Звичайно, поширювалося використання не лише металів, а й речовин, які мають іншу елементну основу. В. І. Вернадський, який вивчав це питання, склав таблицю використання людиною хімічних елементів:
Таблиця 3. Динаміка використання хімічних елементів в історії людства
ЕПОХА Кількість елементів абсолютний показник % до загального числа Давні віки 19 21,3 До XVIII ст. 26 29,2 XVIII ст. 28 31,4 XIX ст. 50 56,1 Початок XX ст. 59 66,3
У давні віки більш-менш постійно використовували речовини, до складу яких входили залізо, золото, срібло, алюміній, нікель, калій, кальцій, кисень, кремній, мідь, вуглець, ртуть, цинк, хлор, сірка, олово. На початку XVIII ст, до цього переліку додалися фосфор, магній, кобальт, бор, вісмут та ін. У XIX ст. елементна база виробництва розширилася за рахунок барію, брому, кадмію, молібдену, марганцю, танталу, фтору, хрому, цирконію тощо. У XX ст. настає черга ще більш екзотичних сполук, в основі яких лежить літій, гелій, рубідій, рутеній, берилій, індій, ніобій, телур, гафній; широко використовуються елементи уранової та трансуранової груп, насамперед уран та плутоній (атомна зброя, атомні станції). У XX ст. пильну увагу привертають також численні різновиди хімічних елементів, так звані ізотопи, прикладом чого може бути використання важкої води, тобто води з ізотопами водню (дейтерію та тритію) у термоядерних реакціях. Наприкінці нашого століття, крім того, що збільшилася загальна кількість відомих елементів, значно зросло і число елементів, які використовуються: дедалі ширше застосовують інертні гази, антиноїди і лантаноїди, радіоактивні елементи й ізотопи. Отже, спостерігається тенденція до всебічного оволодіння хімічними елементами та їхніми сполуками. У використанні металів визначних результатів досягнуто, втім, не лише в наші дні, а й у часи минулі. Варто, для прикладу, згадати видатні досягнення давніх умільців, які не перестають дивувати нас і понині. Булатна сталь, дамаська сталь — здатні були розсікати панцирі рицарів. В Індії, в Делі дивує туристів височенний (7,25 м заввишки, діаметр внизу — 48 см, вага — близько 7 т) стовп, зроблений з напрочуд чистого заліза. В іспанських гарматах, що їх відлили на початку XVII ст. в Мексиці, знайшли сплав міді з платиною. В одному з китайських поховань III ст. н.е. знайдено сплав, переважна частина якого — алюміній, хоча вважається, що цей метал навчилися добувати лише недавно, коли застосували електричний струм (електроліз). Цікаво порівняти і кроки поступу в різних регіонах планети, хоча б у таких відомих та віддалених, як Єгипет і Китай. Це дасть певне уявлення про те, як люди рухалися у своєму стремлінні вперед. Єгипет відомий передовсім своєю іригацією та кам'яним будівництвом, а також ієрогліфічною писемністю. Єгиптяни оволоділи землеробством і скотарством, винайшли колесо і важелі, вимірювальні інструменти й одяг, використовували мідь, золото, дорогоцінні камені, придумали засоби транспорту на суші й на воді. Китай також відомий своїми іригаційними та фортифікаційними спорудами, землеробством і скотарством, писемністю, шовком, металургією, технікою тощо. Китайці придумали механізм для вимірювання відстаней, компас, кришталь, чавун, універсальний шарнір (не кажучи вже про колесо), насос, своєрідну кібернетичну машину, збрую (сідло, стремена, вуздечку), сірники, механічний годинник і багато іншого. Чудесні вироби траплялися й в інших місцях. Александрієць Герон сконструював сифон (своєрідний автомат для нормування води в храмах) та еоліпіл (прообраз парової машини й реактивного двигуна), його земляк Ктесибій — двоциліндровий поршневий насос, водневий годинник. Славнозвісний Архімед винайшов пристрої, які палили ворожі кораблі на відстані, а зблизька — підіймали їх у повітря і трощили. В давніх джерелах даються численні описи роботоподібних істот, у тому числі й Андроїда, сконструйованого Альбертом Магнусом (Альбертом фон Больштедтом). Цей випадок примітний ще й тим, що цю сконструйовану істоту побив молотком інший великий філософ — Фома Аквінський. Отже, людський розум не дрімав, тривалий час згадані і незгадані матеріали і пристрої могли залишатися цікавою забавою, аж доки в суспільстві не з'являлася потреба у використанні їх. Так було з кібернетичною машиною, паровим двигуном, поршневим насосом, надтвердими металами (платина тощо), горючими матеріалами, зокрема, нафтою та вугіллям, відомих людям ще з глибокої давнини, але введених у структуру економіки лише в XIX ст. Так було і з багатьма іншими речовинами і процесами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розширення елементної основи виробництва» з дисципліни «Екологічна культура»
