ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 7
Гостей: 7
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Бухгалтерський облік (КНЕУ)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Бухгалтерський облік (КНЕУ)

1 2 3 4 5 6 7

29.Облік нематеріальних активів.
Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами: права користування природними ресурсами; права користування майном; права на комерційні позначення; права на об'єкти промислової власності; авторське право та суміжні з ним права; незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Методологічні засади визначаються Положенням (стандарт) бо 8 «Нематеріальні активи». Планом рахунків для обліку нематеріальних активів передбачено рахунок 12 «Нематеріальні активи» (6 субрахунків). За Дебетом відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю та сума до оцінки таких активів. За Кредитом – вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки.
30.Інвентаризація основних засобів і інших необоротних матеріальних активів.
Інвентаризація – це методичний прийом БО, сутність якого полягає у виявленні та відображенні в обліку господарських засобів та джерел формування, які не знайшли відображення в БО. Мета: забезпечення достовірності даних БО. Інв-я проводиться за місцем надходження об’єктів або матеріально відповідальної особи. Обов’язково – на 1 жовтня (перед складанням річної звітності). Інв-я проводиться за наказом керівника постійно діючою комісією: голова(керівник чи його замісник) та члени комісії (фахівці під-ва). Інв-я проводиться за присутністю матеріально відпов. Особи, яка на бланку засвідчує, що всі цінності оприбутковані (на бланку є розписка). Обов’язкові випадки проведення інв.-ї: перед складанням річної бух.звітності; при зміні матер.відп.особи; при зміні керівника; при встановлені фактів крадіжок, зловживань, псування цінностей, у результаті форс-мажорних обставин; при ліквідації; за розпорядженням судово-слідчих органів; при передачі в оренду; при приватизації. Етапи: 1.формування комісії на основі наказу; 2.вст. факт. залишків майна; 3.звірка наявних цінностей з даними БО; 4.відображення розбіжностей в інв.-му описі; 5.передача опису для прийняття рішень керівнику за результатами інв.-ї. Результати: відсутність розбіжностей, надлишки, нестача.
31.Визнання запасів, завдання обліку запасів.
Запаси – це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної госп.діял-ті; перебувають у процесі вир-ва з метою подальшого продажу продукту вир-ва; утримуються для споживання під час вир-ва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління під-вом. Запаси визнаються активами, якщо: існує ймовірність того, що під-во отримає в майбутньому екон. вигоди, пов’язані з їх використанням; їх вартість може бути достовірна визначена. Призначені рахунки 2 Класу. Запаси є найважливішою частиною активів і мають найбільшу питому вагу у складі витрат під-в різних сфер діяльності. Особливості ВЗ: одноразове використання у процесі вир.циклу; перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції або виконаних робіт.

32.Первинна оцінка виробничих запасів у бухгалтерському обліку.
Запаси – це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної госп.діял-ті; перебувають у процесі вир-ва з метою подальшого продажу продукту вир-ва; утримуються для споживання під час вир-ва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління під-во. Придбані, отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю. Справедлива вартість – це сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість за операцією між поінформованими та зацікавленими сторонами.
Згідно з П(С)БО 9 до первісної вартості запасів включають: суми, що сплачуються згідно з договором постачання за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у в’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються під-ву; ТЗВ; інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілей. До первісної вартості не включаються: понаднормові витрати і нестачі запасів;відсотки за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати, які не пов’язані з придбанням. Придбані або виготовлені запаси зараховуються за первісною вартістю, до якої включають суми витрат на придбання або виготовлення. У разі виготовлення запасів власним силами їх первісною вартістю визнається собівартість виробництва. Первісною вартістю, одержаних безоплатно, визнається їх справедлива вартість. Первісною вартістю запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, є балансова вартість переданих запасів. Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

33.Організація складського господарства і складського обліку.
Склад — це спеціальне стаціонарне або рухоме приміщення, вмістище або інше місце зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує необхідний ступінь їх збереженості, як правило, обладнаний власними або обслуговується залученими засобами механізації (автоматизації) робіт. Складську мережу класифікують за різними ознаками. За видом виконуваних функцій склади поділяють на сортувально-розподільчі (здійснюють приймання товарів від місцевих та іногородніх постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень від роздрібних торгівельних підприємств.), транзитно-перевалочні (призначені переважно для перевідправлення різними видами транспорту товарів із районів виробництва до пунктів споживання) і накопичувальні (існують для сезонного і тривалого зберігання товарів). Складський облік - це постійний сортовий, кількісний облік, який здійснюється на складі за допомогою карток складського обліку матеріалів. Облік запасів є однією із трудомістких ділянок облікової роботи на підприємстві. Картки складського обліку матеріалів відкриваються в бухгалтерії й віддаються під розписку у реєстрі, де вказуються дата видачі, кількість карток, їх реєстраційні номери і підпис одержувача. Записи в картках (у кількісному виразі) ведуть матеріально відповідальні особи (завідуючі складами, комірники) на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів і складаються у день здійснення операцій.
Складський облік матеріалів є важливим фактором контролю за зберіганням матеріальних цінностей підприємства. Організують складський облік за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідності складський облік організують за партіями надходження матеріальних цінностей. Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, що дублюється у всіх первинних документах. Завідуючий складом (комірник) щоденно записує до складської картотеки (чи книги) всі операції надходження і витрат матеріалів, нумеруючи свої записи по порядку з початку року чи кварталу. Після кожного запису визначається залишок матеріалів даного номенклатурного номера. Записи в регістрах сортового обліку з лімітних карт потрібно робити після кожної операції, занесеної в картку. Завідуючий складом має сигналізувати відділові постачання про випадки порушення норм запасів, а також про наявність матеріалів, що тривалий час лежать без руху.

34.Методи обліку запасів та їх застосування в сучасних умовах.
Згідно ПСБО 9 при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу. Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів: запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного. Середньозваженої собівартості: проводиться одразу в момент надходження нової партії запасів. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції. Собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО): базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. Нормативних затрат: полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості. Ціни продажу: заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Ще одним забороненим методом є метод ЛІФО: припускає, що запаси використовуються у послідовності, протилежній їх надходженню, тобто запаси, які надійшли останніми, першими відпускаються у виробництво чи продаж.

35.Документальне оформлення та облік надходження, переміщення та вибуття запасів.
Надходження. Для обліку запасів призначений рахунок 20 «ВЗ». За Дебетом – надходження запасів на під-во та їх до оцінка. За Кредитом – витрати на вир-во, переробку, відпуск на сторону, уцінку тощо. Для обліку МШП призначений рахунок 22 «МШП», за Дебетом – придбання та повернення на склад з експлуатації. За Кредитом – відпуск в експлуатацію із списанням на витрати, списання нестач і втрат від псування. Запаси, що надходять від пост-ка, супроводжуються такими документами: накладна на відпуск тов-мат цінностей або товарно-транспортна накладна, податкова накладна, рахунок-фактура тощо. При прийнятті запасів на склад(у разі повної відповідності) складається прибутковий ордер, що включає (номенклатурний номер, назву, сорт, розмір, одиницю виміру, кількість, ціна, підписи того хто здав і прийняв. У разі невідповідності фактичної наявності цінностей документам складається комерційний акт, а в разі оприбуткування на складі – акт приймання. Надходження запасів від власного вир-ва оформлюється накладною у 2 примірниках. На підставі документів про оприбуткування запасів комірник здійснює записи в картках складського обліку. Переміщення. Для контролю за збер-ням і рухом, їх оцінки, підрахунку підсумків інвентаризації вик-ться оборотні відомості. Вибуття. Основними документами є: лімітно-забірні картки (вик-ся для оформлення видачі зі складу запасів, що витрачаються у вир-ві систематично. Один екземпляр передається цеху-одержувачу, інший – складу. Вказується ліміт видачі матеріалу на місяць або квартал); накладна-вимога (для разової видачі запасів зі складу на вир-во, яка випускається у 2 примірниках і підписується голбухг. або уповноваженою особою. Реквізити: дата, підстава видачі, прізвище кому видати, назва матеріалу, одиниці виміру, кількість, ціна, сума, підписи осіб одержувача, голбухг., здійснив видачу); акт-вимога (для обліку видачі матеріалів понад установлений ліміт або у разі заміни матеріалів і є підставою для списання їх зі складу. Виписується на 1 вид матеріалів і багаторазову видачу останнього в межах ліміту в 2 примірниках. Здача актів в бухгалтерію здійснюється після видачі всієї кількості матеріалів.)

36.Документальне оформлення переміщення та вибуття (використання) готової продукції.
До готової продукції відноситься продукція, обробку якої закінчено і яка пройшла випробування, прийняття, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками та відповідає технічним умовам і стандартам. ГП передається з цеху на склад у підзвіт матеріально відповідальної особи. При цьому оформлюються такі документи: відомості, накладні (форма №М-11). У вказаних документах повинні бути вказані всі реквізити. Облік ГП на складі ведеться на картках складського обліку у натуральних показниках. На основі первинних документів заповнюється відомість випуску продукції у сумарному виразі. Підсумкові дані використовуються при складанні журналу 5. Під-во здійснює відвантаження (реалізацію) ГП за первинними документами: товарно-транспортними накладними.

37.Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.
Для обліку МШП передбачено рахунок 22, призначений для узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношувальних предметів, що належать під-ву. До МШП належать предмети, що викор-ся протягом не більше 1 року або нормального операційного циклу, якщо він більше 1 року: інструменти, інвентар, спеціальне оснащення, одяг тощо. За Дебетом – надходження запасів (придбання, повернення на склад з експлуатації), за Кредитом – відпуск в експлуатацію із списанням на витрати, списання нестач і втрат від псування МШП. На підставі первинних документів, прийнятих від матеріально відповідальних осіб, у бухгалтерії проводять записи в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

38.Інвентаризація запасів та відображення в обліку її результатів.
Інвентаризація – це методичний прийом БО, сутність якого полягає у виявленні та відображенні в обліку господарських засобів та джерел формування, які не знайшли відображення в БО. Мета: забезпечення достовірності даних БО. У результаті інвентаризації запасів можуть бути виявлені: 1.нестачі – фактичний залишок менший, ніж за даними БО; 2.лишки – фактичний залишок більший, ніж за даними БО. Виявлені лишки записуються на рахунок Кр719, а нестачі списуються за рішенням керівника на витрати операційної діяльності рах947. Одночасно стосовно нестач необхідно встановити причини їх виникнення і до прийняття рішення про конкретних винних осіб їх суму відображають на позабалансовому 072. Після остаточного визначення винних осіб сума, враховується у скаладі дебіторської заб-ті та включається в доходи звітного періоду. Взагалі нестачі можуть бути виявлені як у межах, так і понад норм природного убутку. Під природним убутком розуміють зменшення ваги запасів, що виникає при усушці, утруски, вивітрювання, випаровування,витікання тощо.
39.Облік наявності і руху грошових коштів у касі та контроль за дотриманням касової дисципліни.
З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою під-во повинно мати касу. Планом рахунків для обліку операцій у касі передбачено рах30 «Каса». За Дебетом –надходження грошових коштів, за Кредитом – виплата грошових коштів із каси. Операції за дебетом нагромаджуються у відомості 1.1, а за кредитом – у журналі-ордері 1. Основні характеристики: Касові операції здійснює касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження коштів у касі. Керівник несе відп-сть за створення умов, які забезпечують схоронність коштів у касі під час їх зберігання та транспортування. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому під-ву, забороняється. Касові операції оформлюються прибутковим та видатковим касовими ордерами. Касові документи складаються в 1 примірнику, дійсні лише в день виписки. Сума готівкового розрахунку одного під-ва з іншим через їх каси та через каси установ банків не повинна перевищувати 10 тис.грн протягом 1 дня за 1 або кількома документами. Кожне під-во, що є юр.ос. і має касу, веде 1 касову книгу для обліку операцій з готівкою в нац валюті. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера. Дотримання підприємствами й організаціями вимог чинних законодавчих і нормативних документів з питань готівкового обігу та Порядку ведення касових операцій забезпечується організацією відповідного контролю. Так, установи банків не менше як один раз на два роки, а у разі виявлення порушень — частіше, згідно з рішенням свого керівника повинні перевіряти додержання касової дисципліни на всіх підприємствах і в організаціях, які вони обслуговують, незалежно від форм власності. Крім того, виконання положень указаних документів контролюється також органами державної податкової адміністрації, фінансовими органами, державною контрольно-ревізійною службою, органами Міністерства внутрішніх справ.

40.Рахунки в банку, порядок їх відкриття. Особливості обліку наявності й руху коштів на поточних та інших рахунках в банку.
Для зберігання вільних грошових коштів та проведення безготівкових розрахунків відкриваються в банку поточні рахунки. Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому порядку юридичним та фізичним особам. Рахунки відкриваються у будь-якому банку України за вибором клієнта та згодою банків. Банки відкривають поточні рахунки протягом 10 календарних днів після отримання повного пакету документів (заяву про відкриття рахунку, копії таких документів завірено нотаріально: свідоцтво про держреєстрацію, статут, довідки Мінстат, довідки про взяття на облік платника податків, накази про прийняття на посади керівника і гол бухгалтера, довідку про реєстрацію в органах Пенс фонду, страхове свідоцтво, картку зі зразками підписів осіб і відбитка печатки). Після перевірки співробітниками банку наданих документів банк дає згоду про відкриття рахунку, про що робиться відмітка на оригіналі статуту. При відкритті рахунку в банку відкривається особистий рахунок клієнта з наданням йому номера.Особисті рахунки ведуться у 2 екземплярах: для банку, для клієнта – виписка банку з рахунка. Призначений активний рах 31 «Рахунки в банках».За Дебетом – надходження грошових коштів, за Кредитом – їх використання. Сальдо за дебетом показує залишок грошових коштів під-ва на всіх його рахунках в банку.

41.Дебіторська заборгованість, критерії визнання та класифікація
Дебіторська заб-сть – це заборгованість дебіторів на певну дату. Дебітори – це фіз. та юр. особи, які заборгували під-ву і які погасять її, як очікувано в майбутньому. Критерії визнання: в майбутньому очікується отримання економічних вигод; можливість достовірної оцінки. Класифікація: За П(С)БО №10:1.довгострокова (рах.18) – це сума заб-ті, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу; 2.поточна(рах. 34,37, 36) – виникає і буде погашена раніше 12 місяців. За об’єктами: 1.за продукцію, товари, роботи, послуги; 2.забезпечена векселем; 3.надані позики; 4.за розрахунками; 5.інша. За своєчасністю погашення: 1. д.з. строк оплати якої не настав (нормальна); 2. д.з. не сплачена в строк (прострочена), у тому числі безнадійна та сумнівна.

42.Облік розрахунків з покупцями і замовниками.
Облік поточної дебіторської забор-ті за продукцію ведеться на рахунку 36. За Дебетом відображається вартість реалізованої продукції, яка включає ПДВ, акциз та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів, фондів і включені у вартість реалізації. За Кредитом – сума платежів, що надійшли на рахунки підприємств у банківських установах, у касу, та інші види розрахунків (сплата векселем, взаємозалік заборгованостей). Сальдо рахунка відображає заб-ть покупців та замовників за отриману продукцію. Аналітичний облік ведеться стосовно кожного покупця та замовника за кожним пред’явленим до сплати рахунком. Операції за Дебетом 36 нагромаджуються у відомості 3.1 аналітичного обліку, за кредитом 36 – у розділі 1 Журналу 3. У балансі відображається первісна та чиста реалізаційна вартість.

43.Облік розрахунків з іншими дебіторами.
Облік ведеться на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», щодо інших операцій, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37, зокрема розрахунки за операціями, пов’язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки. За Дебетом – виникнення д.з., за Кредитом – її погашення чи списання.

1 2 3 4 5 6 7


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП