Постановою від 7 квітня 1990 р. № 338 «Про вступ СРСР у Міжнародну організацію кримінальної поліції-Інтерпол» Радою Міністрів СРСР було прийнято рішення про вступ до МОКП. У вказаній постанові було зазначено таке: 1. Прийняти пропозицію Міністерства внутрішніх справ СРСР, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства закордонних справ СРСР, Прокуратури СРСР, Міністерства юстиції СРСР, Міністерства фінансів СРСР і Головного управління державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР про вступ СРСР до Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол). Міністерству внутрішніх справ СРСР оформити членство СРСР в Інтерполі. 3. Міністерству внутрішніх справ СРСР до кінця 1990 року створити Національне центральне бюро Інтерполу в СРСР (НЦБ СРСР) у складі Міністерства і внести відповідні зміни в його структуру. 4. Міністерству внутрішніх справ СРСР представити в 1991 році пропозиції про направлення окремих співробітників НЦБ СРСР у штаб-квартиру Інтерполу у м. Ліоні (Франція) для роботи в Генеральному секретаріаті цієї організації. 5. Міністерству внутрішніх справ СРСР разом із Комітетом державної безпеки СРСР, Міністерством закордонних справ СРСР, Міністерством юстиції СРСР, Прокуратурою СРСР, Верховним Судом СРСР і Головним управлінням державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР до 1 липня 1990 р. розробити проект відповідного нормативного акту про правові основи участі СРСР у діяльності Інтерполу і до кінця 1990 року проект положення про Національне центральне бюро Інтерполу в СРСР. Але з розпадом СРСР НЦБ СРСР функціонувати не розпочало. Постановою від ЗО вересня 1992 p. N 555 «Про вступ України до Інтерполу» Кабінет Міністрів незалежної України прийняв рішення про вступ до МОКП, в якому було зазначено таке: 1. Прийняти пропозицію Міністерства внутрішніх справ, погоджену з Міністерством юстиції, Міністерством закордонних справ Міжнародна організація кримінальної поліції та Службою безпеки, про вступ України до Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол. Подати від імені Уряду заявку про вступ України до цієї організації. 2. Виділити для сплати вступного та річного внесків Інтерполу 328 700 швейцарських франків. Державному експортно-імпортному банку профінансувати зазначені витрати за рахунок коштів Державного валютного фонду України. Кабінет міністрів України постановою від 11 серпня 2004 р. № 1043 «Про представника Національного центрального бюро Інтерполу в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерпол» прийняв рішення про направлення представника України до штаб-квартири Інтерполу в м. Ліоні. З метою вдосконалення механізму взаємодії вітчизняних правоохоронних органів з компетентними органами іноземних держав із вирішення питань боротьби зі злочинністю, яка має транснаціональний характер або виходить за межі держави, Кабінет Міністрів України постановив: 1. Прийняти пропозицію Міністерства внутрішніх справ щодо направлення представника Національного центрального бюро Інтерполу в Україні до Генерального секретаріату Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол (далі - представник Національного бюро). 2. Затвердити розмір витрат, пов'язаних із утриманням представника Національного бюро, у розмірі 3400 євро на місяць, із соціальним страхуванням - у розмірі 2500 євро на рік. 3. Міністерству внутрішніх справ: забезпечити направлення представника Національного бюро до Генерального секретаріату Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол і виділення на поточний рік коштів для його утримання та соціального страхування за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» на відповідні цілі; передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на 2005 та наступні роки видатки, пов'язані з утриманням та соціальним страхуванням представника Національного бюро. 4. Міністерству внутрішніх справ, Міністерству закордонних справ та Міністерству фінансів подати в місячний термін Кабінетові Міністрів України узгоджені пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють питання відрядження осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. 76 Інтєрпол У зв'язку з прийняттям України до Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу Кабінет Міністрів України Постановою від 25 березня 1993 р. № 220 «Про Національне центральне бюро Інтерполу» встановив, що: взаємодія правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних держав щодо вирішення питань боротьби зі злочинністю, яка має транснаціональний характер або виходить за межі країни, здійснюється лише через Національне центральне бюро Інтерполу; - Міністерство внутрішніх справ виступає як Національне центральне бюро Інтерполу. У зв'язку з цим збільшити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства на 35 одиниць для утворення робочого апарату Бюро; - витрати, пов'язані з участю України в діяльності Інтерполу, фінансуються з державного бюджету; - керівник робочого апарату Бюро за граничним спеціальним званням, дисциплінарними правами і умовами оплати праці прирівнюється до начальника головного управління Міністерства внутрішніх справ. - Міністерству внутрішніх справ подавати щорічно у січні Кабінетові Міністрів України звіт про результати діяльності Національного центрального бюро Інтерполу. Затверджено Положення про національне центральне бюро Інтерполу, зобов'язано: - Міністерство зв'язку і Міністерство внутрішніх справ вирішити у найкоротший термін питання щодо встановлення телекомунікаційного зв'язку між робочим апаратом Національного центрального бюро Інтерполу і Виконавчим комітетом та Генеральним секретаріатом Інтерполу, відповідними органами зарубіжних держав; - Міністерству внутрішніх справ укомплектувати протягом трьох місяців робочий апарат Бюро кваліфікованими спеціалістами /як правило, тими, що володіють однією або декількома іноземними мовами/, створити для них належні умови праці, встановивши відповідний режим роботи з документами: вирішити питання щодо редакційно-видавничого і транспортного забезпечення діяльності цього апарату та осіб, які прибувають до України лінією Інтерполу. Положенням «Про Національне центральне бюро Інтерполу» встановлюється, що: 77 1. Національне центральне бюро Інтерполу /Укрбюро Інтерполу/ представляє Україну в Міжнародній організації кримінальної поліції -Інтерполі та є центром координації взаємодії правоохоронних органів країни з компетентними органами зарубіжних держав щодо ведення боротьби зі злочинністю, яка має транснаціональний характер або виходить за межі країни. Повноваження Укрбюро Інтерполу покладаються на МВС, у рамках якого створюється робочий апарат Бюро. 2. Укрбюро Інтерполу у своїй діяльності керується Конституцією України і законодавчими актами України щодо боротьби зі злочинністю, міжнародними договорами України, статутом та іншими нормативними документами Інтерполу, нормативними актами МВС, а також даним Положенням. 3. Основними завданнями Укрбюро Інтерполу є: - координація діяльності правоохоронних органів країни у боротьбі зі злочинністю, яка має транснаціональний характер або виходить за межі країни шляхом забезпечення взаємодії з Генеральним секретаріатом та відповідними органами держав-учасниць Інтерполу у боротьбі зі злочинністю; - оцінка рівня поширення в Україні злочинності, яка носить транснаціональний характер і загрози злочинної діяльності громадян України за кордоном. 4. Укрбюро Інтерполу відповідно до покладених на нього завдань: 1) забезпечує обмін офіційною та конфіденційною /оперативно-розшуковою/ інформацією у межах Інтерполу та правоохоронних органів України з питань боротьби зі злочинністю; 2) надсилає до Генерального секретаріату і Національних центральних бюро держав-учасниць Інтерполу запити та відомості правоохоронних органів країни, пов'язані з інформацією про злочин і злочинців, розшукуваних осіб, предмети, документи, здійснення нагляду за особами, які підозрюються у скоєнні злочинів тощо; 3) приймає і контролює реалізацію запитів та інформацій Генерального секретаріату і Національних центральних бюро держав-учасниць Інтерполу; 4) сприяє представникам компетентних органів зарубіжних держав, які прибули в Україну для здійснення оперативно-розшуко-вих та інших заходів, пов'язаних із боротьбою зі злочинністю; 5) терміново інформує Національні центральні бюро держав-учасниць Інтерполу про випадки безпосереднього звертання до їхних компетентних органів правоохоронних органів країни; 78 Інтерпол 6) у разі необхідності подає до Генерального секретаріату і до Національних центральних бюро держав-учасниць Інтерполу зведену інформацію про злочини, скоєні іноземними громадянами на території України, а також іноземних громадян, яких затримано в Україні за підозрою у скоєнні злочинів або притягнуто до кримінальної відповідальності - засуджено; 7) орі амізовує участь представників України у зустрічах і конференціях, які проводяться Інтерполом; 8) складає на підставі інформації, яка надходить від правоохоронних органів країни, звіти, передбачені Інтерполом, і надсилає їх до Генерального секретаріату; 9) готує аналітичні огляди, звіти та узагальнення за матеріалами Інтерполу з проблем боротьби зі злочинністю; 10) формує на підставі інформації, одержаної у ході своєї діяльності, банк даних про злочини і злочинців, розшукуваних осіб, предмети та документи; 11) бере участь у розробці проектів законодавчих та нормативних актів, які регламентують роботу, спрямовану на боротьбу зі злочинністю; 12) бере участь у проведенні кримінологічної експертизи законодавчих і нормативних актів та міжнародних договорів України, з прийняттям і укладанням яких може відбутися поширення злочинності; 13) контролює в межах своєї компетенції додержання міжнародних договорів України щодо боротьби зі злочинністю; 14) замовляє в бібліотеці Генерального секретаріату Інтерполу законодавчі та нормативні акти держав-учасниць Інтерполу з питань боротьби зі злочинністю, міжнародно-правові документи, угоди, які регламентують міжнародну співпрацю у цьому напрямі, а також документи про діяльність поліції; формує банк даних з такої інформації; 15) видає інформаційний бюлетень. 5. Укрбюро Інтерполу при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з правоохоронними органами, центральними і місцевими органами державної влади України, керівними органами і структурними підрозділами Інтерполу, правоохоронними органами зарубіжних держав. 6. Укрбюро Інтерполу отримує інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади України з питань, які входять до його компетенції, та надає їм отриману лінією Інтерполу інформацію безоплатно. Міжнародна організація кримінальної поліції 79 7. Для визначення науково обґрунтованої державної протизлочин-ної політики та розробки рекомендацій та пропозицій щодо боротьби зі злочинністю, яка носить транснаціональний характер або виходить за межі країни, Укрбюро Інтерполу може звертатися до радників, які виконують виключно консультаційні функції на договірних засадах. Склад радників визначається МВС за погодженням із Мін'юстом і Службою безпеки. Але процедура призначення відповідно до статті 36 Статуту Інтерполу така: радники Інтерполу призначаються Виконавчим комітетом терміном на 3 роки. їхнє призначення вважається остаточним тільки після повідомлення про нього Генеральною асамблеєю. Кандидатури радників обираються із числа осіб, які користуються всесвітньо відомим авторитетом у будь-якій із галузей, що становлять зацікавленість для Організації. 8. Робочий апарат Укрбюро Інтерполу є самостійним структурним підрозділом центрального апарату МВС, його очолює керівник, який призначається наказом МВС. 9. Структура і штати робочого апарату Укрбюро Інтерполу затверджуються Міністром внутрішніх справ. 10. Діловодство в Укрбюро Інтерполу здійснюється українською мовою з використанням на бланках символіки Інтерполу відповідно до вимог, встановлених у МВС, і з урахуванням рекомендацій Генерального секретаріату Інтерполу. 11. Укрбюро Інтерполу має печатку зі своїм найменуванням. Спільним наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997 p. N 3/1 /2/5/2/2 затверджена інструкція «Про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів.» Дана інструкція визначає порядок використання правоохоронними органами України* можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні (надалі - НЦБ) для співпраці з Генеральним секретаріатом Інтерполу та правоохоронними органами зарубіжних держав під час здійснення діяльності, пов'язаної із попередженням, розкриттям та розслідуванням злочинів, які мають транснаціональний характер або виходять за межі України. *Під правоохоронними органами України розуміють органи Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Служби безпеки, 80 Держкомкордону, Державної митної служби, Державної податкової адміністрації України. Дана інструкція розроблена відповідно до законів України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», положення «Про Національне центральне бюро Інтерполу в Україні», Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу. Підрозділом, на який безпосередньо покладається організація виконання функцій Міністерства внутрішніх справ України як Національного центрального бюро Інтерполу, є робочий апарат Укрбюро Інтерполу. НЦБ забезпечує співпрацю правоохоронних органів України та зарубіжних країн як у цілому, так і в окремих напрямках боротьби зі злочинністю і надає можливості для: - підготовки та надсилання ініціативних запитів за кордон; - підготовки та надсилання відповідей на запити зарубіжних правоохоронних органів; - обміну оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою та криміналістичною інформацією про підготовку і скоєння злочинів та причетних до них осіб, а також архівною та, в окремих випадках, процесуальною інформацією; - обміну досвідом роботи, законодавчими та іншими нормативними актами, навчально-методичною літературою з питань діяльності правоохоронних органів; - обміну науково-технічною та іншою інформацією з питань боротьби зі злочинністю. Для надсилання в НЦБ запитів щодо проведення правоохоронними органами зарубіжних держав необхідних оперативно-розшукових заходів, а в деяких випадках слідчих дій, іншої інформації правоохоронні органи України використовують усі наявні в них канали зв'язку, у тому числі шифрованого. Запити та інші документи, які надсилаються до НЦБ, повинні мати необхідні реквізити: назва органу, його повна адреса, телефон, телетайп або факс, вихідний номер та номер посилання (за його наявності), прізвище та телефон виконавця. Запити та інші документи виконуються лише у друкованому вигляді, підписуються керівниками органу: - для органів внутрішніх справ - від начальника районного, міського, районного у місті, лінійного відділу внутрішніх справ на транспорті (їх заступників) і вище; - для органів прокуратури - від прокурора району (прирівняних Міжнародна організація кримінальної поліції 81 до нього прокурорів), їх заступників і вище; - для органів державної безпеки - від начальника Головного управління СБУ в Криму, управлінь СБУ в областях, м. Києві і Київській області, м. Севастополі (їхніх заступників) і вище; - для органів Держкомкордону - від начальника оперативно- роз-шукового відділу напряму (його заступників) і вище; - для органів Державної митної служби - від начальника митниці (його заступників) і вище; - для органів Державної податкової адміністрації - від начальника районного відділу податкової поліції (прирівняних до районного відділів податкової поліції), їхніх заступників і вище. Прізвища, імена іноземних громадян, назви закордонних фірм, підприємств, організацій або установ, за наявності їх написання мовою запитуваної країни відтворюються в оригіналі. Запити до НЦБ надсилаються, як правило, через підрозділи Укрбюро Інтерполу в головнихуправлінняхМВСУкраїни в Криму, м. Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях та м. Севастополі. Запити, одержані правоохоронними органами України з НЦБ, виконуються у такі терміни: З поміткою «терміново» - протягом доби з часу надходження; «Звичайно» - в якомога короткий термін, але не більше десяти діб; «Нетерміново» - в якомога короткий термін або до вказаної у запиті дати, але не більше 1 місяця. Відповідальність за своєчасне та якісне виконання запитів НЦБ несе керівник органу, куди надійшов запит для виконання. При неможливості своєчасно виконати запит керівник зазначеного органу письмово інформує НЦБ про обставини та причини, які перешкоджають своєчасному виконанню. Змінити термін виконання запиту за наявності об'єктивних обставин, а також зняти з контролю виконаний запит може лише керівник, який дав доручення до виконання, або особа, яка його заміщає. Зупинити виконання запиту або скасувати його має право лише начальник НЦБ та його заступники, НЦБ країни - ініціатора запиту або Генеральний секретаріат Інтерполу. НЦБ відмовляє повністю або частково у виконанні запитів: які не стосуються компетенції Інтерполу; які пов'язані зі злочинами політичного, військового, релігійного або расового характеру; виконання яких призведе до порушення: а) суверенітету та безпеки України; 82 Інтерпол б) законодавства України або держави, до якої надсилається запит; в) прав людини; якщо вони оформлені з порушенням вимог інструкції; якщо вони надійшли від відомств, установ та організацій, які відповідно до законодавства України не є правоохоронними органами; якщо вони надійшли від фізичних осіб. Про відмову у виконанні запиту НЦБ письмово інформує ініціатора із зазначенням причин відмови. Перевірка з використанням каналів та можливостей НЦБ може здійснюватися стосовно будь-яких діянь, визначених кримінальним законодавством як злочини, окрім тих, які мають військовий, політичний, релігійний або расовий характер. Також встановлюється порядок та особливості взаємодії з правоохоронними органами зарубіжних держав під час проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій із окремих категорій злочинів, зокрема:
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІНТЕРПОЛ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Інтерпол. Міжнародна організація кримінальної поліції»
