ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 11
Гостей: 11
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Матеріали для курсової

Головна » Матеріал » Військова справа » Військова справа

Психологічна характеристика бою як виду діяльності
18.02.2017, 16:13
ПЛАН КОНТРОЛЬНОЇ (РЕФЕРАТИВНОЇ) РОБОТИ
За темою
„Психологічна характеристика бою як виду діяльності”

Вступ……………………………………………………………………………
1. Морально-психологічне забезпечення оборони:
а ) мета оборони, способи досягнення, основні вимоги;
б) основні заходи, напрями МПЗ оборони.
2. Особливості морально-психологічного забезпечення наступу:
а) чинники МП плану;
б) напрямки роботи, завдання МПЗ наступу.
Висновки…………………………………………………………………………
Список літератури………………………………………………………………

Проведення заходів МПЗ підвищує бойову активність особового складу в обороні, що дає безпосередньо бойовий ефект, а також зберігає бойовий настрій військ, зміцнює їх моральний і психологічний стан, дисципліну і порядок, впевне¬ність у перемозі над ворогом. Вони постійно нагадують підлеглим, що пасивність, уповільненість, розслабле¬ність у діях військ, що обороняються, зразу ж використовуються противником. Тільки рішучі та активні дії можуть забезпечити міцність і стійкість оборони і під¬готовку умов для переходу в наступ.
Новітні види зброї та бойової техніки, весь характер сучасного бою розширюють умови та можливості для прояву бойової активності в обороні. Але ці можли¬вості реалізуються не автоматично. Щоб втілити їх у діяльність, потрібна напру¬жена, цілеспрямована діяльність командирів, штабів, органів виховної роботи.
Звичайно, однім тільки роз'ясненням бойову активність не можна сформувати: тут важливий особистий приклад командирів, офіцерів усіх ланок керівництва. їх організаційні здібності, пошук новітніх підходів до ведення оборонних бойових дій, безпосереднє проведення заходів активізації оборонного бою, навчання актив¬ним методам бойової підготовки сержантів та офіцерів ротної, батальйонної ланки управління.
Упевненість та активність військовослужбовців в обороні залежать від багатьох факторів, зокрема, від надійності оборонних споруд, інженерного обладнання. Ось чому під час проведення заходів МПЗ приділяється велика увага умілому викорис¬тання військовослужбовцями захисних умов місцевості, доброякісного обладнання позицій, вогневих точок, сховищ. У повсякденному спілкуванні з військовослуж¬бовцями офіцери показують, яку шкоду може нанести легковажне ставлення до укріплення окопів, траншей, ходів сполучення; заохочувати тих, хто найбільш ста¬ранно виконує ці роботи.
Вважаться важливим аспектом діяльності органів виховної роботи під час обо¬ронних бойових дій проведення занять із особовим складом з метою навчання вій¬ськовослужбовців методам подолання психічних травм і бойового стресу, прийо¬мам саморегуляції, вольової мобілізації, аутотренінгу, наданню екстреної лікарсь¬кої та психологічної допомоги. Начальники груп (відділень) МПЗ бойових дій про¬водять заняття, тренування з питань надання психологічної допомоги військовос-лужбовцям у взаємодії з медичними працівниками.
У підрозділах організуються та проводяться систематичні огляди та обстеження особового складу з питань виявлення симптомів бойових психічних травм, здійс¬нюються заходи їх запобігання та корекції. Окремо проводяться такі заходи, а саме - зняття станів емоційно-психічних перевантажень під час очікування бойових дій у підрозділах розвідки, спостерігачів у частинах, які знаходяться у смузі забезпечення чи передовій позиції.
З метою зміцнення морально-психологічного стану в підрозділах за участю ко¬мандного складу проводяться гуманітарні години за темами: "Героїчне минуле ра¬йону бойових дій", "Край, в якому ми звільнюємо Україну", "Наш земляк Богдан Хмельницький", "Кодекс поведінки учасника бойових дій".

МПЗ оборони має свої особливості, які витікають із її мети та основного за¬вдання. Метою оборони є відбиття наступу противника, нанесення йому значних утрат, утримання важливих районів, рубежів, об'єктів місцевості, створення умов для переходу до рішучого наступу. Досягнення такої мети можливе за умов:
- удало¬го застосування під час оборони її сильних сторін;
- інженерного устаткування, зни¬ження за рахунок цього втрат особового складу і бойової техніки від звичайних способів ураження.
В обороні вогневі засоби мають порівняно більше можливостей, ніж у наступі. Війська в обороні вибирають вигідні за умов місцевості рубежі та райони для ве¬дення бойових дій, можуть успішно організовувати маскування, краще вивчити мі¬сцевість і підготувати маневр. Для боротьби із мотопіхотою і танками противника військовими частинами та підрозділами в обороні можуть застосовуватися мінні перепони, в той час як для наступаючого противника такі можливості практично обмежені.
Спосіб досягнення мети оборони та її ведення складає:
- вибраний варіант відбиття на¬ступу противника;
- його вогневе ураження, утримання важливих районів;
- прове¬дення контратак і розгрому противника.
Досягнення цієї мети передбачає утримання важливих районів, яке визначає стійкість смуги чи ділянки оборони. Тому в цих напрямках зосереджуються основ¬ні зусилля оборони. Це досягається концентрацією на цих напрямках та їх утри¬манням найбільш боєздатними частинами і підрозділами, а також масованим вог¬нем.
Основу досягнення мети оборонного бою складають:
- ураження противника зосередженим масованим загороджувальним вогнем і во¬гнем прямого націлювання всіх видів зброї та ударами авіації; завзяте утримання важливих ділянок і районів оборони;
- розгром противника, який вклинився в оборону, контратаками механізованих і танкових підрозділів і частин.
Мета оборони досягається також здійсненням широкого маневру вогнем війсь¬ковими частинами та підрозділами, який дозволяє досягати необхідного співвід¬ношення сил і засобів.
У ході бойових дій для стійкого утримання важливих районів можуть висува¬тися з глибини і з флангів додаткові сили та засоби, а також проводитися контрата¬ки. З цього усього виходить, що способи досягнення мети оборони, утримання ва¬жливих районів місцевості ґрунтуються не тільки на використанні бойових можли¬востей розташованих у них сил і засобів, але і на широкому маневрі вогнем і війсь¬ками, що знаходяться поза цих районів, а також на контратаках.
Військові частини та підрозділи можуть переходити до оборони за різних умов. Умови переходу до оборони - це конкретна тактична обстановка (положення, стан, характер дій противника і своїх військ, а також сусідів, умови місцевості), в якій здійснюється підготовка оборони і перехід до неї заздалегідь або в ході бойових дій, в умовах безпосереднього зіткнення з противником або поза зіткненням з ним.
Перехід до оборони у безпосередньому зіткненні з супротивником частіше всього відбувається в ході наступу для відбиття контратак переважаючих сил про¬тивника, закріплення захоплених районів (рубежів), забезпечення флангів насту¬паючих військ при невдалому закінченні зустрічного бою. Деякі частини та підроз¬діли можуть бути вимушені перейти до оборони у безпосередньому зіткненні з противником в результаті невдалого закінчення для них зустрічного бою з перева-жаючими силами противника.
При переході до оборони у безпосередньому зіткненні з противником, органі¬зація її буде проводитися, як правило, у короткі строки.
У ряді випадків на напрямках, де необхідно забезпечити висування, розгортан¬ня та перехід до наступу головних сил, ще напередодні початку бойових дій війсь¬кові частини та підрозділи можуть готувати оборону та переходити до неї завчас¬но.
При переході до оборони поза зіткненням із противником існують умови рете¬льного вивчення місцевості як у глибині, так і на підступах до переднього краю, вибору найбільш вигідних оборонних рубежів, організації вогневої поразки і мане¬вру, широкого використання інженерної техніки не тільки в глибині, але й на пе¬редньому краї оборони, а також для створення смуги забезпечення або передової позиції.
До оборони пред'являються відповідні вимоги, тобто ті основні умови, які вона повинна мати, щоб забезпечити досягнення поставленої мети.
Основними вимога¬ми до оборони є: стійкість та активність. Під стійкістю оборони слід розуміти її здатність протистояти міцним ударам противника всіма засобами ураження, відби¬ти наступ переважаючих сил, при цьому утримати важливі райони місцевості та знищити угрупування противника у випадку вклинення в оборону. Активність оборони складається з постійного ураження противника ударами авіації, всіма ви-дами вогню, з нав'язуванні йому своєї волі та створенні для нього невигідних умов ведення бою, з проведенням широкого маневру вогнем, силами і засобами, з рішу¬чих контратак.
Сучасна оборона буде протистояти противнику, що наступає великими силами танків, мотопіхоти, артилерії, авіації, у тому числі бойових вертольотів і повітря¬них десантів, в умовах загрози застосування ЗМУ. Тому вона повинна бути стій¬кою і активною, здатною відбити удари противника із застосуванням усіх цих ви¬дів зброї.
Вимоги до оборони бути стійкою та активною взаємопов'язані. їх виконання досягається:
1. Веденням постійної розвідки для своєчасного розкриття підготовки противника до наступу створеного ним угруповання військ, напрямку головного удару та за¬думу можливих дій;
2. Негайним знищенням ЗМУ противника безпосередньо після їх виявлення;
майстерною побудовою оборони;
3. Вдалим використанням місцевості, її інженерним обладнанням і створенням розвинутої системи перепон;
4. Організацією всіх видів забезпечення і в першу чергу, морально-психологічного;
5. Стійкого та безперервного управління військами;
6. Майстерним та умілим вогневим ураженням противника, надійним прикриттям флангів і проміжків;
7. Надійним захистом військ від ЗМУ та інших засобів;
8. Надійним і безперервним прикриттям військ та об'єктів від ударів противника з повітря, активними та сміливими діями військ у поєднані зі стійким утриманням ними зайнятих позицій і районів;
9. Стійкістю військ, оборонних позицій, районів (опорних пунктів) оборони і вве¬денням противника в оману відносно засобів її ведення;
10.Своєчасним і сміливим маневром силами та засобами, вогнем і загородженнями на напрямках, що знаходяться під загрозою;
11. Проведенням рішучих контратак, чіткою взаємодією військ.
Важливим чинником, який забезпечує успіх бойових дій, є ретельна підготовка оборони. Вона починається з отриманням бойової задачі від старшого начальника.
У зв'язку з викладеним вище характером оборонних дій головні зусилля МПЗ зосереджуються на формуванні та підтримці морально-психологічної готовності, здатності особового складу військових частин і підрозділів відбити вторгнення аг¬ресора, перехопленні та утриманні морально-психологічної переваги над ним.
Морально-психологічні заходи в обороні мають забезпечити:
- мобілізацію особового складу частин і підрозділів на відбиття повітряного на¬паду противника;
- підтримання високої морально-психологічної стійкості особового складу в умовах застосування противником ЗМУ та інших сучасних видів зброї;
- мобілізацію зусиль особового складу на створення в стислі строки надійної оборони, ефективної системи вогню і загороджень, інженерне обладнання району оборони, проведення заходів щодо маскування;
- роз'яснення військовослужбовцям завдань щодо нанесення поразки противни¬ку на різних етапах ведення оборонних бойових дій;
- підтримання у особового складу мужності, завзятості та міцної дисципліни;
- свідоме виконання завдань оборонного бою у будь-яких умовах бойової обста¬новки;
- підсилення морально-психологічного впливу на особовий склад частин і підро¬зділів, які діють на найбільш важливих напрямках оборони;
- вивчення сильних і слабких сторін противника та роз'яснення їх особовому
складу;
- проведення цілеспрямованої роботи з військовослужбовцями, які створюють другий ешелон і резерв, по їх підготовці до рішучих дій щодо знищення угрупувань противника, що вклинились або прорвались в оборону наших військ;
- створення високого наступального настрою у військовослужбовців, які беруть участь у контратаках, відновленні позицій на найважливіших напрямках тощо.
Під час організації МПЗ оборони як найважливішого виду бою потрібно чітко враховувати особливості морально-психологічного стану, які можуть впливати на свідомість військовослужбовців, їх поведінку та дії.
Особливості у сприйнятті й оцінці оборони які можуть виникати у свідомості окремих військовослужбовців:
1. Вона оцінюється військовослужбовцями суб'єктивно як наслідок переваги
противника.
2. Перехід до оборони пов'язується у свідомості військовослужбовців із утра¬тою бойової ініціативи.
3. Тривала оборона може привести до зростання недовіри до своїх сил, можли¬востей, компетентності командного складу, до зниження авторитету командирів.
4. Зниження чи придушення морально-психологічного стану особового складу, поява настрою незадоволення, зниження військової дисципліни.
5. Підвищення впливовості до чуток, інформаційно-психологічних акцій про¬тивника.
6. Небезпека бойових умов в обороні може сприяти паніці та відходу з бойових позицій.
Основними напрямками МПЗ оборони, виходячи із сукупності чинників і осо¬бливостей оборонного бою, можуть бути такі:
- формування й підтримання постійної морально-психологічної стійкості та го¬товності військовослужбовців до виконання завдань оборонного бою;
- нарощування морально-психологічного потенціалу особового складу;
- перехоплення та утримання морально-психологічної ініціативи у першому ешелоні військ на напрямку головного удару;
- забезпечення психологічної готовності щодо утримання рубежу оборони, рішу¬чих дій при проведенні контратак та вирішенні інших завдань.
Заступник командира з виховної роботи, начальник відділу (відділення) вихов¬ної роботи на основі отриманої задачі та наказу командира, розпорядження з МПЗ здійснює такі дії:
- усвідомлює обстановку, що склалась;
- визначає мету і завдання, заходи МПЗ бойових дій в обороні;
- особисто або через підлеглих доводить завдання до частин і підрозділів;
- здійснює розстановку офіцерів виховної роботи, розподіляє їх по командним пунктам та елементам бойового порядку;
- особисто бере участь у проведенні заходів МПЗ в частинах і підрозділах.
Він організує:
широке роз'яснення особовому складу бойових задач, характеру та особливос¬тей оборонного бою; соціально-психологічну підтримку бойової готовності підрозділів і пильності особового складу; формування і підтримку системи мотивації поведінки особового складу; доведення і роз'яснення військовослужбовцям даних про противника, про його слабкі та міцні сторони; виховання у воїнів стійкості щодо утримання оборонних позицій і виконання наказів командирів(начальників); взаємодію всіх сил і засобів виховної роботи; заходи щодо зняття нервово-психологічної напруги, запобігання паніки, чуток тощо; здійснення заходів первинної психологічної допомоги військовослужбовцям, які постраждали від стрес-факторів оборонного бою; проведення заходів протидії психологічним операціям противника; виховне забезпечення виконання норм міжнародного гуманітарного права, ко¬дексу поведінки учасника бойових дій; взаємодію з медичними закладами щодо евакуації поранених, поховання загиб¬лих.
Основні зусилля МПЗ оборонних бойових дій зосереджуються в частинах і підрозділах першого ешелону на напрямку можливого головного удару противни¬ка. Командири, заступники з виховної роботи, офіцери виховних структур, які пра¬цюють в частинах у підрозділах, організують роз'яснення особовому складу при¬значення оборонного бою, можливостей оборони щодо припинення просування противника, конкретних завдань, що витікають із бойового наказу; особовому складу доводяться відомості про противника, про ймовірні напрямки його наступу, міцні та слабкі сторони морально-психологічного стану, бойової техніки; аргумен¬товано нейтралізуються заходи інформаційно-психологічного впливу противника; увага військовослужбовців зосереджується на необхідності безперервно спостері¬гати за противником; зусилля солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів мобілі¬зується на створенні міцної оборони, яка здатна протистояти ударам усіх засобів наземного та повітряного нападу противника.
Особливу увагу при цьому потрібно звернути на своєчасну організацію систе¬ми вогню та перешкод, уміле використання бойової техніки та зброї, на інженерне обладнання та маскування; мобілізацію зусиль особового складу на відбиття атак противника, знищення його танків і мотопіхоти, на підвищення інтенсивності та влучності вогню з усіх видів зброї. Потрібно забезпечити своєчасне проведення за¬ходів захисту військовослужбовців від ЗМУ, посилити їх рішучість, наполегливо вести бойові дії в зоні ураження, в районах, де відбуваються пожежі та зруйнуван¬ня, готовність перейти в рішучий наступ; широко пропагувати зразки бойової май-стерності, мужності, героїзму особового складу, окремих військовослужбовців .
В обороні, які в інших видах бойових дій, у заходах МПЗ з особовим складом бере участь керівний склад частин. Командири, офіцери виховних структур, на¬чальники родів військ і служб, інженерно-технічний склад зустрічаються із особо¬вим складом, проводять бесіди, інформування, впливають на нього як у морально¬му, та і психологічному плані, укріплюють у них віру щодо справедливого харак¬теру бойових дій з нашого боку, підтримки нашої держави світовою спільнотою, формують мужність, безстрашність у боротьбі з ворогом.
Для виховання у військовослужбовців стійкості та наполегливості використо¬вуються різні форми та методи. Цій меті служать, зокрема, бесіди, гуманітарні часи за темами: "Ні кроку назад!", "Дисципліна та стійкість - запорука перемоги", "Хто підриває дисципліну, той допомагає ворогу", "Наполегливо захищати свої позиції" та інші.
Велике мобілізуюче значення мають читання вголос для військовослужбовців наказів командування та звернень військових рад. Вони розраховані на почуття, свідомість і підсвідомість особового складу, допомагали формувати у військовос¬лужбовців мужність, хоробрість, стійкість в обороні.
Під час проведення заходів МПЗ в частинах та підрозділах органи виховної роботи звертають увагу командирів та офіцерів виховних структур на роботу в малих бойових групах, бойових розрахунках, екіпажах танків, БМП, зв'язку, розрахунках самохідно-артилерійських установок (САУ), протитанкової зброї. Важливим у ро¬боті на цьому рівні є роз'яснення військовослужбовцям особистої відповідальності щодо знищення ворожих танків, іншої броньованої техніки, від чого час то залежить успіх оборонного бою частини, підрозділу.
Суттєвий виховний ефект мають бесіди досвідчених військовослужбовців про способи та прийоми знищення броньованої техніки противника, про вражаючи якості нашої протитанкової зброї, про забезпечення стійкої оборони в ротних опір¬них пунктах. В роз'яснювальній роботі перш за все приділяється увага на розвиток бойової ініціативи, що спрямовується на уміле використання особливостей місце¬вості, організації протитанкових засідок, вогневих мішків, прихованих перешкод та мінних полів.
Важливою складовою МПЗ оборони є безпосередньо психологічна підготовка розрахунків, екіпажів протитанкових засобів, а також інших підрозділів, що підк¬лючені до безпосередньої боротьби з ворожими танками. Вона включає подолання танкобоязливості, формування у військовослужбовців високих емоційно-вольових якостей. Тут виключно велика роль героїчного прикладу, пропаганди досвіду від¬биття танкових атак ворога.
В воєнний час командири, їх заступники з виховної роботи приділяють особли¬ву увагу молодим солдатам. Вони проводять бесіди з новачками, розповідають про бойові традиції частин і підрозділів, знайомлять з бойовою обстановкою і військо¬вим колективом, в якому він буде служити, вчитися і воювати. Все це дозволяє краще пізнати молодих воїнів, правильно розподілити їх по підрозділах. Для моло¬дих військовослужбовців за наявністю часу проводять бесіди про бойовий шлях з'єднання, частин, їх героїв, організують зустрічі із досвідченими військовослуж¬бовцями. З допомогою старших молоді бійці швидше звикають до обстановки, входять у ритм бойового життя.
Для проведення інформаційно-виховної роботи у військах завжди застосовува¬лись друковані видання, газети, пам'ятки, листівки, технічні засоби інформування, трансляція інформаційних програм, радіогазети, виступи кращих військовослуж¬бовців у похідних клубах частин, випуски фотогазет, наочна агітація.
Виховна робота в обороні повинна проводитись у нерозривному зв'язку з бойо¬вою підготовкою. Роз'яснюючи завдання та особливості майбутніх оборонних бо¬йових дій, командири, офіцери штабів, виховних органів водночас повинні навчати підлеглих володіти зброєю, наполегливо тренувати їх у подоланні різних пере¬шкод, ретельно перевіряти забезпеченість особового складу зброєю, боєприпасами, продовольством, одягом, усім необхідним для бою.


2. Особливості морально-психологічного забезпечення наступу
Досвід свідчить про те, що найкращим рішенням завдань оборонного бою є ор¬ганізація та здійснення наступу на противника. Але наступ є дуже складним і тому до його проведення потрібна ретельна і всебічна підготовка. Необхідність ретель¬ної, всебічної, планомірної роботи щодо організації наступу обумовлена сукупніс¬тю відповідних чинників морально-психологічного плану. До них слід віднести те, що наступ:
- позитивно впливає на морально-психічний настрій особового складу;
викликає емоційно-вольове збудження і бойову активність військовослужбов¬ців;
- придушує жах, почуття страху, коливання та загострені реакції військовослуж¬бовців на психологічні фактори бойової обстановки;
- мобілізує бойові можливості, волю, мужність та інші позитивні риси військово¬службовців;
- збуджує творчий потенціал особового складу, його активність, ініціативу, ба¬жання опанувати бойовою майстерністю;
- наступальний бій активізує навіть слабких духом, породжує хоробрість, сприяє масовому героїзму.
Під час підготовки і ведення наступу основні зусилля МПЗ зосереджуються на таких напрямках роботи:
- формування та підтримка високої морально-психологічної готовності до вико¬нання завдань наступу особовим складом військових частин і підрозділів, його бо¬йової активності;
- створення високого наступального пориву особового складу;
- досягнення та утримання морально-психологічної переваги над противником, максимальне його морально-психологічне придушення;
- відновлення та підтримання високого наступального духу особового складу;
- його мобілізація на рішучі, ініціативні дії по знищенню противника, з ураху¬ванням його слабких сторін;
- забезпечення безперервності морально-психологічного впливу на особовий склад частин і підрозділів, досягнення стійкості управління системою МПЗ на на¬прямку виконання найбільш важливих завдань;
- виявлення об'єктів ефективного інформаційно-психологічного впливу на війсь¬ка противника;
- підтримання високого бойового духу у особового складу, який виконує завдан¬ня у другому ешелоні, резерві, розвідці, передовому загоні.
Отже, особливої уваги потребують ті частини й підрозділи, які виконують зада¬чі по прориву переднього краю противника, по форсуванню водних перешкод, оволодінню населеними пунктами. Під час наступу може виникнути необхідність посилення морально-психологічної підтримки тих частин і підрозділів, які оточу¬ють противника; готуються до вводу в бій, виконують завдання окремо від основ¬них сил.
Під час дій підрозділів і частин у складі тактичних повітряних десантів мораль¬но-психологічний вплив спрямовується на підтримання у особового складу почут¬тя високої відповідальності, ініціативи, мобілізацію його на енергійні та завзяті дії в тилу противника, захоплення й утримання найбільш важливих рубежів і об'єктів.
Під час наступу в горах МПЗ зосереджується на вихованні у кожного військо¬вослужбовця здатності стійко переносити труднощі бою в умовах гір, уміло вико¬ристовувати озброєння і техніку, ініціативно діяти у складі обхідних загонів і так¬тичних повітряних десантів, під час захоплення командних висот, перевалів і туне¬лів, подоланні ущелин.
Виходячи з цих основних напрямків МПЗ наступального бою, формуються і за¬вдання МПЗ на наступ:
організація оперативно-бойового інформування; роз'яснення звернень командування до особового складу, бойових завдань на наступальний бій; планування і проведення спеціальної та цільової психологічної підготовки осо¬бового складу, особливо молодих солдатів, залучення для цього військовослужбо¬вців, які мають бойовий досвід; організація пропагування бойового досвіду військовослужбовців і підрозділів, які відзначились у боях;
проведення заходів по вивченню дій противника, бойових можливостей його техніки та озброєння; організація та проведення заходів по навчанню військовослужбовців навичкам зняття стресового стану, саморегуляції та вольової мобілізації, підтримка настано¬ви на безумовне виконання бойової задачі, підвищення психологічного настрою; проведення заходів щодо прогнозування можливих психічних утрат, підготовка до роботи в умовах наступального бою пунктів психологічної реабілітації; підсилення контролю за станом втоми особового складу в бою; проведення напередодні бою мітингів і зборів особового складу, зустріч з учасниками бойових дій.
Досвід навчань, війн, збройних конфліктів показує, що існує достатньо форм і методів організації і здійснення морально-психологічного впливу на військовослу¬жбовців під час підготовки до наступу.
На рівні відділу, відділення виховної роботи формами роботи фахівців мо¬жуть бути:
вивчення досвіду організації МПЗ, документів, планів та інших матеріалів;
уточнення та роз'яснення функціональних обов'язків посадових осіб;
постановка завдань щодо організації МПЗ;
перевірка виконання, допомога в організації та проведенні його заходів;
заслуховування посадових осіб про хід виконання його завдань;
обмін інформацією різних рівнів структур виховної роботи;
надання допомоги в організації забезпечення в підрозділах усім необхідним для бою тощо.
Головним методом роботи офіцерів відділу, відділення виховної роботи під час організації МПЗ щодо наступу є безпосередня робота в підрозділах, інструкту¬вати всіх категорій офіцерів, бойового активу, допомога в організації та проведенні його заходів.
Важливою є організація вивчення з особовим складом пам'яток з переліком практичних способів поведінки під час бою, листівок з роз'ясненням особливостей бойової ситуації та способів виконання поставлених бойових завдань.
Основним змістом МПЗ у різних видах бою є:
- мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану особового складу підрозділів і частин, збереження його стій¬кості та керованості;
- досягнення високої бойової активності особового складу підрозділів і частин, його спроможності витримувати нервово-психічні й фізичні перевантаження, збе¬рігати боєздатність в умовах дій стрес-факторів сучасного бою;
- зрив психологічних операцій противника, прогнозування і профілактика його негативного інформаційно-психологічного впливу;
- організація комплексного захисту духовних, моральних, психічних, психофізі¬ологічних, фізичних якостей військовослужбовців, їх своєчасної психологічної до¬помоги, реабілітації та їх корекції.
Офіцери органів виховної роботи встановлюють контакти і налагоджують сумі¬сну роботу з місцевими державними органами влади, суспільними, культурно-освітніми організаціями з питань вивчення та аналізу морально-психологічних процесів серед населення у смузі оборони, соціально-політичної обстановки та умов виконання бойових задач, спільного використання ЗМІ, культурно-освітніх закладів для підвищення рівня МПЗ своїх військ.
В умовах підготовки до бойових дій з метою надання релігійної підтримки окремим військовослужбовцям, а також для проведення душпастирської роботи серед особового складу залучаються служителі церкві. Вони проводять сповіді, обряди хрещення, проповіді для підняття бойового духу особового складу, освя¬чення зброї та бойової техніки.
Враховуючи значний інформаційно-психологічний вплив противника на свідо¬мість та почуття військовослужбовців із застосуванням листівок, радіо та інших можливостей, органи виховної роботи вживають заходи щодо нейтралізації та по¬передження ворожої пропаганди.
Широко роз'ясняються заходи України щодо усунення причин війни чи конф¬лікту в ООН, європейських міжнародних організаціях, роз'яснюється справедли¬вий характер дій з нашого боку, разом з органами безпеки та військової контрроз¬відки припиняються розповсюдження брехливих чуток, вчинки, спрямовані на де¬моралізацію особового складу. За допомогою бойового активу, спостерігачів здій¬снюється виявлення точного знаходження гучно мовних станцій та установок про¬тивника, організується їх придушення артилерією. В частинах і підрозділах фор-муються команди (групи) збирання та знищення листівок противника, радіоп¬риймачів з фіксованими частотами мовлення.
Соціальна-правова робота з військовослужбовцями та членами їх сімей планує¬ться і проводиться з метою роз'яснення законодавчих актів воєнного часу, зміц¬нення єдиноначальності, піклування про задоволення потреб і запитів особового складу, реалізацію прав і пільг військовослужбовців при пораненні чи загибелі.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. О.П.Депутат І.В.Коваленко „Цивільна оборона” Львів „Афіша” 2000р. 332стор.
2. Г.В.Ложкін Є.Г.Староконь „Основи психології: Навч. посіб.” Житомир:ЖВІРЕ 2001р. 196стор.
3. Н.Н.Обозов Г.В.Щекин «Психология работы с людьми» Киев МАУП 1999г. 144стр.
4. М.І.Томчук „Допризовна підготовка” „Вежа” 1998р. 442стор.
5. В.В.Ягупов „Військове виховання: історія, теорія та методика.” Київ 2002р. 557 стор.
Категорія: Військова справа | Додав: admin
Переглядів: 151 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП