Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
При вивченні даної теми студенти повинні вирішити питання, чи є примусові заходи медичного характеру видом кримінальної відпо-відальності, чи до всіх категорій осіб вони можуть застосовуватись. Примусовими заходами медичного характеру є: надання ам-булаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчи-нила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, в спеціальний лікува-льний заклад з метою її обов’язкового лікування, а також запобі-гання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК). Підставами застосування до особи примусових заходів медич-ного характеру є: 1) вчинення нею суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки злочину; 2) наявність в особи психічного захворювання; 3) визнання судом того, що особа є небезпечною для суспільства. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосо-вані судом до осіб, які (ст. 93 КК): 1) вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння. Такі особи не підлягають кримінальній відповідальності (ч. 2 ст. 19 КК); 2) вчинили у стані обмеженої осудності злочини. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності (ст. 20 КК); 3) вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психіч-ну хворобу до постановлення вироку. Ці особи не підлягають по-каранню. До них за призначенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання вони можуть підлягати покаранню (ч. 3 ст. 19 КК); 4) вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психіч-ну хворобу під час відбування покарання. Стаття 94 КК передбачає види примусових заходів медичного характеру. В ч. 1 цієї статті зазначається, що залежно від харак-теру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи ме-дичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусо-вому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним на-глядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим на-глядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусово-му порядку може бути застосоване судом стосовно особи, котра страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне ді-яння, якщо особа за станом свого психічного здоров’я не потре-бує госпіталізації до психіатричного закладу (ч. 2 ст. 94 КК). Госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним нагля-дом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно не-безпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку (ч. 3 ст. 94 КК). Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим нагля-дом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить за-грози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному за-кладі та лікування в умовах посиленого нагляду (ч. 4 ст. 94 КК). Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчи-нив суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на жит-тя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм пси-хічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суво-рого нагляду (ч. 5 ст. 94 КК). Слід зазначити, що застосування примусових заходів медич-ного характеру є правом, а не обов’язком суду. Вони застосову-ються лише до осіб, які є суспільно небезпечними (ч. 2 ст. 416 КПК). Головна відмінність примусових заходів медичного характеру від інших видів психіатричної допомоги полягає в тому, що при-мусові заходи медичного характеру застосовуються до осіб, які визнані судом неосудними чи обмежено осудними у зв’язку із вчиненням ними суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК. Згідно зі ст. 151 КК поміщення в психіатричний заклад заві-домо психічно здорової людини визнається злочинним діянням. Оскільки примусові заходи медичного характеру обмежують свободу особи, її тримання у психіатричному закладі за рішенням органів досудового розслідування чи суду за своїм характером і значенням прирівнюється законом до тримання під вартою і за-раховується до строку покарання день за день (ст. 423 КПК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття та мета примусових заходів медичного характеру» з дисципліни «Кримінальне право України»
