Під час вивчення цього питання студентам слід мати на увазі, що чинність закону про кримінальну відповідальність у часі при-пускає усвідомлення таких положень: 1) набрання чинності закону про кримінальну відповідаль-ність; 2) припинення чинності закону про кримінальну відповідаль-ність; 3) зворотну дію закону про кримінальну відповідальність. Згідно з ч. 2 ст. 4 КК злочинність і каранність діяння визнача-ються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час учинення цього діяння. Порядок набрання чинності закону про кримінальну відпо-відальність визначений у ст. 94 Конституції України, відповідно до якої закон підписує Голова Верховної Ради і невідкладно на-правляє його Президентові України. Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує та офіційно оприлюднює його. У цей же термін Президент України може скористатися правом «вето» і повернути закон з умотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Якщо при повторному розгляді закон буде прийнятий Верхов-ною Радою України не менш як двома третинами від її конститу-ційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. Закон набирає чинності • з дня його оприлюднення. Закон, у якого вказаний день на-брання ним чинності, застосовується щодо діянь, вчинених у цей день; • через десять днів з дня його офіційного оприлюднення (за-кон набирає чинності з нуля годин дванадцятої доби після появи (опублікування) його тексту в офіційному виданні). Офіційним оприлюдненням закону про кримінальну відповідальність є опублікування його у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр», у журналах «Відомості Верховної Ради України» та «Офіційний вісник України». Днем оприлюднення закону про кримінальну відповідальність вважається дата першого опублікування його у будь-якому з названих видань; • з того строку, який у ньому зазначений. Усунення або встановлення каранності діяння, а також пом’якшення або посилення покарання здійснюються шляхом законода-вчого виключення чи введення нового складу злочину, шляхом зміни диспозиції або санкції, а також шляхом введення або ви-ключення обставин, які зменшують або збільшують ступінь сус-пільної небезпеки певного злочину. Припинення чинності закону про кримінальну відповідаль-ність означає, що його норми не можуть застосовуватися до за-фіксованих у ньому діянь. Підставами припинення чинності за-кону про кримінальну відповідальність є: 1) відміна закону про кримінальну відповідальність; 2) заміна закону про кримінальну відповідальність іншим за-коном; 3) закінчення строку дії, на який закон був виданий. У житті трапляються ситуації, коли на час учинення злочину діяв один закон, а на час слідства чи розгляду справи у суді — інший. Тому необхідно з’ясувати, який з цих законів підлягає за-стосуванню. Згідно з ч. 2 ст. 4 КК злочинність і каранність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час учинення цього діяння. Часом учинення злочину визнається час учинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч. 3 ст. 4 КК), незалежно від часу настання зло-чинних наслідків. Закон, який скасовує злочинність діяння або пом’якшує кри-мінальну відповідальність, має зворотну дію у часі (ч. 1 ст. 5 КК). Зворотна дія закону у часі — це поширення дії нового закону на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання ним чинності. Законом, який пом’якшує відповідальність, вважається за-кон, який: • встановлює більш м’який вид покарання, ніж у законі, що діяв під час учинення злочину; • нижча мінімальна межа покарання, ніж така ж межа пока-рання у законі, що діяв раніше; • максимальна межа одного і того ж виду покарання є більш низькою у новому законі; • одночасно знижена нижча межа і підвищена вища межа. В цьому випадку закон має зворотну дію у часі лише у тій частині, яка пом’якшує відповідальність; • виключено додаткове покарання, яке було передбачене у попередньому законі; • збережене додаткове покарання, однак це покарання в ново-му законі, на відміну від того, що діяв раніше, передбачене факультативно поряд із менш суворим додатковим покаранням; • виключений більш суворий вид покарання, передбачений в альтернативній санкції, або в таку санкцію включений менш су-ворий вид покарання; • замість одного основного покарання, яке було у законі, що діяв раніше, передбачено альтернативно ще хоча б одне більш м’яке основне покарання. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює зло-чинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної сили (ч. 2 ст. 5 КК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Чинність кримінального закону в часі» з дисципліни «Кримінальне право України»
