Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію державного майна і умов договору купівлі-продажу державного майна
За порушення законодавства про приватизацію, в т. ч. невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, передбачених угодами приватизації, встановлена відповідальність: • кримінальна — щодо посадових осіб державних органів приватизації, інших органів державної виконавчої влади за наявності в їх діях ознак злочину, пов'язанного з порушенням законодавства про приватизацію; • адміністративна — щодо посадових осіб державних органів приватизації, інших органів державної виконавчої влади у вигляді штрафу за: а) необгрунтовану відмову у прийнятті заяви про приватизацію; порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації,— до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; б) необгрунтовану відмову від продажу цілісного майнового комплексу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову в наданні інформації про об'єкт приватизації — до 1 Див.: Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затверджене наказом ФДМ України від 29 жовтня 1998 р. № 2041 //Д1БП.- 1999.- № 1.-С. 18-19. десяти встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; • господарсько-правова: у формі неустойки, шрафу, пені, що сплачується покупцями у разі: а) якщо вони не сплатили за об'єкт приватизації, придбаний шляхом викупу, на аукціоні чи за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладання чи реєстрації відповідної угоди; неустойка сплачується на користь державного органу приватизації в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкт приватизації» від 21 серпня 1997 р. № 910; б) порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі — у формі пені розміром 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочки; в) у разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору — у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій; г) у разі недотримання покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого об'єкта — у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна (зазначені штрафи стягуються з покупців і перераховуються до Державного бюджету України); д) за недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешко-дження проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна—у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт (накладається на керівника приватизованого підприємства); штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в установленому порядку; у формі відшкодування збитків — у разі заподіння збитків порушенням законодавства про приватизацію, а також витрат щодо забезпечення збереження об'єкта приватизації до моменту передачі майна; відшкодування здійснюється за позовами зацікавлених осіб в претензійно-позовному порядку; у формі господарсько-оперативних санкцій: розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій (здійснюється з ініціативи державного органу приватизації); при цому внесені частково інвестиції не повертаються. Крім зазначених санкцій, може бути вжитий і такий захід, як визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у разі порушення встановленого законодавством порядку приватизації чи прав покупців (за позовом заінтересованих осіб).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію державного майна і умов договору купівлі-продажу державного майна» з дисципліни «Інвестиційне право»
