ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Історія всесвітня

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Історія всесвітня
2 3

ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ
4,5 млн років тому поява австралопітеків, перших людиноподібних істот
1,75 млн років тому поява презинджантропів
1,5 млн років тому поява пітекантропів
100 тис. - 35 тис. років тому існування неандертальців
40 тис. років тому виникнення людини сучасного фізичного типу («гомо сапієнс»)
3 тис. до н. є. утворення Шумерської держави в Межиріччі
Близько 3100 р. до н. є. утворення єдиної держави в Єгипті
Близько 3000 р. до н. є. утворення критської цивілізації
ХХШ-ХУІІІ ст. до н. є. існування індської (хараппської) цивілізації
Початок 2 тис. до н. є. утворення династії Ся в Китаї
2000 р. до н. є. поява ахейців на Балканському півострові
1792-1750 рр. дон. є. правління царя Хаммурапі у Вавилоні
Середина XVIII ст. до н. є. завоювання Єгипту гіксосами
Близько 1500 р. до н. є. правління фараона Єгипту Тутмоса III
Близько 1450 р. до н. є. виверження вулкана на о. Фера, що спричинило загибель критської цивілізації
1424-1388 рр. дон. є. правління фараона Ехнатона в Єгипті
Близько ХІП-ХП ст. до н. є. Троянська війна
Близько 1100 р. до н. є. поява дорійців на Балканському півострові
Кінець XI ст. до н. є. утворення ІзраїльськоІудейського царства
VIII ст. до н. є. період розквіту могутності Ассирійського царства
776 р. до н. є. перші Олімпійські ігри
753 р. до н. є. утворення міста Рима
612 р. до н. є. руйнування Ніневії, столиці Ассирії
594 р. до н. є. реформи Солона
562-527 р. до н. є. правління Пісистрата в Афінах (з перервами)
550 р. до н. є. створення Перської держави
538 р. до н. є. завоювання персами Вавилона
525 р. до н. є. завоювання персами Єгипту
509 р. до н. є. реформи Клісфена в Афінах, встановлення республіки в Римі

Короткий словник понять і термінів

А
Авари — тюркські племена.
Август (від латин, «божественний») — почесний титул римського імператора Октавіана.
Августул (від латин, «маленький Август») — так прозвали імператора за його малоліття.
Австралопітек — перша стадія процесу утворення людини. Істота, що перейшла до прямої ходи.
Агела (з доричного діалекту — «зграя») - назва груп, у які гуртувалися спартанські діти для виховання та навчання.
Агора — ринкова площа грецького поліса, осередок громадського життя.
Аїди — мандрівні співаки, які створювали й поширювали зразки усної народної творчості.
Академія — філософська школа, заснована Платоном. Знаходилася в гаю, названого іменем міфічного героя Ака-дема, від чого й походить її назва.
Акведук — римський наземний водогін у вигляді жолоба на високих кам'яних підпорах.
Аккад — стародавня столиця могутньої держави в Месопотамії (тепер це місто Абу-Хабба на території Іраку).
Акрополь (від грец. «верхнє місто» або «міська фортеця») — укріплена цитадель у грецькому полісі.
Акупунктура (від давньогрец. «вколювання голками») — спосіб лікування вколюванням спеціальних голок у певні точки.
Алани — плем'я іранського походження.
Алебарда — старовинна зброя — сокира у вигляді півмісяця, насаджена на спис.
Аменхотеп — мовою єгиптян — «Амон задоволений». Династичне ім'я єгипетських фараонів.
Амон — так називали бога сонця у Верхньому Єгипті.
Амореї — племена-вихідці з Аравії. У ХХІУ-ХУІ ст. до н. є. розселялися по Сирійському степу. Близько 1894 р. до н. є. захопили Вавилон і заснували царство, але згодом змішалися з місцевим населенням Межиріччя, Сирії, Палестини.
Амфора — велика посудина (для вина, олії та інших рідин) яйцеподібної форми з двома вертикальними ручками.
Антична цивілізація (від латин, «стародавня») — під цим словом розуміють цивілізації Стародавніх Греції та Риму.
Арамеї — семітська народність, спочатку кочова, яка у XII ст. до н. є. заснувала кілька держав у Сирії та Месопотамії.
Арбалет — сталевий лук, укріплений на дерев'яному ложі з механізмом для натягування тятиви.
Аргонавти — ті, що плавали на «Арго» («Арго» — назва корабля, що означає «швидкий»); міфічні мандрівники за золотим руном.
Ареопаг — рада, що складалася з родової аристократії; головний державний орган, потім судовий трибунал з карних злочинів в Афінах.
Аристос — від грец. «найкращий».
Арсенал — склад зброї.
Архонти (від грец. «правителі») — назва вищої державної посади в Афінах.
Ассирія — одна з найбільших азійських держав, що існувала наприкінці III тис. до н. є. до VII ст. до н. є. Назва походить від назви міста Ассур (Ашшур).
Атон — бог сонячного диска в Стародавньому Єгипті.
Атріум — у давньоримських будинках — приміщення з верхнім освітленням, де приймали гостей.
Аттика — великий півострів на південному сході Балкан.
Ахейці — одне з основних давньогрецьких племен.
Ахетатон — «обрій Атона», назва нової столиці Єгипту, створеної за наказом Ехнатона.
Б
Багатство — накопичення у великій кількості цінностей, грошей, майна в руках окремих осіб.
Базиліка — велика зала для судових засідань, ринкової торгівлі, дружніх зустрічей.
Басилеї — племінна, воєнна знать в Елладі гомерівського періоду.
Бедгія — область у Середній Греції,
Біблія (бібл.) — 1. Книга з паперу. 2. Священна книга всіх християн, у якій викладено основи християнської моралі.
«Благородні» — так називали себе арії.
Бортництво — лісове бджільництво.
Брахманізм — одна з релігій, що склалася на основі ведизму.
Брут (від латин, «селюк») — прізвище римського патриція, одного з убивць Гая Юлія Цезаря.
Будда (мовою санскрит — «просвітлений») — релігійне ім'я засновника буддизму принца Шак'я Муні (Сід-дхартха Гаутама).
Буддизм — релігія, що виникла в Індії в VI ст. до н. є. і названа за ім'ям свого легендарного засновника Будди.
Буле (від грец. «рада») — державна рада, що керувала державою в період між народними зборами в Афінах.
В
Вавилон (у перекладі з аккадської «бабі-лім» — ворота до раю) — назва найбільшого міста Дворіччя, згодом столиці Перської держави.
Вазопис — живопис на стінках керамічного посуду.
Вандали — група східногерманських племен.
Варвари — так елліни називали всіх не-еллінів, а також народи, що поступалися їм у суспільному та культурному розвиткові.
Варни — замкнені стани в Стародавній Індії, що різняться між собою за своїм місцем у суспільстві.
Веди — найдавніші пам'ятки арійської релігійної літератури.
Велика Китайська стіна — оборонна споруда в Стародавньому Китаї для захисту від кочівників з Півночі, єдина штучна будова, яку видно з космічної орбіти.
Велике переселення народів — умовна назва масових переселень варварських племен у напрямку Римської імперії в IV ст.
Венеди — слов'янські племена первісних часів, які населяли територію від німецької річки Ельби до Дніпра.
Верховний понтифік — головний жрець Риму.
Вершники — стан; у У-ІУст. до н. є. — верстви римських громадян, які мали тримати в господарстві коня і служити в кавалерії. Пізніше ця назва закріпилася за прошарком римських багатіїв. «Фінансова аристократія» в римському суспільстві.
Весталка — жриця богині Вести; за звичаєм залишалася неодруженою та не мала дітей.
Вето (від латин, «забороняю») — право заборони на рішення сенату, яке мали народні трибуни в Стародавньому Римі.
Виробне господарство — такий вид господарства, при якому людина вже не збирала в готовому вигляді продукти харчування, а їх виробляла.
Військова сила — добре озброєна постійна армія.
Влада — право та можливість розпоряджатися, керувати.
Вождь — проводир племені, війська.
Воєнна демократія — стан суспільства, у якому зберігаються права родових 277 общинників, але поступово набирають силу воєнні вожді.
Г
Галли — кельтські племена, що населяли всю Західну Європу, а згодом і північ Італії.
Галлія — стародавня область на теренах сучасної Франції, Швейцарії, Бельгії.
Ганнібал і Сципіон — два талановитих полководці і герої Другої Пунічної війни. Померли в один рік — 184 р. до н. є.
Гегемон (від грец. «пан») — володар, хазяїн, господар у суспільних і політичних відносинах.
Гегемонія (від грец. «панування») — повна влада.
Геллеспонт — стародавня назва протоки Дарданелли.
Геліея — суд присяжних в Афінській державі, який розбирав судові справи між громадянами.
Геометричний орнамент — прикрашання керамічного посуду простими візерунками — прямими та хвилястими лініями, крапками, трикутниками тощо.
Герої — міфологічні створіння, діти богів та простих людей, напівбоги.
Геронт (з грец. §егопСо.ч — стара людина) — член ради старійшин у Спарті.
Герусія — колегія «геронтів» — старців у Спартанській державі, урядовців не молодших 60 років. Обиралися пожиттєво.
Гетайри (від грец. «друзі») — македонська важка кіннота зі шляхетних юнаків, що з дитинства були друзями царя.
Гіксоси — сирійські кочові племена. Мовою єгиптян «гик-зхус» — царі пастухів.
Гіматій — верхній одяг еллінів у вигляді плаща для чоловіків і жінок. У чоловіків застібувався під правицею.
Гімнасій — заклад для дітей повноправних громадян для фізичного та мистецького виховання.
Гомо сапієнс (від латин. Ното заріет — людина розумна) — людина сучасного фізичного типу, яка виникла близько 40 тис. років тому.
Гопліти — важкоозброєні піхотинці в грецькій армії.
Горгона — міфологічна жіноча істота, погляд якої перетворював усе живе на каміння.
Гордий (від латин, «пихатий») — прізвисько останнього римського царя, якого було вигнано з Рима за його нестерпну вдачу та свавілля.
Господарчі відносини — взаємний обмін продуктами ремісничого та сільськогосподарського виробництва між державами, торгівля.
Готи — плем'я давніх германців — вихідців зі Скандинавії, яке в І ст. до. н. є. розселилось у пониззі Вісли.
Громадянська війна — війна між громадянами однієї держави за владу.
Гроші — умовні предмети, які позначають вартість товару, підлягають обміну. Перші гроші були у вигляді предметів — камінців, рідкісних мушель, шкур тварин, худоби, зерна тощо (так звані предметні гроші). Металеві гроші з'явилися на межі II—Г тис. до н. е., а карбовані монети — у VII ст. до н. е. в Малій Азії.
Гуманність — скромність, справедливість, стриманість, любов до людей.
Гуни — кочові племена Центральної Азії, що в IV ст. н. є. вдерлися на територію Європи.
Д
Далси — жителі римської провінції Дакії, яка була розташована на теренах сучасної Румунії.
Дао — у китайській філософії — шлях, закон існування, загальний закон природи.
Даосизм («Дао-цзи», від «Дао» — загальна гармонія і порядок та «цзи» — філософ) — філософське вчення, яке розглядало світ як єдине ціле.
Деви — так індійці називали своїх богів, духів.
Дем — селище в Стародавній Греції.
Деміурги — мандрівні ремісники, які виконували роботу на замовлення.
Демократія (від грец. «влада народу») — форма державного управління за активної участі всього населення.
Демос (від грец. «народ») — вільне, незнатне, трудове, громадянське населення держави.
Держава — особливий спосіб організації суспільства, що забезпечує панівне становище одних верств суспільства над іншими.
Деспотична монархія (від давньогрец. «деспот» — пан, володар, «монархія» — влада одного) — держава з необмеженою владою верховного володаря.
Децемвіри (від латин, «десять мужів») — законодавча комісія з десяти найша-нованіших громадян у Стародавньому Римі. Діяла в 451-450 рр. до н. є.
Децимація — у римській армії — форма покарання, страта кожного десятого воїна за жеребом.
Джунглі — непролазні хащі дерев і чагарнику, тропічний ліс.
Диктатор — магістратура, яку запроваджували в особливо тяжкий для держави час; диктатора обирали на строк не довше ніж півроку.
Диктатура — у Стародавньому Римі — надзвичайні повноваження, влада або період влади диктатора.
Династія — послідовне правління представників одного роду.
Дипломат — у міжнародних відносинах — представник інтересів своєї держави.
Діадохи — полководці Александра Македонського, які після його смерті вели між собою боротьбу за владу.
Діоніс — грецький бог, покровитель виноробів.
«Довгі стіни» — дві паралельні стіни завдовжки понад 11 км, що з'єднували Афіни з Піреєм. Зруйновані після перемоги спартанців у 404 р. до н. є.
Домінат (від латин, «домінує» — пан, господар, володар) — форма державного управління на основі безмежної влади правителя.
Дріопітеки — найдавніші мавпи, існували 12-8 млн років тому.
Е
Еволюція (від латин, еьоіиііо — розгортання, розвиток) — поступовий, дуже повільний розвиток живих організмів від найпростіших форм до сучасного вигляду.
Евпатриди — родова знать, аристократія в давньогрецькому суспільстві в ранній період держави.
Егёйська культура — культура народів, які оселялися на островах Егейського моря та на півдні Балкан у III—II тис. до н. є.
Еклесія (від грец. «зібрання покликаних») — назва народних зборів в Афінах, до яких скликали особливі глашатаї.
Експлуатація — становище, за якого бідна частина населення змушена працювати на багатіїв, тобто віддавати їм значну частину продуктів своєї праці.
Елізіум — у грецькій релігії — місце вічного блаженства для тих, хто прожив доброчесне життя.
Еллінізм (від грец. «елліноподібний») — явище в грецькій культурі та суспільних відносинах ІУ-Ш ст. до н. є.
Емпорій — торговельний пункт у вигляді поселення на нових землях.
Епігони — так за доби еллінізму і пізніше називали нащадків воїнів і полководців Александра Македонського; у III ст. до н. є. — це сини героїв, які боролися за владу.
Епігонство — сучасний термін, що означає нетворче, неоригінальне наслідування якогось діяча, напряму (у політиці, науці, мистецтві).
Естафета — передача термінового повідомлення гінцями один одному.
Етруски — одне з найзначніших племен Стародавньої Італії, римські історики називали їх тусками. Розквіт культури етрусків припадає на кінець II — початок І тис. до н. є.
Ефеб — юнак, що проходив військову підготовку до надання громадянства (з 18-20 років) у Стародавній Греції.
Ехнатон — «бажаний Атонові» — друге ім'я фараона-реформатора Аменхотепа IV.
Є
Євангеліє (від грец. «добра звістка») — священний текст християн, оповідь про життєвий шлях Ісуса Христа.
Єгипет (від грец. «ашюптос» — «помешкання бога Птаха») — назва країни.
Ж
Жрець — особа, що здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичеських релігіях.
З
Загінне полювання — спосіб спільного полювання, за якого мисливці, лякаючи тварин галасом і зброєю, змушували їх бігти просто в пастку.
Закріплення селян до землі — примусове поселення селян на певній території із забороною пересуватися в інші місця, при обов'язковій сплаті податків володарю землі.
Збиральництво — у первісних людей засіб добування їжі шляхом розшукування їстівних рослин і плодів.
Зброярство — вид ремесла; виготовлення зброї.
Звичаєве право — використання традицій та звичаїв як законів при вирішенні спірних питань.
Зевгіти (від грец. «зевюс» — ярмо) —майнова група населення в Афінах, яку запровадив Солон під час своїх реформ.
Зикурат — культова вежа в архітектурі Месопотамії.
Знать — люди, відомі своїми подвигами, заслугами; заможні люди та їхні нащадки.
Зовнішня торгівля — торгівля за межами країни, між державами та народами.
Золоте руно — золота шкіра чарівного барана, яка здавна зберігалася в Колхіді.
Зрошувальна (іригаційна) система — мережа каналів для постачання води.
І
Ідол — у язичників — статуя, що зображує бога.
Ієрогліф — від грец. «ієрос» — священний та «гліфо» — вирізаю, фігурний знак.
Ізраїльське царство — давня держава в Північній Палестині.
«Іліада» (від грец. «оповідання про Іліон») — поема про Троянську війну.
Іллірійці — індоєвропейські племена, які жили в давнину на північному заході Балканського півострова і частково на південному сході Апеннінського півострова.
Ілоти (від грец. «гелоти») — захисники Гели, презирлива назва підкореного ахейського населення в Спартанській державі. Перебували на становищі державних рабів.
Імператор — верховний правитель; найвищий титул монарха; особа, що має цей титул.
Імперія — держава, створена з країн, підкорених державою-завойовницею.
Індська цивілізація — інша назва — ха-раппська, за назвою міста Хараппа. IV—III тис, до н. є.
Індуїзм — релігійна система, що склалася на основі брахманізму та буддизму.
Інсули — 3-6-иоверховий цегляний будинок у Стародавньому Римі з кімнатами або квартирами для здавання внайми.
Ібнія — західне узбережжя Малої Азії, заселене греками, які створили там свої колонії Мілет, Галікарнас, Смирна, Ефес.
Іридодіагностика — визначення хвороби за станом райдужної оболонки ока; використовувалася як метод діагностики єгипетськими жерцями.
Істр — стародавня назва річки Дунай.
Ісус, Іісус або Іошуа — давньоєврейське ім'я, яке в перекладі означає «бог спасає».
Італіки — племена, що населяли Апеннінський півострів.
Іудаїзм — давньоєврейська релігія, віра в бога Яхве.
Іудея — римська провінція в Південній Палестині.
К
Каліграфія (від грец. «красиве писання») — мистецтво гарного і чіткого письма.
Кандидат — той, кого намічено для обрання, призначення або прийняття куди-небудь.
Канон (від грец. «норма, правило») — зібрання положень, які мають нормативний характер.
Канонізація (від грец. «узаконення») — причисления церквою окремих осіб до розряду святих, а також узаконення положень християнського вчення.
Капітель — верхня частина колони, оздоблена прикрасами.
Капітолійський пагорб — один із семи пагорбів, на яких виникло місто Рим.
Карма — у буддизмі, брахманізмі сукупність усіх добрих і поганих справ, учинених людиною в попередніх існуваннях (життях), що визначає її долю в майбутньому.
Карфаген — стародавнє місто-держава в Північній Африці (у районі сучасного міста Туніса). Засноване фінікійцями в XI ст. до н. є.
Касити — гірські племена, що жили у II—І тис. до н. є. на теренах сучасного Західного Ірану.
Каста — суспільна група, яка має обмежену кількість та чітко визначений склад групи населення, утворені з людей однієї професії.
Квестор — посада скарбника, судді в римській армії. У Римі квестори були суддями, помічниками консулів.
Китайська писемність — склалася наприкінці III тис. до н. є.
Кіклидські острови — Делос, Парос, Наксос, Фера та ін.
Кінізм — філософське вчення, що проповідувало зневагу до багатства, розкоші, надбань культури; Кініки — прихильники кінізму.
Класи — великі групи людей, що виникають у суспільстві разом із нерівністю. Поділяються на панівні та пригноблені.
2 3

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП