ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Філософські науки » Філософія

Проблема гуманізації економічної освіти
Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістсь-ких позицій найбільш точно можна окреслити словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: «Людина є мі-ра всім речам». У зв’язку з тим, що вища школа не встигає адап-тувати свої програми до бурхливих змін в економічному, полі-тичному та соціальному житті, вона повинна шукати такі джерела знань, які впливають на зміни в людській істоті.
Фундатор Римського клубу А. Печчеї зазначав, що саме в лю-дині містяться джерела всіх наших проблем, у ній зосереджені всі наші прагнення і сподівання, всі початки і звершення, основа всіх наших надій. І якщо ми бажаємо відчувати глобальність усього існуючого на світі, то в центрі цього повинна стати цільна люд-ська особистість і її потенції.
Трансформація людської істоти повинна базуватись на прин-ципах «нового гуманізму», який складається з таких компонентів:
1) почуття глобальності, яке пов’язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи;
2) любов до справедливості, яка повинна стати основою усіх соціальних перетворень і подальшого розвитку людського суспільства;
3) боротьба за свободу людини, відмова від будь-якого наси-льства, що сьогодні є основним злом, яке слід перемогти.
На основі принципів «нового гуманізму» А. Печчеї визначає шість стартових цілей для людства. Ці цілі пов’язані з «зовніш-німи межами» планети, «внутрішніми межами» самої людини, її культурною спадщиною, навколишнім середовищем, яке вона повинна зберігати, комплексною «виробничою системою», реор-ганізація якої конче необхідна.
Перша ціль випливає з необхідності визнання «зовнішніх меж» розвитку людства; друга ціль пов’язана з фізичними і пси-хологічними можливостями людини; третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції «розумного розмі-щення національного суверенітету» (мабуть, і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття національного суверенітету Украї-ни); п’ята ціль людства вимагатиме проведення значних будіве-льних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні п’ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхід-ність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства.
Величезні можливості людства, його продуктивних сил, науки і техніки пов’язані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою гуманності і почуттів до природи. Свого часу ві-домий англійський вчений і письменник Ч. Сноу протиставив два типи культури сучасного суспільства — технічну і гуманітарну, показав безодню, яка розділяє їх. Підкреслюючи однобічність представників цих культур, він закликав до боротьби проти дик-тату національно-технічного начала над духовними аспектами людського життя, до об’єднання зусиль представників творчої ін-телігенції в ім’я ідеалів гуманізму.
За роки, що пройшли з часу появи книги Ч. Сноу «Дві культу-ри», з’явилось немало всіляких моралістичних закликів і проектів «перебудови мислення людства», «гуманістичної переорієнтації технічного прогресу», «духовної революції», «духовного відро-дження нації» і т. п. Вони стали невід’ємною складовою части-ною сучасної футурології і соціології техніки, зокрема більшості останніх проектів Римського клубу.
Основною рушійною силою суспільства є людина. Техніка, раціональні сфери буття існують не самі по собі і не можуть бути «добрими» чи «злими». Такими їх робить людина, і саме вона не-се моральну відповідальність за наслідки науково-технічного прогресу, за негативні результати дії комерціалізації культури, духовного життя, переходу країни до ринкової економіки. Сис-тема і структура «гуманізованої» техніки та економіки повинні виходити з потреб людини, заради якої цей прогрес і існує. Ще Кант говорив, що людину немає необхідності закликати до мора-льної поведінки в межах категоричного імперативу. Вона буде в нормальному суспільстві діяти морально через те, що це для неї найбільш корисно. Академік М. Мойсєєв вважає, що кантівську «максиму» («поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою») слід доповнити екологічним імперативом (поводься з природою так, як би ти хотів, щоб вона поводилась з тобою).
Почуття глобальності у студентів економічних вузів має фор-муватись з допомогою філософських, культурологічних та еколо-гічних знань.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Проблема гуманізації економічної освіти» з дисципліни «Філософія»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: АО "МММ" Історія, наслідки та реклама
Організаційна структура банку та управління ним
ТЕОРЕТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
Аналізатори протоколів
ЛОГІЧНІ МЕТОДИ


Категорія: Філософія | Додав: koljan (28.04.2011)
Переглядів: 1000 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП