Законодавчі акти, нормативні документи - Закон України про податок з доходів фізичних осіб

а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном,
піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну дитину
віком до 18 років; ( Підпункт "б" підпункту 6.1.2 пункту 6.1
статті 6 в редакції Закону N 1781-IV ( 1781-15 ) від 15.06.2004 )

в) має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку
на кожну таку дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб,
постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб,
нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх
участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;
( Підпункт "е" підпункту 6.1.2 пункту 6.1 статті 6 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1958-IV ( 1958-15 ) від 01.07.2004 )

є) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як
громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність,
включаючи журналістів;

6.1.3. у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги,
визначеної за правилами підпункту 6.1.1 цього пункту, - для
платника податку, який є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу,
Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи
ордена Трудової Слави; ( Підпункт "а" підпункту 6.1.3 пункту 6.1
статті 6 в редакції Закону N 1958-IV ( 1958-15 ) від 01.07.2004 )

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або
особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" ( 3551-12 ); ( Підпункт "б" підпункту 6.1.3
пункту 6.1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1781-IV ( 1781-15 ) від 15.06.2004, N 1958-IV ( 1958-15 ) від
01.07.2004 )

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць
примусового утримання під час Другої світової війни або особою,
визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього
СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що
перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані
фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього
Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з
8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

6.2. Порядок вибору податкової соціальної пільги, більшої за
розміром

У разі якщо платник податку має право на застосування
податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у
пункті 6.1 цієї статті, податкова соціальна пільга застосовується
один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір, при
дотриманні процедур, визначених підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 цієї
статті.

Норми цього пункту не поширюються на випадки, передбачені в
абзаці другому підпункту 6.5.1 пункту 6.5 цієї статті. ( Пункт 6.2
статті 6 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1780-IV
( 1780-15 ) від 15.06.2004 - поширюється на податкові періоди
починаючи з 1 січня 2004 року )

6.3. Вибір місця отримання (застосування) податкової
соціальної пільги

6.3.1. Податкова соціальна пільга застосовується до
нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді
заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування
(виплати).

6.3.2. Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне
обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі -
заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним
податковим органом.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до
нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання
працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга
не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання
такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього
пункту.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце
отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати
працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову
від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою,
визначеною центральним податковим органом. Така заява не
подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким
працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у
підпункті 6.3.3 цього пункту.

Працедавець відображає у складі річної податкової звітності
всі випадки отримання заяв платників податку про застосування
пільги та заяв про відмову від такої пільги.

Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання
платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці)
на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про
застосування пільги.

Порядок надання таких документів та їх склад визначається
Кабінетом Міністрів України.

6.3.3. Податкова соціальна пільга не може бути застосована до
інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного
податкового місяця одночасно такі доходи, як:

а) плата за виконання громадських робіт, яка повністю або
частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування;

б) стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення,
одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами,
ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються
з бюджету;

в) заробітна плата під час відбування покарання у вигляді
позбавлення волі;

г) заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення
роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу,
який перебуває за межами території України, її територіальних вод
(виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та
належить резиденту на правах власності або перебуває у його
тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у
Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

д) заробітна плата осіб, які відповідно до закону є
державними службовцями;

е) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності,
а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до
доходів, визначених у підпунктах "а" - "д" цього підпункту при їх
нарахуванні (виплаті), та закінчує застосовуватися при завершенні
нарахування таких доходів, без подання відповідних заяв,
визначених підпунктом 6.3.2 цього пункту.

Податкова соціальна пільга не застосовується до доходів,
визначених підпунктом "е" цього підпункту.

6.3.4. Якщо у порушення норм цього пункту платник податку
подає заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю
або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у
підпункті 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву іншому працедавцю,
внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується
також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного
податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на
отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання
доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та
закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової
соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування
податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову від
такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, в якому мало
місце таке порушення, на підставі чого окремий працедавець
розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у
розмірі 100 відсотків суми такої недоплати за рахунок найближчої
виплати доходу такому платнику податку, а при недостатності суми
такої виплати - за рахунок наступних виплат. Якщо з будь-яких
підстав сума недоплати та штрафу не була утримана за рахунок
доходу платника податку до спливу граничного строку, встановленого
законом для подання річної декларації з цього податку, то сума
такої недоплати і штрафу стягується податковим органом у порядку,
визначеному законом. При цьому право на застосування податкової
соціальної пільги до доходу платника податку відновлюється з
податкового місяця, наступного за місяцем, в якому сума такої
недоплати та штраф повністю погашаються.

Центральний податковий орган встановлює порядок періодичного
інформування платників податку про наявність порушень ними норм
підпункту 6.3.1 цього пункту, виявлених на підставі даних
податкової звітності чи документальних перевірок.

6.3.5. Працедавець, який на підставі належним чином отриманої
заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку
пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким
платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком,
коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними
особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і
таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування
цим податком.

6.4. Вибір податкової соціальної пільги за її розміром та
строк її дії

6.4.1. Платник податку, який має право на застосування
податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена підпунктом
6.1.1 пункту 6.1 цієї статті, зазначає про таке право у заяві про
застосування пільги та додає відповідні підтверджуючі документи за
формою, визначеною центральним податковим органом.

6.4.2. Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктами
"а - в" підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, надається до кінця
року, в якому дитина досягає вісімнадцяти років, а у разі її
смерті до досягнення такого віку, - до кінця року, на який
припадає така смерть. Право на отримання такої податкової
соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку
батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає
дитину на державне утримання, у тому числі до будинку маляти,
дитини, інтернату, дитячого будинку сімейного типу, незалежно від
того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо
дитина стає курсантом на умовах її повного утримання починаючи з
податкового місяця, на який припадає відповідна подія.

Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом "г"
підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, зупиняється з податкового
місяця, в якому такий вдівець або вдова бере наступний шлюб чи
підпадає під опіку інших осіб.

Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктами "д - ж"
підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, зупиняється з податкового
місяця, наступного за місяцем, в якому платник податку втрачає
статус, визначений у підпунктах "д - ж".

6.4.3. Розрахунок розміру податкової соціальної пільги
здійснюється з урахуванням останнього місячного податкового
періоду, в якому платник податку помирає чи визнається судом
померлим, безвісно відсутнім або втрачає резидентський статус.

6.5. Перерахунок та обмеження

6.5.1. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу,
нарахованого на користь платника податку протягом звітного
податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї
відповідно до законодавства виплати, компенсації та
відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює
сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної
особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та
округленої до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на
отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках
та розмірах, передбачених підпунктами "а" - "в" підпункту 6.1.2
пункту 6.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в
абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної
плати за час відпустки, то з метою визначення граничної суми
доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги,
такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових
періодів їх нарахування.
( Підпункт 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 в редакції Законів N 1780-IV
( 1780-15 ) від 15.06.2004 - поширюється на податкові періоди
починаючи з 1 січня 2004 року, N 1958-IV ( 1958-15 ) від
01.07.2004 )

6.5.2. Працедавець платника податку за місцем застосування
податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів,
нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а
також сум наданих податкових соціальних пільг:

а) за наслідками кожного звітного податкового року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць
застосування податкової соціальної пільги при зміні місця її
застосування за самостійним рішенням платника податку або у
випадках, визначених у підпункті 6.3.3 пункту 6.3 цієї статті;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником
податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.

6.5.3. Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає
недоплата цього податку, то така сума стягується працедавцем за
рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його
оподаткування) за відповідний місяць, а при недостатності суми
такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних
місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником
податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає
сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника
податку за останній звітний період, то непогашена частина такої
недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника
податку за наслідками звітного податкового року.

6.5.4. Якщо працедавець з будь-яких причин не здійснює
перерахунки, зазначені у підпункті 6.5.2 пункту 6.5 цієї статті,
та/або не утримує суму недоплати чи її частину (крім випадку,
зазначеного в абзаці другому підпункту 6.5.3 цього пункту) у
встановлені цим пунктом строки, то така сума стягується податковим
органом за рахунок такого працедавця і не включається до складу
його валових витрат.

6.5.5. Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає
переплата цього податку, то на її суму зменшується сума
нарахованого податкового зобов'язання платника податку за
відповідний місяць, а при недостатності такої суми - сума
податкових зобов'язань наступних податкових періодів, до повного
повернення суми такої переплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником
податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає
сума переплати, що перевищує суму податкового зобов'язання,
нарахованого за останній звітний період, то така сума підлягає
відшкодуванню з бюджету у встановленому порядку.

Стаття 7. Ставка податку

7.1. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта
оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї
статті.

7.2. Ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта
оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський
рахунок (у тому числі картковий рахунок);

процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним
(депозитним) сертифікатом;

процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної
відповідно до закону;

інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє
активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;

дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним
сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону;

дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю; ( Пункт
7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

дохід, який виплачується управителем фонду фінансування
будівництва; ( Пункт 7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із
Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

дохід учасника фонду банківського управління; ( Пункт 7.2
статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 )
від 15.12.2005 )

в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього
Закону.
( Пункт 7.2 статті 7 в редакції Закону N 1958-IV ( 1958-15 ) від
01.07.2004 )

7.3. Ставка податку становить подвійний розмір ставки,
визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування,
нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у
грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від
будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів -
фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3
пункту 9.11 статті 9 цього Закону. ( Пункт 7.3 статті 7 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1958-IV ( 1958-15 ) від
01.07.2004 )

7.4. Ставка податку може становити інший розмір, визначений
відповідними нормами цього Закону.

Стаття 8. Порядок нарахування, утримання та сплати
(перерахування) податку до бюджету

8.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику
податку податковим агентом

8.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує)
оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок
від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку
податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

8.1.2. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під
час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату
доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку
до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не
виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то
податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу,
підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені
законом для місячного податкового періоду.

8.1.3. Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види
оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню
при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний
самостійно включити суму таких доходів до складу загального
річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього
податку.

8.1.4. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій
формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується
(перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного
за днем такої виплати.

8.2. Оподаткування доходів, нарахованих платнику податку
особою, яка не є податковим агентом

8.2.1. Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою,
яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких
доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та
подати річну декларацію з цього податку.

8.2.2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається
нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта
підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює
незалежну професійну діяльність. ( Підпункт 8.2.2 пункту 8.2
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1958-IV
( 1958-15 ) від 01.07.2004 )

Стаття 9. Особливості нарахування та сплати окремих видів
доходів

9.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду
(суборенду), житловий найм (піднайм)

9.1.1. Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо
його доходу від надання в оренду земельної ділянки
сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю),
майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з
розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше
мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з
питань оренди землі.

9.1.2. Податковим агентом платника податку - орендодавця при
нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна іншого,
ніж зазначене у підпункті 9.1.1 цього пункту (включаючи земельну
ділянку, що знаходиться під таким нерухомим майном, чи присадибну
ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з
розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше
мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць
оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за
методикою, встановленою Кабінетом Міністрів України, виходячи з
мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра
загальної площі нерухомості, з урахуванням місця її розташування,
інших функціональних та якісних показників, що встановлюється
органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території
яких розташована така нерухомість, та оприлюднюється у спосіб,
найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо
таку мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до
початку звітного податкового року, то об'єкт оподаткування
визначається виходячи з розміру орендної плати, визначеного в
договорі оренди.