Шпаргалки! - Маркетинг. Товарний ринок

13. Сутність та види ринкових процесів.
Предметом ринкових відносин є взаємовигідні угоди, які самостійно і вільно уклад.суб`єктами ринку стосовно купівлі-продажу об`єктів ринку.
Різноманітність угод обумовлює наявність різних видів ринк. процесів. Це знаходить своє відображення як у клас-ції ринків так і в механізмі укладення та здійсн. угод.
Під ринк. процесом розуміють сукупність дій по підготовці та здійсненню актів куп-продажу тов-ів. (послуг) та уклад. ринкових угод.
Для кожного з видів ринку, виокремлених за окремими класифік-ми ознаками, харак-ні притаманні їм види ринкових процесів. Напр., на опт. ринку основним видом ринк-ого процесу є опт. торгівля, відповідно для роздріб-го – роздрібна торгівля і т.п.
Найбільш пошир. видами ринк. процесів є опт. та роздріб. торгівля. Опт-у торгівлю традиційно виділ. за обсягом партій продажу та ек-им признач. об`єктів ринку. Опт-ою торгівлею назив. продаж тов. для цілей перероблення або наступного перепродажу, здійсн. великими партіями.
Роздріб. торгівля-сфера підприємн-ої діял-ті по продажу тов./послуг на підставі усного або письм. договору купівлі-продажу безпосередньо кінц. спож-ам для їх особистого некомерц. викор-ня.
Поруч з цими процесами на сучасному тов. ринку відбув. і інші форми обміну. Досить пошир. у світовій і вітчизняній практиці є бартер, який означає прямий обмін товарами або послугами.
Твори мистецтва, антикваріат, раритети, майно неплатоспроможних боржників і т.п. часто продаються на аукціонах. Аукціон– форма продажу товарів на основі конкурсу покупців. При цьому товар (або його зразки) попередньо виставл. для огляду, а ціна продажу встановл. в процесі торгу.
Ярмарка представляє собою короткочасну і періодичну форму реалізації тов. та здійсн. актів купівлі-продажу шляхом огляду зразків тов. особистого вжитку та продукції вир-чо-технічного признач. Продаж тов. масового в-тва кількісно і якісно стандартизованих, взаємозамінних та транспортабельних, здійсн., як правило, у формі біржової торгівлі (провод. за зразками або стандартами, в яких вказана найновіша і найдостовірніша інформ. про якість продукції).
На ринку ТВТП, які застосов. для вигот-ня ін. тов. і мають тривалий строк викорис-ня, широко розповсюджений такий вид ринкового процесу, як оренда або лізинг. Під лізингом розуміють надання одним суб`єктом (лізингодавцем) в корист-ня ін. стороні (лізингоодержувачу) майна на визначений строк і за певну плату. Лізинг дає можливість лізингоодержувачу отримати в корист-ня нову, дорогу техніку, високі технології без значних одноразових витрат, тобто налагодити сучасне в-во при обмежених витратах фін. засобів.

12. Хар-ка механізму ринкового саморегулювання.
Створ. соц.-орієнтованої ринкової ек-ки передбач. чітке поєднання регулюючого впливу держави з дією ринкових мех-мів саморег-ня. Регулюючий вплив держави може відбув. у формі прям. та непрям. регул-ня. Серцевиною саморегул-ня виступає ціноут-ня. Більшість товаровиробників, встановл. ціни, орієнт. на затрати вир-ва та можливість отримання прибутку. Тому вони вибирають продукцію, галузі вир-тва, де попит на тов-и вищий, а ціни гарантують > висок. та стаб. прибуток.
Визнач. показником ринкового оптимуму виступає кон’юнктура ринку, гол. моментом якої є ринкова рівновага – співвіднош. попиту та пропоз.щодо окремих тов. або тов. маси на відповідному ринку.

14. Суб’єкти, об’єкти та предмет ринкового процесу.
Під ринковим процесом розуміють сукупність дій по підготовці та здійсненню актів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) та укладання ринкових угод.
Предметом ринкових відносин є взаємовигідні угоди, які самостійно і вільно укладаються суб`єктами ринку стосовно купівлі-продажу об`єктів ринку.
Суб'єктами ринку можуть бути фіз. або юр. особи, які вступають у відносини товарообміну як покупці та продавці. Суб'є́кт ринк-ого процесу —юр. особа незалежно від орг-ійно-правової форми та форми власності чи фіз. особа, яка займається діял-тю з в-тва, реалізації, придбання товарів, іншою госп. діял-тю. Об'єкти ринкового процесу – товари, репрезентовані в конкретній мат.-речовій формі, хар-ються визначеними фізико-хімічними та якісними показниками, мають кількісну та вартісну оцінку.

15. Сучасні визнач. інфраструктури, диференціація інфраструктури ек-чної системи.
1)Комплекс галузей ек-чного і соціального життя , що мають підлеглий і допоміжний характер, що обслуговують вир-тво (виробнича) і умови життєдіял-ості, що забезп., населення (соц-на)
2)комплекс взаємозв'язаних обслуговуючих структур, що становлять і забезп.основу для вирішення проблеми (завдання).
3)сукупність галузей, підприємств і орг-ій, що входять в ці галузі, направленої діял-ості, покликаних створювати умови для нормального функціонування вир-тва і звернення товарів, а також життєдіял-ості людей. Розрізняють виробничу і соціальну І. У І. включають дороги, зв'язок, транспорт, складське господарство, зовнішнє енергопостачання, водопостачання, спортивні споруди, озеленення, підприємства по обслуговуванню населення. //Словарь «Борисов А.Б. Большой экономический словарь.//
4)І. ринку — сукупність ек-чних інститутів, що забезпечують функціонування ринку (мережа підприємств торгівлі, посередницьких орг-ій, кредитних установ, страхових, транспортних і інших фірм).
5)Сукупність інститутів, діял-ість яких створює орг-ійне і правове середовище, що забезп. функціонування суб'єктів ринку нерухомості
6)це система підприємств і орг-ій, які забезп. рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

16. Сутність інфраструктури товарного ринку (ІТР) та її роль в ринковій ек-ці.
Під інфра-ою розум. сукупність видів діял-ості та відповідних суб`єктів, зайнятих обслуг-ням сусп-го в-тва. Виникн. інфраструктури є результатом розвитку продуктивних сил суспільства, поглиблення суспільного поділу праці. Високий рівень розвитку інфраструктури дає змогу з максимал. повнотою, комплексно викор. весь виробн. потенціал, скоротити час перебування речовинних чинників в процесі вир-ва та прискор. надходження товарів до сфери обігу, довести матер. блага до споживача та задовол. його попит.
Розрізняють виробничу, соціальну і ринкову інфраструктуру. Розуміння виробничої інфр. як сукупності видів діял-ті та матеріал. об`єктів, які створ. сприятливі умови для нормального ходу процесу вир-ва. До соціал. інфр. ек-чна теорія відносить суб`єктів сфери вир-ва послуг та духовних благ: послуги у галузі права, безпеки, виховання, освіти, культури, соціал. забезп.я, охорони здоров`я, житлового будівництва і т.п. Зважаючи на те, що основним суб`єктом, на який спрямована діял-ість соц. інфр-ри є людина, її часто назив.соціально-побутовою інфр-ою.
Інфр-ра ринку – це система підприємств і орг-ій, які забезп. рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.
Ринкова інфраструктура – це сукупність спеціал. господарюючих суб`єктів, діял-ість яких спрямована на здійсн. обігу товарів та послуг, забезп. безперебійного функціонування ринк. механізму та їх інтенсифікацію. Вона покликана забезп. загальні умови та правила діял-ті ринк. суб`єктів. Її елементи не нав`язані суб`єктам зовні, а породжені самими ринк. відносинами. Суб`єкти ринкової інфр-ри орг-ійно і матеріально забезп. основні ринкові процеси: взаємний пошук суб`єктами ринк. відносин один одного, фізичне переміщення товарів, їх складування та зберігання, обмін товарів на гроші, рух грошових та інших платіжних засобів, а також виробничо-збутову та фінанс. діял-ть ринкових структур.
До основних функцій ринк. інфр-ри віднос.: правове та екон. консультування підприємців та захист їх інтересів у державних та приватних структурах, фінансова підтримка, кредитування, лізинг, страхув. ризиків, регулювання руху робочої сили, маркетингове, рекламне та інформ-е обслуговування.
Інфр-ра форм. в кожному конкретному виді ринку. В складі інфр-ри сфери обігу особливе місце займає інфр-ра товарного ринку.
Інфраструктура товарного ринку (ІТР) – це сукупність видів діял-ті та суб`єктів господарювання, які забезп. безперебійний обіг речовинних чинників вир-ва і товарів кінц.споживання та надають комплекс послуг з метою підвищ. ефективності товарного обігу та раціонального споживання товарів, більш повного задовол. потреб та попиту споживачів.
Вона створює умови для більш швидкого обороту товарних ресурсів в ек-ці, вдосконал. ринк. процесу реалізації продуктів праці, оптимізації комерц. зв`язків, поліпш. матер.-техн. бази обігу.
Завдяки діял-ті суб`єктів ІТР виробники мають можливість сформ. ефективні канали розподілу, щоб представити свій товар на ринку. Суб`єкти ІТР забезп. рух товарів від виробників до споживачів. Вони сприяють подоланню розбіжності в часі, місці та праві власності, які відділ. товари та послуги від споживачів, для яких вони призначені. Важливою є їхня роль у встановленні відповідності між попитом та пропозицією товарів. Більшість виробників випускає у великій кількості обмежений асортимент продукції, а внаслідок діял-ті суб`єктів ІТР він трансформ. в споживчий асортимент, необхідний конкретному споживачеві.

18. Склад та завдання орг-ійної складової.
Орг-ійна складова – оптові та торговельно-посеред. структури, товарні біржі, брокерські, ділерські, лізингові та інші посередницькі орг-ії, власні комерц-і структури великих промислових під-ств та галузевих госп-ких формувань, під-тва дрібнооптової та роздріб. торгівлі. Найбільший обсяг робіт по формув. та забезпеч.обігу товарів та послуг, здійсн. актів купівлі-продажу виконують суб`єкти орг-ійної складової. Їхня діял-ість сприяє формув.системи комерц-их зв`язків, досягненню ринк.рівноваги між попитом і пропоз., скороч.ю витрат обігу та раціонал. використ. рес-ів.

19. Матеріальна складова: склад та призначення.
Мат. складова – складське господарство, таропакувальні системи, вантажно-розвантажувальні та транспортні системи. Мат. складова відіграє важливу роль як в діял-ості самих суб`єктів інфра-ри тов. ринку, так і в забезпеч. руху тов. в процесі обігу. Транспорт здійснює фізичне переміщення тов. в мат.-речовій формі. Складське госп-тво забезп. умови для належного оброблення товарів та їх зберігання, його таропакувальна сис-ма сприяє збереженню якості та підвищ. конкурентоспромож. тов-в. Розвиток мат-ої складової явл. 1 з важливих передумов підвищ. ефект-ті тов. обігу та його інтенсифікації.

17. Особливості продукту діял-ті суб’єктів інфр-ного комплексу товарного ринку.
Головною відмінністю праці в ІТР від діял-ті виробничих галузей є відсутність її продукту в матеріально-речовій формі.
Суб`єкти ІТР в значній мірі приймають безпосередню або опосередковану участь в суспіль. вир-ві, але не створ. кінцевий продукт. Їх функціональне признач. заключ. в тому, що вони продовжують процес вир-ва в сфері обігу, а праця, яка при цьому витрач., збільшує вартість сукупного продукту хоч і не змінює матер.-речової форми товару. Тому діял-ть >суб`єктів ІТР віднос. до продуктивної, а продуктом цієї діял-ті є послуги.
Послуга – особлива діял-ть, результати якої мають вираження у споживній вартості, що задовольняє певні потреби людини. Особливість послуги як товару є те, що вона корисна не як річ, як діял-ть. Тому споживання послуг збігається з процесом їх створ., їх неможливо накопич., транспортувати.
Продуктом діял-ті ІТР частіше всього є “інтегрований товар”, продаж якого супроводж. наданням комплексу послуг.
Головна відмінність послуг, які пов`язані з продажем та викор. товару в матер.-речовій формі від інших видів послуг заключ. в тому, що вони невіддільні від цього товару, не існують окремо від нього. Товар може продаватись без надання послуг, але послуги без товару неможливі.
Праця по наданню послуг в процесі фізичного обігу товарів в матер.-речовій формі є продуктивною, а суб`єкти, які їх надають, продовж. процес вир-ва у сфері обігу. Продуктом цієї праці є послуга у вигляді корисної дії, або вигоди, яку може отримати споживач.
В теорії марк-гу послуги, які надаються при продажу товару або пов`язані з його викор-ням, тобто направл. на реальний товар, назив. матер-ми.
Другу велику групу склад. нематеріальні послуги.
Властивості послуг ІТР обумовл. необхідність формув.її суб`єктів на різних рівнях господарської ієрархії – регіонал., галуз. та на рівні підприємства.
Суб`єкти ІТР обслуговують різних товаровир-ків, так як продукт їхньої праці має загал. характер. Адже, щоб товар став дійсно корисним, тобто реальною вартістю, він повинен бути доставленим у вказане місце, у визнач. час та обумовленій кіл-ті та якості, тобто у повній відповідності із побажан. споживача, незалежно від того, хто ним явл.
Особливу роль в цьому процесі відіграють нематер. послуги ІТР. До нематер. відносять послуги, які не можна побачити, спробувати на смак, поторкати, почути або понюхати перед тим, як придбати. Це стосується перш за все інформ-го обслуговування, консультування .

20. Інформ-а складова: склад та призначення.
Інформ-на складова – інформ-ні та довідкові сис-ми щодо продукції, її в-ках та споживачах, умовах поставки, цінах, марк-ові та консалтингові фірми. Інформ-і структури сприяють прискоренню тов-го обігу, надаючи суб`єктам тов-го ринку повну і достовірну інформацію про його стан, обсяги та структуру попиту та пропоз. Вони створюють умови для добросовісної конкур., найбільш ефективного здійсн. ринкових процесів.

21. Розрахунково-кредитна складова: склад та призначення.
Кредитно-розрахункова складова - фінансово-кредитні установи, страхові, юрид., аудиторські фірми, банки, які забезпечують безперебійність розрахунків при купівлі-продажу товарів та послуг, фінансують створ. необхідних товарних запасів та матеріальних резервів, а також інвестиції для розвитку мат.-технічної бази. Суб`єкти кредитно-розрахункової складової забезпечують ефективне функц-ня тов. ринку завдяки не тільки своєчасному та безперебійному проведенню фінансово-розрахункових операцій, але й пошуку та залученню інвестиційних рес-ів. Це дозволяє суб`єктам інфра-ри реалізовувати інноваційну пол., впроваджувати в свою діял-ість досягнення науково-тех. прогресу.

22. Кадрова складова: склад та призначення.
Кадрова складова – фахівці, працівники різного рівня кваліфікації відповідного фахового спрямування, з яких формуються трудові колективи госп-чих суб`єктів ринкової інфра-ри, спеціалізовані навчальні заклади по підготовці робітників та фахівців для сфери тов-о обігу. Кадрова складова відіграє значну роль в процесі формування та реалізації трудової пол-ки на тов-му ринку. Високопрофесійні кадри здатні не тільки визначати його проблеми, але й успішно їх вирішувати. Специфіка тов-го ринку вимагає від працівників інфра-ри не тільки комерц-их знань, але й глибокого знання товарів, вміння налагоджувати ділові стосунки між суб`єктами ринку, підтримувати та розвивати їх.

23. Функції інфраструктури товарного ринку.
Суттєвою класифік-ною ознакою розподілу функцій є склад і хар-ер послуг, які надають під час виконання їх. За цією ознакою можна виокремити такі групи функцій: 1)торгов.-посер.; 2)посередницькі; 3)інформ. та орг-ійно-комерц-і; 4)виробничо-технологічні;
5)транспортно-експедиторські (логістичні);
6)орендні (лізингові); 7)розрахунково-кредитні;
8)страхові, аудиторські.
Кожна із цих груп функцій передбачає конкретні види робіт, що їх викон.суб’єкти ІТР.
За сучасних умов найбільша питома вага припадає на торгов.-посередницькі функції (закупівля тов-ів у в-ків та продаж їх споживачам; визнач. попиту на тов-и й розміщ. замовлень на їх виготовл. серед товаровиробників; закупівлю товарів на замовл. споживачів; дрібнооптова та роздріб. торгівля; продаж товарів споживачеві в формі спеціально скомплектованих партій товару; продаж товарів та забезп. ними споживачів за погодженим графіком).
Суттєві особливості має виконання посередн. функцій. Посередник здійснює зв’язок із товаровир-ком необхідних споживачеві товарів та послуг, отримує інформ. про наявність, умови продажу їх, створює умови для проведення торгов. переговорів та укладання відповідних угод. Важливою функцією посередника є пошук вільних вир-их потужностей з виконання спец. високотехнологічних різновидів робіт і надання цієї інформ. зацікавленим суб’єктам госп-ня.
Інформ-і й орг-ійно-комерц-і функції охопл. діял-ть з надання суб’єктам ринк.відносин комерц. інформ., яка містить відомості, необхідні для орг-ії закупівель та збуту продукції і насамперед інформ. про потен-ційних вир-ів товару, ціну тов., способи доставки вантажів .
Важливу роль в реалізації цих функцій відіграють рекламні фірми та виставкові центри. Виробн.-технологічні функції пов’язані з продовженням процесу в-тва у сфері обігу. Це функції з надання товарам підвищ. вир-ої готовності, з попередньої підготовки мат. рес-ів до спож-ня, із запровадж. ресурсозберігальних тех-ій. Ця група функцій тісно пов’язана із транспортно-експедиторськими, які мають на меті транспорт-ня тов. до місць спож-ня, формув. оптимальних маршрутів перевезення та вибір раціон. видів транспорту, уклад. договорів на перевезення тов-ів згідно із узгодж. графіками.
Лізингові функції зумовлені розвитком прокату тех. засобів, наданням у довгострокову оренду тов. вир-чо-тех-го призначення тривалого використ..
Розрахунково-кредитні та страхові функції передбач. такі види діял-ті, як фін.розрахунки, товарне кредитування, страх-ня комерц. ризиків.

24. Місце та роль маркетингових посередників в інфраструктурному комплексі товарного ринку.
Інфра-ра тов. ринку є конче важливою діючою силою в системі сучасного марк-гу.
Марк-нг передбачає управ-ня ринком, спрямоване на здійсн. обміну й встановл. відносин із метою надання спож-ої цінності та задовол. потреб і попиту спож-ча. Марк-нг має також обслугов. ринок кінц. спож-чів за умов конкуренції. Товаровиробники та їхні конкуренти направл. свою продукцію та інформ-ю про неї кінцевим спож-ам прямо або через суб’єктів інфра-ри тов. ринку. У теорії марк-гу останні дістали назву «марк-ові проміжні ланки (посередники)». Місце їх у сис-мі марк-ого серед-ща демонструє рис.

Кожна складова сис-ма марк-гу впливає на збільш. спож. цінності тов.. Успіх товаровиробника значною мірою залежить від того, наскільки повно його потреби та потреби кінц. спож.задовольн-ся суб’єктами інфра-ри — марк-ми посеред-ами.
Марк-гові посер-ки — це спеціалізовані ланки орг--ної складової інфра-ури тов. ринку, які сприяють просуванню, продажу й розподілу товару серед кінцевих спож-ів.
Марк-их посередників сучасного тов. ринку можна розподіл. на окремі типи за такими основн.класифік. ознаками: функц-не призначення; обсяг операцій купівлі-продажу; рівень обслуг-ня та спеціалізації; орг-ійно-правові форми.

25. Показники оцінки стану та розвитку складових ІТР.
Формування сучасної ІТР, адекватної вимогам створ. конкурентоспром. ек-ки інновац-го типу, потребує чіткого оцінювання стану та перспектив розвитку її. Для цього використ. сис-му ек-их показників, які можна розподіл. на 2 великі групи:
макроеконом. показники тов. ринку; показники стану та розвитку складових інфра-ри тов. ринку.

Найважливішим макроеконом. показником тов. ринку та його інфра-ри є товарооборот.
Товарооборот становить підґрунтя розрахунків цілої низки показників — це й обсяг товарної маси; величина торг-го під-тва; фін-ий результат торгов. діял-ості; обсяг витрат покупців на придбання товарів.( у вартісних одиницях і в натур. обчисл.).
У вартісному обчисленні величина товарообороту залежить від кількості проданих (відпущених, відвантажених) товарів та продажної ціни одиниці товару і може бути представлена формулою:

де Т — товарооборот у вартісному обчисленні;
Оі — обсяг і-го товару, у фіз. одиницях виміру відпущеного покупцям; Ці — ціна реаліз. одиниці і-го товару; і — тип товарної одиниці, (і = 1, 2 ... n); j — суб’єкт інфр-ри, який здійсн. продаж товарів
товарооборот — це синтетичний показник, який відображає всю сукупність актів купівлі-продажу товарів на товарному ринку.
Загал.товарооборот під-тв опт. торгівлі, зведений на рівні регіону або держави, включає обсяг продажу тов. кожним торговим посередником, тому його назив. валовим товарооборотом (Твал).