ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 7
Гостей: 7
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Фінансовий менеджмент

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Фінансовий менеджмент

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Шпора

1. Необхідність і сутність фінансового менеджменту.
ФМ - це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів. Загальну схему дії ФМ можна представити в вигляді декількох етапів: 1) фінансове завдання, тобто визначення цілей використання капіталу; 2) вибір методів, важелів і прийомів використання фінансових ресурсів і капіталу; 3) прийняття рішення, складання програми заходів і фінансового плану; 4) організація виконання рішення; 5) контроль за виконанням рішення; 6) аналіз та оцінка результатів. Необхідність ФМ випливає з його функцій та завдань, тобто ФМ направлений на управління активами, капіталом, інвестиціями, грошовими потоками, фінансовим ризиком. Важливе місце в системі ФМ займає розробка фінансової стратегії і тактики, здійснення планування, аналізу, контролю різних аспектів фінансової діяльності підприємства, , створення організаційних структур, що забезпечують прийняття та реалізацію управлінських рішень щодо всіх сторін фінансової діяльності. Основними завданнями ФМ є : а) формування достатнього обсягу фінансових ресурсів; б) найефективніше їх використання; в) вдосконалення управління грошовими потоками; г) максимізація прибутку при мінімізації фінансового ризику; д) забезпечення беззбиткової діяльності п-ва.
2. Мета і завдання фінансового менеджменту.
Основною метою ФМ є забезпечення максимізації добробуту власників п-ва в поточному та перспективному періодах, збільшення ринкової вартості п-ва (протиріччя з максимізацією прибутку). В процесі реалізації своєї головної цілі ФМ направлений на вирішення наступних задач: 1) формування достатнього обсягу фінресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства в майбутньому періоді (визначення потреби, оптимальної структури власних і залучених фінансових ресурсів); 2) забезпечення найбільш ефективного використання сформованих фінансових ресурсів в розрізі основних напрямків діяльності п-ва ( пропорції з врахуванням виробничого, соціального розвитку розвитку, доходів на інвестований капітал власників, стратегічних цілей); 3) оптимізація грошового обороту (синхронізація об’ємів поступлення і витрачання фінансових ресурсів, підтримка певного рівня ліквідності); 4) максимізація прибутку при мінімізації фінансового ризику (прагнення до максимізації не балансового, а чистого прибутку через ефективну податкову, амортизаційну і дивідендну політику з мінімально допустимим ризиком); 5) мінімальний рівень ризику при очікуваному рівні прибутку (через диверсифікацію операційної і фінансової діяльності, через ефективні форми страхування); 6) забезпечення постійної фінансової рівноваги, беззбиткової діяльності (через високу фінансову стійкість, платоспроможність, оптимальну структуру капіталу, активів, ефективність формування і використання фінансових ресурсів).
3. Об’єкти фінансового менеджменту, їх класифікація за окремими ознаками.
Об’єктами ФМ є:
1. Управління активами:
а)управління оборотними активами;
б)управління необоротними активами.
2. Управління капіталом:
а)формування фінансової структури капіталу;
б)управління формуванням власних фінансових ресурсів;
в)управління залученням позикових фінансових ресурсів.
3.Управління інвестиціями.
4.Управління грошовими потоками.
5.Управління фін.ризиками та упередження банкрутства.
6.Управління прибутком п-ва.
Особливості формування капіталу та фінансових ресурсів, форми та методи розподілу цих фін.ресурсів, обсяги та інтенсивність грошових потоків та інші умови фінансової діяльності суттєво різняться по окремих підприємствах. Тому виникає необхідність класифікації п-в як об’єктів ФМ за окремими класифікаційними ознаками, а саме за:
1) формами власності;
2) організацйійно-правовими формами діяльності;
3) галузевими ознаками;
4) розміром ВК;
5) монопольним становищем на ринку;
6) стадією життєвого циклу.
4. Особливості фінансового менеджменту, обумовлені з формою власності і сферою здійснення бізнесу.
На п-вах з різною ф-мою власності, сферою бізнесу ФМ має свої особливості, пов'язані з специфікою формування капіталу та фінансових ресурсів, форм та методів розподілу цих фінансових ресурсів тощо. За формами власності з позицій ФМ прийнято виділяти п-ва державної і недержавної власності. Державні п-ва сформували свій капітал ще до початку ринкових реформ. Їх особливістю є висока доля власного капіталу, авансована переважно в ОЗ. Застарілий парк ОЗ, низький коефіцієнт їх загрузки в умовах спаду вир-ва обумовлюють досить низьку ефективність використання капіталу. В процесі формування фінансових ресурсів певна їх частина може розраховувати на державну підтримку ( фінансування за рахунок бюджету, пільгові кредити, державні гарантії при залучені іноземних кредитів). П-ва недержавної форми власності створені в основному протягом останнього десятиліття, тому структура їх активів і капіталу сформована більш оптимально. Вони оперативніше реагують на зміну кон’юнктури товарного і фінансового ринку, тому інтенсивність їх грошових потоків значно вища. Галузеві особливості п-ва характеризуються різною капіталомісткістю продукції і співвідношенням обор. і необоротних активів ( сфера обігу - більш оборотна, вир-во - більш необоротна), тривалістю операційного циклу ( що визначає різну швидкість обертання оборотних активів і капіталу в цілому). Особливості ФМ в різних сферах бізнесу (вир-во, торгівля, страхування, банківська діяльність) обумовлені відмінностями в формуванні, розподілі фінансових ресурсів.
5. Стратегія і тактика фінансового менеджменту.
Під фінансовою стратегією (ФС) розуміють формування системи довгострокових цілей фін. діяльності і вибір найефективніших шляхів їх досягнення. Осн. етапами формування ФС є: 1) визначення загального періоду формування ФС (умовами його визначення є тривалість періоду формування заг.стратегії, передбаченість розвитку ек-ки, фін. ринку, галузева належність п-ва, його розмір, стадія життєвого циклу); 2) дослідження факторів зовнішнього фін. середовища та кон’юнктури фін. ринку (вивчаються економіко-правові фактори, розробляється прогноз кон’юнктури фінринку); 3) формування стратегічних цілей фін. діяльності (основна - забезпечення добробуту власників п-ва і підвищення його ринкової вартості,); 4) конкретизація показників ФС за періодами її реалізації (забезпечення динамічності представлення стратегічних нормативів, їх зовнішня і внутрішня синхронізація в часі); 5) розробка фін. політики по окремих аспектах фін. діяльності; 6) розробка системи орг-екон. заходів по забезпеченню реалізації ФС (формування центрів відповідальності, визначення обов’язків їх керівників, розробка системи стимулювання); 7) оцінка розробленої ФС (узгодженість з заг. стратегією, з зовнішнім фін. середовищем, внутрішня збалансованість ФС, її реалізуємість, прийнятність ризиків, результативність ФС). Тактика ФМ – конкретні методи і прийоми для досягнення поставлених цілей - полягає в маркетинг. дослідженнях, прийнятті фін. менеджером цінових рішень, вірній орієнтації на ті чи інші сегменти ринку, інтенсивних зусиллях по просуванню товарів, контролі за реалізацією тощо.
6. Функції та механізм фінансового менеджменту.
Функції ФМ поділяються на 2 групи: 1)функції ФМ як керуючої системи; 2) функції ФМ як спеціальної галузі управління п-вом. До 1 групи відносяться: розробка фін.стратегії, створення орг.структур, які забезпечують прийняття та реалізацію упр. рішень щодо всіх аспектів фін. діяльності п-ва; формування ефективних інформ. систем, які забезпечують обґрунтування альтер. варіантів упр. рішень; здійснення аналізу різних аспектів фін. діяльності п-ва; здійснення планування фін. діяльності п-ва за основними її напрямками; розробка дієвої системи стимулювання реалізації прийнятих упр. рішень у галузі фін. діяльності; здійснення контролю за реалізацією прийнятих упр. рішень. До 2 групи належать: управління активами (оборотними, необоротними); управління капіталом (оптимізація структури, управління власним, залученим капіталом); управління інвестиціями (реальними, фінансовими); управління грошовими потоками (по операційній, інвестиційній, фін. діяльності); управління фін. ризиками та запобігання банкрутства. Фін. механізм - це система управління фінансами п-в, призначена для організації фін. відносин і фондів грошових коштів з метою їх ефективного впливу на кінцеві результати роботи. Він складається з 5 взаємопов’язаних елементів: 1) фін. методів (планування, прогнозування, інвестування, кредитування, самокредитування, самофінансування, тощо); 2) фін. важелів (прибуток, доход, аморт. відрахування, фінансові санкції, ціна, орендна плата, дивіденди, відсоток, дисконт, цільові економічні фонди, вклади, пайові внески, інвестиції(прямі, венчурні, портфельні), котирування валютних курсів, форми розрахунків, види кредитів, франшиза, преференція, курси валют, ЦП; 3) правового забезпечення: закони, укази Президента, постанови ; 4) нормативного забезпечення (інструкції, нормативи, норми, методичні вказівки, інша нормативна документація. 5) інформаційного забезпечення: інформація різного роду і виду.
7. Прийоми фінансового менеджменту та їх характеристика.
Основні прийоми ФМ: 1) фінансовий аналіз - аналіз валових грошових потоків, звітності по прибуткам і збиткам підприємства та по розподілу і використанню прибутку. Він безпосередньо пов’язаний з аналізом балансу, фінстану. При цьому використовується цілий ряд методів. 2) організація прийняття рішень, пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства по напрямках: стосовно формування доходів підприємства, прибутку, здійснення дивідендної політики; з питань фінансування підприємств: поточного фінансування та фінансування розвитку підприємства; з питань здійснення інвестиційної діяльності. Визначити напрямок інвестиційної діяльності (реальні чи фінансові) та об’єкт вкладання (державні, корпоративні, чи інші ЦП). 3) фін. планування має 2 напрямки: а) поточне, яке пов’язане зі складанням і використанням оперативних фінансових планів (місяць, квартал) та річних планів; б) основне, пов’язане з використанням грошових потоків; в) перспективне–це прогнозування розвитку підприємства та надходження і використання фінансових ресурсів на перспективу. Це фінансові плани, що складаються на період понад 1 рік по обмеженій кількості показників (основних) і носять прогнозний характер. 4) фін.контроль як процес перевірки виконання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в області фінансової діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, що ведуть до банкрутства.
8. Суб’єкти фінансового менеджменту та їх характеристика.
ФМ як управлінська система характеризується наявністю певних суб’єктів управління. Сучасна практика ФМ дозволяє виділити 3 основні групи суб’єктів: 1) власник підприємства, 2) фінансовий менеджер широкого профілю, 3) функціональний фінансовий менеджер. Власник підприємства самостійно здійснює функції фінансового управління як правило на МП з невеликим об’ємом фінансової діяльності. В цьому випадку в залученні для виконання цих функцій спеціаліста-найманого робітника, немає необхідності. Фінансовий менеджер широкого профілю - це спеціаліст-найманий робітник, що здійснює практично всі функції фінансового управління підприємством. Таких спеціалістів використовують в основному на підприємствах для загального керівництва фінансовою діяльністю. Функціональний фінансовий менеджер - вузький спеціаліст, який здійснює спеціалізовані функції управління в одній з сфер фінансової діяльності. Сучасна практика виділяє наступні форми спеціалізації функціональних фінансових менеджерів: менеджер по управлінню інвестиціями; грошовими потоками; фінансовими ризиками, менеджер по антикризовому фінансовому управлінню. При збільшенні фінансової діяльності і її диверсифікації потреба в фінансових менеджерах всіх рівнів буде рости, а їх спеціалізація - постійно розширюватись.
9. Обов’язки фінансового менеджера.
Щодо обов’язків фінансового менеджера, то в літературі існує декілька підходів. 1-ий підхід оснований на тому, що обов’язки фінансового менеджера пов’язані з функціями фінансів (розподільчою і контрольною). Розподільча проявляється в роботі фінменеджера через своєчасну та повну акумуляцію фінресурсів і їх використання, контрольна – фінансові показники, тобто дії фін. менеджера пов’язані з аналізом, плануванням, прогнозуванням і прийняттям управлінських рішень щодо фінансової діяльності підприємства. Інші автори пов’язують функції менеджера з функціями ФМ. За Брігхемом завданням фінансового персоналу є вишукування коштів і фондів та використання їх з метою отримання максимального прибутку для своєї фірми. В обов’язки входить:1. Прогнозування та планування (фінансовий відділ повинен взаємодіяти з працівниками інших відділів, коли вони займаються прогнозами і складають перспективні плани). 2. Прийняття управлінських рішень щодо інвестування (при збільшенні обсягів продажу часто виникає потреба в додатковому інвестуванні, завданням менеджера в цьому випадку є визначення оптимальних обсягів продажу та найкращих джерел фінансування інвестицій). 3. Взаємодія і управління (фінансовий персонал повинен взаємодіяти з іншими працівниками з метою забезпечення найбільш ефективної діяльності фірми). 4. Діяльність на фінансовому ринку (так як кожна фірма впливає і підпадає під вплив головних фінансових ринків, де мобілізуються капітали, продаються ЦП).
10. Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємства.
Організаційна структура п-ва має різноманітний характер, але для того щоб окреслити роль фін. менеджменту розглянемо типову структуру фірми. Головна посадова особа у фінансових справах фін. директор, підпорядкована президенту (директору компанії). Основними підлеглими фінансового директора є : завідуючий фін. відділу (управляючий фінансами) і голова облікового апарату або головний бухгалтер (заступник з обліково-фінансових та екон. питань). Якщо розглядати фін. менеджмент як процес, то функція планування покладена на фін. відділ (у нас планово-економічний), де здійснюється планування структури капіталу, грошових потоків, доходів і видатків, складаються кошториси капіталовкладень, різні поточні плани. Збутовий відділ забезпечує реалізацію продукції, а звідси впливає на формування вхідних грошових потоків п-ва, маркетингова служба аналізує макро і мікросередовище, кон’юнктуру фін. ринку щодо прийняття упр. рішень по всіх аспектах фін. діяльності п-ва. Керівник облікового апарату відповідає за роботу бухгалтерського та податкового відділів. На основі фін. звітності здійснюється аналіз фін. стану п-ва, що може бути покладений як на працівників планово-економічного відділів так і на облікових працівників. Щодо фін. контролю, то він здійснюється на всіх ланках фін. управління. Фін. директор контролює роботу начальників фінансового і облікового відділів, які безпосередньо йому звітують, вони в свою чергу контролюють роботу підлеглих. Як один із способів фін. контролю може застосовуватись аудит, як внутрішній так і зовнішній.
11. Методи фінансового менеджменту.
Поняття методів в економічній літературі носить неоднозначне трактування. Так одні автори розуміють фін.методи як один з структурних елементів фін.механізму, включає планування, прогнозування, інвестування, кредитування, самокредитування, самофінансування, оподаткування, си-ма розрахунків, матеріальне стимулювання і відповідальність, страхування, заставні, трансферні операції, оренда, лізинг, факторинг, фондоутворення, взаємовідносини з засновниками, госп.суб’єктами, органами держуправління. Інша точка зору пов’язана з тим, що планування, аналіз, контроль розуміють як прийоми, що базуються на певних методах. Так фінаналіз базується на таких методах аналізу як порівняння, структурний аналіз, інтегральний аналіз, аналіз фін.коефіцієнтів (стійкості, платоспроможності..). Основними методами планування виступають прогнозування, нормування, бюджетування тощо. Методами контролю виступають фін. контролінг, моніторинг, аудит тощо. Інші автори роблять поділ методів на неформалізовані та формалізовані. До перших відносяться метод експертних оцінок, порівняння, побудова систем показників, аналітичних таблиць (логічний рівень). Формалізовані методи носять чіткі залежності: методи факторного аналізу (підстановок, абсолютних різниць, балансовий, постих, складних відсотків), методи екон. статистики (середніх і відносних величин, індексні, графічні методи, ряди динаміки), екон-стат.методи (кореляційний, регресивний аналіз), економетричні методи, методи теорії прийняття рішень (теорія ігор, дерево рішень, сітьового планування і управління тощо).
12. Принципи фінансового менеджменту.
Ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є: 1) Інтегрованість з загальною системою управління підприємством (будь-яке управлінське рішення впливає на формування грошових потоків та результати діяльності. В свою чергу ФМ безпосередньо пов’язаний з іноваційним, виробничим, а також менеджментом персоналу, що і викликає необхідність інтеграції ФМ з загальною системою управління підприємством); 2) Комплексний характер формування управлінських рішень (відволікання коштів в одну сферу може призвести до їх дефіциту в іншій, тому ФМ повинен розглядатись як комплексна управлінська система, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких вносить свій вклад в загальну результативність фінансової діяльності підприємства; 3) Високий динамізм управління (що пов’язано зі зміною факторів зовнішнього середовища особливо кон’юнктури фінансового ринку, зміною внутрішніх умов функціонування підприємства; 4) Варіантність підходів до розробки окремих управлінських рішень (підготовка кожного управлінського рішення повинна враховувати альтернативні варіанти дій, вибір певної альтернативи повинен бути оснований на системі критеріїв, що визначають фінансову ідеологію, стратегію, політику підприємства ; 5) Орієнтація на стратегічні цілі розвитку підприємства (управлінські рішення, якими б ефективними вони не здавались, не повинні суперечити місії організації, її стратегічним напрямкам розвитку).
13. Загальна схема фінансового менеджменту.
Основними умовами здійснення ФМ є визначення фінансової політики підприємства, формування фінансової стратегії, і тактичних завдань спрямованих на її реалізацію. ФМ, як процес можна зобразити у вигляді схеми чи декількох етапів: 1) Фінансове завдання (визначення цілей використання капіталу); 2) Вибір методів, важелів і прийомів використання ресурсів і капіталу ( тобто основних складових фінансового механізму); 3) Прийняття рішень. Складання програми заходів і фінансового плану (фінансове планування охоплює весь комплекс по розробці планових завдань, та втіленню їх в життя. Для того, щоб ця діяльність була успішною виробляється методологія і методика розробки фінансових планів); 4) Організація виконання рішень (функція організації у ФМ зводиться до об’єднання людей, які спільно реалізують фінансову програму на базі певних правил і процедур; 5) Контроль за виконанням рішень (контроль в ФМ зводиться до перевірки організації фінансової роботи, виконання фінансових планів); 6) Аналіз та оцінка результатів (За допомогою аналізу збирається інформація про використання фінансових ресурсів, фінансовий стан, фінансовий результат; визначаються додаткові резерви і можливості, вносяться зміни в фінансові програми і організацію ФМ).
14. Організаційно-економічні заходи забезпечення реалізації фінансової стратегії.
Вихідним положенням для визначення поняття фінансової стратегії є розуміння того, що фінансова стратегія малого підприємства повинна розглядатися в комплексі: з питання інвестиційного розвитку малого підприємства , з питаннями фінансування найбільш прийнятного для малого підприємства інвестиційного проекту, тобто фінансові рішення, як правило, виділяються в дві групи: інвестиційні рішення і рішення щодо фінансування. Інвестиційні рішення дозволяють визначити фінансові ресурси, які необхідні для здійснення накреслених планів. Розроблені рішення включають фінансову оцінку і вибір найбільш прийнятного інвестиційного проекту. Слід зазначити, що інвестиційні рішення спрямовані на те, щоб визначити, які проекти прийнятні для малого підприємства і які фінансові ресурси необхідні для його фінансування. Рішення щодо фінансування інвестиційного проекту пов’язані з вибором оптимального співвідношення між внутрішніми і зовнішніми джерелами коштів. Внутрішнім джерелом фінансування інвестиційного проекту є нерозподілений прибуток. Якщо нерозподіленого прибутку недостатньо, тоді необхідно вишукувати грошові кошти ззовні. Для малого підприємства значно обмежені зовнішні грошові кошти в порівнянні з великим виробництвом, як правило, малі підприємства забезпечують розвиток виробництва за рахунок власних коштів. Розмір власних коштів буде залежати від рівня очікуваного прибутку та долі прибутку, який буде спрямований на сплату дивідендів.
Фінансова стратегія малого підприємства включає в себе:
- формування фінансових ресурсів та стратегічне управління ними;
- розробка вирішальних спрямувань та зосередження зусиль на їх виконання, маневрування та використання резервів в процесі виробництва;
- створення та підготовка стратегічних резервів;
- відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;
- визначення головної загрози з боку конкурентів та розробка заходів щодо усунення цієї загрози.
Задачами фінансової стратегії малого підприємства є:
дослідження характеру та закономірностей формування фінансових відносин в ринкових умовах господарювання;
розробка умов підготовки можливих варіантів формування фінансових ресурсів малого підприємства та дій фінансового менеджера у випадку нестійкого фінансового стану підприємства;
забезпечення малого підприємства фінансовими ресурсами, необхідних для господарської діяльності в майбутньому;
забезпечення ефективного вкладання тимчасово вільних грошових коштів малого підприємства з метою одержання максимального прибутку;
розробка заходів виходу малого підприємства з кризової ситуації.

1 2 3 4 5 6 7 8 9


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП