ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 23
Гостей: 23
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Мовознавство, фонетика, морфологія

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Мовознавство, фонетика, морфологія
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Зразок відмінювання іменників першої відміни
ОДНИНА
тверда група
Н. - кобза - Микита
Р. - кобзи - Микити
Д. - кобзі - Микиті
Зн. - кобзу - Микиту
Ор. - кобзою - Микитою
М. - (на) кобзі - (на) Микиті
Кл. - кобзо - Микито
м'яка група
Н. - зброя - Вікторія
Р. - зброї - Вікторії
Д. - зброї - Вікторії
Зн. - зброю - Вікторію
Ор. - зброєю - Вікторією
М. - (на) зброї - (на) Вікторії
Кл. - зброє - Вікторіє
Мішана група
Н. - свіча - теща
Р. - свічі - тещі
Д. - свічі - тещі
Зн. - свічу - тещу
Ор. - свічею - тещею
М. - (на) свічі - (на) тещі
Кл. - свіче - теще
МНОЖИНА
Тверда група
Н. - країни - плакси
Р. - країн - плакс
Д. - країнам - плаксам
Зн. - країн - плакс
Ор. - країнами - плаксами
М. - (на) країнах - (на) плаксах
Кл. - країни - плакси
М’яка група
Н. - пісні - Софії
Р. - пісень - Софій
Д. - пісням - Софіям
Зн. - пісень - Софі
Ор. - піснями - Софіями
М. - (на) піснях - (на) Софіях
Кл. - пісні - Софії
Мішана група
Н. - листоноші - миші
Р. - листонош - мишей
Д. - листоношам - мишам
Зн. - листоноші - мишей
Ор. - листоношами - мишами
М. - (на)листоношах - (на) мишах
Кл. - листоноші - миші
ДРУГА ВІДМІНА
Іменники другої відміни також поділяються на тверду, м’яку і мішану групи:
група - приклади
тверда - майстер, твір, муляр
м'яка - життя, учитель, обрій
мішана - каменяр, сторож, дощ
До твердої групи належить більшість іменників з основою на р, у тому числі іменники іншомовного походження з суфіксами -ар (-яр), -ир, -ур, у яких наголос припадає на останній склад основи (абажур, командир, гектар), іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (граб, час), а також іменники середнього роду з закінченням о- (вікно, Петро, батько).
До м’якої групи належать іменники середнього роду з закінченнями -е, -я, але не після шиплячого (сонце, здоров’я, життя), а також іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (Івась, учитель, обрій).
До мішаної групи належать іменники чоловічого роду з шиплячим приголосним в кінці основи (товариш, дощ, сторож), середнього роду з закінченням -е (явище, плече, прізвище), а також частина іменників на -р: назви осіб за фахом чи родом діяльності з наголошеним суфіксом -яр та сталим наголосом на закінченні (каменяр, скляр, газетяр).
Зразок відмінювання іменників другої відміни
ОДНИНА
Тверда група
Н. - батьк-о - співак
Р. - батьк-а - співак-а
Д. - батьк-ові - співак-ові
Зн. - батьк-а - співак-а
Ор. - батьк-ом - співак-ом
М. - (на) батьк-ові - (на) співако-ові
Кл. - батьк-у - співак-у
М’яка група
Н. – Ігор - лікар
Р. - Ігор-я - лікар-я
Д. - Ігор-еві - лікар-еві
Зн. - Ігор-я - лікар-я
Ор. - Ігор-ем - лікар-ем
М. – (на) Ігор-еві - (на) лікар-еві
Кл. - Ігор-е - лікар-ю
Мішана група
Н. - каменяр-і - м’яч
Р. - каменяр-а - м’яч-а
Д. - каменяр-еві - м’яч-у
Зн. - каменяр-а - м’яч
Ор. - каменяр-ем - м’яч-ем
М. - (на) каменяр-ах - (на) м’яч-і
Кл. - каменяр-і - м’яч
МНОЖИНА
Тверда група
Н. - дядьк-и - шофер-и
Р. - дядьк-ів - шофер-ів
Д. - дядьк-ам - шофер-ам
Зн. - дядьк-ів - шофер-ів
Ор. - дядьк-ами - шофіер-ами
М. - (на) дядьк-ах - (на) шофер-ах
Кл. - дядьк-и - шофер-и
М’яка група
Н. - ковал-і - пол-я
Р. - ковал-ів - пол-ів
Д. - ковал-ям - пол-ям
Зн. - ковал-ів - пол-я
Ор. - ковал-ями - пол-ями
М. - (на) кова-ях - (на) пол-ях
Кл. - ковал-і - пол-я
Мішана група
Н. - горищ-а - різьбяр-і
Р. – горищ - різьбяр-ів
Д. - горищ-ам - різьбяр-ам
Зн. - горищ-а - різьбяр-ів
Ор. - горищ-ами - різьбяр-ами
М. - (на) горищ-ах - (на) різьбяр-ах
Кл. - горищ-а - різьбяр-і
ТРЕТЯ ВІДМІНА
До іменників третьої відміни належать іменники, що в називному відмінку однини закінчуються на м’який приголосний основи (сінь, тінь,паморозь) або на губний чи шиплячий приголосний, що в минулому також були м’якими (подорож, любов, річ), а також іменник мати.
Зразок відмінювання іменників третьої відміни
ОДНИНА
Н. – мати - заметіль
Р. - матер-і - заметіл-і
Д. - матер-і - заметіл-і
Зн. – матір - заметіль
Ор. - матір’-ю - заметілл-ю
М. - (на) матер-і - (на) заметіл-і
Кл. - мат-и (матір) - заметіл-е
МНОЖИНА
Н. - печ-і - суміш-і
Р. - печ-ей - суміш-ей
Д. - печ-ам - суміш-ам
Зн. - печ-і - суміш-і
Ор. - печ-ами - суміш-ами
М. - (на) печ-ах - (на) суміш-ах
Кл. - печ-і - суміш-і
ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА
До іменників четвертої відміни належать іменники середнього роду, в яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат, -ят, -ен (небожа, плем’я, зайча).
Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
ОДНИНА
Н. - ім’я - тел-я
Р. - імен-і, ім’я - телят-и
Д. - імен-і - телят-і
Зн. - ім’я - тел-я
Ор. - імен-ем, ім’ям - тел-ям
М. - (на) імен-і - (на) телят-і
Кл. - ім’я - тел-я
МНОЖИНА
Н. - лошат-а - орлят-а
Р. – лошат - орлят
Д. - лошат-ам - орлят-ам
Зн. – лошат - орлят(а)
Ор. - лошат-ами - орлят-ами
М. - (на) лошат-ах - (на) орлят-ах
Кл. - лошат-а - орлят-а
НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
До незмінюваних іменників в українській мові належать:
• слова іншомовного походження (таксі, колібрі, меню, бра);
• жіночі прізвища українського і іншомовного походження, що закінчуються на -к(о), -енк(о): Потапенко, Яценко, на приголосний (Остапчук, Копчанич), російські прізвища на -ово (Муромо, Коновало), -их (Сірих, Білих), -аго (Живаго); складноскорочені слова буквенного типу (США), та складноскорочені слова, друга частина яких виступає у формі непрямого відмінка (завгар, замдиректора).
• Хоча форма таких слів не змінюється, зміни в залежності від відмінків вони виражають за допомогою зв’язку з іншими словами, а також за допомогою прийменників (принесли меню, у меню налічувалося багато різних страв, рука лягла на меню).
Рід незмінюваних іменників визначається так:
• назви тварин- належать до чоловічого роду (невеличкий шимпанзе, кмітливий колібрі);
• іменники, що називають чоловіків (молодий Франк, знайомий бібліотекар) належать до чоловічого роду; іменники, що називають жінок (неуважна Марі, весела касир)- до жіночого роду;
• незмінювані іменники, що називають неістоти, належать до середнього роду (вікно, озеро, небо, доля);
• іменники- географічні назви, назви міст, річок, газет, журналів та таке ін. визначаються за загальною назвою (журнал "Наталі"- чоловічого роду, телепрограма "Михайло"- жіночого; країна Германія- жіночого роду, місто Туапсе- середнього).
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ІМЕННИКІВ
Порядок розбору:
1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини).
3. Визначте розряд за значенням: власна чи загальна назва; назва істоти чи неістоти; назва конкретна чи абстрактна.
4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.
5. Знайдіть відміну та групу (тверда, м'яка чи мішана).
6. Визначте спосiб творення слова.
7. Визначте синтаксичну роль.
8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
ПРИКМЕТНИК
Прикметник - це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? (зелений, мудрий, сміливий).
Прикметники виражають ознаку:
• запаху (п’янкий, запашний),
• кольору (білий, зелений),
• віку (старенький, давній),
• розміру (величезний, середній),
• матеріалу (діамантовий, дерев’яний),
• якості (твердий, гнучкий),
• принадлежності (зятів, сестрин),
• простору (далекий, близький),
• часу (ранній, вчорашній)
• внутрішні властивості (добрий, щедрий),
• зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний),
• ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Прикметники поділяються на:
1. якісні - відносні - присвійні
2. повні - короткі
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:
прикметники - приклади
якісні - велика, духмяне, опуклий, гарячі
відносні - дерев'яні, військова, приміський
присвійні - сестрин, вчителів, заяча, мамин
Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення:
прикметники - приклади
присвійно-якісні - ластів'яче, дівоча, орлиний
відносно-якісні - творчий, срібна, вишневе
ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ
Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).
Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.
Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних і якісних такі:
приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи): відомий --трохи відомий, мало відомий
вступають у антонімічні відношення: свіжий- черствий великий- малий
утворюють якісно- означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети: чуйний -- чуйно
добрий -- добро
утворюють ступені порівняння: білий -- біліший, найбіліший
за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники: тонкий -- тонесенький, тонюсінький ;
здоровий -- прездоровий
окремі прикметники можуть мати коротку форму: (ясен, весел, певен).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП