Статистика
Онлайн всього: 10 Гостей: 10 Користувачів: 0
|
 |
Шпаргалки! - Бухгалтерський облік, аудит |
|
Пошук по сайту
Пошук по сайту |
Головна » Шпаргалки! - Бухгалтерський облік, аудит
50000*12%*1/2=3000
Дт Грошові кошти……………3000
Кт Фінансові доходи (%по облігаціях)…3000
31.12.00 Нараховуються %, які відносяться до звіт.періоду.
Дт Фін.заборгов.за нарахуванням%…….3000
Кт Фінансові доходи (% по облігаціям)…………………3000
2.01.01 Одержання процентів.
Дт Грошові кошти…………3000
Кт Фінансові доходи (до одержання; дебітори)…..3000
35. Короткострок.фін.інвестиції: облік реалізації раніше придбаних облігацій.
Фін.інвест. – активи,якими володіє під-во,з метою отрим. прибутку(у вигляді дивідендів,%…) для збільш.вартості основного капіталу, набуття вигідних взаємовідносин з об’єктом інвестування тощо. Інвес-ї за терміном їх утримання поділяються на:1.корот.стр.2.довгострок.
Короткост.інв-ї – вкладення в ЦП або частки інш.під-мств., які призначені для утримання на протязі до 1р., є високоліквідними та котируються на основних біржах країни. До них належать:а)депозитні сертифікати;б)обліг-ії та інші боргові зобов’яз.;в)акції або частки інш.під-мств.
Це питання розглянемо на прикладі. Корпорація А 1.01.00 купила 50 облігацій корпорації К по 1000 дол кожна за умови 12% річних, брокерські витрати становлять 1000 дол (51000). Відсотки виплачуються 1.07 та 1.01 наступного року. 1 травня 00року компанія продала всі свої облігації за 52000дол при цьому враховується не тільки ціна реалізації, а й % до одержання з останньої оплати до реалізації, які оплачуються зверх ціни реалізації.
% до одержання.
4 місяці – 4%*50000=2000
Дт Грошові кошти…………52000
Дт Заборг. за нарах.% 2000
Кт Короткострок.фін.інв (облігації) ….51000
Кт Прибутки від реал-ї (облігації) ……………………1000
Кт Фінансові доходи……2000
36. Порядок відображ.короткостр.фін.інвест. в балансі.
ЦП, що придбані підприємством відповідним чином відображаються в балансі підприємства. До цих цінних паперів відносяться акції та облігації. Вони відображаються в балансі в активах, а саме в оборотних активах в строці “Ринкові цінні папери”. Цінні папери тут відображаються по своїй собівартості. Але іноді підприємство може в дужках в цьому рядку вказувати ринкову вартість цих цінних паперів. Але ця сума відповідно не враховується в сумі балансу. Враховується тільки собівартість цінних паперів. Якщо ринкова вартість портфелю інвестицій нижча за фактичну с/в, то в балансі ці активи будуть відображ-ся за ринковою вартістю.
37. Дебіторська заборгованість.
Дебіторська заборгованість – це заборгованість інш.під-в, організацій та осіб нашому підприємству. До такої заборгованості відносять:
-рахунки до одержання – заборгов.дебіторів за продані ним товари (торгів.заборгов.). Термін поверн-ня – 30-60 днів
-векселі до одержання – заборгованість оформлена векселем. Термін поверн-ня – 60-90 днів
-інша дебіторська заборгованість.(неторг.заборг.: по %, аванси, переплата податків)
Згідно міжнародних стандартів обліку моментом реалізації є момент відвантаження продукції. Саме в цей момент виникає дебіторська заборгованість.
Наприклад: Компанія К відвантажила готову продукцію 1.07.00 на суму 2000.
1.07 Дт Рах-ки до одер-ня2000
Кт Доходи від реалізації…2000
21.07 Гроші надійшли
Дт Грошові кошти………2000
Кт Рах-ки до одержання…2000
Згідно міжнародних принципів та вимог дебіторська заборгованість повинна відображатись в балансах за чистою реалізаційною вартістю (тобто за мінусом сумнівної дебіторської заборгованості).
Дебіторська заборгованість = 20000
Сумнівна заборгованість 2500 (резерв сумнівної дебіторської заборгованості)
Чиста реалізаційна вартість 17500
38. Облік рахунків до одержання за відсутності та наявності ПДВ
ПДВ- непрямий податок, який встан-ся держ-ю у %-х до ціни реаліз-ї прод-ї, тов-в чи послуг. Ставки ПДВ диференці-ні залежно від виду прод-ї (тов-в). В США це “Податок з продажу”, в кожному штаті він різний,але не більше 8%. У Франції є 3 рівні ставок ПДВ: нормальна – 18,6%, зниженна – 5,5%, підвищенна – 22%.Слід розріз-ти ПДВ, що стяг-ся для сплати держ-ві;ПДВ, що відшкод-ся держ-ю;та суму ПДВ, що підляг. сплаті в бюджет. ПДВ, що стяг-ся для сплати держ-ві, нарах-ся на продукцію, тов. та послуги, які реаліз-ся під-вом.ПДВ, що відшкод-ся держ-ю, нарах-ся на матер.цінності, придбані п-ом, та послуги надані під-ву сторонніми орг-ми. Різниця між ними повинна перерах-ся в бюджет. Розрах-ки щодо ПДВ здійс-ся на рах-ку “Розрах-ки з бюдж-м”, субрахунок “Розрах. з бюдж-м по ПДВ”. Слід зазначити, що ПДВ, який сплач-ся , не є доходом від реаліз-їі не повинен відображ-ся в рах-ку “Доход від реаліз-ї”. Якщо підпр-во реалізувало прод-ї на 1000дол. При ставці ПДВ-18,6%, то цю операцію буде відображено в обліку такою проводкою:
Дт Рахунки до одерж-я 1186
Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186
Кт Дохід від реалізації 1000
Якщо підпр-во за договірною ціною придбало матеріалів на суму 500дол. + ПДВ18,6%, то в обліку буде зроблено такий запис:
Дт Витрати на купівлю(або складські запаси)500
Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 93
Кт Рахунки до оплати (постач-ки)593
39.Особ-ті обліку рах-в до одерж. при поверненні товарів клієнтами та наданні їм комерц. знижок (анг.-америк. сис.)
Клієнтам можуть надаватись знижки з метою прискор-я оплати та з ін. мотивів (збільш-я продаж і т.д.).Комерційні знижки – це знижки:1.з договірної ціни за певну невідповідність товару встановленим параметрам чи якості; 2.що надаються з урахуванням величини купівлі;3.що надаються постійному клієнту за сукупністю торгівельних операцій. В США для обліку повер-ня тов-в та деяких комерц-х знижок викор-ть рахунок “Поверн-ня тов-в і знижки”. Цей рахунок є актив-м, регул-м. Він рег-ть собою рах-к “Доходи від реаліз-ї”. Наприклад: Компанія “Н” 1.07.00. реаліз-ла в кредит компанії “К” това-в на суму 2000дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія “К”(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. 5.07.00. покупець повернув частину тов-в на суму 200дол. 11.07.00 компанія “К” оплатила рахунок на залишок заборг-ті. Операції відображ-ся в обліку так:
1.07.00 На основі рах-ку-фактури відображ-ся реаліз-я тов-в у кредит за договір-ми цінами:
Дт Рахунки до одерж-я 2000
Кт Доходи від реаліз-ї 2000
5.07.00 Відображ-ся в обліку повер-ня тов-в покупцеві.
Дт Повер-ня тов-в і знижки 200
Кт Рахунки до одерж-я 200
11.07.00 Відображ-я в обліку одерж-я грошей за реалізовані тов-ри. Компанія “К” виконала умови розрах-в розрахувавшись за 10 днів, а тому вона одержує знижку 2%. Сума знижки буде ($2000-$200)*2%=$36
Дт Грош. кошти 1764
Дт “Поверн-ня тов-в і знижки” 36
Кт Рах-ки до одерж-я 1800
Виходячи з наведених операцій, визначимо суму чистого продажу (дох-ду від реалі-ї),дол.
Доход від реаліз-ї 2000
Повер-ня тов-в(-) 200
“Поверн-ня тов-в і знижки” (-) 35
Чистий продаж 1764
40. Особлив-ті обліку рах-в до одерж-я при наданні клієнтам розрах-х знижок (анг.америк. сис.)
Клієнтам можуть надаватись знижки з метою прискор-я оплати та з ін. мотивів (збільш-я продаж і т.д.) В США для обліку повер-ня тов-в та деяких комерц-х знижок викор-ть рахунок
“Поверн-ня тов-в і знижки”. Для обліку розрах-х знижок викор-ть рах-к “ Реалізац-ні знижки”
Ці рахунки є актив-ми, регул-ми. Вони рег-ть собою рах-к “Доходи від реаліз-ї”.
Наприклад: Надійшли гроші, але фірма вирішила надати розр.зн-ку: Дт Грош. кошти Кт Реалізац-ні знижки Кт Рах-ки до одерж-я
41. Облік ком.зн-к,що над-ся в захід.європ-х країнах.
Комерц-ні знижки:
1. Знижки з ціни за певну невідповід-ть товарів по якості.
2. Знижки з урахув-м обсягу закупленої партії товарів.
3. Знижки, що надаються покупцеві по сукуп-ті торг-их операцій (обсягу купівлі) за певний період.
Клієнтам можуть надаватись знижки після відображ-я в обліку процесу реаліз-ї,вони надаються спец.повід-ням-“авізо”і облік-ся на рах.”Ком.зн-ки надані”-активн.,регул.рах-к до “Дох-ди від реал-ї”. Наприкінці з.п. рах.”Ком.зн-ки надані” закр-ся за рахунок зм-ня доходу від реалізації
Наприклад: Рахунок на адресу покупця і готова прод-я за цінами реаліз-ї- 100000, комерц. знижка 5%. Чиста комерц. сума 9500. ПДВ- 18,6%. Разом 112670.
Дт Рахунки до одерж-ня 112670
Кт Доход від реаліз-ї 95000
Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 17670
Наприклад: повідом-я клієнту: комерц. знижка до рах-ку 5%на суму12000. ПДВ18,6%=2232. Разом 14232.
Кт Рах-ки до одерж-я 14232Дт Комерц. знижки надані 12000
Дт Розр-ки з б-м (ПДВ) 2232
Кінець звіт. Періоду
Дт Д-ди від реаліз-ї12000Кт Комерц. знижки надані 12000
42. Облік розрах-х знижок в захід.європ-х країнах.
Розр-ві зн-ки-над-ся клієнту за прискор-я оплати. Клієнтам можуть над-сь зн-ки також після відображ-я в обліку процесу реаліз-ї. Розрах-ві знижки показ-ся в обліку як фін. витрати. Наприк-д: Рах-к на ім”я клієнта: прод-ція за цінами реаліз-ї 100000, розрах-ва знижка 2%=2000. Разом 98000. ПДВ18,6%=18228. До оплати 116228.
Дт Фін. вит-ти 2000
Дт Рахунки до одерж-я 116228
Кт Доходи від реаліз-ї 100000
Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228
Якщо знижки надают-ся пізніше.Наприклад: повідом-я клієнту: розрах-ва знижка 2%=1000
Кт Рахунки до одерж-я 1186
Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186
Дт Фін. вит-ти 1000.
43. Методика виз-ня та облік сумн.деб.заб-ті виходячи з платоспромож-ті окремих клієнтів.
Сумнівна або безнад-на деб.заб-ть-це заб-ть,яка не може бути погашена через неплатоспр-ть боржника. Ця заб-ть вже була відображена у складі доходів підп-ва і вплинула на збіл-ня прибутків і под-ку на приб-к, одже це явище потребує регул-ня.
Більш точним способом вияв-ня суми деб.заб-ті є визнач-ня сумн.боргів по кожн.кл-ту, визначая його платоспр-ть.
Наприклад: 31.12.99р Клієнт винен 8000дол.. П/п оцінило його як неплатоспромож-го на 60%. Очікувані витрати 4800дол.(8000грн.*60%)
підп-во створює р-в для сумнівних боргів віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”
Дт вит-ти по сумнівних боргах 4800
Кт резерв для сумнівних боргів 4800
Списання безнад.боргу відбуд-ся наст.р.Клієнт перерах-в 3200дол.Решту підпр-во списує за рах. створенного резерву.
Дт Грош. кошти3200
Дт Рез-в сумн.боргів 4800Кт Розр-ки з клієнтами 8000
Якщо перерах-в більшу суму, 5000дол. Тоді, лишок р-ву анул-ся і спрям-ся на збільш-ня прибутків або доходу.
1)над-ня гр. з одночасним списанням суми безнад-го боргу.
Дт Гр. Кошти 5000
Дт Р-в сумнівних боргів 3000Кт Розрах-ки з клієнтами 8000
2) Анулюється необгрунтовано нарах-на сума резерву для сумнівних боргів (4800-3000)
Дт Р-в сумн.боргів 1800 Кт Д-ди від анул.резервів 1800
В разі, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів, його донараховують.
44. Методика визначення та облік сумнівної дебіт-ї заборг-ті на базі інф-ї звіту про прибуток.
Сумнівна або безнад-на деб.заб-ть-це заб-ть,яка не може бути погашена через неплатоспр-ть боржника. Ця заб-ть вже була відображена у складі доходів підп-ва і вплинула на збіл-ня прибутків і под-ку на приб-к, одже це явище потребує регул-ня. За методом на базі інф.звіту(США,Вел.Бр.,Канада) про прибуток сума безнад-х боргів розрах-ся заст-ням певного %-ка від обсягк продажу в кредит. При цьому %-к визнач-ся як середня вел. % безнад.боргів до обсягу продажу не менш, ніж за 3 мин. р. приклад:У з.р. обсяг пр-жу комп. був 400000. Досвід мин. років свід-ть,що 0,6%продажу в кред. не буде виплачено.
Р-в сумнів-х боргів у звіт. році= 400000*0,6=2400дол.
Дт В-ти по сумн.боргах2400Кт Р-в для сумнів-х боргів 2400
При цьому методі зал-к на кін. року по рах. “Резерв для сумнів-х боргів” не береться до уваги, тому що він віднос-ся до минул-х років.
45. Методика визнач-ня та облік сумнівної деб-ї заборг-ті виходячи з даних балансу.
Сумнівна або безнад-на деб.заб-ть-це заб-ть,яка не може бути погашена через неплатоспр-ть боржника. Ця заб-ть вже була відображена у складі доходів підп-ва і вплинула на збіл-ня прибутків і под-ку на приб-к, одже це явище потребує регул-ня.
Основою методу обліку з даних бух.бал-су є розр-к % від суми деб.заб-ті. При цьому застос-ся спрощений підхід або періодизація деб-ї заборг-ті за строками виник-ня.
Приклад: Деб-ка заборг-ть компанії на кін. Року становить 50000 .Досвід свідчить,що 5% деб.заб-ті не буде погашено.
Розмір резерву для сумнів-х боргів= 50000*0,5=2500дол. Цей розрах-к стос-ся всієї деб.заб-ті.
Дт Вит-ти по сумнів-х боргах 2500
Кт Резерв для сумнів-х боргів 2500
46. Пряме спис-ня безнад.деб.заб-ті.
У міжн.практиці заведено списувати сумн.деб.заб-ть на витрати підп-ва,при цьому може вик-ся пряме списання, але він не дуже популярний.
Метод прямого списання сум-ї деб-ї з-ті не передбач-є створ-я резерву. Визначена сума сумнівних боргів прямо безпосередньо списується на витрати.
Наприклад: борг-1000дол. Сумнівні борги400дол.
Дт В-ти по сумн. боргах 400 Кт Рахунки до одерж-я 400
47. Облік векселів до одерж-я та процентів по них.
В розрахунках підп-ва зі своїми дебіторами заст-ся векселі. Вексель- це безумовне забов’язання клієнта сплатити певну суму грошей в зазначений час. Дата сплати вказ-ся на векселі у вигляді напису конкретної дати, к-ті міс. або днів з дня підписання векселю.
Вексель це спосіб платежу і кред-ня. По векселю клієнт сплачує ном. суму векселя та %. % ставка встановлюється з розрахунку на рік.Сума % по векселю визн-ся за формулою:
Сума % = Ном.в-ля * річ.%ставка * строк в-ля (ч-ка р.)
Одержаний вексель від клієнта:
Дт“Векс.од-ні”10000 Кт“Рах-ки до од-ня”10000
% за вексель за весь період(3міс.,під 12%)
Сума = 10000 * 12 * ? =300
Клієнт погашає вексель (номін.вартість і %):
Дт “Грошві кошти” 10300 Кт “Векселі одержані” 10000
Кт “Доходи фінансові”300
Якщо вексель не сплачений в установлений термін, вважається, що векселедавець відмовляється від його сплати. В цьому випадку роблять наступні бух. записи:
Дт “Рах-ки до од-ня” 10300 Кт “Векселі одержані” 10000
Кт “Фінансові доходи” 300
48. Облік од-ня від раніше списаних безнад. боргів.
Можливі випадки, коли підпр-во може одержати від клієнта раніше списану дебіторську заборгованість.
Наприклад: клієнт перерахував на наш рахунок раніше списаний борг.($ 3000)
1. Поновлення раніше списаної дебіторської заборгованості.
Д-т “Рах-ки до одер-я” (“Дебітори”) 3000
К-т “Резерв для сумнівних боргів” 3000
2. Надходження грошей від дебітора
Д-т “Грошові кошти” 3000
К-т “Рахунки до одержання” 3000
3. Анулювання резерву та направлення на доходи
Д-т “Резерв для сумнівних боргів” 3000
К-т “Доходи від анульованих резервів”(інші оперативні доходи) 3000
Дебіторська заборгованість може реалізовуватися фін. установам.
(наприклад: реалізована, на суму $5000. Комісійні 4%)
Д-т “Гр.Кошти” 4800
Д-т “Фін.витрати” 200
К-т “Рах. до одержання” 5000
49. С-ма постій-о обліку запасів в зар. країнах.
У ф.о. зар.країн заст-ся 2 с-ми обліку скл.запасів: Постійна;Періодична
При системі постійного обліку запасів (підприємства виробничої сфери), облік над-ня, вибуття, запасів відоб-ся безпосередньо на рахунку “Скл. запаси” за їх видами впродовж з.п.Цей рах. є синт.1порядку,на ньому показуємо зал-к на поч.,над-ня(Дт),а по Кт вик-ня.Кінцевий дебетовий зал-к йде в балансі підп-ва, а с/в реал.запасів в звіт про приб-ки та зб-ки .Надх-ня запасів
Д-т “Складські запаси”(за видами)
К-т “Рахунки до сплати” або “Роз-ки з постач-ми”
Витрачання, відпуск запасів
Д-т “Незав в-во”
Д-т “Загальновиробничі витрати”
Д-т “Собівартість реалізованої продукції”
К-т “Складські запаси”(за видами)
На кожну зв.дату залишки запасів визн-ся безпосередньо по рах-м запасів. Системним шляхом визн-ся також сума витратних запасів матеріалів. Анал. облік наявності та руху зап-в. вед-ся по кожн. виду на картках або машинограмах.
50. Сист-а період-о обліку запасів в зар. країнах.
У ф.о. зар.країн заст-ся 2 с-ми обліку скл.запасів: Постійна;Періодична.При системі періодичного обліку (сфера послуг, торгівля), облік руху мат. запасів на рахунку “Складські витрати” не ведеться. На цьому рахунку відображається тільки початковий залишок запасів, тобто залишок їх на початок звітнього періоду. Цей залишок визначається шляхом інвентаризації.
Надходження запасів за звітний період відображається на рахунку “Витрати на закупівлю”, який є рахунком елементів витрат.
Наприклад: за звітний період куплено матеріалів на $ 45600
Д-т “Витрати на закупівлю” 45600
К-т “Рахунки до сплати” 45600
51. Порядок регул-я в обліку залиш-в запасів в кінці звіт-о періоду за сист-и період-о обліку.
В кінці з.п. необхідно визначити зал-к невикористаних матеріалів на складі та суму витрач.мат-в. Для цього в кінці з.п. проводять інвентаризацію запасів на складі по к-ті і оцінюють цей залишок одним з прийнятих методів. Сума витрач. мат-в за з.п. визначається за формулою:
Сума витрачених запасів = Залишок на поч. звіт. періоду + Витрати на закупівлю – Залишок запасів на кінець звіт. періоду.
|
|
|
