СУКОВКІН Михайло Акінфійович (07.11.1857—11.11.1938) — громад. і держ. діяч України. Н. в сім’ї таємного радника у СанктПетербурзі. Брат київ. губернатора (1912—15), шталмейстера Н.Суковкіна. Упродовж багатьох років до Лютневої революції 1917 С. очолював Київ. губернську земську управу. 1 березня 1917 на нараді представників «Земського союзу», військово-промислового та біржового к-тів, к-ту Союзу міст та ін. орг-цій і установ його обрали головою т. зв. К-ту громад. орг-цій, що став органом рос. Тимчасового уряду в Києві. Із 8 березня до 22 вересня 1917 обіймав посаду губернського комісара Київщини. Брав участь у роботі Всеукраїнського національного конгресу (квітень 1917). М.Грушевський характеризував С. як «доволі симпатичного бюрократа», який «претендував на роль посередника між Києвом та Петроградом». Проте діяльність С. мала пророс. політ. спрямування, яке з приходом до влади П.Скоропадського стало особливо відвертим. Тоді його призначили Надзвичайним послом Української Держави в Туреччині. Діяльність посольства на чолі із С. була спрямована на реставрацію «єдиної і неділимої» Рос. імперії. Так, у середині листопада 1918 С. офіційно заявив уряду Туреччини і всім дипломатичним представництвам у Стамбулі, що Україна була і є частиною Росії. Видав наказ про ведення діловодства в посольстві рос. мовою. З падінням Гетьманату С. був звільнений із посади, але відмовився передавати справи і майно посольства новопризначеному представникові Директорії Української Народної Республіки О.Лотоцькому, всіляко перешкоджав йому виконувати обов’язки Надзвичайного посла УНР. Утім він виконав лише одну важливу для України справу — склав і підписав із представником союзних ВМС на Сході віце-адміралом Аметом спец. угоду, за якою визнавалося право Укр. Д-ви на Чорномор. флот.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУКОВКІН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
