ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Історія всесвітня

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Історія всесвітня
1 2 3

Клинопис — писемність стародавніх народів Передньої Азії; клиноподібні знаки, які наносилися на глину або камінь.
Кнос — столиця Критської держави.
Князівство — територія, якою управляє князь — голова роду, племені або союзу племен.
Когорта — загін римського війська, що становив десяту частину легіону.
Колони — дрібні орендарі землі, які з часом ставали залежними, а потім кріпаками.
Колонія — поселення, засноване переселенцями з іншої країни, області. У Стародавньому світі — поселення, засновані греками, римлянами, фінікійцями на чужих землях.
Колос Родоський — скульптурне зображення бога Сонця Геліоса —- шосте чудо світу. Колос (від грец. «статуя») — так кажуть про щось виняткове величиною чи важливістю.
Колхіда — країна на чорноморському узбережжі Кавказу.
Комедія (від грец. «селянська пісня») — різновид театральної вистави, що склався в сільській місцевості Аттики.
Коміції — так називали в Римі народні збори.
Консул — титул кожної з двох виборних найвищих урядових осіб; той, хто мав цей титул.
Контрибуція — грошове відшкодування переможцю у війні.
Конфуціанство — філософське вчення, яке виправдовувало нерівність і закріплювало владу імператора.
Криза — небезпечно глибокий занепад.
Криптії — у Стародавній Спарті звичай полювати на ілотів, убиваючи ймовірних ватажків. Це було справою юнаків, «іспит кров'ю» для підлітків.
Кругові порука — взаємна відповідальність у певному середовищі, групі тощо; взаємне приховування, порятунок.
Культура — згуртування племен, які ще не знали державності, але були поєднані господарчими та культурними зв'язками.
Курган — насип над стародавньою могилою.
Курос — ранньогрецькі статуї у вигляді виструнченого юнака.
Кшатрії — одна з чотирьох вищих варн у Стародавній Індії, що складалася з військової аристократії.
Л
Лабіринт — палац із численними кімнатами та коридорами на Криті в м. Кносі (від давньогрец. «лабрис» — сокира з подвійним лезом); численні зображення лабрису прикрашають кімнати та коридори палацу з дуже заплутаною системою переходів).
Лаконіка — область на півострові Пелопоннес.
Латини — племена Стародавньої Італії, землі яких названо Лацій; відгалуження італіків.
Легіон — основна організаційна одиниця в армії. Складався з центурій, пізніше когорт.
Леонід Спартанський — (від грец. «лев») — спартанський цар (508-282 480 рр. до н. е.).
Лесові ґрунти — складаються з гірської осадової породи сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору.
Лёта — за релігійними віруваннями стародавніх греків — озеро забуття у потойбічному світі. Усі, хто випив тієї води, забували своє минуле. Звідси вислів «канути в Лету», тобто в забуття.
Лігурійці — збірна назва стародавніх племен, що жили в середині І тис. до н. є. у північно-західній Італії та південно-східній Галії.
Лікей — школа філософії Арістотеля, розташована в гаю Аполлона Лікейського(«вовчого»).
Логографія (від грец. 1о?ок — слово і §гарЬо — пишу, креслю) — вид писемності, де кожне зображення позначає певне слово.
Лишпен-пролетаріат — прошарок нетрудового громадянства.
Льодовиковий період — часи від 600 тис. до 10 тис. років тому, коли природні умови значно змінилися. Клімат на планеті став більш холодним і вологим.
М
Магістрати — вищі урядовці в Римі: консули, претори, цензори, едили, потім і народні трибуни.
Майновий ценз — показник, який характеризує кількість майна, що належить певній особі.
Малюнкове письмо — письмо у вигляді малюнків, які передають загальний зміст повідомлення.
Маніпул — підрозділ римського легіону, що нараховував 120 осіб — по дванадцять чоловік у десяти шеренгах.
Мантейбни — особливі храмові установи, жерці яких могли спілкуватися з богами від імені людей, більш відома латинська назва «оракул».
Мастаба — поховальне приміщення з кількох кімнат, вирубане в скелястому плато на невеликій глибині. Іноді будувалася з каменю на поверхні землі.
Матріархат (від давньогрец. «влада матерів») — первісна форма роду, у якому жінкам належала провідна роль в управлінні й господарстві.
Меотида — Азовське море.
Месопотамія — від давньогрец. «Межиріччя», інша назва країни — Дворіччя.
Мессенія — сусідня з Лаконікою країна на захід від Спарти.
Метеки — у Стародавній Греції — переселенці з інших міст, позбавлені громадянських прав у давньогрецькому полісі.
Метрополія — місто-засновник колоній.
Мито — сплата державі за право проїзду через її територію або за право торгувати в тутешніх місцях.
Мінос — ім'я, а можливо, титул критських царів.
Мінотавр — у грецькій міфології фантастична істота, людина з головою бика, що мешкала в Лабіринті на о. Криті.
Містерії — таємничий обряд.
Місто-держава — держава, яка утворилася в межах однієї общини; поселення, що стало містом.
Міфи — фантазії про далеке минуле у вигляді цікавих сказань.
Монарх — повновладний одноосібний володар держави.
Монументальне будівництво — таке, що вражає своїми розмірами, величністю, грандіозністю. Це архітектурна або скульптурна споруда на честь визначної події або видатної особи (від латин, топео — нагадую).
Моравія — історична область на теренах Чехії; морави — плем'я, що жило на теренах Моравії.
Мумія — тіло померлого, просякнуте спеціальною смолою для запобігання його розкладанню.
Н
Навпакта — місто в Етолії (Середня Греція). Надлишковий продукт — вироби які, виходять за межі потреб, перевищують їх (надлишки). Накопичуються у вигляді багатства.
Намісник — місцевий управитель, якому підкорялися війська і чиновники.
«Народи моря» — можливо, це егейці — жителі критської цивілізації, та ахейці — жителі мікенської цивілізації.
Народний трибун — у Стародавньому Римі — урядовець, призначений захищати інтереси стану плебеїв.
Народні збори — зібрання всіх членів роду, племені, громади для обговорення певних справ.
Наука — система знань про закономірності розвитку природи і суспільства.
Неандерталець — людина давнього фізичного типу, предок сучасної людини. Жив на Землі від 100 до 35 тис. років тому.
Неоліт — новий кам'яний вік, період переходу від рибальства і мисливства до хліборобства та скотарства (близько 6-3 тис. років до н. е.).
Неолітична революція — так у науці називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.
Нінмах — у шумерів — богиня підземних надр.
Нірвана — заспокоєння та згасання; стан повного подолання людських почуттів, бажань, досягнення вічного блаженства й абсолютного спокою.
Нобілітет (від латин, «нобіліс» — відомий, знаменитий) — плебейсько-патриціанська знать, вищі кола римського суспільства.
О
Обмінна торгівля — форма торгівлі, за якої грошима править один із видів товару.
Ода — хвалебна пісня, складена в урочистому, запопадливому стилі.
Одеон — зал для проведення музичних і поетичних змагань.
Октавіан (від латин, «колишній Октавій») — так називали Гая Октавія після всиновлення його Цезарем.
Олігархія (від грец. «влада небагатьох*) — правління аристократів, родової знаті.
Олімп — гора в Греції, місцеперебування давньогрецьких богів.
Оптимати — захисники інтересів аристократії.
Оракул — жрець, який здійснював пророцтва.
Оратор — той, хто володіє мистецтвом виголошування промов.
Ордер — конструкція архітектурної споруди, особливий порядок архітектурної композиції.
Остракізм (від грец. «остракон») — черепок, жереб, «суд черепкуванням» в Афінах.
П
Палеоліт (від давньогрец. «палайос» — давній, «літос» — каміння) — період від появи людиноподібних істот до 6 тис. років до н. є.
Пандемоніум — сукупність духів, демонів у релігії.
Пантеон (від грец. «усі боги») — храм усім богам; сукупність всіх богів будь-якої релігії.
Папа — глава християнської церковної організації; найперший християнський священик, архієпископ міста Рима.
Папірус (від грец. раругоз) — нільський очерет — багаторічна трав'яниста рослина, із стебел якої в Стародавньому Єгипті виготовляли папір, одяг, взуття, плоти тощо.
Парфянське царство — держава (250 р. до н. є. — 224 р. н. е.), територія якої охоплювала землі між Дворіччям і річкою Інд. Назва походить від іранського племені парфян.
Патриції (від латин, «ті, що мають батьків») — римська знать. Назва вищого 284 римського стану.
Патріархат (від давньогрец. слів раїег — батько і агск — влада) — форма організації роду, за якої провідне місце належить чоловікам.
Педагог (від грец. «вихователь, дітоводитель») — як правило, з-поміж рабів; прислужник і доглядач за дітьми в родині.
Первісне стадо — рання форма об'єднання первісних людей (зазвичай 20-30 дорослих осіб із дітьми).
Первосвященик — верховний жрець.
Перистиль — внутрішній двір, оточений портиком.
Періеки (від грец. «ті, що живуть навколо») — вільне не громадянське населення в Спарті.
Петрогліф (від грец. реігоз — камінь і §1урке —різьблення) — стародавнє зображення на скелях, каменях, стінах печер.
Писемність — засіб графічного зображення інформації.
Піктографічне письмо — малюнкове письмо. Піктографія — від латин, піктус — малюнок і грец. графо — пишу.
Піраміда — велика кам'яна споруда з чотирикутною основою і трикутними боковими поверхнями, які утворюють на вершині будівлі гострий кут; служила гробницею фараонів.
Пірей — торговий та військовий порт Афін, який мав дві зручні гавані — Зею та Муніхій.
Пірр — цар Епіру, держави на північному заході Балканського півострова; далекий родич Александра Македонського.
Пітекантроп — людиноподібна істота, фізичний тип, наступний за австралопітеком, існувала близько 1,5—1 млн років тому.
Плебеї — спочатку незнатне громадянське населення Ртгму. Зтодом серед них також утворилася плебейська знать.
Плебс — незнатне трудове населення Римської держави.
Плем'я — об'єднання кількох родів, які мають між собою родинні стосунки.
Полба — злакова рослина, різновид пшениці.
Поліс — місто-держава, тобто держава в межах однієї общини. Центром такої держави було головне місто, навколо якого розташовувалося кілька селищ — демів.
Понт Евксйнський (від грец. «море гостинності») — грецька назва Чорного моря.
Понтифік — член найвищої жрецької колегії в Стародавньому Римі, верховний жрець божества.
Понтонний міст — міст, прокладений на палубах плавучих засобів (понтонів).
Популяри — прибічники інтересів трудящих верств.
Портик — розміщена перед входом у будинок відкрита галерея, утворена колонами або стовпами, що підтримують перекриття.
Презинджантроп («гомо габіліс» — людина вміла) — істота, яка існувала понад 1,75 млн років тому і робила перші спроби створення знарядь праці.
Престол — крісло володаря, символ верховної влади.
Преторіанці — у Стародавньому Римі — солдати особистої охорони полководця, згодом — солдати привілейованої імператорської гвардії, що брала активну участь у палацових переворотах.
Приватна власність (від латин, ргіуа-Ілі5 — особистий, приватний) — форма привласнення, за якої знаряддя праці та продукти праці належать окремим особам.
Привілеї — особливі переваги, пільги, які надаються окремим особам, групам людей або певному станові, класові.
Прикладні знання — знання, що мають практичне значення, необхідні для повсякденного використання.
Принцепс — перший у списку сенаторів. Головував на засіданнях сенату і перший висловлювався.
Принципат — державний устрій у Стародавньому Римі, за якого зберігались республіканські установи, але влада фактично належала принцепсу.
Пританія — 1/10 частина буле.
Провінція — підкорена країна, управителі якої призначалися римським сенатом.
Продуктивність праці — швидкість вироблення продукції виробниками.
Проконсул — намісник провінції, що призначався сенатом із колишніх консулів.
Прокуратор — у Стародавньому Римі — управитель господарства; за часів імперії — урядовець, що відав податками, управитель імператорськими провінціями.
Проскрипції (від латин, «згідно із записом») — страта осіб, зазначених у списку.
Прямоходіння — спосіб пересування людиноподібних істот на задніх кінцівках.
Публікола — від латин, «улюбленець народу».
Пуни (від латин, «пуніре» — карати, метатися — «кара Божа») — так римляни презирливо називали карфагенян.
П'ятсотмірники — афінські багатії, на яких покладався громадський обов'язок — літургія. Власним коштом вони мали звести в місті споруду громадського призначення або збудувати бойовий корабель.
Р
Раби — невільники, що піддаються експлуатації.
Раджі — племінні вожді серед індоєвропейських народів.
Ранньокласові відносини — початковий етап формування класів і держави в суспільстві, для якого характерна незрілість і невпорядкованість суспільних відносин.
Рапсоди — творці міфологічних циклів (зібрання кількох пісень до однієї глави).
Революція — поняття, яке означає докорінні зміни, що відбулися за короткий час.
Регіон — територія, яка має географічні, господарчі тощо особливості.
Релігія — погляди та уявлення, за основу яких узято віру в існування надприродних сил — богів, духів, душ, у їхні панування над світом.
Ремесло — поточне виготовлення певного різновиду предметів господарювання на основі ручної праці.
Республіка (від латин, «справа народу») — форма державного управління через обраних народом урядовців.
Реформа — докорінна перебудова.
Рим (від латин. «Рома» — місто Ромула). Назва головного міста Римської держави.
Ритуал — сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу і становлять її зовнішнє оформлення.
Рід — форма об'єднання людей, які мають між собою родинні зв'язки.
Родова громада — об'єднання членів одного роду, що ведуть спільне господарство. У роді могло бути кілька общин.
С
Сабіни — народність Італії, що жила між річками Тибром і Анно. Об'єдналися з латинами.
Самніти — італійське плем'я в Середній Італії, яке підкорили римляни на початку III ст. до. н. є.
Сансара — у брахманізмі, буддизмі — учення про кругообіг життя в природі й переселення душ померлих в інші тіла.
Санскрит — літературна давньоарійська мова Стародавньої Індії.
Саркофаг — мармурова чи золота поховальна труна.
Сатрапія — адміністративна одиниця. Частина держави, що керується царським намісником — сатрапом.
Секта — відгалуження від основного релігійного вчення, релігійне угруповання.
Семіти — група народів, що населяють або населяли Північну та Східну Африку і частину Азії. До них належать стародавні вавилоняни, ассирійці, фінікійці та ін., а також сучасні народи: араби, євреї, ефіопи.
Сенат — рада старійшин, найвищий орган державної влади.
Сирени — міфологічні птахи із жіночим обличчям, які чарівним співом заманювали мореплавців у пастку та поїдали їх.
Сиріус — зірка, яку єгиптяни називали «Сотіс».
Сиситії — спільна трапеза 10-15 сусідських родин у Стародавній Спарті, для якої страви готували в загальному котлі, продукти купували в складчину.
Сицилія — великий острів у Середземному морі.
Сім пагорбів: Капітолій, Авентин, Пала-тин, Квіринал, Вімінал, Есквілін, Целій. За назвами пагорбів потім стали іменуватися квартали чи райони міста Рима.
Склеп — закрите підземне приміщення, у якому знаходяться труни з померлими.
Собор — зібрання вищих християнських священиків.
Солід — золота монета пізньої Римської імперії.
Спарта — інша назва Лакедемон, тобто держава в Лаконіці.
Спартіати — повноправні громадяни Спарти.
Старійшини — найшанованіші, найстарші члени роду, радники при вождях, перші представники родової знаті.
Стоїцизм — філософське вчення, яке зародилося в Греції. Визнавало, що все життя наперед визначається долею.
«Сто шкіл» — так називали сукупність філософських учень у Китаї.
Стратег — воєначальник, якого обирали народні збори.
Сусідська громада (сільська, територіальна) — громада, утворена працівниками, що не є родичами між собою.
Суспільство — сукупність людей, об'єднаних певними (господарчими, політичними тощо) відносинами та спільною територією.
Суфёти — вищі державні посади в Карфагені; обиралися по двоє на кожен рік.
Сцилла, Харибда — жахливі казкові створіння, що чатували на мореплавців на берегах вузької протоки.
Т
Тактика — військове мистецтво, що включає теорію і практику ведення бою.
Талант — міра вартості вагою близько 27 кг.
Талассократія (від давньогрец.) — морське володарювання.
Талі он (від латин, «таліо») — помста. У законах Хаммурапі — форма відшкодування матеріальних та фізичних збитків.
Тартар — у грецькій міфології — місце, де мученики терпіли страшенні муки, горіли на вічному вогні за свої земні гріхи.
Театр (від грец. «місце для видовищ») — мистецтво, яке склалося в Стародавній Греції за правління Пісистрата.
Тераси — смуги рівної землі, які сходами спускаються з пагорбів.
Терми — лазні, якими користувалися широкі кола міського плебсу. Римські багатії мали у власних будинках свої бальнеуми — банні приміщення.
Тиран — від грец. «одноосібний правитель».
Тога — традиційний римський одяг — довга тканина, обгорнена навколо тіла.
Торгівля — обмін товарами через посередництво грошей. Спричинює розвиток господарства, але неодмінно призводить до майнової нерівності.
1 2 3

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП