ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Бібліотека - Право - Конкурентне право України

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - Право - Конкурентне право України
1 2 3 4

За умови зміни всіх цін обсяг виробництва товару X, необхідний для задоволення попиту на нього, залежить не тільки від ціни товару X, але і від цін, встановлених на інші товари. Концепція пере-хресної еластичності попиту за ціною застосовується при класифікації товарів на такі, що замінюють і доповнюють, а також в питаннях, що стосуються визначення ринку для класифікації груп товарів, які потенційно можуть взаємно конкурувати. Якщо при збільшенні ціни на продукцію Y відбувається збільшення обсягу випуску продукції X, необхідної для задоволення попиту за умови, що ціна X залишається незмінною, тоді продукція X і Y замінюють одна одну. Наприклад, електроенергія і природний газ є взаємозамінними для опалювання житла, а свинина і яловичина — взаємозамінними в харчуванні. Індекс перехресної еластичності попиту за ціною — це позитивна величина, що змінюється від нуля (за відсутності замінників на ринку) до безкінечності. Будь-яка величина, що перевищує двійку, означає, що порівнювана продукція легко замінює одна одну. Якщо при збільшенні ціни товару Y відбувається зменшення обсягу виробництва товару X, необхідного для задоволення попиту (при збільшенні ціни товару Y відбувається зменшення обсягу виробництва товару X, необхідного для задоволення попиту (за умови незмінності ціни X), X і Y вважаються такими продуктами, що доповнюють, а не замінюють один одного. Приклад: горілка і вино.
перехресна еластичність попиту за ціною — зміна обсягу продажу одного товару при збільшенні ціни іншого товару на один відсоток;
політика антимонопольно — сукупність законодавчих, економічних і адміністративних заходів, направлених на обмеження монополізації внутрішнього ринку;
потенційні конкуренти — суб´єкти господарювання, які певний час не здійснюють свою діяльність на ринку, але мають можливість за звичайних умов швидко вступити на цей ринок у відповідь на певні зміни на ньому (довгострокова зміна цін, зняття (зменшення) бар´єрів вступу на ринок тощо);
споживач — юридична або фізична особа, яка здійснює діяльність по придбанню і використанню товарів, послуг, робіт на відповідному товарному (товарних) ринку (ринках);
пропозиція — певна кількість товару, яку суб´єкт господарювання виробляє або може виробляти і пропонує (або може пропонувати) для реалізації на ринку або реалізує (чи може реалізувати) на ринку за запропонованою ціною на певній території впродовж певного періоду;
релевантный ринок товару — ринок товару в найменших товарних, географічних і часових межах, в яких усі продавці (покупці), діючи як один суб´єкт господарювання, що був би єдиним продавцем (покупцем), могли з вигодою для себе істотно обмежувати конкуренцію, зокрема нав´язувати і підтримувати істотне і не тимчасове підвищення ціни над "рівнем, який фактично існував би за умов значної конкуренції на ринку;
ринок товару (товарний ринок) — сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція;
ринок товару регіональний — ринок товару, товарні (географічні) межі якого охоплюють територію окремого регіону (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя), зокрема частин відповідного регіону; ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію декількох регіонів (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя), зокрема частин декількох регіонів;
ринкова (монопольна) влада — здатність суб´єкта господарювання (групи суб´єктів господарювання) визначати або істотно впливати на умови обороту товару на ринку, не допускати, усувати, ущемляти конкуренцію, зокрема підвищуючи ціну і підтримуючи її вище за рівень ціни, який існував би в умовах значної конкуренції;
сегментація товарного ринку —поділ товарного ринку на окремі самостійні частини (сегменти) — групи підприємців, товарів, споживачів, яким властиві певні
спільні ознаки. Сегментація може здійснюватися по багатьох ознаках з урахуванням різних чинників, щодо яких допускається проведення досліджень, і може приводити до утворення самостійних ринків товару;
злиття — реорганізація юридичних осіб, при якій право й обов´язки кожного з них переходять до щойно виниклої юридичної особи. У конкурентному праві США і ЄС терміном «злиття» взагалі визначається будь-яка трансакція щодо активів, яка веде до переходу власності або контролю однієї юридичної або фізичної особи над іншою. У цьому сенсі термін «злиття» є синонімом терміна, який застосовується в українському конкурентному праві — «концентрація»;
злиття вертикальне — злиття двох або більше фірм, що здійснюють різні стадії виробництва готового продукту, в єдину фірму;
злиття горизонтальне — злиття двох компаній, що працюють на одному товарному ринку;
попит — певна кількість товару, яку споживачі готові і/або в змозі купити за певну ціну в межах певної території впродовж певного періоду;
ступінь (рівень) монополізації ринку — сукупна частка монопольних утворень на ринку;
ступінь відкритості ринку — питома вага товарів (товарних груп), які ввозяться з-за географічних (територіальних) меж ринку в загальному обсязі ринку;
структура ринку — сукупність кількісних і якісних показників, які характеризують стан економічної конкуренції на відповідному ринку і дають можливість визначити тип (модель) ринку;
суб´єкт господарювання — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми і форми власності або фізична особа, що здійснює діяльність по виробництву, реалізації, придбанню товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі що здійснює контроль над іншою юридичною або фізичною особою; група суб´єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб´єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління і контролю в частині їх діяльності по виробництву, реалізації, придбанню товарів або іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи по придбанню товарів народного споживання для кінцевого споживання;
суб´єкти товарного ринку — суб´єкти господарювання, юридичні або фізичні особи, які продають, реалізують, постачають, виробляють, споживають, використовують або можуть продавати, реалізовувати, постачати, виробляти, споживати, використовувати товари на ринку з відповідними межами;
територіальні (географічні) межі ринку — територія з сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста і т. п. або їх частинами;
тип (модель) ринку — тип ринкової структури, визначений за характерними ознаками залежно від кількості суб´єктів господарювання, їх часток на ринку, типу товару, наявності і ступеня подоланості бар´єрів вступу на ринок;
товар — будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, які підтверджують зобов´язання і права (зокрема, цінні папери);
товари, які доповнюють один одного (взаємодоповнюючі товари), — товари, які оцінюються споживачами як такі, що не можуть замінити один одного за функціональним призначенням і які, як правило, споживаються одночасно в достатньо стабільних пропорціях;
товари-субстітути — товари-замінники, які починають оцінювати як замінники товару (товарної групи) при істотній зміні умов, які визначають попит на певний товар;
вимога найменшої величини — критерій визначення розмірів меж ринку виходячи з найменшого набору товару в найменших територіальних (географічних) межах, в яких може існувати самостійний ринок товару, на якій задовольняється відповідний попит певної сукупності споживачів;
еластичність попиту — показник, що характеризує, на скільки відсотків може змінитися попит на даний товар
на вільному ринку при зміні ціни його на один відсоток, іншу кількісну характеристику товару;
ефект масштабу — економія за рахунок зменшення витрат на одиницю товару; розподіл витрат між групою суб´єктів господарювання, що випускають один і той же товар, який дає їм економію власних витрат на одиницю товару; наявність спільних витрат у суб´єктів господарювання, які надалі можуть використовуватися в інших сферах виробництва товару за відповідний період.
1. Завдання і принципи діяльності

Відповідно до Конституції України і Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом влади із спеціальним статусом, ціллю діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції в усіх сферах економіки і підприємницької діяльності; припинення монополістичної діяльності і недобросовісної конкуренції; а також проведення державної політики по розвитку товарних ринків і конкуренції.
Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ) обумовлюються його завданнями і повноваженнями, які полягають в особливому порядку призначення і звільнення з посади голови АМКУ, його заступників, державних уповноважених і голів територіальних відділень, у спеціальних процесуальних основах діяльності, наданні спеціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Комітету.
АМКУ підконтрольний Президентові України і підзвітний Верховній Раді України, якій щорічно надає звіт про свою діяльність.
Основним завданням АМКУ є участь у формуванні і реалізації конкурентної політики в частині:
• здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на принципах рівності суб´єктів господарювання перед законом і пріоритету прав споживачів, попередження, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
Правові основи діяльності Антимонопольного комітету України
• контролю за концентрацією, узгодженими діями суб´єктів господарювання і регулювання цін (тарифів) на товари, які виробляються суб´єктами природних монополій;
• сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
• методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції.
Основні принципи діяльності АМКУ будуються на законності, гласності і захисті конкуренції на принципах рівності фізичних і юридичних осіб перед законом і пріоритету прав споживачів.
2. Повноваження Антимонопольного комітету України

Антимонопольний комітет України відповідно до покладених на нього завдань має такі основні повноваження, визначені Законом України «Про Антимонопольний комітет України».
У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ розглядає заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймає розпорядження і рішення по справах і заявах; розглядає справи про адміністративні правопорушення, приймає постанови і перевіряє їх законність; перевіряє суб´єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління і контролю за дотриманням ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції і при проведенні розслідувань по справах і заявах; вимагає від суб´єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління і контролю, їх посадовців і працівників інформацію, зокрема з обмеженим доступом.
Контролюючи дотримання конкурентного законодавства, АМКУ призначає експертизу і експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для дачі експертного висновку; проводить огляд службових приміщень і транспортних засобів суб´єктів господарювання — юридичних осіб, вилучає або накладає арешт на предмети, документи або інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження; залучає працівників внутрішніх справ, митниць та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема при проведенні роз-слідування; проводить дослідження ринку, визначає межі товарного ринку, а також становище, зокрема монопольне (домінуюче), суб´єктів господарювання на нім і приймає відповідні рішення (розпорядження); визначає наявність або відсутність контролю між суб´єктами господарювання.
Здійснюючи цей напрям контролю, антимонопольні органи вносять до органів виконавчої влади, місцевого самоврядування обов´язкові для розгляду подання по анулюванню ліцензій, припиненню операцій, пов´язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб´єктів господарювання; дають обов´язкові для розгляду рекомендації суб´єктам господарювання, органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління і контролю по припиненню дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, і усуненню причин виникнення цих порушень і умов, які їм сприяють; крім того, звертаються до суду з позовами, заявами і скаргами.
У сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією АМКУ має право розглядати заяви і справи про дачу дозволу, дачу висновків, попередніх висновків щодо узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами; ухвалювати рішення і роз-порядження; вирішувати або забороняти узгоджені дії, концентрацію; вимагати інформацію, зокрема з обмеженим доступом, а також здійснювати повноваження, зазначені вище.
У сфері формування і реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності АМКУ і застосування законодавства про захист економічної конкуренції Комітет має повноваження вимагати від суб´єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління і контролю, їх
посадовців інформацію, зокрема з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики; брати участь у розробленні і вносити в установленому порядку Президентові України і Кабінету Міністрів України пропозиції по законах і інших нормативно-правових актах, які регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики і демонополізації економіки, погоджувати проекти нормативно-правових актів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління і контролю, які можуть вплинути на конкуренцію; давати обов´язкові до розгляду рекомендації і вносити пропозиції органам влади і суб´єктам господарювання по здійсненню заходів, направлених на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, попередження порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також по припиненню дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Прикладом реалізації останніх повноважень антимонопольних органів може слугувати їх дія при фактичному не-затвердженні деякими місцевими органами самоврядування графіків подачі гарячої та холодної води, внаслідок чого для деяких тепломереж і водоканалів створилися такі умови, при яких можливе зловживання ними монопольним становищем. Зазначені дії місцевих органів самоврядування кваліфікуються як бездіяльність, яка може мати негативні наслідки для споживачів. Тому їм на практиці вносяться рекомендації, обов´язкові до розгляду.
Окрім зазначених повноважень АМКУ у сфері конкурентної політики, він взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування; узагальнює практику застосування законодавства про захист економічної конкуренції, вносить пропозиції по його вдосконаленню; прий-має власні нормативно-правові акти у формі розпоряджень, з питань, що відносяться до його компетенції; здійснює офіційне тлумачення власних нормативно-правових актів, дає рекомендаційні роз´яснення з питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції; вносить про позиції Президентові України, Кабінету Міністрів України, Національному банку України, приписи органам влади, органам місцевого самоврядування по зміні прийнятих ними нормативно-правових актів, які не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції.
У компетенцію Комітету входить створювати адміністративні колегії, утворювати територіальні відділення і дорадчі органи; брати участь в підготовці і реалізації міжнародних проектів і програм, а також здійснювати співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями інших держав з питань, що входять в компетенцію АМКУ.
Низка повноважень Комітету є його винятковою прерогативою, здійснення їх іншими органами державної влади відповідно до ст. 7 Закону про Антимонопольний комітет України не допускається. Зокрема, до них відноситься розгляд заяв і справ про порушення конкурентного законодавства, прийняття відповідних розпоряджень і рішень, надання висновків про кваліфікацію дій на відповідність законодавству про захист економічної конкуренції; розгляд справ про адміністративні правопорушення; перевірки суб´єктів господарювання і органів влади; проведення дослідження ринку і визначення його меж; прийняття власних нормативно-правових актів і здійснення їх офіційного тлумачення; надання рекомендаційних роз´яснень з питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції.
Крім того, ст. 13 Закону про Антимонопольний комітет України визначена виняткова компетенція Комітету як найвищого колегіального органу.
Відзначимо, що, реалізовуючи свої функції, АМКУ розробив і підписав «Договір між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі розвитку конкуренції» (2002 р.). У 2002 р. в цілях узгодженої конкурентної політики з найближчими геополітичними сусідами були укладені Договір між Урядом України і Урядом Грузії, а також Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі конкурентної політики.
3. Система антимонопольных органів

Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови і десяти державних уповноважених.
З числа державних уповноважених призначаються два перші заступники і три заступники голови Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Голова Антимонопольного комітету України призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. Голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого.
Термін повноважень Голови Антимонопольного комітету України складає сім років. Після закінчення терміну повноважень Голова АМКУ продовжує виконувати свої обов´язки до призначення нового голови. Припинення повноважень голови Комітету не спричиняє за собою складання повноважень державними уповноваженими АМКУ.
Замість Голови АМКУ, повноваження якого достроково припинені, повинен бути призначений новий голова на термін, який залишився.
Голова АМКУ відповідно до покладених на нього обов´язків очолює Комітет і направляє його діяльність; вносить Прем´єр-міністрові України пропозиції щодо призначення і звільнення з посад заступників голови і державних уповноважених АМКУ, а також розподіляє обов´язки між ними; утворює територіальні відділення і тимчасові адміністративні колегії АМКУ для розгляду справ про порушення конкурентного законодавства і інших питань відповідно до компетенції Комітету. Крім того, він представляє АМКУ у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління і контролю, суб´єктами господарювання, громадянами і об´єднаннями підприємців або громадян; видає накази, розпорядження, положення, інструкції та інші акти, обов´язкові для працівників АМКУ та його територіальних відділень.
Державні уповноважені АМКУ призначаються на посади і звільняються з посад Президентом України за поданням Прем´єр-міністра України, яке вноситься на підставі пропозицій Голови АМКУ.
Термін повноважень державних уповноважених АМКУ складає сім років і вони не можуть призначатися більш ніж на два терміни підряд. Державні уповноважені є членами АМКУ як найвищого колегіального органу.
Державні уповноважені очолюють або входять до складу адміністративних колегій, виконують інші обов´язки за дорученням Голови АМКУ.
Для реалізації завдань, покладених на АМКУ, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення АМКУ. У разі потреби територіальні відділення можуть утворюватися в інших адміністративно-територіальних одиницях.
Територіальні відділення діють на основі Положення, яке затверджується АМКУ.
Територіальне відділення АМКУ очолює голова територіального відділення. Голова територіального відділення та його заступник призначаються Головою АМКУ. Заступник голови територіального відділення призначається Головою АМКУ на підставі подання голови територіального відділення.
Голова територіального відділення АМКУ в Автономній Республіці Крим призначається за узгодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
Формою роботи АМКУ як найвищого колегіального органу є засідання. На своїх засіданнях Комітет розглядає і ухвалює рішення у справах, підвідомчих Комітету; переглядає рішення державних уповноважених, адміністративних колегій, голів територіальних відділень Комітету; приймає нормативні акти, видання яких відноситься до повноважень АМКУ, розглядає пропозиції щодо змін законодавства за результатами узагальнення практики застосування конкурентного законодавства; розглядає і затверджує проекти звітів про діяльність Комітету для представлення їх Верховній Раді України; утворює постійно діючі адміністративні колегії; заслуховує звіти державних уповноважених, голів територіальних відділень і керівників підрозділів апарату Комітету.
Для розгляду окремих справ про порушення конкурентного законодавства та інших питань, які віднесено до компетенції Комітету, утворюються постійно діючі і тимчасові адміністративні колегії, які формуються з державних уповноважених і голів територіальних відділень АМКУ у складі не менше трьох осіб.
Адміністративні колегії формуються за галузевими, регіональними або іншими принципами.
Постійно діючі адміністративні колегії АМКУ мають повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволів на узгоджені дії, концентрацію; приймати рішення і розпорядження, надавати висновки про кваліфікацію дій; перевіряти рішення адміністративних колегій територіальних відділень; вимагати надання інформації, зокрема з обмеженим доступом; проводити дослідження ринків, визначати їх межі і монопольне становище; давати обов'язкові до розгляду рекомендації та ін.
Голова територіального відділення АМКУ, який є членом тимчасової адміністративної колегії, при прийнятті рішень має рівні права з державними уповноваженими, які входять до складу колегії.
АМКУ, його територіальні відділення, постійно діючі і тимчасові адміністративні колегії складають систему антимонопольних органів. Структура їх представлена на схемі 2.1.
Схема 2.1

СИСТЕМА ОРГАНІВ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

Організаційну, технічну, аналітичну, інформаційно-довідкову та іншу роботу по забезпеченню діяльності АМКУ або його територіального відділення, а також підготовку матеріалів для розгляду справ про порушення конкурентного законодавства здійснює апарат відповідно АМКУ або його територіального відділення.

1 2 3 4

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП