ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 13
Гостей: 13
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Бухгалтерський облік, аудит

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Бухгалтерський облік, аудит
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

3. Розрахунок собівартості одиниць вимірювання окремих видів продукції
23. Місця(центри) виникнення витрат і центри відповідальності: відмінності й характеристика.
Центри виникнення витрат – це підрозділи підприємства, де відбувається первинне відображення витрат, які, проте, не є завершеними у виробничому циклі, на відміну від центрів відповідальності, де такий цикл закінчується виробництвом готової продукції (робіт, послуг) та їх калькуляцією.
Центри відповідальності – це такі підрозділи підприємства, де є змога відокремлено відображати витрати виробництва, контролювати процес їхнього формування, активно впливати на нього менеджерам у підрозділів.
24. Критична точка обсягу продаж: поняття, методика визначення, застосування для прийняття управлінських рішень.
Економічний сенс критичної точки заключається в тому , що він характеризує обсяг продукції , сумарний маржинальний дохід якого дорівнює сумарним постійним витратам.
Критичний обсяг (Nkp) може бути розрахований по формулі :
, де
Ц – ціна одиниці продукції ;
V – питомі змінні витрати ;
Ц-V – питомий маржинальний дохід.
25. Точка беззбитковості: методика розрахунку та застосування для прийняття управлінських рішень.
Точка беззбитковості – це та межа, яку підприємству слід перевищити, щоб вижити. Тому точку беззбитковості називають межею рентабельності. Чим вищою є межа рентабельності, тим складніше її перевищити. З низькою межею рентабельності легше переносити зменшення попиту, відмовитись від завищеної ціни реалізації. Зниження межі рентабельності можна досягти за рахунок збільшення валової маржі або скорочення постійних витрат.
Точка беззбитковості може бути визначена трьома методами:
1) методом рівняння;
2) методом маржинального доходу;
3) графічним методом.
Розрахунок точки беззбитковості (Тб) здійснюється за формулою:
26. Графічний аналіз взаємозв'язку "витрати, обсяг, прибуток".
Рис. 1. Графік взаємозв’язку показників обсягу виробництва, витрат і прибутку
27. Аналіз "витрати, обсяг, прибуток" в умовах виробництва декількох видів продукції.
Аналіз взаємозв'язку "витрати – обсяг – прибуток" – метод системного дослідження взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства для визначення:
обсягу продажу, що забезпечує відшкодування всіх витрат і отримання бажаного прибутку;
величини прибутку за певного обсягу продажу;
впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства;
оптимальної структури витрат.
Якщо підприємство виробляє та/або реалізує кілька видів продукції (товарів, робіт, послуг), аналіз взаємозв'язку "витрати – обсяг – прибуток" базується на комбінації (структурі) продажу та показника середньозваженого маржинального доходу.
Комбінація продажу – співвідношення окремих видів продукції у загальному обсязі продажу.
28. Маржинальні та середні витрати: визначення, приклади та застосування в управлінському обліку.
Маржинальні витрати– це витрати на виробництво (або продаж) додаткової одиниці продукції.
Припустімо, загальні витрати на виробництво одного стола – 2 000 грн., а на виробництво двох столів було витрачено 3 900 грн.
Отже, маржинальні витрати на виробництво другого стола дорівнюють 1 900 грн.
Тепер визначимо середні витрати на виробництво одного стола:
3 900 : 2 = 1 950.
Як бачимо, в середньому собівартість одного стола дорівнює 1 950 грн., хоча фактично столи мають різну собівартість.
Залежно від ситуації менеджера можуть цікавити і маржинальні, і середні витрати. Скажімо, менеджер приватного коледжу може вивчати можливість додаткового набору виходячи з маржинальних витрат і аналізувати середні витрати на методичне забезпечення студентів для складання бюджету.
29. Складання та взаємоузгодження бюджетів.
Складання і взаємоузгодження бюджетів здійснюється за принципом:
“з верху” “до низу”
“з низу” “до верху”
“з верху” “до низу”
Складання основного бюджету починається з вищого рівня правління:
1. Бюджетний комітет доводить до кожного бюджетного центру (центру відповідальності) основні показники його діяльності на бюджетний період.
2. Бюджетні центри розроблюють бюджети і подають їх до бюджетного комітету.
3. Бюджетний комітет узгоджує і узагальнює бюджети підрозділів, розробляє основний бюджет, що є основою на бюджетний період.
4. Затверджені бюджети доводяться до бюджетних центрів.
Критерії успішного планування:
1. Плани повинні бути правдивими.
2. Плани повинні бути досяжними.
3. Менеджери повинні брати участь у підготовці планів для своїх підрозділів.
30. Контроль за виконанням бюджетів та аналіз відхилень.
По закінчення бюджетного періоду проводиться бюджетний контроль.
Бюджетний контроль – це співставлення фактичних даних з бюджетними, аналіз відхилень і внесення необхідних коректив.
В міжнародній практиці (Друрі, Ентоні...) та в вітчизняній практиці розрізняють декілька рівнів бюджетного контролю:
1. Поверхневий рівень або нульовий.
2. Поглиблений рівень із застосуванням статичних та гнучких бюджетів.
3. Факторний аналіз відхилень тощо.
Поверхневий рівень.
Суть цього рівня полягає в тому, що кожний центр відповідальності надає в бюджетний комітет виконання основних показників свого центру відповідальності. Бюджетний комітет узагальнює всі показники роботи центрів відповідальності. Зведена таблиця являє собою основні показники діяльності підприємства. Ця таблиця складається з двох розділів:
1. Основні техніко-економічні показники.
2. Показники ефективності виробничої діяльності.
Поглиблений рівень.
Статичний бюджет – це бюджетні обсяги, бюджетні ціни, бюджетні витрати.
Гнучкий бюджет – це фактичні обсяги, бюджетні ціни, бюджетні витрати.
Гнучкий бюджет – бюджет, що розраховується на підставі планових норм і нормативів витрат на змінні в межах релевантного діапазону (в тому числі і фактичні обсяги виробництва).
Гнучкий бюджет дає відповідь на питання: а якими б були витрати та доходи за умови незмінних цін, тарифів, норм і нормативів витрат, але зміни обсягів реалізації чи виробництва.
Гнучкі бюджети дозволяють розмежувати загальну суму відхилень фактичного прибутку від планового, причиною яких є:
1. Зміна обсягів реалізації.
2. Відхилення від гнучкого бюджету.
Факторний аналіз відхилень.
Відхилення фактичних витрат від планових виникають внаслідок дії трьох факторів:
1. Зміна обсягів виробництва.
2. Зміна цін на ресурси.
3. Зміна норм витрат на одиницю продукції.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП