ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Бібліотека - Основи готельного менеджменту

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - Основи готельного менеджменту

... 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75

Рис.13.1. Схеми господарських зв'язків МТЗ (1- прямий зв’язок; 2 - опосередкований зв’язок; 3 – змішаний (гнучкий) зв’язок).
Дистриб’ютори і джоббери – це фірми, що здійснюють збут на основі оптових закупівель у великих промислових підприємств – виробників готової продукції. Дистриб’ютори на відміну від джобберів – відносно великі фірми, що мають власні склади і встановлюють тривалі контрактні відносини з промисловими підприємствами. Джоббери, навпаки, скуповують окремі великі партії товарів для швидкого перепродажу.
Агенти і брокери – це фірми або окремі підприємці, що здійснюють збут продукції промислового підприємства на основі комісійної винагороди.
Прямі господарські зв'язки для готелів є найбільш економічними і прогресивними в порівнянні з непрямими, оскільки вони, крім виключення посередників, зменшують документообіг, зміцнюють взаємини між готелем і постачальниками. Постачання продукції стає більш регулярним і стабільним.
Опосередковані господарські зв'язки є менш економічними. Вони вимагають додаткових витрат на покриття витрат діяльності посередників між готелем і підприємствами-виготовлювачами.
Потреба в непрямих зв'язках пояснюється тим, що прямі зв'язки вигідні і доцільні в умовах споживання матеріальних ресурсів у великих масштабах. Якщо ж готель споживає матеріали в незначних кількостях, що не досягають транзитної форми відвантаження, то, щоб не створювати зайві запаси матеріальних коштовностей, доцільні зв'язки і через послуги посередників.
Як прямі, так і опосередковані зв'язки можуть носити тривалий і короткостроковий характер. Тривалі господарські зв'язки – прогресивна форма матеріально-технічного постачання. У цьому випадку готелі мають можливість розвивати на довгостроковій основі співробітництво з постачальниками.
З класифікацією зв'язків на прямі та непрямі тісно пов’язаний розподіл їх за формами організації постачання продукції. З цього погляду розрізняють транзитну і складську форми постачань.
При транзитній формі постачання матеріальні ресурси переміщаються від постачальника до готелю прямо, минаючи проміжні бази і склади посередницьких організацій. Крім того, готель, отримуючи матеріал безпосередньо від постачальника, прискорює доставку і скорочує транспортно-заготівельні витрати. Однак її використання обмежене транзитними нормами відпуску, менше яких постачальник не приймає замовлення до виконання. Використання цієї форми постачання для матеріалів, в яких готель має невелику потребу, призводить до збільшення запасів і пов’язаних з цим витрат.
При складській формі матеріальні ресурси завозяться на склади і бази посередницьких організацій, а потім з них відвантажуються безпосередньо готелям.
Транзитну форму доцільно застосовувати в тих випадках, коли готелю потрібні матеріальні ресурси у великих кількостях, що дає можливість відвантажувати їх вагонами або іншими засобами транспорту.
При транзитній формі завезення значно знижуються витрати, і підвищується швидкість обігу, поліпшується використання транспортних засобів.
Складська форма постачання відіграє велику роль у забезпеченні готелів невеликих розмірів. Вона дозволяє їм замовляти необхідні матеріали в кількостях менше встановленої транзитної норми, під якою розуміється мінімально припустима загальна кількість продукції, що відвантажується підприємством-виготовлювачем готелю за одним замовленням. При складській формі постачання продукція зі складів посередницьких організацій може завозитися малими партіями і з більшою частотою, що сприяє скороченню запасів матеріальних ресурсів у готелів. Однак у цьому випадку останні несуть додаткові витрати за складську переробку, зберігання і транспортування з баз посередницьких організацій.
Також, у практиці світового господарства відомі кілька методів поставок матеріальних ресурсів, що забезпечують раціональне постачання готелів матеріальними ресурсами. Найбільший інтерес з них представляє метод «точно вчасно» (just-in-time), вперше запропонований однією з японських фірм. Сутність методу полягає в доставці матеріальних ресурсів безпосередньо в той момент, коли в них є необхідність, і в обсязі, розрахованому на конкретний відрізок часу. При цьому методі забезпечується ритмічне, безперебійне постачання готелю матеріальними ресурсами та їх ефективне використання.
Слід також відзначити, що на даний час з розвитком технологій і формуванням відповідних альянсів спостерігається певний підйом у сфері електронних закупівель для постачання ТМР готелів. Ця сфера є досить перспективною для готелів.
Шляхи економії і раціонального використання матеріальних ресурсів у готельному господарстві.
Економія і раціональне використання матеріальних ресурсів є одним з істотних факторів підвищення прибутковості готелю. Головними джерелами економії, застосування яких дозволяє зменшити витрати таких дорогих матеріальних ресурсів, як вода та електроенергія, є застосування нових технологій. Однак, варто помітити, що перед впровадженням таких систем необхідно зіставити витрати, що понесе готель у зв'язку з цим з тими вигодами, що будуть отримані надалі. Але майже завжди (особливо, якщо розглядаються великі готелі) застосування нових ресурсозберігаючих технологій окупається, тобто досягається значна економія ресурсів, що покриває витрати.
Також з метою економії різних інших видів матеріальних ресурсів доцільно замінювати ті з них, використання яких коштує дорого і нераціональне, новими видами.
Наприклад, кускове мило, можна замінити на краплинне мило. Його вистачає на довший час і воно виглядає більш естетично.
Можна з впевненістю сказати, що процес пошуку нових можливостей і шляхів економії матеріалів – це деякою мірою процес творчий, що потребує від керівництва готелю не лише доброго знання нових технологій та матеріалів, що присутні на ринку, але також іноді й неординарних рішень, що ведуть до успіху.

Складання зразкового плану забезпечення готелю ТМР
Наприклад у готелі 50 номерів (40 – одномісних і 10 – двомісних); плановий коефіцієнт завантаження - 0,8.
Через те, що предмети гостинності змінюються щодня протягом усього перебування гостя в готелі, потреба в них може бути визначена на основі експлуатаційної програми на рік.
Експлуатаційна програма = Кількість місць-днів • Кзав
Кількість місць-днів = 60 • 365 = 21900 м.-дн.
Експлуатац. програма = 21900 • 0,8 = 17520 м.-дн.
Якщо планове завантаження готелю складає 17520 місць-днів, значить і потреба в комплектах предметів гостинності складе 17520 комплектів.
Виходячи з планової потреби, а також статистичних даних про постачання в базовому році, розрахуємо розміри поточного, страхового і підготовчого запасу методом техніко-економічних розрахунків.
Для розрахунку поточного запасу скористаємося формулою (13.7):
Зтек = ½ tср
Середньозважений інтервал поставок розраховується за формулою (13.8):


tср = 518490:17290 = 30 днів.
Знайдемо потребу в матеріалах на 1 місяць (30 днів) = 30:2=15 дн.
17520 / 12 = 1460 шт.( потреба на 1 міс.)
1460:30=48,6 шт.(потреба на 1 день)
Зтек = ½ •1460 = 730 шт.
Отже, для безперебійного функціонування готелю в період між двома черговими поставками предметів гостинності, необхідно створити поточний запас у розмірі 730 комплектів.
Тепер, коли ми розрахували поточний запас, можна знайти страховий запас, що розраховується за допомогою формули:
Зстрах = 0,5 Зтек,
Зстрах = 0,5• 730 = 365 шт.
Тепер знайдемо страховий запас за допомогою наступної формули (13.10):

Для забезпечення безперервності надання послуг страховий запас приймається в розмірі 2σ - ( 11,3 х 2 = 22,6)
22,6 • 48,6 = 1099 шт.
Підготовчий запас звичайно приймається в розмірі 0,5–1 дня, що необхідні для приймання та розпакування. Отже цей запас дорівнюватиме потребі готелю в предметах гостинності на 1 день, тобто
17520 / 365 = 48 шт.(комплектів).
Знайдемо загальний запас, що розраховується як сума всіх трьох видів запасів (формула 13.12):
Ззаг = Зтек+Зстр+Зпідг
Ззаг = 730+1098,36+48 = 1877 шт.
Для того, щоб розрахувати величину завезення матеріалу ззовні, скористаємося формулою (13.16):
У = Рвеп + Знор – Зоч – Е
Зоч = Зф+Ноч-Воч (13.14),
де: Зф – фактичний залишок на перше число місяця, у якому розроблявся план постачання (звітні дані);
Ноч – очікуване надходження у готель за період від дати, на яку взятий фактичний залишок, і до початку планового періоду;
Воч – очікувана витрата за той же період.
Зф = 35 шт.
Зоч = 35+1500 – 1460 = 125 шт.
Ноч = 1500 шт.
Воч = 1460 шт.
У = 17520 + 1876,36 – 125 = 19272 шт.
Аналогічним чином можуть бути розраховані і потреби в інших матеріальних ресурсах.
Як видно з вищевикладеного, значення матеріально-технічного постачання для готелю дуже велике. Від його правильної організації багато в чому залежить стан справ у готелі, якість обслуговування гостей. Іншою мовою, це не лише забезпечує нормальну роботу готелю, але в сукупності з іншими якісними характеристиками його діяльності визначає його положення на ринку готельних послуг.




... 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП