СУПРЯГА — форма госп. кооперації, що простежується за документальними джерелами на укр. землях у 16—19 ст.; полягає в об’єднанні реманенту (возів, плугів, саней тощо) та робочої худоби (коней і волів) кількома окремими дворогосподарствами для виконання спільних трудових повинностей (панщини, толоки, шарварку), які накладалися на сільс. громаду загалом. Коли селяни супрягою відбували панщину, то в плуг «спрягивали по волу з дворища», для возової повинності поставляли «один воз с двух дворищ», а для виконання ремонтних робіт (шарварків) «если везут дерево восьмисаженное, спрягаються по четыре дворища, а если меньшее, то по два». За таким же принципом організовували С. для виконання заг. робіт на користь всієї сільс. громади чи окремих госп-в села (оранка твердих ґрунтів важкими плугами, в які впрягали по кілька пар волів, підвіз дерева для буд-ва тощо).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУПРЯГА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
