традиційним каналам розподілу. Як уже зазна-чалося, традиційний канал розподілу складається з незалежного виробника, одного чи кількох оптових та одного або кількох роздрібних торговців.
Вертикальна ж маркетингова система, навпаки, складається з виробника та одного або кількох роздрібних торговців, що діють як єдина си-стема.
Домінувати у межах вертикальної маркетингової системи може або виробник, або оптовик, або роздрібний торговець.
Вертикальні маркетингові системи виникли як засіб контролю за поведінкою каналу та запобігання конфліктам між його окремими членами, що ставлять свої цілі. Види:
1) корпоративні ВМС — у межах такої ВМС послідовні етапи виробництва та розподілу перебувають в одноосібному володінні;
2) договірні ВМС — складаються з незалежних фірм які зв'язані між собою договірними відносинами та координують програми своєї діяльності для спільного досягнення >ої економії та вищих комерційних результатів;
3) адміністративно керовані ВМС — координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з їх учасників. Виробник основного марочного товару в змозі співпрацювати та досягти міцної підтримки з боку проміжних продавців цього товару.
Поняття «логістична система» є одним із базових понять логістики. Існують різні види систем, які забезпечують функціонування еко-номічного механізму. В цій множині необхідно виокремити логістичні системи. Оскільки поняття «логістична система» є окремим щодо загального поняття «система», то спочатку слід дати визначення саме цього загального поняття, а потім визначати, які системи належать до класу логістичних.

25. Функції учасників каналів розподілення та їх зв”язок з логістикою.
Канали розподілу — це сукупність фірм чи окремих осіб, які самі або з чиєюсь допомогою передають конкретний товар комусь іншому, право власності на товар чи послугу на їх шляху від виробника до споживача.
Члени каналу розподілу виконують ряд дуже важливих функцій:
1) дослідницьку - збирають інформацію, необхідну для планування та полегшення обміну;
2) стимулювання збуту - створюють та поширюють комунікації рекламування товару;
3) встановл. контактів - налагоджують та підтримують зв'язок з постійними покупцями;
4) пристосування товару до вимог покупців;
5) проведення переговорів - намагаються погодити ціни та інші умови для подальшого здійснення акту передачі власності чи володіння;
6) організацію транспортування та складування товару; 7) фінансування - відшукують та використовують кошти для покриття витрат;
8) прийняття ризику - прийняття на себе відповідальності за функціонування каналу.
Виконання перших 5 функцій пов'язане з укладанням угод, а останніх 3 — із їх виконанням. Виконання усіх цих функцій пов'язане з фінансовими витратами. Кращому їх здійсненню сприяє спеціалізація. Виконувати ці функції можуть різні члени каналу. Якщо частку цих функцій покладено на виробника, то його витрати відповідно зростають, внаслідок чого підвищуються ціни на вироблювану ним продукцію. При передачі частини функцій посередникам витрати виробника, а отже, і ціни на товар знижуються.

26. Основні принципи логістики
Основні принципи логістики:
1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи усіх ланок виробництва за єдиним графіком, і рівномірного випуску продукції.
Часто ритмічну роботу ототожнюють з рівномірним випуском продукції, однак це не є правомірним. Ритмічна робота — перш за все гармонізація усіх процесів виробництва (основних, допоміжних, обслуговуючих та управлінських) і ефективне використання ресурсів, тобто робота відповідно до принципів і методів логістики.
2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва.
Безперервність виробничого процесу має дві протилежності: безперервність руху предметів праці і безперервність завантаження робочих місць. Питання полягає в тому, якій послідовності виробничого процесу віддати перевагу за тих чи інших умов.
3. Забезпечення достатньої гнучкості та маневреності у реалізації цілі при виникненні різних відхилень від плану.