ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Безпека життєдіяльності людини (БЖД)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Безпека життєдіяльності людини (БЖД)

1 2 3 4 5 6 7

До ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ, відносяться роботи, направлені на порятунок людей і підвищення їх життєдіяльності:
–прокладка колонних шляхів, пристрій проїздів в завалах і на заражених ділянках
–локалізація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах
–зміцнення або обвалення конструкцій, загрозливих обвалом і що перешкоджають руху і веденню рятувальних робіт
–ремонт і тимчасове відновлення пошкоджених ліній зв'язку і комунально-енергетичних мереж в цілях забезпечення рятувальних робіт
–ремонт пошкоджених захисних споруд.

ЗАВДАННЯ 2. РЯТУВАЛЬНІ І ІНШІ НЕВІДКЛАДНІ РОБОТИ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ.

РОЗВІДКА ОСЕРЕДКУ УРАЖЕННЯ. Успішне проведення рятувальних і інших невідкладних робіт багато в чому залежить від добре організованою і ретельно проведеною розвідки, яка повинна бути активною, безперервною, своєчасною, а дані її – достовірними.
Розвідка проводиться в початковому районі і в районі розосередження і евакуації населення, на маршрутах висунення сил ГО до вогнища і в самому осередку ураження. На розвідку покладаються слід. завдання: визначити центр (епіцентр) ядерного вибуху і вірогідну потужність застосованого боєприпаса, зразкові межі зон руйнування будівель і комунально-енергетичних мереж, стан захисних споруд, число постраждалих, шляхи підходу і під'їзду до об'єктів рятувальних робіт.
Розрізняють повітряну, річкову (морську) і наземну розвідку. Найбільш важливе значення має наземна розвідка. Для ведення розвідки застосовують розвідувальні підрозділи механізованих військових частин, розвідувальні групи штабів ГО районів, об'єктів народного господарства, розвідувальні ланки рятувальних загонів (команд), розвідувальні групи (ланки) формувань спеціального призначення. На об'єктах народного господарства кожна розвідувальна група складається з 3-5 ланок по 3-4 людини в кожній ланці.
Розвідувальні підрозділи оснащуються засобами ведення розвідки, індивідуального захисту, зв'язку і транспорту.
У осередку ядерного ураження головна увага приділяється своєчасному проведенню радіаційної, інженерної, пожежної і медичної розвідки.
Радіаційна розвідка організовується для швидкого виявлення і визначення ступеня радіоактивного зараження місцевості, місцевих об'єктів зовнішнього середовища і вододжерел на маршрутах висунення сил ГО і в самому осередку ураження.
Інженерна розвідка уточнює шляхи руху формувань ГО до вогнища і по можливості використання цих шляхів для евакуації уражених, характер руйнувань і об'єм інженерних робіт в осередку ураження.
Пожежна розвідка встановлює вогнища пожеж, розміри і шляхи розповсюдження вогню, місцезнаходження людей і ступінь небезпеки для них пожежі, можливість вибуху горючих і вибухових матеріалів. На пожежну розвідку покладається також визначення необхідних сил і засобів для гасіння пожеж.
Медична розвідка уточнює число і стан уражених і їх розподіл по об'єктах рятувальних робіт, визначає майбутній об'єм роботи і необхідна кількість сил і засобів МСГО, стан шляхів евакуації, безпечні місця зосередження уражених перед їх вантаженням на транспортні засоби, можливості використання для потреб МСГО уцілілих будівель і споруд, місцевих ресурсів, лікувально-профілактичних установ, що збереглися, в місті, наявність незаражених джерел води, санітарно-епідеміологічну обстановку.
ЛОКАЛІЗАЦІЮ І ГАСІННЯ ПОЖЕЖ, порятунок людей з будівель, що горять і напівзруйнованих, задимлених приміщень ведуть формування протипожежної служби (пожежні команди, добровільні пожежні дружини). Для порятунку людей з будівель, що горять і напівзруйнованих, в першу чергу використовують коридори, що збереглися, сходові клітини, віконні і інші отвори. При необхідності влаштовують тимчасові спуски, переходи, трапи-настили, можна проробляти отвори в стінах і перегородках з суміжних приміщень. Широке застосування повинна знайти різна техніка протипожежної і інженерної служб: автокрани, автовежі, приставні, вірьовки, пожежники і інші сходи, рятувальні вірьовки і так далі
Для захисту людей від опіків при форсуванні відкритих ділянок пожежі необхідно мати зволожені ковдри, рушники, простирадла. Задимлені місця долають повзучи або зігнувшись.
Найбільші труднощі зустрінуться при порятунку дітей, літніх людей і особливо важко уражених.
РОЗШУК УРАЖЕНИХ І ВИТЯГАННЯ ЇХ З-ПІД ЗАВАЛІВ, пошкоджених будівель, що горять, загазованих і задимлених приміщень є складними рятувальними роботами. Людей витягують з-під завалів, розбираючи завал або влаштовуючи в нім лаз-прохід. У таких вузьких проходах можливі повторні обвалення, що може викликати додаткові жертви. При витяганні уражених з-під завалів можна користуватися підручним матеріалом (фанера, листи заліза, плащі, ковдри і так далі)
ПОРЯТУНОК ЛЮДЕЙ Із ЗАВАЛЕНИХ ПРИТУЛКІВ І УКРИТТІВ – складний і трудомісткий захід, що вимагає певної вправності і навиків від рятувальників, а також відповідних технічних засобів. Порятунок людей із завалених захисних споруд проводять в певній послідовності. В першу чергу після відшукання притулку або укриття встановлюють зв'язок з людьми і з'ясовують обстановку. При необхідності в притулку подають повітря.
РОЗТИН ЗАВАЛЕНОГО ПРИТУЛКУ (УКРИТТЯ) може бути проведене декількома способами: наприклад, розчищення завалу основного входу, пристрій отворів в одній із стін або в перекритті, пробивка отвору в стіні з підземного вироблення. Перед розтином споруд заздалегідь відключають лінії водопроводу, газопроводу, каналізації і теплопостачання.
НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ залежно від обстановки, що склалася, можна здійснити в притулку (укритті) або відразу після виведення (винесення) постраждалих на поверхню землі з подальшою евакуацією.
САНІТАРНА ОБРОБКА УРАЖЕНИХ РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ проводиться шляхом видалення РВ з поверхні тіла, а також із слизистих оболонок очей, носа і порожнини рота. Обробка може бути частковою або повною.
Часткова санітарна обробка полягає в обмиванні водою рук, особи, шиї і інших ділянок тіла, а також в полосканні і промиванні слизистих оболонок очей, носа і порожнини рота. За відсутності води відкриті ділянки тіла рекомендується протерти рушником, носовою хусткою, чистою тканиною, снігом, травою, листям і іншими підручними засобами. Проводиться часткова санітарна обробка самим населенням в порядку само- і взаємодопомога у вогнищі або відразу після виходу з нього. В окремих випадках вона може здійснюватися особовим складом формувань ГО.
Повна санітарна обробка передбачає видалення РВ зі всі поверхні тіла теплою водою з милом і мочалками.
Вона проводиться на санітарних обмивальних пунктах (СОП), створюваних на базі лазень, в душових павільйонах, санітарних пропускниках, а в теплу пору року – у відкритих водоймищах або в річці.
Слід пам'ятати, що чим раніше видалені РВ з поверхні шкіри, тим більше вірогідність попередження її поразок. Санітарна обробка, проведена в перебігу години після зараження, найбільш ефективна. Якщо її здійснити через 6 ч і пізніше, вона може виявитися даремною.

ДЕЗАКТИВАЦІЯ СПОРУД, ТРАНСПОРТУ І СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ досягається змітанням, струшуванням, обмиванням водою, миючими розчинами. Для дезактивації застосовують різні речовини (вода, миючі розчини, сорбенти і ін.) і технічні засоби, наприклад спеціальні машини і прилади, машини комунального господарства, сільськогосподарську техніку і так далі Особливе значення в умовах масованого ядерного удару має дезактивація в результаті природного радіоактивного розпаду.
З невідкладних аварійно-відновних робіт для ГО велике значення мають прокладка колонних шляхів, пристрій проїздів в завалах і на заражених ділянках місцевості. Дані заходи є найважливішим завданням інженерних і аварійно-технічних формувань, посилених рятувальними командами і групами. Від її успішного рішення багато в чому залежать швидкість підходу формувань ГО, зокрема медичних, до об'єктів рятувальних робіт і своєчасність евакуації постраждалих з вогнища.

ЗАВДАННЯ 3. ОСНОВНІ ПОРАЗКИ ЛЮДЕЙ ПРИ АВАРІЯХ НА АЕС, В ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ.

Основні поразки людей при аваріях на АЕС:
а) від парового вибуху у персоналу станції можливі опіки і механічні травми
б) від J – нейтронного опромінювання можливе виникнення гострої променевої хвороби різного ступеня тяжкості
в) відбувається зараження нуклідами об'єктів зовнішнього середовища, також шкірних покривів і слизистих оболонок людини і попадання їх всередину з вдиханням повітря, водою, їжею. Виникає променеве ураження шкіри, слизистих оболонок, внутрішніх органів
г) у опроміненої людини можуть бути пізні медичні наслідки: укорочення тривалості життя, злоякісні пухлини, хвороби крові
д) генетичні ефект: в результаті дії на зародкові клітини організму і виявляється у потомства.

ЗАВДАННЯ 4. ЗАХОДИ ПЕРШОЇ МЕД. ДОПОМОЗІ ПРИ АВАРІЯХ НА АЕС. У ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ.

До введення сил і засобів ГО в осередку ураження першу мед. допомога надає в порядку само і взаємодопомога само населення, а також мед. персонал лікувально-профілактичних установ, що збереглися. З підходом сил ГО до об'єктів рятувальних робіт першу мед. допомогу надають санітарні дружини, загони санітарних дружин і особовий склад, ведучий рятувальні роботи.
Санітарні дружини при роботі в осередку ядерного ураження підкоряються командирові рятувального загону, який виділяє для них об'єкт з найбільшим числом уражених, таких, що вимагають надання першої медичної допомоги. Керівництвом санітарними дружинами по спеціальних питаннях покладається на медичних працівників об'єкту або осіб, що виділяються для цієї мети, з складу. Санітарні дружини можуть працювати у вогнищі і самостійно.
У об'єм першої медичної допомоги в осередку ядерного ураження входить проведення наступних заходів:
– профілактика радіаційних уражень:
а) захист органів дихання від попадання в них РВ
б) проведення часткової санітарної обробки шкірних покривів і слизистих оболонок
в) часткова дезактивація одягу
г) застосування медичних радіозахисних засобів
–тимчасова зупинка кровотечі
–гасіння одягу, що горить або тліючої
–накладення первинних пов'язок при пораненнях або опіках
–іммобілізація при переломах кісток і обширних пошкодженнях м'яких тканин
–прості протишокові заходи
–проведення штучного дихання
–відновлення серцевої діяльності простими способами
–виведення з непритомності і істеричного стану
–проведення часткової санітарної обробки і дезактивації одягу і взуття.

Об'єм першої медичної допомоги і черговість її надання визначають у кожному окремому випадку залежно від обстановки, числа уражених, ступеня тяжкості поразок, наявності сил і засобів. Так, наприклад, на зараженій території РВ за наявності у постраждалої сильної кровотечі необхідно спочатку зупинити його, а потім вже захищати його гамма випромінювання. При пожежі необхідно перш за все винести постраждалого в безпечне місце, згасити одяг, що горить на нім, а потім починати необхідні заходи щодо надання першої медичної допомоги.
Осередок ядерного ураження характеризується одномоментною масовою поразкою людей, що потребують невідкладної допомоги в найкоротший час. За наявності великого числа уражених першу мед допомогу надають перш за все ураженим з сильною кровотечею і таким, що знаходиться в шоковому стані, пораненим в груди, голову, живіт.
Після надання першої медичної допомоги уражених виносять і виводять до місць стоянки транспорту для подальшої евакуації за межі вогнища. Для перенесення уражених до місць стоянки транспорту за санітарними дружинами закріплюють носильників, що виділяються для цієї мети із спеціальних команд (загонів).
Тяжкохворих виносять на носилках, руках і за допомогою підручних засобів, легковражені, як правило, виходять з вогнища самі. Для вантаження уражених на транспортні засоби на території об'єкту або поблизу вибирають майданчик, що має зручні під'їзні шляхи. Для евакуації уражених використовують спеціально обладнані або пристосовані машини, а якщо їх немає або недостатньо, то будь-який наявний транспорт.
Як транспортний засіб можуть бути використані вантажні і легкові автомобілі, санітарний автотранспорт, в окремих випадках – водні транспортні засоби.
Уражених занурює в автотранспорт особовий склад рятувальних формувань, а для догляду за ними в дорозі як супроводжуючий медичний персонал привертають санітарних дружинників.
Особовий склад санітарних дружин повинен приймати всі заходи захисту від дії проникаючої радіації. Тому роботу санітарних дружин на зараженій радіоактивними речовинами місцевості слід планувати виходячи з можливої дози опромінювання. Важливе значення при цьому повинне бути приділене швидкості роботи в зонах сильного і небезпечного радіоактивного зараження. Необхідно також передбачити прийом особовим складом радіозахисних засобів, що містяться в аптечці індивідуальною (АЇ), перед виходом у вказані зони. Після закінчення робіт особовий склад санітарних дружин обов'язково повинен пройти санітарну обробку.
Для здійснення індивідуального дозиметричного контролю особовому складу санітарних дружин перед введенням в заражену місцевість видають індивідуальні дозиметри. Після закінчення роботи ці дозиметри збирають і в спеціальному журналі реєструють дози опромінювання, отримані санітарними дружинами.

ЗАВДАННЯ 5. ЗАХОДИ РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ І ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В ОСЕРЕДКУ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ

РЯТУВАЛЬНІ РОБОТИ в осередку хімічного ураження (ОХП) укладають:
–хімічну і медичну розвідку
–розшук уражених
–надання першої медичної допомоги ураженим
–евакуацію уражених з вогнища
–дегазацію дорогий і проходів, транспорту, техніки, одягу і взуття
–санітарну обробку людей.
Перед входом в ОХП весь особовий склад санітарних дружин повинен надіти протигази і захисний одяг, а також мати при собі профілактичні засоби і антидоти від поразки фосфорорганічними отруйливими речовинами (ФОВ).
Санітарні дружини працюють в осередку хімічного ураження спільно з рятувальними загонами під загальним керівництвом начальника ГО об'єкту рятувальних робіт.
У об'єм ПЕРШОЇ МЕД. ДОПОМОЗІ в ОХП входить проведення слід. заходів:
–надягання на уражених протигазів
–використання антидотів при поразках ФОВ і синильною кислотою
–часткова санітарна обробка з використанням індивідуальних протихімічних пакетів і інших дегазуючих речовин
–проведення штучного дихання.

Робота санітарних дружин повинна бути організованою так, щоб перша медична допомога виявлялася в найкоротші терміни і найбільшому числу постраждалих.
При наданні першої медичної допомоги на зараженій території у всіх випадках потрібно перш за все прийняти заходи по припиненню подальшого надходження ОВ в організм уражених. З цією метою особам, що опинилися без протигаза, необхідно їх негайно надіти.
Для знешкодження і видалення ОВ, що потрапили на відкриті ділянки тіла і одяг, проводять часткову санітарну обробку за допомогою індивідуальних протихімічних пакетів або інших дегазуючих процедур. Слід мати на увазі що попередити розвиток поразки можна лише за умови, якщо часткова санітарна обробка буде проведена протягом перших 5 хвилин з моменту попадання ОВ на шкірні покриви. Обробка шкіри через 10 хвилин може тільки зменшити тяжкість поразки.
Штучне дихання проводиться на не зараженій місцевості і практично виключається на місцевості, зараженою ОВ, оскільки в надітому на ураженого протигазі в підмасковому просторі скупчуватимуться слиз і блювотна маса.
Всі постраждалі повинні бути щонайшвидше евакуйовані із зараженої території в ОПМ або до найближчих лікувальних установ, розташованих на незараженій місцевості.
Після закінчення роботи особовий склад санітарних дружин виходить з вогнища, у визначеному місці змінивши засоби захисту і проходить санітарну обробку.

ЗАВДАННЯ 6. СПОСОБИ ТИМЧАСОВОЇ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧІ.
Кровотеча – це закінчення крові з кровоносної судини в зовнішнє середовище, в порожнині і тканині.
Розрізняють кровотечі зовнішні і внутрішні. При зовнішніх кровотечах кров виливається в зовнішнє середовище, при внутрішніх – в порожнину органів, в тканини і органи.
По вигляду пошкодженої судини кровотечі, що кровоточить, діляться на артеріальних, венозних і артеріальний - венозні (змішані) і капілярні. Кровотечі з паренхиматозних органів називається паренхиматозними.
Артеріальна кровотеча найнебезпечніше. При пошкодженні крупних артерій смерть може наступити протягом декількох хвилин в результаті масивної і швидкої крововтрати. Кров яскраво-червона і витікає пульсуючим струменем.
При венозній кровотечі кров поволі струмує з рани і має темніший колір. Виділяється кров з периферичного кінця пошкодженої вени.
Капілярна кровотеча вважається міні небезпечною. При нім кров витікає зі всієї поверхні рани.
Паренхиматозна кровотеча спостерігається у випадках пошкодження печінки, селезінки, нирок, легенів. Судини цих органів не звужуються, у зв'язку з чим кровотечі рясні і тривалі. Кровотечі можуть бути одноразовими і повторними.
Втрати крові діти і літні люди переносять важче, ніж особи середнього віку. Втрата 50% крові смертельна. Втрата 25% крові приводить до різкого порушення кровообігу і вираженого кисневого голодування. Гостре недокрів'я може бути як при зовнішніх кровотечах, так і при внутрішніх. Знекровлення життєво важливих органів (мозку) наступає при порівняно невеликих, але швидко наступаючих крововтратах.
Гостре недокрів'я характеризується ознаками колапсу і анемії мозку: блідість шкірних покривів і слизистих оболонок, іноді ціаноз губ і кінчика носа, спрага, сухість шкіри, загострені риси обличчя, частий, слабкого наповнення і напруги або ниткоподібний пульс, низький артеріальний тиск, часте дихання, нудота, блювота, шум у вухах, дзвін в голові, неспокій або сонливість, судоми, втрата свідомості, мимовільне відділення сечі і калу. У важких випадках при цьому наступає летальний результат.

Тимчасова або попередня зупинка кровотечі проводиться в осередку ураження або на місці події і носить характер невідкладної допомоги. Вона може бути надана лікарем, іншим медперсоналом, а іноді навіть самим постраждалим. Способи тимчасової зупинки кровотечі наступні:
1). Притиснення місця, що кровоточить, тиснучою пов'язкою. На рану накладається складена у декілька разів стерильна марля, на неї – шар вати, пов'язка туго закріплюється круговим бинтуванням. За відсутності стерильного матеріалу можна застосувати шматок чистого полотна і ін.

1 2 3 4 5 6 7


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП