ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 13
Гостей: 13
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Товарознавство » Товарна іноваційна політика

ФОРМИ І ПРОЦЕДУРИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНОГО АНАЛІЗУ
Залежно від цілеспрямованості функціонально-економічного обґрунтування технічних рішень можна користуватися однією з трьох поширених форм ФВА: коригувальною, творчою, інверс-ною. Найбільше застосування в практиці маркетингової діяльно-сті мають коригувальна та інверсна форми ФВА. Перша сприяє зниженню витрат на виробництво конкретного товару; друга ви-користовується для адаптування товару до вимог цільового рин-ку, пошуку нових можливостей для продукції, що виготовляєть-ся. Її глибинна суть полягає у створенні функціональної моделі виробу, яка адекватно відбиває вимоги споживачів нового для фірми сегмента ринку. Ця модель у дальшому матеріалізується в конкретному товарі, коли створюється відповідна модифікація виробу для нового споживача.
Таким чином, сферою застосування коригувальної форми ФВА є виробництво, творчої — проектування, інверсної — екс-плуатація.
Однак головним об’єктом аналітичного дослідження ФВА не-залежно від сфер застосування є або реально існуючі, або задані (цільові), або потенційні функції. Детальніше головні методичні особливості різних форм ФВА зазначено в табл. 1.
Таблиця 1
ОСНОВНІ МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
РІЗНИХ ФОРМ ФВА
Характеристика форми ФВА Коригувальна Творча Інверсна
Мета Ліквідація зайвих функцій, елементів і витрат за одно-часного збереження або підвищення якості Запобігання появі зайвих функцій, елементів і витрат за одночасного збереження або підви-щення якості Пристосування (узгодження) на-явних функцій та елементів до умов споживання
Сфера викори-стання Виробництво Проектування Експлуатація
Головний об’єкт дослі-дження Реально існуючі функції Цільові (задані) функції Потенційні функції
Методи та процедури дослі-дження Аналітичні Синтетичні, порівняльні та аналітичні Аналітичні та комбінаторні
Спосіб визна-чення цільових функцій За допомогою аналізу та вибору ре-альних функцій Через розв’язування завдань проек-тування За допомогою ви-явлення потенцій-них і аналізу реально існуючих функцій
Різновиди спо-собів пошуку рішень Основні прийоми науково-технічної творчості Усі прийоми творчості Комбінування всіх різновидів творчого пошуку
Зміст основних етапів робіт та призначення коригувальної фо-рми ФВА були детально розглянуті в попередньому розділі, але варто зазначити, що її процедури треба здійснювати кількаразово протягом життєвого циклу окремих товарів. Суть цих процедур полягає у виконанні таких аналітичних та розрахункових робіт.
1. Вибір об’єкта аналізу, визначення мети.
2. Збирання необхідної інформації щодо об’єкта аналізу.
3. Побудова структурної моделі об’єкта.
4. Визначення межі зони аналізу (побудова діаграм Парето щодо витрат і якості).
5. Визначення вимог до об’єкта і розподіл їх за значущістю.
6. Визначення головних, другорядних і основних функцій об’єкта, побудова загальної функціональної моделі.
7. Аналіз функцій об’єкта.
8. Доповнення функціональної моделі рівнем допоміжних фу-нкцій.
9. Побудова суміщеної функціонально-структурної моделі.
10. Визначення значущості та відносної важливості функцій.
11. Розподіл витрат за функціями різних рівнів функціональ-ної моделі.
12. Побудова функціонально-вартісної діаграми за рівнями функціональної моделі.
13. Оцінювання рівня використання функцій об’єктом.
14. Визначення зони неузгодженості і гранично можливих ви-трат за функціями.
15. Створення пакета ідей для усунення розбіжностей, оцінка їх за допомогою позитивно-негативних таблиць.
16. Побудова морфологічної карти корисних ідей за функціями.
17. Формування варіантів удосконалення об’єкта аналізу.
18. Оцінка різних витрат і якості виконання функцій, визна-чення інтегрального показника якості.
19. Перевірка на відповідність установленим обмеженням що-до окремих функцій.
20. Вибір варіанта для запровадження.
Головною передумовою застосування інверсної форми ФВА є також проведення маркетингового аналізу потреб ринку та потенційного попиту. Саме результати маркетингових досліджень уможливлюють створення функціональної моделі виробу, яка відпо-відає вимогам споживачів нового для фірми ринкового сегмента. Після реалізації функціональної моделі в конкретному товарі слід очікувати успішного продажу модифікованого товару новому ко-нтингентові споживачів. Отже, на підготовчому етапі здійснення інверсної форми ФВА вирішальну роль відіграє сегментування ринку та вибір нових сегментів з метою перетворення їх на ці-льові. Інколи цій меті можуть передувати зміни виробничого та збутового потенціалу фірми. У такому разі об’єкт ФВА визнача-ється наявністю нового сегмента, а кінцева мета аналізу передба-чає пошук нових функцій та нового рівня якості відповідно до вимог нових споживачів. Є суттєві особливості також і в інфор-маційному забезпеченні інверсної форми ФВА, що пояснюється необхідністю проведення обстежень споживачів у нових сегмен-тах ринку. Подоланню цих ускладнень сприяє більш глибоке ви-вчення технічних та технологічних особливостей виробу, який передбачається модернізувати. Формування нової функціональ-ної моделі майбутнього виробу здійснюється на аналітичному етапі. Інверсна форма ФВА передбачає розв’язання цього завдан-ня додаванням до вихідного набору вже існуючих зовнішніх фу-нкцій виробу (об’єкта аналізу) нових функціональних властивос-тей, які відповідають вимогам споживачів цільового ринкового сегмента. Це означає, що нова функціональна модель виробу складається зі старих і нових функцій, котрі мають значення для споживачів майбутнього цільового ринку. При цьому перехід ви-робу до нового сегмента може супроводжуватися не тільки по-явою нових функцій, а й утратою певних «традиційних» власти-востей та функцій виробу.
Головні процедури інверсної форми ФВА мають такий вигляд.
1. Проведення аналізу потреб та попиту.
2. Формулювання мети аналізу.
3. Визначення функції об’єкта застосування.
4. Класифікація функцій (визначення потенційних функцій).
5. Функціональний опис об’єкта (загальна функціональна модель).
6. Визначення досліджуваної сукупності систем — споживачів.
7. З’ясування функції систем та їхніх елементів.
8. Складання функціонального опису систем.
9. Формулювання вимог цих систем та їхньої значущості.
10. Вибір групи ознак та міри подібності об’єктів і систем.
11. Об’єднання функції об’єкта і систем за рівнем подібності.
12. Розроблення узагальненого функціонального опису (об’єкти-системи), побудова морфологічної карти.
13. Визначення обмежень стосовно матеріальних носіїв функ-цій та їхніх зв’язків.
14. Вибір критеріїв порівнювання варіантів (об’єкт — система).
15. Обмеження пошукового простору варіантів.
16. Визначення допустимих витрат на реалізацію функцій об’єкта за умов виробничої системи.
17. Оцінка інтегрального показника якості для різних ва-
ріантів.
18. Перевірка на відповідність обмеженням.
19. Визначення умов запровадження об’єкта в системи.
20. Кінцевий вибір варіанта сфери застосування об’єкта.
Творча форма ФВА орієнтується на розроблення принципово нового товару, який може суттєво розширити ринок фірми (або створити новий ринок товару). Мета цієї форми ФВА — виявити та реалізувати в товарі досі не задоволену потребу окремої групи споживачів. Цьому сприяє побудова гіпотетичної функціональної моделі майбутнього товару, властивості якого (завдяки застосу-ванню принципово нового технічного рішення) за своїми спожи-вчими властивостями значно перевищують існуючі вироби. Нові потреби і проблеми споживача виявляються під час маркетинго-вих досліджень, а також на підставі прогнозувань.
Саме цьому й відповідають такі процедури творчої форми ФВА.
1. Вивчення потреб та рівня їх задоволення.
2. Визначення мети проектування.
3. Систематизація інформації.
4. Побудова «дерева цілей» та визначення завдань проектування.
5. Визначення вимог до характеристик виробу та їхньої зна-чущості.
6. Перевірка наявності суперечностей.
7. Визначення економічних параметрів виробу в цілому.
8. Визначення зовнішніх функцій виробу.
9. Визначення принципу реалізації головної функції.
10. Визначення внутрішніх функцій.
11. Побудова загальної функціональної моделі.
12. Перевірка відповідності правилам та вимогам.
13. Визначення значущості функцій.
14. Визначення гранично допустимих витрат щодо окремих функцій.
15. З’ясування ідеї та рішень щодо окремих функцій.
16. Здійснення попередніх експертних оцінок.
17. Визначення необхідних допоміжних функцій.
18. Створення морфологічної карти.
19. Визначення синтезованих варіантів і побудова структурної моделі.
20. Оцінка рівня реалізації функцій у різних варіантах.
21. Перевірка виконання обмежень щодо витрат.
22. Визначення найпривабливіших із множини варіантів.
23. Кінцевий вибір варіанта за якісними та вартісними показ-никами.
Слід зазначити, що творча форма ФВА перебуває ще в стадії розвитку, але тісний зв’язок функцій і ресурсів дає змогу широко застосовувати її в різних сферах діяльності. Проте нині вже ви-значилася чітка тенденція поступового переходу від ФВА окре-мих розроблень, видів технологічного процесу та інших об’єктів наукової та господарської діяльності до застосування такого са-мого аналітичного принципу в оцінці методів управління. ФВА застосовується для визначення рівня організаційної побудови та ефективності методів управління маркетинговою діяльністю під-приємств, вартісної оцінки та системного аналізу доцільності рі-шень окремих ланок. Перспективними напрямками використання ФВА як моделі вдосконалення маркетингової діяльності підпри-ємства вважають: підвищення продуктивності; зменшення варто-сті, трудомісткості, часу; підвищення якості.
Пошук резервів підвищення продуктивності управлінської праці передбачає здійснення таких етапів:
1) аналіз функцій, що дає змогу визначити можливості поліп-шення їх виконання;
2) з’ясування причин марнотратства і способів запобігання таким;
3) здійснення моніторингу і виконання потрібних вимірювань на підприємстві.
Скорочення вартості, трудомісткості і часу здійснення управ-лінських функцій на засадах ФВА досягається з допомогою таких заходів:
• формування ранжируваного переліку функцій за вартістю, трудомісткістю або часом;
• відмовлення від функцій з високою вартістю та трудомі-сткістю;
• скорочення часу, необхідного для виконання функцій;
• вилучення непотрібних функцій;
• організація суміщення всіх можливих функцій;
• перерозподіл ресурсів, що вивільнилися внаслідок удоско-налення.
Зрозуміло, що всі ці заходи сприяють поліпшенню якості структурної побудови й функціонування маркетингових служб підприємств та організацій.
Управління маркетинговою діяльністю з використанням ФВА базується на використанні стратегічного та вартісного аналізу, оцінюванні трудомісткості, визначенні цільової вартості продук-ту або послуги.
Слід зазначити, що в іншомовній економічній літературі ФВА позначається англійською абревіатурою АВС (скорочення за пе-ршими літерами слів Activity Based Costing). Активне викорис-тання та дальше пристосування АВС для досліджень систем управління дало змогу створити метод процесно-орієнтованого управління — АВМ (Activity-Based Management). АВМ — це управління із застосуванням точнішого віднесення витрат на проце-си, процедури, функції і продукцію (рис. 73).
Процесно-орієнтований менеджмент на основі інформації, отриманої в ході функціонально-вартісного аналізу, керує основ-ними бізнес-процесами, запобігаючи непотрібним витратам усіх видів ресурсів, орієнтуючи діяльність на потреби споживачів і збільшуючи прибутки. Отже, світовий досвід свідчить, що ФВА — це не тільки метод системного дослідження функцій окремого виробу. Його методичні засади уможливлюють також мінімізацію витрат на здійснення певного виробничо-господарського процесу або управлінських дій. Однак бажаної мети можна успішно дося-гти за таких обов’язкових передумов: висока якість, гранична ко-рисність, надійність.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «ФОРМИ І ПРОЦЕДУРИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНОГО АНАЛІЗУ» з дисципліни «Товарна іноваційна політика»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Посередницькі операції комерційних банків на фондовому ринку
Кредитний договір — основа кредитних взаємовідносин
Дисконтований період окупності
Збір за право використання місцевої символіки
Послідовність аудиту нематеріальних активів


Категорія: Товарна іноваційна політика | Додав: koljan (24.02.2011)
Переглядів: 1392 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП