Головна » Бібліотека - Основи готельного менеджменту
Фінансова політика готелю та її найважливіші інструменти.
Розробка і здійснення єдиної фінансової політики займають істотне місце в загальному механізмі управління готелем. Роль фінансової політики в централізованому управлінні готелем визначається тим, що вона торкається всіх сторін його економічної діяльності: маркетингу, надання послуг, матеріально-технічного постачання, збуту – і відбиває в концентрованому вигляді вплив численних внутрішніх і зовнішніх факторів. У рамках єдиної фінансової політики, що розроблюється на вищому рівні управління, визначаються джерела фінансових ресурсів та їхній розподіл усередині готелю.
Досить важко однозначно визначити конкретні форми і методи проведення фінансової політики. Хоча в рамках окремих готелів і існують істотні відмінності у використанні конкретних форм і методів фінансової політики, можна, проте, говорити про загальні її риси і принципи, а також інструменти фінансової політики. Найважливіші з них: розподіл і перерозподіл прибутку; фінансування і кредитування діяльності різних підрозділів; визначення структури і характеру внутрішніх фінансових операцій і розрахунків по них.
Головна особливість фінансової політики готелів у сучасних умовах полягає в комплексному використанні інструментів, причому в залежності від конкретних умов переважне значення в окремі періоди може надаватися тому або іншому інструментові.
Гнучкість фінансової політики полягає в тому, що при централізованому формуванні вона, разом з тим, диференціюється відповідно до особливостей грошового ринку країни, податкового законодавства і валютного регулювання, валютно-фінансового стану і динаміки валютного курсу. Важливу роль при виробленні фінансової політики грає регулювання внутрішньоготельних фінансових потоків. На формування фінансової політики, особливо при визначенні джерел фінансування, впливає також зв'язок готелю з банками або його приналежність до певної фінансової групи. І, нарешті, вироблення і реалізація фінансової політики значною мірою визначаються вирішенням задач, пов'язаних із економічною діяльністю готелів.
Для ефективного управління фінансами готелю необхідне своєчасне отримання актуальної та повної фінансової інформації.
При цьому фінансова інформація повинна бути достовірна, своєчасна, мати необхідну кількість вихідних фінансових даних, достатньої точності.
Ці всі дані містяться в інформаційній базі даних бухгалтерії: оперативна звітність і статистична звітність готелю. Аналіз ефективності управління фінансовою діяльністю готелю
Для аналізу ефективності управління фінансовою діяльністю готелю у сучасних умовах потрібне застосування нових методів і аналітичних підходів до оцінки економічного стану готелю в цілому і для вироблення стратегічних рішень в умовах невизначеності, ризику і неповноти інформації.
Методичні підходи поєднують факторний і маржінальний аналіз, реалізуючи свою головну задачу – структуризацію і концентрацію економічної інформації для прийняття управлінського рішення. Проведення аналізу фінансової діяльності відкриває можливості більш раціонального використання ресурсів готелю з метою підвищення ефективності, і є одним з важелів надання конкурентноздатних готельних послуг.
Даний підхід дає можливість оцінити економічні параметри, що впливають на розвиток готелю в перспективі.
Проблемі фінансового управління приділяється величезна увага в сучасній теорії управління . Щоб бути успішним з плином часу, вижити і досягти своїх цілей, готель повинний бути як результативним, так і ефективним.
Результативність є свідченням того, що готель надає потрібні послуги, на які є попит, а ефективність є наслідком того, що ці послуги правильно продаються. Ефективність можна виміряти і виразити кількісно. Результативністю є різниця між доходами і витратами, вона може бути позитивною, тобто діяльність готелю приносить прибуток, у зворотному випадку – збиток.
Результативність означає, що послуги продаються правильно, і є чимось, невловимим, що важко визначити, особливо, якщо готель внутрішньо неефективний.
Для детального вивчення і розробки теоретичних і практичних проблем управління економічною ефективністю готелю необхідно уточнити, розширити і ретельніше проаналізувати його визначення.
Економічна ефективність - це відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту:.
Ее= (9.1),
де: Ее – економічна ефективність, Вее – величина економічного ефекту; Вв - величина ресурсів або витрат.
Ефективність використання ресурсів готелем, у свою чергу, виявляється в трьох вимірах:
1) в обсязі та якості надання послуг;
2) у величині споживання або витрат ресурсів на надання послуг;
3) у величині вкладених коштів.
Економічну ефективність виражають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати надання послуг у готелі. До таких показників належать: обсяг надання послуг, величина отриманого прибутку, рентабельність надання послуг, економія тих або інших видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості послуг, продуктивність роботи і т.п.
Наступна категорія яку ми використовуємо і яка має потребу в поясненні - рентабельність (прибутковість).
Коефіцієнти рентабельності (прибутковості), з одного боку, являють собою окремий випадок показників ефективності, коли як показник ефекту в чисельнику дробу береться прибуток, а в знаменнику – величина ресурсів або витрат.
Коефіцієнти рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності готелю. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну.
Коефіцієнти рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (і доходу) готелю. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу та оцінки фінансового стану готелю. При аналізі надання послуг показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.
Основні коефіцієнти рентабельності можна об'єднати в наступні групи:
1) показники рентабельності послуг;
2) показники рентабельності капіталу (активів);
3) показники, розраховані на основі потоків наявних коштів.
Коефіцієнти рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність готелю. Ці коефіцієнти розраховуються як відношення отриманого прибутку до витрачених коштів, або як відношення отриманого прибутку до обсягу наданих послуг.
Найчастіше використовуваними показниками в контексті фінансового менеджменту є коефіцієнти рентабельності всіх активів готелю, рентабельності реалізації, рентабельності власного капіталу. Коефіцієнт рентабельності всіх активів готелю (рентабельність активів) розраховується розподілом чистого прибутку на середньорічну вартість його активів. Він показує, скільки грошових одиниць було потрібно готелю для отримання однієї грошової одиниці прибутку, незалежно від джерела залучення цих коштів. Цей показник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентноздатності готелю. Рівень конкурентноздатності визначається за допомогою порівняння рентабельності всіх активів готелю із середньогалузевим коефіцієнтом.
Управління рентабельністю базується на наступні концепції:
- управління грошовим потоком;
- тимчасова цінність грошових ресурсів;
- управління компромісом між ризиком і прибутковістю;
- вартість капіталу;
- ефективність ринку капіталу;
- асиметричність інформації;
- агентські відносини;
- альтернативні витрати.
Цілі управління рентабельністю готелю наступні:
- забезпечення рентабельної діяльності господарства готелю;
- мінімізація витрат, максимізація прибутку;
- підвищення обсягів надання основних та додаткових послуг;
- підтримання сталих темпів зростання економічного потенціалу готелю;
- забезпечення максимізації ринкової вартості готелю;
- підтримання конкурентних послуг;
- мінімізація фінансових невдач і запобігання банкрутству і т.ін.
Рентабельність – це відносний показник. Ми вважаємо що його потрібно розраховувати як суму середньорічної вартості отриманого прибутку та сукупного капіталу: основних і оборотних активів. В економічній літературі розглядаються два види рентабельності; перша розраховується на основі балансового (загального) прибутку, а друга – на основі чистого прибутку. Ми вважаємо, що рентабельність, розрахована на основі чистого прибутку має точну і важливу функцію для готелю. Вона дає точну оцінку ефективності використання капіталу. Рентабельність характеризує рівень віддачі витрат, ступінь використання коштів у процесі надання послуг. Вона розраховується декількома способами: у чисельнику ставиться балансовий або чистий прибуток, а у знаменнику – один з трьох коефіцієнтів:
- коефіцієнт середньої величини власного капіталу;
- коефіцієнт середньої величини позикового капіталу;
- коефіцієнт середнього доходу від акцій.
Найважливіший фактор, що входить у розрахунок рентабельності, це – чистий прибуток. Прибуток - це економічна категорія, що виражає кінцевий фінансовий результат підприємницької діяльності.
При формуванні прибутку враховуються всі сторони господарської діяльності готелю, рівень використання основного капіталу, технологія обладнання, організація надання послуг, праці і конкурентноздатність. Прибуток – це абсолютна величина, що відображає результати зниження собівартості і зростання обсягу надання послуг. Реалізовані (надані) послуги є одним з показників планування, оцінки господарської діяльності готелю та основних джерел доходів, що надходять до
|
