Це юридичні акти, які в принципі належать до сфери регулю-вання норм торгового права. Необхідно зазначити, що в законодавстві Франції не є важли-вим, уважаються учасники угоди комерсантами або ні. Але закон установлює, що будь-яка дія комерсанта є торговою операцією за належністю, якщо не доведено протилежне. Тобто в ситуації, ко-ли в комерсанта є необхідність придбати товар для власних по-треб, він повинен довести це, інакше угода підпадає під регулю-вання Торгового права. У свою чергу, комерційна за своєю природою операція, здійс-нена особою, яка не є комерсантом, уважається цивільною, якщо здійснена для особистих потреб. Поняття торгової операції за належністю було поширене і на зобов’язання, які комерсант мав і без укладення контрактів. Для цього достатньо, щоб виконання цих зобов’язань було пов’язано з торговою діяльністю або мало комерційні цілі. Це стосується відповідальності за незаконну діяльність (наприклад, за факти незаконної конкуренції). При цьому податкова заборгованість не вважається комерційною. Відповідальність за несплату або не-своєчасну сплату податків регулюється податковим правом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Торгові операції за належністю» з дисципліни «Міжнародне комерційне право»
