ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Бухгалтерський облік (КНЕУ)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Бухгалтерський облік (КНЕУ)

1 2 3 4 5 6 7

59. Облік поточних зобов’язань.
Зобов’язання – заборгованість, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої в майбутньому як очікується призведе до зменшення економічних вигод. Поточні зобов’язання характеризуються тим, що їх погашення очікується протягом 12 міс з дати балансу. До поточ зобов’яз входять: короткострокові кредити банку, короткострокові векселі видані, короткострокові зобов’язання по орендній платі, розрахунки з бюджетом за податками, розрахунки за страхуванням і соціальними фондами, розрахунки з оплати праці. Короткостр кредити банків – сума поточних зобов’язань під-ва перед банками за отриманими позиками. Для обліку – пасивний основний розрах рахунок 60 «Короткострокові позики». К: сума одержаних кредитів; Д: сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів. Аналітичний облік ведеться за банками у розрізі кожного кредиту та строками їх погашення. Зобов за короткостр векселями виданими – сума поточних зобов під-ва постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за ін. операціями, на яку під-вом видані векселі, що оформляються на строк до 1 року. Для обліку – рахунок 62 «Коротк векселі видані». К: видача векселів у забезпечення поставок постачальників та ін. кредиторів та в забезп ін. операцій; Д: погаш заборг за виданими векселями, їх списання тощо. Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення. Облік розрах за податками і обов’язков платежами. Податки – обов’язкові платежі фіз. І юр осіб до центр та місц бюджетів, здійснювані у порядку та на умовах, що визначені законом. Для обіку – активно-пасивний основний розрах рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами». К: нараховані платежі до бюджету; Д: належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним податком. Облік зобов’язань з інших операцій. До розрахунків з інших операцій відносяться розрахунки з учасниками та інші розрахунки. Розрахунки з учасниками – рахунок 67 «Розрахунки з учасниками». К: заборг під-ва перед учасниками і засновниками; Д: виплата заборг. Також нарах дивіденди за підсумками діяльн під-ва після вирахування податку на прибуток. Інші розрах за зобов: розрах за одерж авансами, внутр. розрах, внутрішньогосп розрах, розрах за нарах %, розрах з ін. кредиторами. Для обліку – рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями». К: суми одерж або нарах авансів, попередньої оплати за продукцію і послуги тощо; Д: погаш або списання заборг.
60.Облік кредитів банку.
Зобов’язання – заборгованість, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої в майбутньому як очікується призведе до зменшення економічних вигод. Банківський кредит – надання банком гр. коштів в тимчасове користування на визначених умовах. Довгострокові кредити банків – сума довгострокових зобов’язань під-ва перед банками за отриманими позиками. Для обліку – пасивний рахунок 50 «Довгострокові позики». К: суми одерж довг позик, переведення коротк позик до складу довг; Д: погаш заборг за довг позиками, переведення до поточ заборг за довг зобов’яз. Аналітичний облік ведеться: за кредиторами(банками) у розрізі кожного кредиту окремо; строками погашення кредиту. Короткостр кредити банків – сума поточних зобов’язань під-ва перед банками за отриманими позиками. Для обліку – пасивний основний розрахунковий рахунок 60 «Короткострокові позики». К: сума одержаних кредитів; Д: сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів. Аналітичний облік ведеться за банками у розрізі кожного кредиту та строками їх погашення. Також за користування кредитом нараховуються відсотки, сума яких відображається за Д рахунка 951 «Відсотки за кредитом» у кореспонденції з кредитом рахунка 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».
61. Облік доходів майбутніх періодів.
Доходи майбутніх періодів – це надходження грошових коштів та інших активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів (орендна плата, комунальні послуги та ін.) До доходів майбутніх періодів, зокрема, відносять: - авансові платежі за здані в оренду основні засоби й інші необоротні активи; - передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; - для підприємств зв'язку - абонентну плату за користування засобами зв'язку тощо. Облік доходів майбутніх періодів ведеться на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів". Підставою для відображення операцій на цьому рахунку є такі первинні документи як виписка банку, довідка бухгалтерії, ПКО. Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.

62. Економічний зміст заробітної плати. Завдання обліку праці та розрахунків по її оплаті. Зарплата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна зарплата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова зарплата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохоч та компенсац виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матер виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Зараз мінімальна зарплата складає 605 грн.
63. Класифікація та облік персоналу підприємства. Однією із складових виробничого процесу є наймані працівники, які називаються персоналом. Від кількісного і якісного складу персоналу значною мірою залежить продуктивність праці, випуск і реалізація продукції, фінансові результати. Облік персоналу забезпечує інформацію про склад списків у розрізі категорій, професій, кваліфікації, освіти, стажу роботи, віку, національності та інших показників. Аналіз даних про персонал дає можливість виявити основні кількісні та якісні характеристики трудового колективу, знайти резерви для подальшого поліпшення щодо чисельності та якості його складу, цілеспрямовано формувати команду управлінців та виконавців високого рівня, які здатні забезпечити успішне функціонування й тривале існування підприємства. Особовий склад персоналу обліковується відділом кадрів, який фіксує його наявність, зміни у складі працівників та їх причини. Персонал під-ва поділяється на промислово-виробничий і персонал неосновної діяльності. До промислово-виробничого відносять працівників основних і допоміжних цехів, підсобних виробництв, заводських лабораторій. До непромислового персоналу відносяться працівники зайняті обслуговуванням житлово-комунального господарства, торгівлі, закладів дошкільного виховання, культури, музичного обслуговування. Всіх працюючих на під-ві поділяють на списковий і несписковий персонал. Заг к-кість працюючих, яка значиться в списках підприємства називається списковою. В склад списків не включаються працівники, які тимчасово залученні для виконання окремих робіт. За категоріями працівники підприємства поділяються на : робітники, керівники, спеціалісти, інші працівники, що відносяться до службовців. На кожну особу відкривається трудова книжка й алфавітна картка (ф.П-3). На працівників з вищою освітою відкривається особова картка (ф.П-2), а на спеціалістів, що виконують науково-дослідні, технологічні роботи – особова картка (ф.П-4), наказ про приймання (ф.П-1), наказ на переведення на іншу роботу (ф.П-5), наказ про припинення трудового договору (ф.П-8), список про надання відпусток (ф.П-7) та інші документи. Особливе значення для бухгалтерії має табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (ф.П-12), в якому відображаються дані про кожного працюючого щодо явок і неявок на роботу за кожен і разом за місяць. Табелі ведуться в розрізі цехів, відділів, дільниць та інших структурних підрозділів підприємства. Табелі здаються в бухгалтерію для нарахування заробітної плати, а тому доцільно їх складати за окремими категоріями працюючих, за окремими категоріями працюючих, за місцями роботи, виконуваними функціями, за виготовлення замовлень, робіт чи послуг. Ці дані потрібні для складання бух проводок і внесення зарплати за призначенням на ті чи інші види продукції, статті витрат.

64. Види, форми і системи оплати праці. Фонд оплати праці, його структура.
Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати. Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використо для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формув та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: - тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; - міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються Міністерством праці України. Існують дві форми оплати праці: погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновиди. Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку. Непряма відрядна оплата праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників) .Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують. При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об’єм робіт, виконаний сверх норми, сплачується по збільшених розцінках. При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінках сверх заробітку за досягнень результати роботи. Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин. Акордна оплата праці - одна з форм оплати праці, за якої заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Для обліку вироботки робочих - підприємців застосовуються слідуючи документи : Наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; маршрутний лист та інші. Почасова оплата праці - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми почасової оплати праці - проста почасова та почасово-преміальна. При простій почасовій оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з почасовою заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин. При почасово-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками-почасовиками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання. Для оплати праці допоміжних робітників використ систему посадових окладів, за якою кожній посаді відповідає оклад, встановлений з урахуванням стажу та якості роботи спеціалістів. Існують такі види заробітної плати : основна та додаткова. Осн зарплата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Дод зарплата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у гр. та натур формі за відпрац та невідпрац час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: 1) фонд основної заробітної плати; 2) фонд додаткової заробітної плати; 3) інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

65. Документальне оформлення та облік використання робочого часу.
Облік використання робочого часу здійснюється в табелі, де відображається час, відпрацьований робітником, неявки на роботу (вказується за допомогою умовних позначок). У кінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по цехах і відділах. Ці дані необхідні для контролю за використанням робочого часу та складання звіту. Для забезпечення правильного використання фонду оплати праці необхідно обліковувати виробіток продукції або викопаний обсяг робіт кожного працівника і правильність нарахування заробітної плати згідно з установленими нормами і розцінками. Облік виробітку здійснюється за типовими формами залежно від технології процесу виробництва, системи організації і оплати праці в рапортах про виробіток, маршрутних листах, у відомостях обліку виробітку, нарядах та інших документах. Крім оплати за відпрацьований час, виконаний обсяг робіт і виготовлену продукцію, заробітна плата може нараховуватись відповідно до діючого законодавства і за інших умов або причин, що стосуються діяльності даного підприємства. Щоб визначити заробітну плату, що підлягає виплаті кожному працівникові, роблять розрахунок виробітку за місяць з вирахуванням із цієї суми обов'язкових утримань. Розрахунок здійснюють у розрахунковій відомості. Розрахункові відомості складають щомісячно по кожному цеху, фермі, допоміжній службі або відділу з групуванням прізвищ робітників і службовців за окремими категоріями працівників.

66. Методика нарахування заробітної плати персоналу підприємства.
При нарахуванні заробітної плати спеціалістам потрібно при повному робочому місяці поставити поданий йому оклад згідно з наказом по підприємству відповідно до посади, а при неповному робочому місяці – оклад розділити на кількість робочих днів у даному робочому місяці й отриману денну заробітну плату помножити на кількість відпрацьованих (згідно з табелем) робочих днів. Заробітну плату робітникам за тарифом розраховують множенням годинної тарифної ставки на кількість годин зміни. Розподіл заробітної плати при бригадно-відрядній системі оплати праці здійснюється пропорційно коефіцієнто-годинам. Спочатку визначають заробіток (за тарифом) множенням тарифних ставок відповідного розряду на кількість годин, відпрацьованих кожним робітником бригади. Потім визначають коефіцієнт приробітку діленням відрядного місячного заробітку всієї бригади на загальний заробіток за тарифом. Для визначення відрядного заробітку кожного члена бригади необхідно заробіток за тарифом кожного члена бригади помножити на коефіцієнт приробітку. Бригадирам з-поміж робітників-відрядників, не звільненим від основної роботи, нараховують доплату за керівництво бригадою (у розмірах за галузевими угодами). При розподілі заробітної плати між членами бригади з урахуванням коефіцієнтів трудової участі необхідні технологічні карти і листки оцінки якості праці виконавців, які є основними документами для ради бригади, що визначає КТУ (коефіцієнт трудової діяльності) для кожного робітника. Прийняте рішення оформлюють протоколом, який здають до відділу праці й заробітної плати. При застосуванні колективної почасово-преміальної оплати праці кожному робітникові заробітну плату нараховують за тарифною сіткою залежно від фактично відпрацьованого часу у даному місяці.
Оплата праці при виготовленні продукції, що виявилася браком, регламентується статтею Кодексу Законів про Працю КЗпП України. Повний брак продукції, що стався з вини робітника, не оплачується, до того ж з нього утримується вартість забракованого матеріалу. Частковий брак з вини робітника оплачується у зменшеному розмірі: не більше половини тарифної ставки наданого робітникові розряду за час, встановлений за нормою на дану роботу. Повний брак, що стався не з вини робітника, оплачуються у розмірі двох третин тарифної ставки погодинної оплати праці даного робітника за час, встановлений за нормою на дану роботу. Повний брак продукції, що стався не з вини робітника, а також внаслідок прихованого дефекту в оброблювальному матеріалі і за умови, що на виконання роботи витрачено повний робочий день або більше, оплачується як за якісну продукцію за встановленими розцінками. Понаднормові роботи згідно до статті 64 (КЗпП) України можуть провадитися лише з дозволу профспілкового комітету підприємництва. Згідно із статтею 65 КЗпП України понаднормовані роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. До понаднормових робіт відповідно до статті 63 КЗпП України забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років; осіб, молодших 18 років; працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять. Святкові й неробочі дні визначені в частинах першій і другій статті 73 Кодексу законів про працю України. Оплата праці – згідно із статтею 107 КЗпП України. Робота у святкові дні оплачується: - відрядникам – за подвійними відрядними розцінками; - робітникам, працю яких оплачують за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки; - робітникам, що отримують місячний оклад, (у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий день виконувалась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки, якщо робота виконувалась понад місячну норму).

67. Види утримань із заробітної плати та їх облік.
Утримання із заробітної плати можна поділити на 2 групи: обов’язкові та необов’язкові. Серед обов’язкових можна виділити такі: до Пенсійного Фонду – 2% від зарплати (651); до Соцстраху - 1,5% (652); до Фонду на випадок тимчасової втрати працездатності – 0,5% (653); Податок на доходи фізичних осіб – 15% (64). До необов’язкових утримань можна віднести: профспілкові (37), аліменти (685), квартплата (685), за позовами та ін. Для обліку утримань призначений пасивний балансовий рахунок 65. К: сума нарахувань та утримань; Д: перерахування до фондів та використання. Також існує більш широка класифікація утримань, за якої є 3 групи: 1) утримання, що забезп реалізацію зобов працівників безпосередньо перед бюджетом; 2) утримання, що забезп виконання зобов працівників перед третіми особами; 3) утримання, що здійсн на погашення заборг працівників перед під-вом, на якому вони працюють. 1 група: податки, збори і платежі; утрим з зарплати осіб, що перебувають на виправних роботах за вироками суду; стягнення штрафів, що накладаються судовими органами і адм. штрафів. 2 група: утрим на підставі виконавчих листів, які видаються згідно з рішеннями, вироками, визначеннями і постановами судів; утрим на підставі виконавчих приписів нотаріусів; утрим на підставі договорів про придбання товарів у розстрочку, а також з іншими заявами працівників. 3 група: повернення авансу, виданого в рахунок зарплати; повернення сум надміру виплачених унаслідок розрахункових помилок; погаш невикористаного і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження чи переказ до ін. місцевості або госп потреби; утрим гр. компенсаційних виплат, нарах і віднес на винних осіб унаслідок нестач тов.-матер цінностей, розкрадання, штрафи та ін. відр. Згідно з чинним законодавством.

68. Порядок складання розрахунково-платіжної відомості.
Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок на багатьох підприємствах здійснюють у Розрахунковій або Розрахунково-платіжній відомостях. У лівій частині Розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами (відрядно, погодинно, премії та інші нарахування), а в правій - утримання за їх видами і суми до видачі.
Розрахунково-платіжні відомості складають щомісячно по кожному цеху, допоміжних і підсобних службах, відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій. Групування заробітної плати у відомостях по цехах та інших структурних підрозділах за категоріями працівників і видами ' заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат. Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів. Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (на основі штатного розкладу); про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо). Платіжні відомості підписують керівник підприємства і головний бухгалтер. Для одержання зведених даних нарахованої заробітної плати, а також даних про використання Фонду оплати праці за її складом і категоріями працівників у розрізі, необхідному для контролю і складання звітності, слід підсумкові дані розрахункових відомостей по цехах, відділах підсумувати в цілому по підприємству. З цією метою складаються таблиці № 3 і № 4 або № 5.

1 2 3 4 5 6 7


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП