ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 41
Гостей: 41
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Логістика, перевезення

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Логістика, перевезення
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Основним принципом системи ОВТ є виявлення «вузьких» місць на виробництві або критичних ресурсів. Як критичні ресурси можуть виступати, наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини і устаткування, технологічні процеси, персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів, що дістали назву некритичних, практично не позначається на розвитку системи. Творці системи ОВТ стверджують, що втрати критичних ресурсів негативно впливають на виробництво в цілому, тоді як економія некритичних ресурсів не приносить реальної користі виробництву з точки зору кінцевих результатів.
Для кожного виробництва існує в середньому п’ять критичних ресурсів. Фірми, які використовують систему ОВТ, не намагаються забезпечити стовідсоткове завантаження робітників, зайнятих на некритичних операціях, оскільки інтенсифікація їх праці призведе до зростання незавершеного виробництва та інших небажаних наслідків. Фірми заохочують використання резерву робочого часу таких робітників на підвищення кваліфікації, проведення занять у гуртках якості тощо.
64. В якій логістичній системі вирішується питання найкращого використання матеріальних ресурсів
В логістичній системі МРП
65. Які ресурси є некритичними з точки зору логістичної системи ОВТ
ОВТ (Optimized Production Technology) — оптимізована виробнича технологія. У цій системі, розробленій ізраїльськими та американськими вченими, на якісно новій основі набули подальшого розвитку ідеї, закладені у поширених логістичних системах «Канбан» та МРП.
Основним принципом системи ОВТ є виявлення «вузьких» місць на виробництві або критичних ресурсів. Як критичні ресурси можуть виступати, наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини і устаткування, технологічні процеси, персонал. Від ефективності використання критичних ресурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, тоді як підвищення ефективності використання решти ресурсів, що дістали назву некритичних, практично не позначається на розвитку системи. Творці системи ОВТ стверджують, що втрати критичних ресурсів негативно впливають на виробництво в цілому, тоді як економія некритичних ресурсів не приносить реальної користі виробництву з точки зору кінцевих результатів.
Для кожного виробництва існує в середньому п’ять критичних ресурсів. Фірми, які використовують систему ОВТ, не намагаються забезпечити стовідсоткове завантаження робітників, зайнятих на некритичних операціях, оскільки інтенсифікація їх праці призведе до зростання незавершеного виробництва та інших небажаних наслідків. Фірми заохочують використання резерву робочого часу таких робітників на підвищення кваліфікації, проведення занять у гуртках якості тощо.
Некритичними рес-ми з т.з. сис-ми ОВТ є всі рес-си, їх не відносяться до критичних (все те, що на даний час є дефіцитним на підприємстві)
Всі, крім: - запаси сировини і матеріалів;
- машини й устаткування;
- технологічні процеси; - персонал.

66. Види матеріальних потоків
Матеріальний потік – взаємозв’язок усіх процесів і операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах, на виробничих дільницях. Матер. потік-фактор і чітко-діючий механізм, який дозволяє інтерпретувати усі елементи Л. За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні транспортні, енергетичні, грошові та інформаційні. Матер. потоки поділ на вхідні та вихідні види: 1. По відношенню до середовища:
-зовнішні-обслуговують зону МТЗ та збуту
- внутрішні - переміщується між цехами та вир місцями на під-ві, тобто обслуговує сферу виробництва. 2. За ступенем безперервності:
безперервні та дискретні
3.За ступенем регулярності :
детерміновані та схоластичні
4. За ступенем стабільності: стабільні та нестабільні
5.За ступенем змінності:
Стаціонарні та нестаціонарні
6. За характером переміщення:
рівномірні та нерівномірні
7.За ступенем періодичності:
періодичні та неперіодичні
8. За ступенем управління : керовані та некеровані.
9. За ступенем складності:
диференційовані та інтегровані.
67. Поняття про матеріальні потоки
Матеріальний потік — це чинник, який дав змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм. Під матеріальним потоком з огляду на принципи логістики розуміють поєднання і зв 'язки всіх процесів та операцій з добування, обробки та переробки, складування, транспортування та розподілу вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, у цехах та на виробничих ділянках.
Основними параметрами потоку є: початкові та кінцеві його пункти., траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.
Будь-який потік реалізується на визначеному матеріальному носії, і з цієї точки зору усі потоки є матеріальними.
Однак у господарській практиці матеріальні потоки розуміються у > вузькому, але конкретному змісті, тобто як потоки матеріальних ресурсів, призначені для виробничого або кінцевого споживання. Значну роль відіграють матеріальні ресурси в суспільному виробництві.
За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні, транспортні, енергетичні, грошові, інформаційні та ін. Най> використовувані в логістиці матеріальні, грошові та інформаційні.
Характеризується матеріальний потік номенклатурою асортименту і кількістю продукції, фізико-хімічними особливостями. Він залежить від виду тари, умов, контрактів, транспортування та ін. Крім того, матеріальні потоки поділяються на вхідні та вихідні.Матеріальні потоки можуть бути класифіковані залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний), від вантажу (великої ваги, легковагові, негабаритні), від фізико-хімічних якостей (сипкі, паливні, штучні).
68. Основні функції управління матеріальними потоками
Управління потоками в логістиці пов'язане з плануванням, оперативним регулюванням, обліком, контролем та аналізом. Кожна з цих функцій поділяється на завдання, а останні — на: операції. Номенклатура і склад завдань по кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків. У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати так.
Функція «Планування» передбачає вирішення завдань, пов'язаних з установленням оптимального напряму руху потоку, формуванням потоку як сукупності конкретних об'єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу (графіка) проходження, розрахунком потреби в ресурсах для здійснення потоку, мінімізацією часу просування потоку.
Функція «Оперативне регулювання» пов'язана з реалізацією на практиці запланованого режиму руху потоку. В межах цієї функції проводять дослідження кожного об'єкта потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об'єктів, вироблення та введення в дію керуючих впливів.
Функція «Облік» передбачає вирішення інформаційних завдань, тобто збирання, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту.
Функція «Контроль» встановлює відповідності фактичних параметрів руху потоку запланованим. Для контролю використовують еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.
Функція «Аналіз» включає комплекс завдань, які передбачають встановл. причинно-наслідкових зв'язків між досягнутими результатами і витраченими засобами, виявлення впливу різних чинників на фактичні значення параметрів потоку, розрахунок ефективності управління та функціонування системи в цілому, розробку та вдосконалення методів аналізу в межах функції. Результати аналізу використовують для нового циклу управління, нових планових розрахунків. Таким чином для управління потоками синтезується логістична система до якої належать керована та керуюча системи у вигляді конкретних потоків.

69. Внутрішній матеріальний потік
Під матеріальним потоком, говорячи про принципи логістики, розуміють взаємозв’язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах, на виробничих дільницях.
Однак у господарській практиці матеріальні потоки сприймають у > вузькому, але конкретному змісті — як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють велику роль у суспільному виробництві.
Основними параметрами характеристики потоку є: початкові і кінцеві його пункти, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.
За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні, транспортні, енергетичні, грошові, інформаційні та ін. Най> використ. в логістиці матеріальні, грошові та інформаційні. По відношенню до виробництва виділяють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки: перші циркулюють у сфері обігу, другі — безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва.
Початковою точкою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих запасів підприємства-виробника, а кінцевою — його склад готової продукції.
Свою специфіку мають внутрішні матеріальні потоки на базах оптово-торговельних організацій, у морських та річкових портах та інших системах виробничої інфраструктури. Незважаючи на те, що виробничі запаси покликані робити господарчі системи незалежними від впливу зовнішнього середовища, внутрішні потоки перебувають під великим впливом матеріально-технічного забезпечення, тобто залежать від зовнішніх матеріальних потоків. Говорячи про матеріальні потоки як про основний об’єкт управління мовою логістики, необхідно зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовій формі породжується й супроводжується рухом фінансових коштів. До того ж обидва потоки перебувають у діалектичній єдності. Таким чином, у комерційній логістиці об’єкт управління є багатоаспектним об’єктом — «матеріальні ресурси + послуги + фінанси». Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальника до споживача, а й на досягнення при цьому їх раціонального використання, противитратності й максимальної комерційної вигідності.
Стосовно виробництва виділяють зовнішні матеріальні потоки, що циркулюють у сфері обігу, і внутрішні — безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва. Початковою точкою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих запасів підприємства-виробника, а кінцевою — його склад готової продукції.
Особливо слід виділити матеріальні потоки, що утворюються в процесі комплектування виготовлюваної продукції, в тому числі з об'єктів, що будуються і реконструють-ся.

70. Зовнішній матеріальний потік
Під матеріальним потоком, говорячи про принципи логістики, розуміють взаємозв’язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах, на виробничих дільницях.
Однак у господарській практиці матеріальні потоки сприймають у > вузькому, але конкретному змісті — як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють велику роль у суспільному виробництві.
Стосовно виробництва виділяють зовнішні матеріальні потоки, що циркулюють у сфері обігу, і внутрішні — безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва.
Зовнішні матеріальні потоки реалізують потреби матеріально-технічного забезпечення виробництва чи іншої розумної діяльності людини
Матеріальні потоки в системі МТЗ поділяються на групи засобів виробництва: сировина, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, інструмент, інвентар, устаткування.
Для кожної з перелічених груп передбачається ще > поглиблена диференціація, але до кожної порції специфікованої номенклатури з огляду на логістику матеріальні ресурси у специфікованій номенклатурі утворюють простий потік, і саме такий потік повинен стати об'єктом управління.
Початковою точкою зовнішнього матеріального потоку є склад готової продукції підприємства-виробника, а кінцевою — склад виробничих запасів підприємства-споживача.

71. В якій функції управління матеріальним потоком встановлюється траєкторія його переміщення
У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні на операції.
Але саме функція «Планування» передбачає вирішення завдань, пов'язаних з установленням оптимального напряму руху потоку, формуванням потоку як сукупності конкретних об'єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу (графіка) проходження, розрахунком потреби в ресурсах для здійснення потоку, мінімізацією часу просування потоку.

72. Недоліки залізничного та автомобільного транспорту
На залізничному транспорті розвиток транспортної підсистеми логістики має ґрунтуватись на поєднанні економічних інтересів відправника, залізниці та одержувача через створення комплексних транспортно-технологічних систем, технологічних маршрутів, за умов існування яких рухомий состав від клієнтури та залізниць використовується кооперовано. Подібні системи ефективні для металургії та шахт, що відправляють залізницею до 40 % усіх вантажів. Вони працюють на кінцевий, споживчий результат.
До основних недоліків залізничного виду транспорту належить:
1. Дорого коштує будівництво залізниць
2. Невелика швидкість доставки вантажів 250км/сутки
Найчастіше даний вид транспорту використовують для перевезення сільськогосподарських продуктів, корисних копалин, піску, автомобілів, хімікатів та ін..
Автомобільний транспорт дедалі >е починає конкурувати із залізницями при перевезеннях вантажів на далекі відстані, але при цьому змінюються запропоновані транспортними компаніями послуги. Даний вид транспорту також має деякі недоліки:
1. Низька провізна спроможність
2. Дорожчий за залізничний
3. Дорого коштує будівництво доріг
Використовують для перевезення одягу, книг, комп’ю-терів, паперових товарів.
Основним недоліком залізничного транспорту є те, що виробництво залізниць коштує дорого, а також невелика швидкість доставки вантажів.
Основним недоліком автомобільного транспорту є низька провізна спроможність , дорогий вид і дорого коштує будівництво доріг.

73. Недоліки водного та повітряного транспорту
Основним недоліком водного транспорту є нерегулярність, обмеженність у застосуванні через територіальні обмеження, невелика швидкість доставки. Вплив кліматичних умов
Використовують для перевезення нафти, піску, зерна, гравію, металургійної руди, вугілля та ін..
Основним недоліком повітряного транспорту є мала провізна спроможність, нерегулярність, і те, що він є дуже дорогим видом транспорту. Вплив кліматичних умов
Використовують для перевезення приладів, швидкопсувних харчових продуктів.

74. Переваги залізничного транспорту
Основними перевагами є велика провізна спроможність, дешевизна , регулярність.
На залізничному транспорті розвиток транспортної підсистеми логістики повинен грунтуватись на поєднанні економічних інтересів відправника, залізниці та одержувача через створення комплексних транспортно-технологічних систем, технологічних маршрутів, за яких рухомий состав від клієнту-ри та залізниць використовується кооперовано.
Подібні системи ефективні для металургів та шахтарів, що відправляють залізницею до 40 % усіх вантажів.
Вони працюють на кінцевий, споживчий результат.
За витратами залізниці є найрен-табельнішим видом транспорту для перевезень вагонних партій вантажів навалом (вугілля, руди, піску, сільськогосподарської та лісової продукції) на далекі відстані.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП