ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Правові та юридичні науки » Кримінальне право України

Тлумачення кримінального закону
Слід звернути увагу, що за своїм змістом певні кримінально-правові норми не завжди сприймаються однозначно. Застосуван-ня кримінального закону передбачає необхідність його тлума-чення, тобто з’ясування волі законодавця, усвідомлення змісту закону, точне пояснення вживаних термінів.
Залежно від критерію, покладеного в основу поділу тлумачення на види, наука кримінального права розрізняє тлумачення закону:
• за суб’єктом;
• за способом (прийомом);
• за обсягом.
За суб’єктом тлумачення поділяють на:
— офіційне;
— судове;
— доктринальне;
— автентичне.
Офіційне (легальне) тлумачення — це тлумачення чинних законів або їх окремих положень спеціально на те уповноваже-ним офіційним органом — Конституційним Судом України. Згі-дно з ч. 2 ст. 147 Конституції України «Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших пра-вових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Кон-ституції України та законів України».
Cудове (казуальне) тлумачення — найбільш розповсюджене тлумачення — має два види:
1) тлумачення, яке дається судом (суддею) будь-якої інстанції при розгляді конкретної кримінальної справи. Воно обов’язкове тільки у тій справі, у зв’язку з якою здійснювалось;
2) тлумачення, яке дається на базі вивчення й узагальнення судової практики у постановах Пленуму Верховного Суду Украї-ни. Це тлумачення носить рекомендаційний характер. Ним мо-жуть користуватися й інші суб’єкти при застосуванні норм зако-ну про кримінальну відповідальність. Слід зазначити, що Пленум Верховного Суду дає тлумачення спираючись на закон, а не замі-нюючи його. Завдання цього тлумачення — виходячи зі змісту закону усувати практичні непорозуміння. Положення, які міс-тяться в таких постановах Пленуму, є обов’язковими для судів.
Доктринальне (наукове) тлумачення — це роз’яснення чин-ного кримінального законодавства фахівцями у галузі криміналь-ного права, котре дається у підручниках, монографіях, статтях, лекціях, виступах наукових і практичних працівників на науково-практичних конференціях тощо. Доктринальне тлумачення не має обов’язкової сили, але відіграє велику роль у розвитку науки кримінального права, при підготовці нових законів та застосу-ванні закону про кримінальну відповідальність у слідчій та судо-вій практиці.
Автентичне тлумачення — це тлумачення, котре дає сам орган, що прийняв закон. До прийняття Конституції 1996 р. таке тлумачення здійснювала Верховна Рада України. Зараз визначен-ня окремих понять, термінів дається у примітках до самого зако-ну, у зв’язку з чим автентичне тлумачення Верховною Радою України не застосовується.
За способами тлумачення поділяються на:
• філологічне;
• системне;
• історичне;
• логічне.
Філологічне (граматичне) тлумачення полягає у з’ясуванні змісту закону шляхом аналізу самого його тексту (змісту певних термінів і понять) із використанням правил граматики — синтак-сису, орфографії і пунктуації. Наприклад, у законодавчому понятті неосудності, що дається в ч. 2 ст. 19 КК України, законодавець пе-редбачив, що для визнання особи неосудною достатньо одного з вказаних біологічних критеріїв (наприклад, не могла усвідомлюва-ти свої дії чи бездіяльність, або керувати ними внаслідок хроніч-ного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної ді-яльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки). Названі критерії законодавець розглядає як альтернативні.
Системне тлумачення — це з’ясування змісту відповідного положення кримінального закону шляхом зіставлення його з ін-шими положеннями даного чи будь-якого іншого закону, визна-чення юридичної природи та місця цього положення в системі кримінального права, а інколи — і в усій національній правовій системі.
Цей прийом використовується законодавцем, теорією і прак-тикою, перш за все, для систематизації норм Загальної та Особ-ливої частин КК, для визначення родових об’єктів злочинів, для розмежування суміжного складу злочинів за родовим та безпосе-реднім об’єктами тощо. Наприклад, для з’ясування змісту слово-сполучення «те саме діяння», передбаченого у ч. 2 ст. 129 КК «Погроза вбивством», треба звернутися до диспозиції ч. 1 цієї ж статті, в якій дається його опис. Для визначення того, хто є бать-ком, опікуном чи піклувальником, тобто особами, які можуть не-сти кримінальну відповідальність за злочин, передбачений ст. 166 КК, треба звернутися до відповідних норм сімейного за-конодавства.
Історичне тлумачення — це з’ясування соціальних переду-мов, які зумовили прийняття закону про кримінальну відповіда-льність, завдань, котрі ставить законодавець, приймаючи закон, відмінності нового закону від того, що діяв раніше. Інколи ці об-ставини вказуються у преамбулі закону. Цей спосіб застосовуєть-ся переважно для розробки нових законодавчих актів.
Логічне тлумачення полягає у з’ясуванні змісту закону та об-сягу його правової регламентації за допомогою категорій логіки. Логічне тлумачення закону застосовується у кожному випадку як на рівні кваліфікації злочину, так і на рівні індивідуалізації від-повідальності, оскільки кожен склад злочинів у Особливій части-ні КК побудований з використанням логічних конструкцій, що містить загальне поняття складу злочину.
За обсягом тлумачення визначає межі дії закону у співвідно-шенні тексту закону і кола тих діянь, на які розповсюджується його дія. За обсягом тлумачення може бути:
• буквальне;
• обмежене;
• поширювальне.
Буквальне тлумачення полягає у з’ясуванні змісту криміна-льно-правової норми у точній відповідності тексту закону. За бу-квального тлумачення зміст певної ознаки або всієї норми закону збігається з її словесним викладенням. Наприклад, в ч. 1 ст. 111 «Державна зрада» дається визначення конкретних діянь, за які настає кримінальна відповідальність. Більш широкого тлумачен-ня, ніж зазначено в законі, не може бути.
Обмежене тлумачення полягає у наданні дії закону вужчих меж, аніж це передбачає буквальний зміст певної кримінально-правової норми. Цей вид тлумачення застосовується у випадках, коли закон про кримінальну відповідальність недостатньо визна-чає якусь ознаку складу злочину.
Наприклад, ст. 304 КК передбачає кримінальну відповідаль-ність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Виходячи з буквального тлумачення закону, відповідальність за цей злочин передбачена і щодо неповнолітніх осіб віком від 16 років. Хоча ст. 22 КК такого виключення із загального положення про вік кримінальної відповідальності не називає, однак, виходячи з логі-чного тлумачення, можна дійти висновку про те, що в даній нормі законодавець охороняє нормальне формування морального розви-тку неповнолітніх від дій тих осіб, у яких основи такого розвитку вже сформовані, тобто від повнолітніх осіб (після 18 років).
Поширювальне тлумачення полягає у тлумаченні більш ши-рокого змісту кримінально-правової норми (але в рамках закону) порівняно з буквальним його текстом. Наприклад, Пленум Верхо-вного Суду України, говорячи про зґвалтування, яке спричинило тяжкі наслідки, роз’яснив, що ними треба визнавати смерть або самогубство потерпілої, втрату будь-якого органу чи його функ-цій, душевну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину, не-поправне знівечення обличчя, переривання вагітності чи втрату здатності до дітородіння, а так само зараження вірусом імунодефі-циту людини або сифілісом, що сталися внаслідок зґвалтування .

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Тлумачення кримінального закону» з дисципліни «Кримінальне право України»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Что же такое 3G… 4G… и кто больше?
Що таке GSM?
Фінансові ресурси інвестування
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ФІНАНСОВОГО...
ГОЛОВНІ РИНКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТОВАРУ


Категорія: Кримінальне право України | Додав: koljan (02.03.2011)
Переглядів: 2436 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП